Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

БІБЛІОГРАФІЧНА КОМІСІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ (1909—40) (1934—40 — Бібліологічна комісія НТШ) — науково-дослід. підрозділ НТШ, до завдань якого входило збирати і складати укр. та українозн. бібліографію за межами України інозем. мовами, досліджувати актуальні проблеми нац. книговидання.

Засн. Б. к. 1909 як орган трьох секцій НТШ: Історично-філософічної, Філологічної та Математично-природописно-лікарської. Ідея її створення належить З. Кузелі, який тоді звернувся до НТШ у Львові з листом „В справі української бібліографії“, у якому подав аналіз розвитку європ. бібліографії, змалював невтішний стан укр. бібліографії та обґрунтував потребу створення бібліографії у Т-ві. У листі також детально викладені міркування щодо того, які завдання повинні стояти перед Т-вом і як їх найкраще здійснити: „Було б дуже конечним, щоби Товариство ім. Шевченка, як найповажніша і найбільше до того покликана українська научна інституція, в порозумінні з Українським Науковим Товариством у Києві, взяло на себе важну задачу, зарадити усім бракам на тім полі і зладити повний та критичний покажчик української літературної та научної продукції, а поки що доповнити дотеперішні бібліографії і вести їх стало далі“. Ініціативу виявила Історично-філос. секція НТШ. На засіданні 26. 05. 1909 вона прийняла ухвалу про організацію окр. Бібліограф. комісії. Від секції обрано делегатів до комісії для опрацювання конкр. завдань (З. Кузелю, І. Кревецького, І. Левицького, М. Грушевського), а також вирішено звернутися до ін. секцій, щоб і вони спрямували своїх представників у комісію. Крім того, підготовлено проект щодо цього питання до УНТ у Києві.

Перша установча (орг.) нарада Б. к. відбулася 21. 11. 1909 під головуванням М. Грушевського, який поінформував присутніх про заходи Т-ва з організації нової комісії. На нараді обрано Президію і затверджено „Відозву Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові“, у якій наголошено, що Т-во розпочинає складання укр. бібліографії, у зв’язку з тим створ. Б. к. і Бібліографічне бюро. На засіданні також були окреслені плани роботи: „Бібліографічна комісія має на меті від року 1911 постійно вести, рік за роком, докладний спис усього, що виходить у нашій мові, де б і ким би воно було видано [...], бібліографія наша реєструватиме все, що виходить у нашій мові, незалежно від змісту видання, від національних, політичних, суспільних переконань авторів чи видавців, незалежно від правопису“. Також передбачалося створення репертуару старої укр. книги (до кін. XVIII ст.), завершення робіт з обліку укр. друк. продукції, що з’явилася в XIX ст., та підгот. заг. укр. бібліографії XX ст. і покажчиків Ukrainica, які охоплювали б іншомов. л-ру про Україну.

У діяльності Б. к. за 1909—40 виділяють три періоди. Перший період — з листоп. 1909 (коли відбулася установча нарада та прийнято „Відозву Бібліографічної комісії НТШ“) по листоп. 1913. Цей період переважно пов’язаний із діяльністю І. Левицького, який був головою комісії (1909—13), а підгот. ним праці стали на той час основою публікацій Б. к. На цьому етапі також активно розроблялися науково-метод. за-сади бібліографування українозн. л-ри та формувалися принципи практич. бібліограф. досліджень (зроблено спробу ведення поточної бібліографії з допомогою створ. Бібліограф. бюро (25. 09. 1910) та опубл. низку ретроспективних покажчиків у вид. серії НТШ „Матеріяли до української бібліоґрафії“ (засн. Б. к. 12. 12. 1909).

Другий період (кін. 1913 — трав. 1922) — найменш продуктивний етап в діяльності Б. к., що пов’язано з подіями Першої світ. війни і браком фінансування.

Головою Б. к. на той час обрано В. Дорошенка. Під час окупації Львова у 1914—15 бібліограф. осередок було закрито, майже всі його мат-ли розсипано, був знищений книжк. фонд Б. к. Третій період (трав. 1922 — лют. 1940) — міжвоєнна епоха у діяльності Б. к., позначена спробами продовжити довоєнну практику бібліограф. досліджень як у галузі ретроспективної, так і поточної бібліографії. Водночас особливістю цього етапу було те, що якщо на поч. свого існування комісія вважала себе всеукр. центром бібліографування, то з 20-х рр. XX ст., коли розвиток бібліографії у Сх. Україні набув значного поширення, Б. к. перейшла на бібліографування зх.укр. друк. продукції. 13. 10. 1934 на пропозицію В. Дорошенка, зважаючи на тогочас. трактування бібліографії як складової науки про книжку, Б. к. перейменовано на Бібліолог. комісію НТШ.

