АВСТРАЛІЙСЬКІ НАУКОВІ ТА ГРОМАДСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ У ЗВ’ЯЗКАХ ІЗ НАУКОВИМ ТОВАРИСТВОМ ім. ШЕВЧЕНКА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АВСТРАЛІЙСЬКІ НАУКОВІ ТА ГРОМАДСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ У ЗВ’ЯЗКАХ ІЗ НАУКОВИМ ТОВАРИСТВОМ ім. ШЕВЧЕНКА

АВСТРАЛІЙСЬКІ НАУКОВІ ТА ГРОМАДСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ У ЗВ’ЯЗКАХ ІЗ НАУКОВИМ ТОВАРИСТВОМ ім. ШЕВЧЕНКА. Наук. зв’язки НТШ Австралії, як і всіх крайових т-в, згідно зі Статутом, належать до пріоритет. завдань Т-ва. НТШ Австралії репрезентує нац. науку перед держ. офіційними та неофіційними наук. установами, навч. закладами континенту, орг-ціями і т-вами та об’єднує людей країни, що цікавляться укр. нац. наукою як на території Австралії, так і поза її межами. Зв’язки НТШ з Австралією започ. наприкін. ХІХ ст. 1900 „урядовий геолог“ Секретаріату природ. копалин і сільс. госп-ва Австралії Е.Пілльман листовно подякував Т­ву за подаровані вид. НТШ. З другої пол. 1940­хрр. зав’язуються контакти з НТШ в Європі, США та Канаді. Остаточно налагоджується співпраця НТШ завстрал., а згодом — з укр. австрал. інституціями із розвитком еміґраційного руху українців після Другої світ. війни та відкриттям у різних містах континенту осередків Т-ва. Перше крайове НТШ вАвстралії засн. у м. Сіднеї 28.08. 1950 (найст. іосн. осередок Т-ва, створ. за ініціативою д. чл. НТШ Є.­Ю. Пеленського). Згодом виникли осередки праці НТШ у Мельбурні (1964), Аделаїді (1965) і Канберрі (1971). Співпраця австрал. інституцій, навч. закладів, орг-цій та т-в, академ. і приват. б-к, музеїв із НТШ Австралії засвідчує різні напрями та форми роботи і репрезентує різного рівня, ваги та значення контакти. Виділяються під цим оглядом два осн. напрями співпраці: з офіційними держ. установами Австралії та австрал. укр. громад. культурно-освіт., політ., церк., фінансовими й ін. інституціями.

1. Співпраця офіційної (держ.) Австралії з НТШ відбувалася шляхом: а) обміну наук. л-рою. Ці зв’язки своїми коренями сягають раннього часу діяльности НТШ у Львові, власне 1900—14. Тоді Львів. НТШ обмінювалося вид. з Австрал. музеєм у Сіднеї (The Australian Museum), з Департаментом вугільної промисловости та сільс. госп-ва (Department of mines and agriculture). З Австралії уЛьвів. НТШ надходили часоп. „The Agricultural Gazette of New South Wales“ і„Records of the Geological Survey of the New South Wales“. До Першої світ. війни л-ру надсилав також музей м. Брізбена (Queensland Museum, Brisbane); б) стаціонарного заанґажування і праці д. чл. НТШ Австралії у наук., вищих і серед. навч. держ. чи приват. закладах (І. Гордіїв — проф. Сідней. ун-ту (1951—60), Ін-ту Нового Пд. Велсу (1960—75), Ун-ту ім. Макворі (1975—94); І. Гавришкевич — проф. Канберрського коледжу вищої освіти (1975—86), згодом його дир. (1986—88), проф. Технол. ун-ту в Сіднеї; Ї. Марван — проф. славістики Ун­ту ім. Монаша в Мельбурні (1973—93); Р. Микитович — проф. Ін-ту наук. і промислових досліджень Співдружности (1950—87); М. Павлишин — проф. Ун­ту ім. Монаша в Мельбурні (з 1983); в)участи в роботі австрал. центр. чи штатових осв. і загальнокультурол. орг-цій (І. Гордіїв — чл. правління Етнічної ради Нового Пд. Велсу (Ethnic Communities Council of NSW); філія Укр. громади Вікторії та відділ Союзу українок влаштовують укр. тижні у міській б-ці Спрінґ вейла вМельбурні; г)участи в держ. (австрал. таін. країн) книжк. вид., часоп., ряд зяких виходить за межі Австралії: Р. Микитович — чл. редакції „Journal of Chemical Eсology“ (Нью-Йорк, США); М. Павлишин — „Slavic Themes“ (Нойрід, Німеччина); ґ)підготовки автор. праць (монографій, збірників, статей), що репрезентують австрал. нац. і світ. науку: І. Гавришкевич — Introduction to Systems Analysis: Merritorial Marking by Rabbits // Scientific American. Н.-Й., 1968; The Role of skin Glands inMammalian Communication// Advance in Chemoreception. Н.-Й., 1970, vol. 1; Ї. Марван— Prehistoric Slavic Contraction (Філадельфія, 1979) та ін.; д) участи у держ. наук. заходах, загальноавстрал. та міжнар. з’їздах і конференціях; е) участи вавстрал. медіа: публікації в часоп. „The Australian“, „National Times“, „Sydney Morning Herald“; виступи на держ. радіотелекомпанії (НТШівців Л. Гавриліва, Л. Лаврівського, М. Моравського, Н. Сікори).

