ВЕРГУН Василь | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

ВЕРГУН Василь

ВЕРГУН Василь (Verhun Vasyl; крипт., псевд.: ВМВ, В. Верва, В. Верган, Василь Модрич) (* 07. 04. 1909, с. Потік Рогатин. пов., Галичина (нині — Рогатин. р-ну Івано-Франк. обл.) — † 25. 12. 1981, м. Лонґ-Айленд (у складі Нью-Йорка, США). Похований на цвинтарі св. Андрія в Савт Баунд-Бруку, США) — педагог, журналіст, громад. діяч. Д. чл. НТШ Америки (з 1970-х рр.).

Серед. освіту здобував у Рогатинській г-зії Укр. пед. т-ва „Рідна школа“ (до 1927) та в Академічній гімназії у Львові (1929), потім пройшов річний курс кооператорів для абітурієнтів. Після закінчення військ. служби у польс. армії (радіотелеграф. част.) 1931—36 навч. на філос. ф-ті Львів. ун-ту, де вивчав укр. мову та л-ру, психологію, журналістику і бібліот. справу. Ще студентом став співорганізатором молодіжного спорт. т­ва „Каменярi“ у Тернополi та на Бродiвщинi, утвор. при Союзі укр. „поступової“ молодi iм. М. Драгоманова. Співзасн. однойм. журн. (друк. органу цього т-ва), 1932—39 працював у редакції „Каменярів“ і дописував у цей та iн. вид. Укр. соціал-радикальної партiї. 1939—41 працював у філії рад. „Держбанку“ в Городенці, згодом викладав у технікумі рад. торгівлі у Львові, водночас навчаючись в аспірантурі Львів. пед. ін-ту (1940—41).

Через поч. Другої світової війни не закінчив аспірантури. 1941 В. В. мобілізовано до рад. армії (авіаційні й танкові част.), у лавах якої воював до 1944. У той час був активістом Укр. допомогового к­ту у Галичині. 1945 виїхав у Австрію (Відень), а звідти — в Німеччину, де з 1946 перебував у таборі для „переміщених осіб“ (Ді-Пі) у м­ку Фiльсбiбурзі (Баварія) і заснував (разом із Е. Жарським, В. Левом та З. Саганом) укр. г-зію нижчих класів. Був ред. двотижневика „На чужині“, що виходив у Фільсбібурзі. Після ліквідації табору В. В. переїхав до сусіднього м-ка Ляндсгута, де викладав лат., нім. та укр. мови й л-ру в Укр. реальній г­-зії, а 1948, за призначенням відділу освіти й культури Центр. представництва укр. еміґрації в Німеччині, став дир. Ляндсгут. г-зії.

1950 В. В. припинив навчання у г-зії (у зв’язку з виїздом із Німеччини більшости її викладачів) та еміґрував у США, де до 1955 працював на фабриці парашутів М. Світлика у м. Трентоні (шт. Нью-Джерсі, США), брав участь у діяльності „Пласту“, викладав у місцевій Школі українознавства і дописував у газ. „Свобода“, „Українське народне слово“ та „Народна воля“ (друк. орган Укр. робітничого (братнього) союзу у США).

З 1955 по серп. 1979 працював у редакції „Народної волі“ (м. Скрентон, шт. Пенсильванія): 1955—71 — заст. ред. (гол. ред.— М. Стахів), 1971—79 — гол. ред. (заст. ред.— І. Смолій). 1971 вступив до Українського вільного університету в Мюнхені, 1972—73 навч. на ф-ті україністики і 21. 08. 1973 здобув наук. ступінь д­ра з літературознавства УВУ (дис. на тему „Психологічні елементи у житті та творчості І. Франка“). Після захисту готував габілітаційну наук. роботу і 1974—81 викладав укр. л-ру на філос. ф-ті УВУ.

Автор низки науково-популяр. статей у довоєнній та діаспорній укр. періодиці, праць із мовознавства та літературознавства. 1953 у газ. „Свобода“ опубл. статтю-дослідження „Формування світогляду І. Франка“; на шпальтах „Народної волі“ (1973—74) надрук. пр. „Основа“ — перший український національно-політичний журнал“, але не встиг опублікувати її окр. книгою. З 1966 — чл. управи Союзу укр. журналістів Америки, згодом — голова цього союзу, чл. виконавчого к-ту Фундації УВУ у США (з 1975).

Осн. зацікав.— пед., журналіст. та громад. діяльність, літературознавство, франкознавство. Вивчав творчість Т. Шевченка, В. Симоненка, досліджував публіцист. спадщину М. Грушевського.

Зі серед. 1970-х рр.— д. чл. НТШ А за рекомендацією Філологічної секції НТШ, 23. 03. 1974—24. 05. 1980 — чл. управи НТШ А. Секретар Філол. секції НТШ А (1974—77). Доповіді на наук. конференціях НТШ А: „Творчий шлях В. Самійленка“ (19. 02. 1966, Нью-Йорк: Конференція Філол. секції НТШ для вшанування 100-річчя від народження В. Самійленка), доповідь про І. Нечуя-Левицького (27. 04. 1968, Конференція Філол. секції НТШ до 50-ліття від смерти І. Нечуя-Левицького), „Михайло Грушевський як белетрист“ (23. 11. 1973, Нью-Йорк: Філол. секція Ювілейного наук. конґресу для відзначення 100-ліття НТШ), „Поема „Неофіти“ і її символіка“ (08. 03. 1975, Нью-Йорк: Шевченківська наук. конференція Філол. секції НТШ), „І. Франко як публіцист“ (05. 06. 1976, Нью-Йорк: Конференція Філол. секції та делегатури УВУ НТШ для відзначення 120-річчя від народження І. Франка), „Тарас Шевченко в світлі геніології“ (11. 03. 1978, Нью-Йорк: Святкова конференція Філол. секції НТШ на пошану Т. Шевченка), „Життєвий шлях ювілята“ (29. 12. 1978, Нью-Йорк: Конференція Філол. секції НТШ для відзначення 75-ліття проф. В. Лева). Був ред. низки томів багатотомної пр. М. Стахова „Україна в добу Директорії УНР“ (Скрентон, 1962—66: „Бібліотека українознавства НТШ“, т. 10), вид. Т. Кобзея „Великий різьбар українських селянських душ“ (Торонто, 1966: „Бібліотека українознавства НТШ“, т. 21), а також т. CXCIII „Записок НТШ“ (монографія В. Лева про Б. Лепкого, 1976). Автор статей у „Записках НТШ“ (1967, 1976, 1978, 1981).