Засідання Б. к. у перший період діяльности відбувалися двічі на рік, у другий — тричі, а в третій — комісія збиралася переважно раз на рік із перервами 1925—30 і 1931 (1932 — два засідання). Час цих зібрань заздалегідь не визначався. Б. к. проводила ці заходи відповідно до назрілих наук. проблем.

Президія та особ. склад Б. к. за час її існування неодноразово змінювалися. До комісії від перших днів існування, крім голови, бібліографа І. Левицького, були обрані М. Возняк, В. Гнатюк, В. Доманицький, В. Левицький, В. Перетц, Ф. Колесса, М. Комаров, В. Дорошенко, І. Кревецький, І. Крип’якевич, І. Свєнціцький, І. Раковський, В. Щурат, З. Кузеля. До складу Президії комісії у перший період входили: голова — І. Левицький, заст. голови — В. Левицький та І. Кревецький, секретар — М. Возняк. Чл. комісії були І. Франко (1912) та Б. Барвінський (1913).

Перша зміна кер. відбулася 21. 11. 1913, головою обрано В. Дорошенка, заст. голови — В. Левицького, секретарем — О. Назарієва. 19. 05. 1922 склад Президії змінився: заст. голови обрано Б. Барвінського, секретарем — І. Калиновича, чл. — І. Калиновича, М. Кордубу, А. Андроховича, Ю. Полянського. На засіданні 07. 11. 1923 були присутні 11 чл. Тоді ж, на пропозицію В. Дорошенка та І. Калиновича, обрано чл. Б. к. Д. Антоновича (Прага), Л. Биковського (Подебради), С. Єфремова, Ю. Меженка та Я. Стешенка (Київ), К. Студинського, І. Шендрика й М. Чайківського (Львів). 06. 04. 1924 у засіданні Б. к. брало участь 8 нових чл., 13. 03. 1925 — 13 чл. 09. 11. 1930 на засіданні були присутні 8 чл., обрано нову Президію Б. к.— секретарем став І. Шендрик. На засіданнях 22. 03. та 17. 10. 1932 обрано чл. Є.-Ю. Пеленського, М. Фуртак-Деркач, М. Андрусяка. 25. 12. 1933 у роботі Б. к. взяли участь 6 чл.; новими чл. обрано П. Зленка, В. Січинського, Ф. Стешка та В. Лева.

13. 10. 1934 було змінено наз., обрано нову Президію у складі голови В. Дорошенка, заст. голови Б. Барвінського (у 1937 його замінив І. Шендрик), секретаря Є.­Ю. Пеленського; чл. комісії став В. Сімович. На цьому засіданні були присутні 9 чл. Б. к. Пізніше було 1935 — 7 чл.; 1936 — 8 чл.; 1937 — 12 чл. Загалом того ж року Б. к. налічувала 39 чл.

Осн. завдання Б. к. протягом того часу були стабільні — ведення поточної укр. бібліографії, збір, упорядкування та підгот. до друку ретроспективного огляду укр. книговидання за поперед. час. Здійсненню цих задумів мали сприяти створ. Бібліограф. бюро та започат. серія „Матеріяли до української бібліоґрафії“.

1-й т. „Матеріялів...“ вийшов 1909. За погодженим рішенням комісії, у ньому вміщено „Українську бібліоґрафію Австро-Угорщини за 1887—1889 рр.“ І. Левицького, яка тематично та хронологічно продовжувала опубл. раніше працю вченого „Галицко-руская библіографія XIX­го стол±тія“ (т. 1 (1801—86); т. 2 (1861—86). Передм. до 1-го т. „Матеріялів...“ написав І. Кревецький, де відзначав потребу створення укр. бібліографії XV—XVIII ст., а також наук. бібліографії окр. галузей українознавства, водночас окреслив вид. плани комісії.

У 1910 і 1911 вийшли т. 2 (1890—91) та т. 3 (1892—93) цієї бібліографії. Однак через смерть І. Левицького та поч. Першої світ. війни Б. к. не вдалося охопити л­ру до 1900. Не були видані збірники доповнень до „Галицко-русской библиографии XIX стол±тія“, який уклали М. Возняк та Я. Гординський за заг. ред. І. Франка (Б. к. планувала видати його як 5-й т. „Матеріялів до української бібліоґрафії“), а також до „Всеукраїнської бібліоґрафії за 1911—1913 рр.“

Після війни з’явилися ще 4 т. „Матеріялів до української бібліоґрафії“. 4-й т. уклав В. Дорошенко п. н. „Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання“ (1918). До 1-го вип. увійшла белетристика І. Франка і частина критики та публіцистики за 1874—87. Укладач використав відомий покажчик М. Павлика „Спис творів І. Франка за перше 25-літє єго літературної діяльності, 1874—1899“, подав додатки, зробив виправлення.

