АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ ЛÜТОПИСЬ ЮЖНОЙ РОССІИ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ ЛÜТОПИСЬ ЮЖНОЙ РОССІИ

„АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ ЛÜТОПИСЬ ЮЖНОЙ РОССІИ“ — період. видання, яке виходило у Києві за ред. М. Біляшівського. Спочатку АЛЮР виходила як додаток до „Киевской старины“ (1899—1901), а впродовж 1903—05 як окр. вид. У рамках КС п. н. „Археологическая л±топись“ подавалася у кожному вип. щомісячника (в другому „відділі“ — після розд. „Библіографія“). Крім того, зібрані за рік всі її публікації видавалися окр. зб. відбитків, який виходив п. н. „Археологическая л±топись Южной Россіи“. Мета вид.— подавати у стислому вигляді відомості про пам’ятки давнини на укр. землях. Потреба в АЛЮР постала з огляду на те, що такого типу відомостей було мало івони рідко публікувались або ж виходили в малодоступних вид. Багато мат-лів губилось. М. Біляшівський у вст. сл. до 2-ї подачі вип. стверджував, що попри велику кількість розкопок виявлений мат-л пропадає. Загалом АЛЮР велася хаотично і творила своєрідну хроніку коротких повідомлень різноманітного характеру.

У зб. відбитків виділялися рубрики. Наприкін. вид. вміщено географ. покажчик. 1903 редакція визнала, що уміщений у КС додаток є надто стислим, а тому вирішила створити невеликий, але все ж окр. друк. орган для публікації відомостей про пам’ятки старовини. У ред. зверненні пояснювалося, що часоп. має бути присвячений усім жанрам, видам і типам пам’яток старовини від найдавніших часів до XIX ст. Широкі темат. іхронол. рамки АЛЮР пояснювалися невідповідним станом „науки про старожитності“, який не давав можливости створювати спец. вид. для окр. істор. епох на зразок того, як це було у Зх. Європі. З відкриттям нового видання змінилось оформлення, з’явився підзаголовок „Журнал, посвященный южно-русской старин±“ (назву дубльовано франц. та нім. мовами), випуски часоп. перестали називатися томами, а будувалися за роками видання, внесено зміни до правопису.

М. Біляшівський писав і підгот. осн. кількість статей, повідомлень, рецензій. Частину з них він подавав під псевд. та крипт.: М. Княжевич, П. Горянський, Б., Н. Б. і М. К. З виданням співпрацювали В. Антонович, К. Болсуновський, М. Бранденбург, Ф. Вовк, М. Грушевська, М. Грушевський, В. Данилевич, В. Доманицький, Ю. Кулаковський, В. Перетц, О. Покровський, А. Скриленко, Ю. Січинський, Г. Скадовський, О. Сластіон, О. Фотинський, В. Хвойка, Ф. Штейнгель, В. Щербаківський, В. Щербина, Д. Яворницький, С. Яремич та ін. Частина дописувачів була аматорами старовини. Тем. рубрики АЛЮР такі: „Ученыя общества“, „Изсл±дованія и раскопки“, „Случайныя находки“, „Музеи и собранія древностей“, „Разныя изв±стія“, „Библіографическія зам±тки“, „Некрологи и воспоминанія“, „Приложенія“. Від 1903 запроваджено рубрику „Охрана памятников старины“, а решту згаданих рубрик (окрім бібліографії) об’єднано у „Хроніку“.

Під рубрикою „Ученыя общества“ повідомлялося про діяльність наук. установ: Істор. т-ва ім. Нестора Літописця (окрему увагу приділялося Комісії з опису і видання пам’яток місцевої старовини при цьому т-ві), Церковно-археол. т-ва при Київ. духовній академії, Т-ва дослідників Волині, Т-ва любителів вивчення Кубанської обл., Одес. т-ва історії та старожитностей, Імператорського рос. археол. т­ва, Моск. археол. т-ва, НТШ та ін. (всього оглянуто 24 установи). У рубриці „Музеи и собранія древностей“ публ. відомості про Музей старожитностей при Ун-ті св. Володимира в Києві, Нумізмат. кабінет при тому ж ун-ті, Церковно-археол. музей при Київ. духовній академії, Київ. міський музей старожитностей і мист-в, Городоцький музей Волинської губ. барона Ф. Штейнгеля, Волинське єпархіальне давньосховище, Природничо-істор. музей Полтавського губерн. земства, низку зібрань (В. Антоновича, Ф. Кундеревича, В. Тарновського, Б. і В. Ханенків, І. Хойновського) та ін. Усього у цій рубриці здійснено огляд 41 установи.

