АРХЕОЛОГІЧНА КОМІСІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — науково-дослід. підрозділ Тва. А. к. створ. у Львові підпільно під час нім. окупації 1941 на базі кол. Археологічного відділу Музею НТШ та ін. колекцій. Очолював А. к. Я. Пастернак як неофіційний голова. Чл. А. к. були О. Кандиба (Ольжич), В. Козловська, Ю. Полянський, М. Смішко, Л. Чикаленко та ін. Праця А. к. на той час, окрім опису неопрацьованих археол. експонатів, що раніше зберігалися в Археол. відділі Музею НТШ, стосувалася підгот. наук. зб. На засіданнях обговорювалася поточна науково-дослід. проблематика досліджень деяких чл. комісії, у т. ч. проблеми історії культури старого Галича і бронзові нашийники бастардів лятенської доби (Я. Пастернак), орнаментика трипільських мисок (Л. Чикаленко), хронологія пізньорим. тілопальних могил (М. Смішко) та старої трипільської культури в Галичині (О. Кандиба). Діяльність А. к. була перервана навесні 1944.
1947 А. к. продовжує працю в еміґрації у Німеччині у складі Історично-філософічної секції НТШ. А. к. діяла впродовж 1947—48, до її складу входили голова — В. Щербаківський, заступник — Я. Пастернак, секретар — К. Пилипович, 5 чл. і 2 співробіт. Осн. форма діяльности А. к.— обговорення поточних справ укр. і сх.європ. археології. Чи не осн. й актуальним на той час питанням укр. археології загалом було „...виправити різні тенденційні замовчування, викривлювання, одностороннє насвітлення явищ, а то й фальшування історичних фактів в некористь українського давноминулого в совєтських, а вслід за тим і чужомовних археологічних працях. Необхідним виявилося надати всім проявам життя людини на землях України в праісторичних і ранньоісторичних часах об’єктивне насвітлення, без догматизування висновків, головне в ділянці етнічного й часового визначення окремих культурних комплексів“ (Я. Пастернак). Новий етап у діяльності А. к. розпочався з відновленням НТШ в Україні 21. 10. 1989. Разом з ін. гуманіт. комісіями вона входить до складу Історично-філос. секції. Головою комісії обрано Л. Крушельницьку, секретарем — М. Бандрівського.
Згідно з прийнятою структурою та наповненням її особ. складом чл., у відновленому НТШ у Львові у груд. 1990 А. к. налічувала 30 ос.: Р. Багрій, М. Бандрівський, О. Бандровський, В. Баран, І. Ґерета, Р. Грибович, В. Гупало, О. Джеджора, В. Івановський, В. Конопля, Л. Крушельницька, Ю. Лукомський, Л. Мацкевич, І. Михальчишин, Я. Онищук, В. Оприск, Д. Павлів, М. Пелещишин, В. Петегирич, М. Потушняк, М. Рожко, І. Свєшников, Р. Сулик, С. Терський, М. Филипчук, В. Цигилик, Р. Чайка, О. Черниш, В. Чорноус, В. Шишак. Це число згодом змінювалося у зв’язку з відходом і кооптуванням нових чл., зокрема з допомогою осіб з ін. дослід. центрів України. Згідно зі статутом, А. к. періодично проводить засідання (нереґулярно) з відповідним порядком денним, визначає на них осн. напрями роботи та терміни її виконання, проводить обговорення і рецензування доповідей і статей для публікації, підгот. тематику заг. конференцій і видань. За два ост. десятиліття діяльности чл. А. к. опубл. десятки монографій, тем. збірників, проведено прибл. 320 археол. експедицій у різні реґіони України та за кордон. Протягом 1998—2011 А. к. підгот. 3 т. праць, які вийшли в серії Т-ва (Записки НТШ, т. CCXXXV, CCXLIV, CCLIII).
До найважливіших здобутків чл. А. к. належать археол. обстеження Львова: розкопки в крипті собору св. Юра у Львові (1991—92), у криптах храму св. Марії-Магдалини у Львові (1995), розкопки і дослідження на території Львова побл. Оперного театру (сучас. ринок „Добробут“), де 1992 відкрито культ. шар завтовшки 6,5—7,5 м, нижні горизонти якого представлені: а) об’єктами черняхівської культури V ст.; б) житлом празької культури з піччю-кам’янкою та трьома цілими ліпними горщиками другої пол. V — поч. VІ ст.; в) господарськими об’єктами культури Луки-Райковецької (VІІІ—Х ст.); г) потужним горизонтом ХІІ—ХІV ст. зі зрубними двоярусними будівлями, рештками вулиці-мостової, дворами, замощеними дерев’яними плахами, ремісничими бронзоливарними майстернями, що формували частину міського кварталу княжого Львова (кам’яні ливарні форми, прикраси з кольорових металів і скла, шкіряні вироби, зброя, уламки амфор, посуд із глини та металу).
2002 започатковано, а до 2011 проведено 8 Пастернаківських читань у рамках наук. (березневих) сесій НТШ. Низку наук. заходів А. к. проводила спільно з відділом археології Інту українознавства ім. І. Крип’якевича.Див. Археологічний інститут.
Літ.: Звіт Я. Пастернака про діяльність Комісії // Сьогочасне й минуле. Мюнхен, 1948, ч. 1, с. 39—41, 90; Пастернак Я. Археологія України. Торонто, 1961, 311 с.; Структура та керівний склад НТШ. Довідник. 1990. Львів, 1990, с. 7 та ін.; Івановський В. Археологічні дослідження Львова у 1992 р. // Studia archeologica. Львів, 1993, № 1, с. 74—75; Хроніка НТШ. Львів, 1993, с. 51—52; Бандрівський М., Крушельницька Л., Купчинський О. Від редакторів тому // Записки НТШ. Праці Археол. комісії. Львів, 1998, т. CCXXXV, с. 5—16.
Микола Бандрівський, Мирослав Мороз