АРХЕОГРАФИЧЕСКІЙ СБОРНИК ДОКУМЕНТОВ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРІИ СÜВЕРО-ЗАПАДНОЙ РУСИ, ИЗДАВАЕМЫЙ ПРИ УПРАВЛЕНІИ ВИЛЕНСКАГО УЧЕБНАГО ОКРУГА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АРХЕОГРАФИЧЕСКІЙ СБОРНИК ДОКУМЕНТОВ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРІИ СÜВЕРО-ЗАПАДНОЙ РУСИ, ИЗДАВАЕМЫЙ ПРИ УПРАВЛЕНІИ ВИЛЕНСКАГО УЧЕБНАГО ОКРУГА

„АРХЕОГРАФИЧЕСКІЙ СБОРНИК ДОКУМЕНТОВ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРІИ СÜВЕРО-ЗАПАДНОЙ РУСИ, ИЗДАВАЕМЫЙ ПРИ УПРАВЛЕНІИ ВИЛЕНСКАГО УЧЕБНАГО ОКРУГА“ — серія опубл. істор. актів і док-тів, що виходила у Вільні протягом 1867—1904. Надрук. 14 т. Акти та док-ти для зб. збирали відомі історики-архівісти та спеціально незаанґажовані особи (вчителі г-зії, викладачі семінарії у Вільні та ін.): П. Гільтебрандт (зібрав мат-ли та опубл. т. 1—4, 7), О. Миротворцев (т. 1—4, 7), А. Дем’янович (т. 5—6, 9), О. Щербицький (т. 5—6, 8, 10—11), Ф. Смирнов (т. 6), Ф. Єлеонський (т. 1—4, 6), Л. Лукашевич, Ю. Чехович (т. 8), Д. Каширин (т. 8), Ф. Добрянський (т. 10), Ю. Крачковський (т. 12—13) та Д. Довгялло (т. 14). Ініціатива створення зібрання та фінансування перших томів належить попечителю Вілен. навч. округу І. Корнілову. За його сприяння для збору мат-лу в 1864—67 організовано кілька археограф. експедицій на територію сучас. Зх. Білоруси та Литви. Серед значної кількости рукоп., зокрема в Турові 1865, учитель Вілен. г-зії М. Соколов знайшов фраґмент Євангелія-апракоса ХІ ст., відомого в історіографії п. н. „Турівське євангеліє“ (одна з найдавніших пам’яток сх.слов’ян. писемности). Зусиллями І. Корнілова надрук. перші 4 т. та зібрано док-ти на 11 т. Наступники І. Корнілова на посаді попечителів Вілен. навч. округу профінансували 6-й т.— П. Батюшков; 5­й, 7—11-й — М. Сергієвський та 12—14­й т.— В. Попов. 1867 вийшли перші 4т., 5—10-й — до 1874. 11-й т. надрук. лише 1890, 12-й — 1900, а два ост. (13—14­й)— відповідно 1902 і 1904. 1905 вийшли друком іменний, географ. та предмет. покажчики до 1—13­го т., укладені І. Спрогісом.

Осн. кількість опубл. актів і док-тів зібрання походила з від. рукоп. Віден. публ. б-ки, Лит. духовної семінарії у Вільні, архіву кн. Радзивіллів із Несвіжа й Кейданова, Жировицького монастиря, політ. відділу канцелярії вілен. генерал-губернатора, Вітебського центр. архіву, а також приват. зб. священиків, учителів та чиновників із територій сучас. Зх. Білоруси та Литви. Опубл. у зібранні акти і док-ти розміщені за хронологією (за окр. винятками) і по розділах. Кожен том містив до 400 с. компактного тексту у дві колонки, який супроводжувала передмова, а також список перекладачів док-тів із лат. та ін. мов. Більша частина актів і док-тів опубл. з купюрами.

У томах цього зібрання вміщені акти та док-ти, які стосуються історії Білоруси та Литви і пізнавальні також для історії України. За тематикою вони поділялися на мат-ли про Правосл. й Уніатську церкви, про політ., екон. і культ. життя, а також хроніки. Значна їх частина стосується Правосл. та Уніатської церков вказаних територій.