Дослідження і розкопки, а також випадкові знахідки подавалися в АЛЮР у межах рубрик про губернії і повіти. Окр. увагу приділялося Києву. Більшість інформації стосувалася укр. та суміжних земель. Рубрика „Разныя изв±стія“ охоплювала широкий спектр питань: фальсифікацію старожитностей, знищення пам’яток, реставраційні роботи, справу заборони вивезення знахідок за кордон чи проведення розкопок іноземцями. Водночас уміщалися зауваги щодо земляних робіт, збереження антропол. мат-лу під час розкопок, відкриття різноманітних виставок та археол. з’їздів, заснування нових т­в, які цікавилися старовиною, тощо. У новоствор. рубриці „Охрана памятников старины“ ставилися питання захисту та відновлення старожитностей, розглядалися випадки руйнування чи пограбування пам’яток, „селянських“ розкопок тощо. У всіх випусках АЛЮР велися бібліограф. огляди праць, присвячених археології, історії мист-ва і матеріальної культури та спец. істор. дисциплінам тощо.

1904 редакція заявила, що проблеми з надходженням мат-лів для друку передплатниками вирішені, до того ж знайшлися особи, які матеріально підтримали видання. І все ж наст. випуск часоп. так і не був опубл. Так, у світ вийшло 3 т. АЛЮР, які об’єднували хроніку, що велася в КС, і ще два річники як цілком окр. вид. Ост. випуск АЛЮР (1904) зберігся у 2-х варіантах: перший — повноцінне вид. на зразок поперед. випусків, а другий — у скороченому вигляді, де осн. част. випуску обмежена до 76 стор., а як додаток з окр. пагінацією в АЛЮР була опубл. 1-ша част. відомої праці Л. Нідерле „Slovanské starožitnosti“ у рос. перекл. А. Скриленко. Редакція АЛЮР співпрацювала з чл. НТШ. Серед авторів були д. чл. Т-ва В. Антонович, М. Грушевський, Ф. Вовк, В. Данилевич, В. Доманицький, О. Левицький, В. Перетц, Ю. Січинський, В. Щербаківський, В. Щербина, Д. Яворницький. В АЛЮР вміщено некролог О. Маркевича (†1903). Об’єктами рец. в АЛЮР ставали дослідження діячів Т-ва (В. Антоновича, Б. Грінченка, О. Новицького та М. Петрова), а також деякі томи „Записок НТШ“. Так, у 2-му т. рецензовано т.XXXI і XXXII „Записок НТШ“. Хоча це були лише огляди рефератів М. Грушевського, які стосувалися археол. тематики (про похоронне поле в Чехах, про Звенигород галицький та про печатку зі Ступниці побл. Самбора). Фольклорист із Чернігівщини О. Малинка рецензував перші томи „Матеріялів до українсько-руської етнольоґії“, які видавала Етнографічна комісія НТШ за ред. Ф. Вовка. Рецензент у відгуку на 1-й т. „Матеріялів...“ відзначив, що „малорусская этнографія обогатилась вышедшим недавно во Львов± новым, очень интересным по своему содержанію сборником“. Рец. О. Малинки присвячена 2-му і 3-му т. зб. Ці огляди мали здебільшого описовий характер, лише зрідка рецензент вдавався до дещо глибшого аналізу праць.