2. Співпраця австрал. укр. орг­цій, т-в, фундацій та об’єднань із НТШ в Австралії формою та напрямами діяльности Т­ва загалом подібна до співпраці з офіційними австрал. інституціями, хоча має і свої особливості. Вони полягають у дещо ін. спрямуванні, деколи й засадах: укр. австрал. орг-ції зосереджуються переважно напроблемах австрал. укр. спільноти — їїсуспільно-політ. життя, громадсько-культ. і релігійно-церк. відносин, шкільництва, мист-ва і т. д., та тісно пов’язані зі статутними завданнями цих орг-цій. Щодо географії, то їх праця деколи поширюється на діяльність українців не лише Австралії, але й Нової Зеландії, Пд. Африки та часто перегукується зі завданнями орг-цій і т-в Пн. Америки. Серед орг-цій та т-в, з якими співпрацює НТШ в Австралії, виділяються:

— суспільно-політ. інституції (Ліґа визволення України (до 1992), Т-во сприяння Укр. нац. раді в Австралії, Братство кол. вояків 1-ї Дивізії Укр. нац. армії, Леґіон ім. С. Петлюри, Союз укр. комбатантів таін.);

—громадсько-культ. інституції (Союз українок Австралії, Т-во збереження укр. спадщини Австралії);

— інституції, пов’язані з життям молоді та шкільництва (Укр. центр. шкільна рада, Спілка укр. молоді, „Пласт“);

— УКЦ, УПЦ, УАПЦ (Об’єднання укр. катол. орг-цій Австралії);

— мист-во і театр (Спілка укр. образотвор. мист-в Австралії, Літературно-мист. т-во в Сіднеї);

— вид-ва та редакції україномов. та англомов. часоп. („Вільна думка“ (з 1949), „Промінь“ (з 1950), „Наш голос“, „Наш фронт“ (1968—83), „Наша громада“ (Аделаїда, 1975—89), „Наша майбутність“ (з 1952), „Українець в Австралії“ (1957—85), „Церква і життя“ (з1973), „Australian Ukrainian Reviеw“ (1982—89), „Ukrainian Issues“ (1985—89);

— укр. фундації в Австралії (Допомогова фундація Укр. студій).

1953 більша частина перелічених орг­цій та т-в, у т. ч. НТШ в Австралії, об’єднується для вироблення однієї стратегії діяльности та співпраці в Союз укр. орг-цій в Австралії. 1993 у СУОА входить понад 30 крайових і штатових інституцій. Наук. орг-ції в СУОА репрезентує НТШ в Австралії. Заг. завдання названих орг-цій та т-в збігаються, особливо стосовно суспільно-культ. іполіт. заходів, атакож питань шкільництва та співпраці з офіційними держ. австрал. інституціями. Співпраця НТШ Австралії окремо йускладі СУОА cтосується багатьох аспектів. Насамперед виділяється його членство в кер. органах (управах) укр. орг­цій, т-в іоб’єднань Австралії, участь уконференціях, з’їздах, семінарах та ін. наук. і суспільно-громад. (присвячених окр. чи заг.) заходах укр. інституцій Австралії (з’їзди („здвиги“) українців Австралії1966 — поч. ХХІ ст.; з’їзди Об’єднанняукр. катол. орг-цій Австралії (кін. 1960­х — 1970-ті рр.); Наук. з’їзд Українського лікарського товариства в Австралії (Сідней, 1977); семінар із питань українознавства в Сідней., Мельбурн. та Аделаїд. ун­тах (1978); Крайова рада молоді при СУОА (1979); конференція на тему „Історія українського поселення вАвстралії“ (1985); симпозіум „1000 років християнства в Україні“; 1-ша Конференція Асоціації україністів Австралії „Україна 1990-х“ та ін.); участь у зустрічах із видатними науковцями закордоння (Я. Рудницький, В. Кубійович, О. Пріцак, Дж. Мейс), чл. уряду, парламенту Австралії; сприяння створенню та організації праці укр. к-тів та інституцій Австралії (відновлення „Літературно-мистецького клубу“ в Мельбурні, головою якого обрано д. чл. НТШ Д. Нитченка, 1966; організування „дослідного комітету в справах україністики в Австралії“ (1973); Укр. дослідно-інформ. осередку у Сіднеї, який поширював відомості з актуальних питань життя і діяльности укр. діаспори континенту (1978); лекторату україністики при Ун-ті ім. Монаша вМельбурні (1983 призначено першим лектором М. Павлишина); відкриття Укр. катол. центру в Канберрі зхрамом-пам’ятником 1000-ліття хрещення України (1983), Центру українозн. студій в Ун-ті ім. Макворі в Сіднеї (1984); заснування уСіднеї від-ня Т-ва укр. мови ім. Т. Шевченка (1990) і т. д.); співпраця зукр. школою (учительські з’їзди, зустрічі з учителями укр. шкіл, Укр. центр. шкільною радою в Ессендоні (Вікторія, 1975); відзначення праці укр. шкіл — 30-ліття Укр. школи ім. І. Франка у Джілонгу (Вікторія, 1985); підгот. Д. Нитченком Укр. правопис. словника для шкіл Австралії (1968); cпівпраця з укр. мист. середовищами (чл. НТШ — гості та учасники виставок укр. мист-ва, крайових з’їздів Спілки укр. образотвор. мист-в Австралії та виставок, організованих СУОМА); спільні вид. НТШ Австралії, підгот. самостійно і в складі СУОА зі загальноукр. орг-ціями, т­вами, окр. особами (зб. „Українці в Австралії: Матеріали до історії поселення українців вАвстралії“, т. 1—2 (Мельборн, 1966, 1998); Історія українського населення в Австралії. Доповіді з Першої і Четвертої конференцій / Ред. Г. Кошарська (Сідней, 1990), Енциклопедія української діяспори, т. 4: Австралія. Азія. Африка (К.; Н.-Й.; Чікаґо; Мельборн, 1995); альманахи укр. життя в Австралії). Також співпрацювализ укр. медіа, вид-вами, часописами, нерідко брали участь у протестац. заходах і т. д.