5-й т. „Матеріялів...“ — „Бібліоґрафія українознавства за 1914—1923 рр.“ І. Калиновича. На засіданні 07. 11. 1923 комісія ухвалила видати подані І. Калиновичем мат-ли п. н. „Українська історична бібліоґрафія за 1914—1923 рр.“ як 1-шу част. „Бібліоґрафії українознавства за 1914—1923 рр.“ Водночас Калиновичу доручено доопрацювати л-ру до 2-ї част. п. н. „Бібліоґрафія української мемуаристики за 1914—1923 рр.“ Туди увійшли б передвоєнна мемуаристика, воєнні та повоєнні спомини, описи військ. баталій, згадки, некрологи, мат-ли до історії Січових Стрільців, до створення УГА, публікації про УНР, Гетьманщину, Директорію, ЗУНР. Як 3-я част. „Бібліоґрафії українознавства“ готувалася „Бібліоґрафія до історії України в чужих виданнях і мовах“. Окр. част. мала становити „Бібліоґрафія української літератури і мови“, чимало мат-лу до якої назбиралося за воєнні роки, так само укр. бібліографія з природознавства за 1914—23, бібліографія укр. політ. думки. Щоб названі праці могли одна одну доповнювати і разом створити „Бібліоґрафію українознавства за 1914—1923 рр.“, упорядник мав подати весь мат­л в алф. порядку, роблячи відсилання до повторюваних у бібліографії публікацій (тем.). Наприкін. бібліографії мали бути вміщені покажчики — іменний і предметний.

6-й т. „Матеріялів...“ склав В. Дорошенко (вийшов 1932). Він містив бібліографію „Ґете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях“. У ній зареєстровано 134 перекл., опубл. переважно в зх.укр. періодиці. Хронолог. рамки покажчика — 1827—1932. 7-й т.— „Матеріяли до бібліоґрафії Січових Стрільців“ І. Шендрика (передрук зі зб. „Золоті ворота“, 1937). У ньому подана мемуарна л­ра від поч. організації січового стрілецтва в Україні до зим. походу 1920.

Поточною реєстрацією л-ри займалося при Бібліотеці НТШ та Б. к. Бібліограф. бюро, завданням якого було складати від 1911 укр. бібліографію XX ст., а також комплектувати б-ку видань укр. мовою. Протягом трьох років бюро намагалося реєструвати україномов. л-ру з усієї України, а також з-за її меж, однак лише незначна кількість зібраних ним бібліограф. мат­лів опубл. у „Літературно-науковому вістнику“ п. н. „Нові українські книжки й брошури“ (друкувалися з квіт. 1911 до кін. берез. 1912). До проблеми поточної укр. бібліографії Б. к. повернулася 1937, коли разом з Укр. т-вом бібліофілів у Львові, а згодом і з Т-вом прихильників укр. книги в Празі почала видавати журн. „Українська книга“ (1937—39). Серед співробіт. були переважно чл. Б. к., такі відомі укр. бібліографи, бібліофіли та книгознавці, як М. Возняк, В. Дорошенко, П. Зленко, Ф. Колесса, І. Кревецький, І. Крип’якевич, І. Раковський, Б. Романенчук, І. Свєнціцький, В. Сімович. Ред. місячника „Українська книга“ одноголосно обрано чл. Б. к. і її секретаря Є.-Ю. Пеленського.

Журн. „Українська книга“ публікував розвідки з історії укр. рукопис. та друк. книги, преси та пов’язані з ними питання виробництва і поширення книжок. Від 2-го номера журн. за 1937 до 1-го за 1939 рубрику „Бібліоґрафія“ вів Б. Романенчук, у якій реєструвалися майже всі укр. видання, що вийшли у 1937—38 в Галичині, на Волині, а також на Буковині, Закарпатті та в еміґрації. Б. к. (за ініціативою І. Свєнціцького) також приділяла увагу виданню бібліографії укр. стародруків. Залучалися друки, які вийшли до 1798. Для підгот. публікації бібліографії обрано окр. к-т, до якого увійшли М. Возняк, В. Дорошенко, І. Кревецький, І. Свєнціцький та ін. Ухвалено також звернутися до секцій НТШ з проханням допомогти зі збором мат-лу. Водночас, із нагоди 350-го ювілею появи першої укр. друк. книги, Б. к. готувала виставку укр. стародруків м. Львова. Щодо участи у ній та допомоги в організації Б. к. зверталася до „Просвіти“, Нац. музею, Укр. пед. т-ва, „Учительської громади“. На основі представлених на виставці мат-лів передбачалося укладання ювілейного видання (не здійснено).