З 1903 АЛЮР постійно здійснювала огляди діяльности НТШ, що базувалися на „Хроніці НТШ“. Переважно характеризувалося матеріально-фінансове становище НТШ, його бюджет, джерела надходження коштів, осн. статті витрат. Окрім того, висвітлювалися структура та членство НТШ, збільшення його б-ки, поповнення музею, а також осн. події з життя Т­ва, зокрема проблема зміни статуту. Детально розглядалися період. чи серійні вид. НТШ. З другого боку, у „Записках НТШ“ публ. рец. М. Грушевського на всі випуски АЛЮР. За його словами, це „маленька археольоґічна часопись, з великою старанністю й знаннєм ведена нашим земляком, археольоґом Миколою Біляшевським“. Вид. „за своїм змістом досить близько до московської часописи „Археологическія изв±стія и зам±тки“, не дорівнюючи числом розвідок, але за те переважаючи її богацтвом чисто хронікарського археольоґічного материялу, в котрім лежить головна вага іцінність хроніки д. Біляшевського. Взагалі „Літопись“ служить дуже цінним підручником для кождого, хто інтересує ся українською археольоґією, і праця, вложена в неї редактором, варта всякого признання“. М. Грушевський висловив побажання, щоб на майбутнє в АЛЮР було збільшенокількість розвідок, систематичніше подавалася бібліографія і рівномірніше велися хронікальні нотатки. Певною вадою (але не з вини редакції, ачерез стан розвитку археол. студій) названо диспропорцію в географії знахідок — переважання Правобережної України порівняно з Лівобережжям і особливо брак відомостей із Галичини. У рец. на 2-й вип. зазначало- ся, що згадані побажання залишаються актуальними, хоча „редактор, очевидно, робить, що може, і годі йому з сього боку робити закид“, тим паче, що АЛЮР залишилася єдиним археол. часоп. на всю Рос. імперію (моск. „Археологическія изв±стія“ перестали виходити). Такий напрям співпраці продовжувався. За словами М. Грушевського, редакторові АЛЮР „не удало ся піти далі регістрованя нахідок та коротких згадок про них“. У цій рец. голова НТШ вдався до докладного аналізу окр. заміток, висловлюючи власні погляди на деякі контроверсійні питання у галузі археології. В ост. рец. М. Грушевський писав, що його побоювання з приводу перетворення АЛЮР на просту хроніку не справдилися, „часопись стягає до себе дослідників і аматорів української старовини і крім дуже цінної хроніки находок і розкопок, уміщено в минулім році ряд інтересних комунікатів — не тільки самого редактора, а й иньших осіб“. Однак оптимістичні трактування як ред. АЛЮР М. Біляшівського, так і М. Грушевського не справдилися, часоп. 1905 припинив своє існування.