Арх. дж.: Архів НТШ в Австралії, спр. 45 (Рибчин І. Філософія етичного поступування; йогож. Коротка автобіографія. Листи і рукоп. праць); спр. 61 (Шулежко П. Автобіографія); ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 256, арк. 32.

Літ.:Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 3, с. 13; 1901, ч. 5, с. 36; 1902, ч. 9, с. 33; 1903, ч. 13, с. 46; 1904, ч. 17, с. 38; 1905, с. 37; 1906, ч. 25, с. 35; 1907, ч. 29, с. 37; 1908, ч. 33, с. 40; 1909, ч. 37, с. 44; 1910, ч. 41, с. 52; 1911, ч. 48, с. 34; 1912, ч. 45, с. 46; 1913, ч. 53, с. 44; 1914, ч. 57, с. 43; 1918, ч. 60—62, с. 156; Янів В. Огляди праці відділів НТШ // Там само. Париж; Н.-Й.; Торонто; Сідней, 1954, ч. 77, с.38—39; [б. а.] Наукове товариство ім. Шевченка в Австралії // Там само. Торонто; Н.-Й.; Сідней; Париж, 1963, ч. 79, с. 10—16; Завалинський Є. НТШ вАвстралії // Українці в Австралії. Мельборн, 1966, [т. І], с. 61—73; Українці в Австралії. Матеріали до історії поселення українців в Австралії. Мельборн, 1966, [т. І], 862с.; 1998, [т. ІІ], 1104 с.; Падох Я. Їхніми надбаннями живемо. У 20-річчя смерти Євгена-Юлія Пеленського // Свобода (Н.-Й.), 1976 (20—23. 10; 27.10), т. LXXXIII, ч. 201—04, 206; МикитовичР. Перші голови НТШ в Австралії // Історія українського поселення в Австралії. Зб. статей. Сідней, 1990, с. 4—12; йогож. Перший голова Наукового товариства імени Шевченка — Євген-Юлій Пеленський. Львів, 1994, с. 46—50; його ж. Українці в науці п’ятого континенту // Українська діаспора. К., 1994, ч. 5, с. 92—94; його ж. Наукове товариство ім. Шевченка вАвстралії // Українці вАвстралії. Мельборн, 1998, т. ІІ, с. [628]—45; Радіон С. Нарис історії Наукового товариства ім.Т. Шевченка в Австралії (1950—1975). Мельборн, 1993, 234с. (Перевид. 1976); його ж. Наукове товариство ім.Т. Шевченка вАвстралії // Українці Австралії. Енциклопедичний довідник/ Ред.: В. Шумський, М. Шумський. Сідней, 2001, с. 449; Євген-Юлій Пеленський. Життєписно-бібліографічний нарис / Ред. кол.: Я.Падох, А. Курдидик, Р. Микитович. Львів, 1994 (Визначні діячі НТШ, № 4); ЕУД. К.; Н.-Й.; Чікаґо; Мельборн, 1995, т. 4: Австралія. Азія. Африка, с. 133—34 таін.; [Романів О.] Справи НТШ на Австралійському континенті // Вісник НТШ. Львів, 1997, ч. 18, с.8—9; Г.С. Добрі новини від НТШ в Австралії // Там само, 1999, ч. 21, с. 19.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015