Пр.: Летів повинність ісправлять // Каменярі, 1937, ч. 14—15, с. 2—3; Як постав Український Робітничий Союз // Ювілейна книга Українського Робітничого Союзу 1910—60. Скрентон, 1960, с. 62—72; Іван Франко та українська молодь // Записки НТШ. Н.-Й.; Париж; Торонто, 1967, т. CLXXXIII, с. 179—201 (Збірник Філол. секції, т. 32); Василь Симоненко. Н.-Й., 1973, 31 с.; Дрогобич і Дрогобиччина на тлі історичних подій // Дрогобиччина — земля Івана Франка: збірник географічних, історичних, етнографічно-побутових матеріалів та мемуарів / Ред. Л. Луців. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1973, т. І („Укр. архів НТШ“, т. ХХV), с. 43—67; Юрій Дрогобич — український славний вчений XV-го віку // Там само, 201—11; Михайло Грушевський як белетрист // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1976, т. CLXXXVII, с. 65—74; Д-р Микола Сас Терлецький // Дрогобиччина — земля Івана Франка: збірник географічних, історичних, етнографічно-побутових матеріалів та мемуарів / Ред. Л. Луців. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1978, т. ІІ („Укр. архів НТШ“, т. ХХХІІ), с. 101—08; Михайло Грушевський як публіцист // Записки НТШ. Секція історії України. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1978, т. CXCIV, с. 56—98; Організаційна мережа Товариств „Каменярів“ в Городенці // Городенщина. Історично-мемуарний збірник / Ред. М. Г. Марунчак. Н.-Й.; Торонто; Вінніпег, 1978, с. 412—16; Побут селян і робітників Дрогобиччини в творчості Івана Франка // Дрогобиччина — земля Івана Франка: збірник географічних, історичних, етнографічно-побутових матеріалів та мемуарів / Ред. Л. Луців. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1978, т. ІІ, с. 187—208; Релігійні і церковні справи в Українській Народній Республіці // Альманах українського братського союзу (у 60-річчя української національної революції) / Ред. І. Смолій. Скрентон, 1979, с. 79—97; Шлях Івана Франка від літератури до публіцистики // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1981, т. СХСVІІІ, с. 77—91; Українська преса в Дрогобичі // Дрогобиччина — земля Івана Франка: збірник географічних, історичних, етнографічно-побутових матеріалів та мемуарів / Ред. М. Й. Шалата. Дрогобич, 1997, т. IV („Укр. архів НТШ“), с. 767—72; Візія майбутньої України: заповітна програма Михайла Грушевського як голови Української держави // Народна творчість та етнографія. К., 2001, № 3, с. 29—42.

Арх. дж.: Архів НТШ А (Н.-Й.), фонд В. Вергуна, 21 течка, 2586 док.

Літ.: Ювілейний науковий конґрес для відзначення століття Наукового товариства ім. Шевченка (програма конґресу і абстракти доповідей). Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1973, с. 15; [б. а.] Наукове товариство ім. Шевченка вшанувало свого патрона науковою конференцією // Свобода (Джерсі Ситі; Н.-Й.), 1975, 14 берез., рік LXXXII, ч. 50, с. 1; [б. а.] Помер бл. п. д-р Василь Вергун // Свобода (Джерсі Ситі; Н.-Й.), 1981, 30 груд., рік LXXXVIII, ч. 246, с. 1, 6; Лев В. Д-р Василь Вергун — журналіст і суспільний діяч // Там само, 1982, 23 лют., рік LXXXIX, ч. 34, с. 4; Вергун В. Автобіографія // Дрогобиччина — земля Івана Франка: збірник географічних, історичних та етнографічно-побутових і мемуарних матеріалів. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1986, т. ІІІ („Укр. архів НТШ“, т. XLV), с. 19—20; Гладилович А. Лука Луців і Василь Вергун — редактори і співавтори „Дрогобиччини — землі Івана Франка“ // Там само, с. 21—22; Holiat R. S. Ukrainian press in the United States // The Ukrainian Heritage in America / Eds.: W. Dushnyck, N. L. Fr.-Chirovsky. N. Y., 1991, p. 310—11; Хроніка НТШ. Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 38, 40, 49, 173; Полєк В., Дзвінчук Д., Угорчак Ю. Відомі педагоги Прикарпаття: біографічний довідник. Івано-Франківськ, 1999, т. 2, с. 28; Комариця М. Вергун Василь // Українська журналістика в іменах / Ред. М. М. Романюк. Львів, 2003, вип. 10, с. 58—60; Universitas Libera Ucrainensis: 1921—2006 / Упоряд. М. Шафовал, Р. Яремко. Мюнхен, 2006, с. 119, 193.

Юрій Ковалів

Інформація про статтю

 Автор:

Юрій Ковалів

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

ВЕРГУН Василь / Юрій Ковалів // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-551

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я