Літ.:От редакціи // АЛЮР. К., 1899, т. І, с. 1; [б. а.] Раскопки городища у д. Приворотья Маковскаго, Каменец-Подольскаго у[ездов], Е. С±цинскаго (находки разных эпох) // Там само, с. 26—28; [б. а.] Изсл±дованіе стоянки неолитической эпохи в с. Городк±, Ровнен. у[езда], барона ß. Р. Штейгель и Н. Б±ляшевскаго // Там само, с. 28—29; [б. а.] Раскопки на городищ± „Княжа гора“, Черкасскаго у[езда], Н. Б±ляшевскаго (княжеская эпоха) // Там само, с. 60—61; Волков Ф. Открытіе палеолитической стоянки у станицы Ильской бароном де-Бай // Там само, с. 74—75; йогож. По поводу наших неолитических находок с церамикой до-микенскаго типа // Там само, 1900, т. II, с. 131—41; його ж. Искусство мадленской эпохи в Украин±. Перевод с малорусскаго // Там само, 1903, с. 15—25; [б. а.] Раскопки на Верхней Юрковиц± А. А. Скриленко и Н. Б±­ляшевскаго (неолитическая стоянка, курганы и могилы славянской эпохи) // Там само, 1899, т. І, с. 75—79, 93; [б. а.] Раскопки курганов у д. Самбросовки, Александрійскаго у[езда], Н. Б±ляшевскаго (скифская эпоха) // Там само, с. 92—93; [б. а. Рец. на:] Новицкій А. П. Исторія русскаго искусства. М., 1899 // Там само, с. 98; Малинка А. [Рец. на:] Материяли до українсько-руської етнольогії, виданє етнографічної комісиї за ред. Хв. Вовка. Т. 1. (Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові), с. XIX + 228 + 22 + 11 // Там само, с. 99—109; [б.а.] Раскопки близ с. Колодистаго, Звенигородскаго у[езда], В. Н. Доманицкаго // Там само, с. 117—18; Петров Н. И. Археологическая находка на хорах в великой церкви Кіевско-Печерской лавры // Там само, с. 124; [б. а.] Изсл±дованіе площадок с росписными сосудами в Звенигородском и Уманском у[ездах], В. Н. Доманицкаго // Там само, с. 174—75; [б. а.] Раскопки курганов у д. Луковки, Звенигородскаго у[езда], В. Н. Доманицкаго (погребенія скифскаго типа и бол±е ранней эпохи) // Там само, с. 175—76; Б±ляшевскій Н. К вопросу о програм± Кіевскаго Музея Древностей и Искусств // АЛЮР, 1900, т. II, с. 31—38; його ж. Собираніе св±д±ній о памятниках украинской старины // Там само, с. 159—62; його ж. [Рец. на:] Materyały antropołogiczno-archeologiczne i etnograficzne, wydane staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie. T. IV. Kraków, 1900 // Там само, 1901, т. III, с. 12—13; М. К. [Б±ляшевскій Н. Рец. на:] Bołsunowski K. Najdawniejsze pomniki chrześcijaństwa na Rusi (III Zjazd historyków polskich w Krakowie) // Там само, т. II, с. 45—46; його ж. Ближайшия задачи археологіи юга Россіи // Там само, 1903, с. 6—14; [б. а. Рец. на:] Записки Наукового Товариства імени Шевченка. Т. XXXI и XXXII. Львов, 1899 // Там само, 1900, т. ІІ, с. 42—46; [б.а.] Раскопки могильника у д. Богданова, Глуховск. у[езда], Н. Б±ляшевскаго (славянская эпоха) // Там само, с. 146—48; [б. а.] Раскопки на м±сте неолитическаго поселенія с керамикой до-микенскаго типа у с. Колодистаго, Звенигородскаго у[езда] Н. Б±ляшевскаго // Там само, с. 148—55; [б. а.] Раскопки курганов у с. Колодистаго, Звенигородскаго у[езда], В. Доманицкаго (погребенія каменнаго в±ка, повидимому до-микенской культуры и кочевников) // Там само, с. 165—68; [б. а.] Раскопки кургана у с. Глубочка, Уманск. у[езда], В. Доманицкаго (неопред±л. эпоха) // Там само, с. 181; [б. а. Рец. на:] Гринченко Б. Д. Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновскаго. Т. II. Чернигов, 1900 // Там само, с. 226—29; Г[рушевський] М. [Рец. на:] Археологическая л±топись Южной Россіи, составлена под ред. Н. Ф. Б±ляшевскаго. К., 1899, т. I: 1899 г., 227 с. // Записки НТШ. Львів, 1900, т. XXXV—XXXVI, кн. III—IV, с. 1—2; його ж. [Рец. на:] Археологическая л±топись Южной Россіи / Составлена под ред. Н. Ф. Б±ляшевскаго. К., 1900, т. II, VIII + 238c.