Так, у томах „А. с. д.“ надрук. дарчі кн. Костянтина Острозького для Преображенської церкви у Турові 1508 і 1513 на поля, сіножать, сад і пасіку, які вписано на полях і звороті кількох арк. „Турівського євангелія“ (т. 4); док-ти з архіву луцько-острозького єп.Кирила Терлецького (заповіти) (т. 1); док-ти про суперечки правосл. та уніатів наприкін. XVI — на поч. XVII ст. (процес із митр. Іпатієм (Потієм) та його намісником у Литві Велямином (Рутським), архиман. Віленського Троїцького монастиря Самуїла (Сенчилла) 1608—09) (т. 6); листи київ. правосл. та уніат. митр.: Михайла (Рогози), Велямина (Рутського), Йова (Борецького), Петра (Могили), Рафаїла (Корсака), Тимофія (Щербацького); володимир. єп. Мелетія (Хребтовича), львів. єп.Лева (Шептицького), луц. єп. Кипріяна (Стецького); листи козацьких гетьманів Федора Полоуса, Матвія Ширая, Михайла Дорошенка, Івана Сулими, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Дмитра Дорошенка до представників родини Радзивіллів (т. 7). У 12-мут. (1900) опубл. протоколи 26 капітул (зібрань) Василіян. чину лит. провінції Святої Трійці з 1617 по 1709.

Док-ти використовували у дослідженнях чл. НТШ. Історик О.Сушко опубл. у„Записках НТШ“ (1904) рец. на 12­йт. „А. с. д.“, де критично оцінив діяльність василіян, які окатоличувалися й спольщувалися. Рецензент підкреслив неґативний вплив на них єзуїтів. „Ми бачимо, як ревно працювали наші василіяни над скріпленєм унії на руській земли, як завзято ширили латиньство та польщину, бачимо вкінци, як усе те робили вони по вказівкам своїх учителів і опікунів-єзуїтів“. Широко використовував „А. с. д.“ М. Грушевський в „Історії України-Руси“ (головно док-ти з т. 1—2, 6—7, 9), пізніше М. Ваврик, А. Великий. М. Войнар написав кілька книг з історії Чину св.Василія Великого від 1617 до ХІХ ст., де з-поміж ін. на підставі протоколів капітул лит. провінції XVII ст. опубл. у 12-му т. „А.с.д.“ У 1949 висвітлив систему управи у Василіян. чині, 1954 — діяльність та правовий статус капітул, владу, права та обов’язки протоархиман. і гол. управи чину 1958, 1972.

Літ.: [Б. а.] Археографическая коммисия // Энциклопедіческий словарь / Издатели Ф. А.Брокгауз, И. А. Ефрон. СПб., 1890, т. II, с. 224; Сушко О. [Рец. на:] Археографическій Сборник документов относящихся к исторіи С±веро-Западной Руси, издаваемый при управленіи Виленскаго учебнаго округа. Вильно, 1900, т. XII, XLVII + 230 c. // Записки НТШ. Львів, 1904, т. LVII, кн. І, с. 22—24; Wojnar M. De Regimine Basilianorum Ruthenorum. Roma, 1949; його ж. De Capitulis Basilianorum. Roma, 1954; його ж. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). Roma, 1958; його ж. De Archimandritis Basilianis in Metropolia Kioviensi (1617—1882). Synthesis canonica // Ius Populi Dei. Miscellanea in honorem R. Bidagor. Roma, 1972, t. I, p. 343—424; Улащик Н. Н. Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. М., 1973, с. 147—70; Патрило І. Джерела і бібліографія історії Української Церкви. Рим, 1975, с. 9—11; Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. К., 1993, т. 4, с.270, 401, 496, 499; 1994, т. 5, с. 72, 102, 264—65; 1995, т. 8, кн. 1, с. 147, 188, 194.

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015