Крім тісних контактів із культ. т-вами та орг-ціями Зх. реґіону, Б. к. підтримувала зв’язок з інституціями та книгозн. виданнями як у Наддніпрянській Україні, так і за кордоном. 1911 комісія брала участь у виданні всеслов’ян. бібліографії, що виходила в „Известиях Императорской Академии наук“ у Петербурзі, в якій подавались укр. бібліограф. мат-ли. Згодом Б. к. підтримувала контакти з Укр. наук. ін-том книгознавства та Бібліограф. комісією ВУАН у Києві; співпрацювала з Ін-том книгознавства у Львові та ред. журн. „Бібліологічні вісті“. Вагомою була участь представників комісії у виданні наук. двомісячника українознавства за ред. М. Грушевського „Україна“, який видавала Істор. секція ВУАН. У часоп. друк. В. Дорошенко, І. Калинович, М. Кордуба, І. Крип’якевич та ін. Ф. Колесса виконав замовлення Комісії з інтелектуального співробітництва при Лізі націй, підготувавши працю „Бібліоґрафія українського музичного фольклору“. У січ. 1937 Б. к. отримала запрошення долучитися до складання поточної бібліографії слов’ян. країн від Комісії слов’ян. бібліографії при Спілці польс. бібліотекарів у Львові.

Важливим у діяльності Б. к. стало збільшення кількости публікацій українозн. бібліографії на стор. період. видань НТШ. У „Записках НТШ“ друк. праці чл. Б. к., зокрема бібліограф. огляди: І. Огієнка з укр. мовознавства, що охоплювали мат-ли від перших укр. словників і граматик до найновіших лексикограф. і загальномов. праць; І. Кревецького „Нові видання по бібліоґрафії українсько-білоруських стародруків“; публікації М. Кордуби, присвячені історії й життю Буковини та ін. земель. Реґулярно з ініціативи Б. к. висвітлювалися нагальні проблеми укр. книгодрукування і публікувалися бібліограф. праці у журн. „Стара Україна“ (1924 і 1925): списки, нариси, огляди, замітки („Іван Хведорович у науковій літературі (1704—1924)“ І. Огієнка; „Нові видання по українському мистецтву, 1920—1925 рр.“ В. Січинського; „Українська мемуаристика 1914—1924 рр.“ І. Калиновича; „Шевченкознавство за останнє десятиліття (1914—1924 рр.)“ В. Дорошенка.

Крім мат-лів з укр. історії, етнографії, культури, л-ри, окр. групу становили бібліограф. мат-ли до теми „Ukrainiсa“. У „Записках НТШ“ (1927, 1929), „Старій Україні“ (1924) та журн. „Шляхи“ (1916) були вміщені покажчики до серії „Ukrainiсa“ в зарубіжних період. виданнях. В. Дорошенко подав у „Записках НТШ“ огляд розвідок про П. Куліша, вмістив щорічні огляди зх.укр. наук. руху за 1926—28 у журн. „Україна“, зредагував, значно доповнивши, ювілейний покажчик праць акад. М. Грушевського, надрук. як 3­й т. „Ювілейного збірника“ в „Бібліологічних вістях“. Важливим доробком В. Дорошенка в ділянці українозн. бібліографії стала його праця „Огляди літератури по Шевченкознавству за 1914—1924 рр.“

У 1930-х рр. Б. к. планувала продовжити роботу над бібліографією Т. Шевченка (протокол засідання від 06. 11. 1935). На пропозицію К. Студинського створ. окр. підкомісію. Передбачалося активне залучення молодих науковців, що мали вести роботу під наглядом чл. комісії, однак далі розмов справа не зрушилася. Натомість 1938 В. Дорошенко видав власним коштом „Бібліографічний покажчик творів Т. Шевченка“, а 1939 побачило світ в НТШ вид. „Бібліоґрафія шевченкознавства: Огляд покажчиків“.

