АРХЕОЛОГІЧНА КАРТА ГАЛИЧИНИ — вид. систематизованого реєстру археол. пам’яток передістор. епох Галичини, згодом його фіксації на спец. мапі. А. к. Г. підготовляв і відповідав за підгот. в НТШ працівник Музею НТШ (упродовж листоп. 1907 — жовт. 1908) Б. Януш (псевд. Василь Карпович). На засіданні Історично-філософічної секції НТШ 15. 12. 1907 дослідник представив план роботи та етапи її підгот., що було прийнято і після окр. дискусії схвалено. Це дослідження мало посприяти підвищенню рівня археол. досліджень у Галичині, підсумувавши всі відомі на той час знахідки на території краю, а також стати послідовним і логічним продовженням аналогічних реґіон. археол. мап ін. укр. земель, опрацьованих та вид. кількома роками раніше В. Антоновичем (Київщина, Волинь) та Ю. Сіцинським (Поділля). Створюючи це вид., НТШ мало намір зробити внесок у підгот. заг. археол. мапи України. Однак успішній реалізації задуму, крім браку коштів, на заваді став конфлікт Б. Януша з чл. Т-ва і, як наслідок, його звільнення з Музею НТШ. Як розгорталася робота над А. к. Г. пізніше, не відомо, через брак спец. досліджень та достатніх архівних мат-лів. Попри все, Б. Януш не полишив цієї теми (як, зрештою, і не розірвав остаточно контактів із НТШ), змінився лише контекст праці. Б. Януш зблизився з польс. наук. колами і почав працювати над цією темою у польс. інституціях. Згодом підсумком його студій над описом і систематизацією археол. пам’яток Галичини, очевидно, підгот. мапи, стали кілька польськомов. вид.: „Z pradziej?w ziemi lwowskiej“ (1913), „Kultura przedhistoryczna Podola galicyjskiego“ (1914) та „Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej“ (1918). Вважають, що саме ці три праці ґрунтуються на мат-лах збірки до „археологічної карти Львова“ Музею НТШ (ЕУ, т. 10, с. 3978). Конкр. картограф. мат-лу в публікаціях Б. Януша немає (як і в багатьох ін. вид. цього типу, які можна вважати „мапами“ лише дуже умовно). У вужчому значенні трактування цього питання і підгот. А. к. Г. ототожнюється з вид. 1918 „Zabytk?w...“, яке у сучас. працях часто характеризується як „каталог пам’яток старовини Східної Галичини“ (В. Петегирич, Д. Павлів та ін.). У ЦДІА України у Львові зберігся рукопис. варіант дослідження Б. Януша укр. мовою (підписаний псевд. Василь Карпович) п. н. „Передісторична минувшина Галичини“ (загалом текст рукоп., який, мабуть, писався раніше, відмінний від „Zabytk?w...“). Під час укладання мат-лів А. к. Г. Б. Януш неодноразово використовував колекцію археол. експонатів Музею НТШ, про що інформують „Zabytki...“ Археол. знахідки музею, виявлені у багатьох зх.укр. населених пунктах, повністю чи фраґментарно увійшли до цієї праці Б. Януша. Це передовсім доістор. предмети, викопані М. Грушевським у селах Чехах і Висоцькому, випадкова, але унікальна знахідка кремінних ножів у с. Белелуя, також багато ін. предметів, що потрапили до музею зі сіл та міст Іваня-Пустого, Топорова, Баранова, Сорок, Чорнокінців, Буська і Чанижа, Козлова, Радехова, Павлова і Станина, Рогині, Вовкова, Липиці, Кліцька, Вільшаника, Белза, Яструбичів, Павлівки, Станіславова, Великого Угринова, Буцнова, Олешів, Будзанова, Голіградів, Іваня-Золотого, Белзця, Перепільників та Переволочної. Б. Януш використав пам’ятки з Музею НТШ всього із 38 населених пунктів. Окрім того, вчений у своїх дослідженнях, присвячених А. к. Г., неодноразово посилався на праці М. Грушевського (переважно на 2-й т. „Історії України-Руси“), розвідку В. Гребеняка про нові археол. знахідки в Галичині. До кін. у первісному задумі ідея створення А. к. Г. Б. Янушем реалізована не була.
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 1416, арк. 1—120; ф. 357, оп. 1, спр. 5, арк. 30.
Літ.: Janusz B. Z pradziej?w ziemi lwowskiej. Lw?w, 1913; його ж. Kultura przedhistoryczna Podola galicyjskiego. Lw?w, 1914 i 1919; його ж. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. Lw?w, 1918; Гребеняк В. Нові археольоґічні нахідки на території Східної Галичини // Записки НТШ. Львів, 1915, т. CXXII, с. 5—28; Петегирич В., Павлів Д. Археологія у дослідженнях членів НТШ // Там само. Праці Історико-філос. секції. Львів, 1991, т. ССХХІI, с. 412—26; Сварник І. Богдан Януш: історик, консерватор доісторичних пам’яток Східної Галичини // Пам’ятки України, 1996, № 3—4, с. 110—15; Терський В., Терський С. З історії дослідження літописного Звенигорода // Записки НТШ. Праці Археологічної комісії. Львів, 1998, т. ССХXXV, с. 358—72.
Орест Заяць