// Там само, 1901, т. XLII, кн. IV, с. 1; його ж. [Рец. на:] Археологическая Л±топись Южной Россіи / Составлена под ред. Н.Ф. Б±ляшевскаго. К., 1901, т. III, 228 c. + 1рис.; Археологическая Л±топись Южной Россіи. Журнал, посвященный южно-русской старин± / Редактор-издатель Н. Ф. Б±ляшевскій, 1903, № 1, 86 c. + 5 рис. // Там само, 1903, т. LIII, кн. II, с. 3—4; його ж. [Рец. на:] Археологическая Л±топись Южной Россіи. Журнал, посвященный южно-русской старин± / Редактор-издатель Н. Ф. Б±ляшевскій. К., 1903, 419 с. + 20карток рис. // Там само, 1904, т. LXII, кн. VI, с.1; [б. а.] Экскурсія о. Е. С±чинскаго для описанія памятников укр. старины // АЛЮР, 1901, т. III, с. 7—8; [б. а.] Пробныя раскопки городища у с. Колодистаго, Звенигородск. у[езда], В. Н. Доманицкаго (славянская эпоха) // Там само, с. 29—30; [б.а.] Раскопки на м±ст± неолитическаго поселенія с керамикой до-микенскаго типа у с. Колодистаго, Звенигордскаго у[езда], В. Н. Доманицкаго // Там само, с. 69—72; [б.а.] Осмотр церкви (XVIII ст.) в с. Глубочк±. Уманск. у[езда], В. Н. Доманицкаго // Там само, с. 87—88; [б. а.] Экскурсія Д. И. Эварницкаго для описанія памятников запорожской старины // Там само, с. 113; [б. а.] Экскурсія В. И. Щербины в Бердичевскій, Васильковскій и Уманскій у[езды] для описанія памятников старины // Там само, с. 175—77; Левицкій О. Волынскій историко-археологическій сборник. Вып. 2. Житомір, 1900 // Там само, с. 189—202; [б. а.] А.И. Маркевич (некролог) // Там само, 1903, с. 267—68; Данилевич В. Зам±тки по русской доисторической керамик± // Там само, с. 283—96; його ж. Донецкое городище и город Донец // Там само, 1904, с. 183—97; Грушевская М. Зам±тки по исторіи русскаго искусства в старой Польш± (этнографической). Пер. с малорус. // Там само, с. 19—30; [б. а.] Раскопки в Павлоградском иНовомосковском у[ездах], Екатеринославской губ. Д. И. Эварницкаго // Там само, с. 54—58; В. Щ. [Щербаковскій В.] Памятники церковнойстарины м. Дашева // Там само, с. 98—99; А.С. [Спицын А. Рец. на:] В. Е. Данилевич. Значеніе нумизматики в изученіи русской исторіи. Харьков, 1903 // Там само, с. 120—24; Р±дин Е. К. Профессор Н. И. Петров. По поводу исполнившагося тридцатил±тія его ученой д±ятельности // Там само, с. 125—27; Доманицкій В. [Рец. на:] Древности. Труды Имп. Московскаго археологическаго общества. Т. XX. Вып. I и II. М., 1904// Там само, с. 212—13; його ж. [Рец. на:] Записки отд±ленія русской и славянской археологіи Имп. Русскаго археологическаго общества. Т. V. Вып. I. СПб., 1903; Вып. II. СПб., 1904 // Там само, с. 213—17; Перетц В. [Рец. на:] П. Симони. Опыт сборника св±д±ній по исторіи и техник± книго-переплетнаго искусства на Руси, преимущественно в допетровское время, с XI по XVIII ст. включительно. Тексты, матеріалы, снимки. СПб., 1903// Там само, с. 266—69; Нидерле Л. Славянскія Древности / Пер. с чешс. А. Скриленко. Т. I. „Происхожденіе и начало славянскаго народа. Ч. 1“ / Изданіе редакціи журнала АЛЮР. К., 1904, с. 1—36; ДідухЛ. B. Внесок M. Ф. Біляшівського в охорону пам’яток культури і мистецтва (кінець ХІХ — початок XXст.) // Маґістеріум. Історичні студії. К., 2004, вип. 17, с. 21—27; його ж. Академік М.Ф. Біляшівський у науковому, культурному та громадському житті України (кін. XIX — перша чверть XX ст.) // Автореф. дис. ... канд. істор. наук. К., 2005; ДворкінІ. Музеї України на сторінках часописів „Киевская старина“ (1882—1906) та „Археологическая летопись Южной России“ (1903—1905) // КС, 2006, № 5.

Орест Заяць, Тарас Романюк

Стаття створена: 2015