ARCHIV FÜR SLAVISCHE PHILOLOGIE - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ARCHIV FÜR SLAVISCHE PHILOLOGIE

„ARCHIV FÜR SLAVISCHE PHILOLOGIE“ — перший міжнар. славіст. часопис, присвячений дослідженню культурно-істор. студій та проблем слов’ян. мовознавства. Виходив у Берліні в 1876—1929, надрук. 42 т. Упродовж 1876—1916 побачило світ 36 т., що з’являлися раз на рік та складалися з 4­х част. Під час і після Першої світ. війни періодичність випуску журн. змінилася: у 1917 не видавався, а подальші томи виходили нереґулярно: 37­й т.— 1918—20, 38-й т.— 1923, 39—41­йт.— 1925—27, 42-й т.— 1929. 1892 опубл. спец. вип. „A. f. s. Ph.“, в якому подано бібліографію мат-лів, уміщених у перших 13-ти т. (1876—91). Цей покажчик упоряд. Ф.Пастрнек. Першим редактором, ініціатором появи та натхненником тривалого існування „A. f. s. Ph.“ був Ватрослав Яґич (1838—1923), який редагував часоп. у1876—1920 (по 37-й т. включно). На думку вченого, поняття „славістика“ охоплює 3галузі: граматику (тобто мовознавство в сучас. розумінні цього терміна й істор. граматику), літ. історію (у т. ч. палеограф. дослідження) та етнографію (насамперед нар. творчість). Таке бачення вченим предмета славістики вплинуло на зміст та тематику публікованих у журн. праць. В „A. f. s. Ph.“ вміщено статті, замітки і рец., присвячені як порівн. слов’ян. мовознавству, так і окр. мовам — насамперед сербсько-хорв., а також рос., укр., болг., чес., польс., церковнослов’ян. і навіть лит. У цих працях порушувалися теми всіх лінґвіст. галузей: фонетики, морфології, етимології, лексикології, синтаксису, діалектології. Крім того, публ. давньослов’ян. джерела (нерідко разом зі самими текстами), а також літературно-істор. і фолькл. Завдяки такому широкому розвою слов’янознавства редагований В. Яґичем „A.f. s. Ph.“ став одним зі зразків європ. фахового часоп.

Структурно наук. мат-л в „A. f. s. Ph.“ містився у розд. „Статті“, „Критичні замітки“, „Короткі повідомлення“, „Бібліографія“, згодом з’явилася рубрика „Книжковий огляд“. Наприкін. кожного річника подавався довідковий наук. апарат — тем. та іменний покажчики. Офіційна мова вид.— нім. Окрім В. Яґича, з „A. f. s. Ph.“ співпрацювали нім. дослідники А. Лескін та В. Нерінґ. До ред. ради входили В. Яґич, А. Лескін, О. Брікнер, В. Нерінґ, О. Веселовський, у 1887—88 — Ї. Полівка, Ф.Пастрнек, Я. Ґебауер, Я. Бoдуен де Куртене, К.-Й. Їречек, Ф. Міклошич та С. Новакович. У 1909 відбулася зміна ред. ради, до якої ввійшли П. Дільс, Ф. Фортунатов, К.-Й. Їречек, Л. Мілетич, С. Новакович, Ї.Полівка, М. Решетар, О. Соболевський, К. Штрекель. Після смерти В.Яґича т. 38—42 (1923—29) виходили за ред. нім.мовознавця-славіста Е. Бернекера (1874—1937). У той час із часоп. співпрацювали та увійшли в його ред. раду О.Брок, П. Дільс, Р. Екблом, В.Шульц, Р.Траутман, Н. ван Війк, Л.Мілетич, Г.Ґерулліс.