Низку бібліограф. робіт надрукували такі чл. комісії: І. Борщак, М. Кордуба, І. Кревецький, І. Крип’якевич, Є.­Ю. Пеленський та ін. Значна част. праць, однак, залишилася неопубл.: „Українська бібліоґрафія Австро-Угорщини за 1894—1900 рр.“ І. Левицького, „Україніка у віденських часописах“ та „Українська мемуаристика за 1914—1924 рр.“ І. Калиновича, „Бібліографія історії України“ М. Кордуби, численні рукопис. бібліограф. мат-ли І. Кревецького, В. Дорошенка. Див. Бібліографічне бюро Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Бібліографічний опис друкованих видань та рукописів у Науковому товаристві ім. Шевченка.

Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 3, спр. 2357; ЛННБ України, від. рукоп., ф. 238 (В. Дорошенко), спр. 35—124; ф. 57 (архів І. Калиновича), спр. 765; ф. 167 (Левицькі); ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 42, арк. 82, 90, 93, 126—27; спр. 242, арк. 3—9 (Кузеля З. В справі української бібліографії); спр. 658, арк. 4, 9, 13—14 (Протоколи засідань членів Б. к. НТШ); ф. 771, оп. 1, спр. 10, арк. 4 (Рішення про перейменування Бібліограф. комісії НТШ на Бібліол.).

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1909—1937, ч. 39—73; Українська бібліоґрафія Австро-Угорщини за роки 1887—1900 / Уложив на підставі автопсій І. Е. Левицький. Львів, 1909, т. 1 [Роки 1887—89], 290 с.; 1910, т. 2 [Роки 1890—91], 262 с.; 1911, т. 3 [Роки 1892—1893], 290 с. (Матеріяли до української бібліоґрафії, т. 1—3); Дорошенко В. Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання. Вип. 1. Львів, 1918, 80 с. (Матеріяли до української бібліоґрафії, т. 4); його ж. Ґете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях: Спроба бібліоґрафії з нагоди століття смерті великого німецького письменника. Львів, 1932, 12 с. (Матеріяли до української бібліоґрафії, т. 6); Кревецький І. Бібліотека наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Львів, 1923, с. 14—16; Калинович І. Бібліоґрафія українознавства за 1914—1923 рр. Вип. 1: Історія України. Львів, 1924, 59 с. (Матеріяли до української бібліоґрафії, т. 5); Шендрик І. Матеріяли до бібліоґрафії Січових Стрільців. Львів, 1937, 61 с. (Матеріяли до української бібліоґрафії, т. 7); Крип’якевич І. П. Бібліографія історії України в дожовтневий період // УІЖ (К.), 1958, № 5, с. 168; Гуменюк М. П. Бібліографічні товариства на Україні // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР, 1965, № 2, с. 44—49; Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Х., 1971, 374 с.; Бутрин М. Л. Роль НТШ у розвитку української бібліографії // Т. Шевченко і українська національна культура. Мат-ли наук. симпозіуму. Львів, 1990, с. 140—41; його ж. „Матеріали до української бібліографії“ в бібліографічній діяльності НТШ // Поліграфія і видавнича справа. К., 1997, вип. 32, с. 185—88; його ж. Розвиток української бібліографії в Галичині у 20—30-ті роки // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1997, т. CCXXXIII, с. 261—63; Ільницька Л. І. Українознавча бібліографія в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові (1885—1939) // Библиотека — информатизация — наука. К., 1991, с. 39—41; її ж. Україніка НТШ як джерело національної бібліографії // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: Книги і люди. Львів, 1996, с. 67—77; її ж. М. Грушевський і становлення українознавчої бібліографії в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. Львів, 1998, вип. 6, с. 47—53; її ж. Неопублікований лист Зенона Кузелі до Наукового товариства імені Шевченка (1968) як програма створення українознавчої бібліографії // Національна книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база: мат­ли міжнар. наук. конференції. Львів, 2009, с. 51—53; Мороз М. О. Видатний бібліограф і літературознавець Володимир Дорошенко // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: Книги і люди. Львів, 1996, с. 103—08; Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ ст. К., 1998, 328 с.; Рибчинська Н. Видавнича діяльність бібліографічної комісії НТШ у галузі ретроспективної бібліографії (1909—1939) // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. Львів, 2004, вип. 12, с. 141—64; Піх О. Бібліографічна комісія Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові: ґенеза, діяльність, публікації // Історичні та культурологічні студії / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Відп. ред. Я. Ісаєвич. Львів, 2004, вип. 4, с. 105—22; Черниш Н. Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги (1909—1939). К., 2006, 216 с.; Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (1909—1939): напрями діяльності та постаті. Збірник наук. праць / Упоряд. і заг. редакція текстів Л. І. Ільницької. Львів, 2010, 496 с.

Луїза Ільницька, Мирослав Мороз, Олег Піх