Плеяда вчених — філологів, славістів, істориків — була слухачами слов’ян. семінару В. Яґича у Віден. ун-ті та писала під його кер. дисертац. роботи. Серед них були йукраїнці: І. Зілинський, М. Кордуба, О.Маковей, К.Студинський, І.Франко, В.Щурат та ін. В. Яґич підтримував тісні контакти з НТШ у Львові, був його д. чл. (з 1903). Співпрацюючи з НТШ, вчений умістив у „A. f. s. Ph.“ чимало наук. розвідок і крит. оглядів чл. Т-ва. Акт. дописувачем журн. був І.Франко, який на шпальтах часоп. надрукував низку філол. досліджень і рец., зокрема „До „Bogorodzica“ (1902, Bd. 24, Th. 1—2, S. 150—54), „Beiträge zur Quellenkritik der cyrillo-methodianischen Legenden“ (1906, Bd. 28, Th. 1, S. 229—55; 1907, Bd. 29, Th. 2, S. 282—304), „Wie man slavische Mythologie macht“ (1907, Bd. 29, Th. 1, S. 97—105), „Kleine Beiträge zur Geschichte der kirchenslavischen Literatur“ (1913—14, Bd. 35, Th. 1—2, S. 150—79; 1915—16, Bd. 36, Th. 1—2, S. 201—22). Кілька вагомих досліджень із лінґвоукраїністики в „A. f. s. Ph.“ вмістив природознавець, мовознавець та педагог, почес. чл. НТШ, перший голова Математично-природописно-лікарської секції НТШ І.Верхратський: „Ueber die Mundart der galizischen Lemken“ (1892, Bd. 14, Th. 4, S. 587—612; 1893, Bd. 15, Th. 1, S. 43—76; 1894, Bd. 16, Th. 1—2, S. 1—41), „Die Mundart der Gegend von Uherci die Lisko“ (1903, Bd. 25, Th. 3, S. 407—24; 1905, Bd. 27, Th. 4, S. 513—26), а також С.Смаль-Стоцький „Ueber die Wirkungen der Analogie in der Declination des Kleinrussischen Sprache“ (1885, Bd. 8, S. 194—246, 409—32; 1886, Bd. 9, S. 58—76); З.Кузеля „Nachtrag zum Aufsatz „Eine altrussische Schrift“ (1905, Bd. 27, S. 320); М. Тершаковець „Beziehungen der ukrainischen historischen Lieder resp. „Dumen“ zum südslavischen Volksepos“ (1907, Bd. 29, S. 221—46); І.Свєнціцький „Erzengels Marienverkündingung und das Annuntiations mysterium“ (1912, Bd. 33, Th. 3—4, S. 379—437).

1905 в „A. f. s. Ph.“ М. Грушевський опублікував ст. про діяльність НТШ „Bericht über die Tätigkeit der Ševčenko-Gesellschaft“ (1905, Bd. 27, Th. 2, S. 279—99), в якій зробив певний підсумок діяльности Т-ва з 1892, окремо наголошуючи на наук. вид. („Записки НТШ“, „Руська історична бібліотека“, „Українсько-руська б­ка“, „Етнографічний збірник“, „Правничий часопис“, „Лікарський збірник“, „Зоря“, „Літературно-науковий вістник“) та напрямах праці чл. НТШ, наводячи їхні осн. наук. публікації. Вагомою складовою часоп. була рубрика „Бібліографія“, веденню якої редакція надавала особливе значення. Задля цього В. Яґич звернувся до видавців і науковців із проханням інформувати редакцію журн. про всі новинки славістич. друк. продукції, надсилаючи на адресу часоп. наук. пра-ці, збірні вид., періодику або подаючи бібліограф. відомості про них. Цю ініціативу підтримали наук. кола, що дало можливість вести доволі повну біб-ліографію слов’ян. досліджень. Зафіксовано й чимало праць із ділянки укр. філології, етнографії та фольклору. У цьому контексті проаналізовано численні дослідження, надрук. в „Киевской старине“, часоп. „Зоря“, „Житє і слово“ і серійних вид. НТШ: Ї. Полівки „Етнографічний збірник. Видає Наукове товариство імені Шевченка за ред. М.Грушевського у Львові, І—V, 1895—1898“ (1899, Bd. 21, S. 285—302; 1900, Bd. 22, S. 300—10), „Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Видання етнографічної комісії за ред. Хв.Вовка. Т. І. 1899“ (1900, Bd. 22, S. 310—11); О. Брікнера „Publikationen der Schewczenko-Gesellschaft“ (1900, Bd. 22, S. 291—300);

В.Яґича „Bibliografische Uebersicht der slavischen Zeitschriften philologischen, literaturgeschichtlichen und ethnographischen Inhalts“ (1898, Bd. 20, S. 625—38) та ін. Крім укр. учених, значний внесок удослідження укр. мовознавства, етнографії, фольклору та слов’ян. студій зробили інозем. д. чл. НТШ у Львові: В.Яґич, Е. Бернекер, Я. Бoдуен де Куртене, О. Брікнер, О. Брок, А. Єнсен, Л. Мілетич, Л. Нідерле, С. Новакович, Ф. Пастрнек, Ї.Полівка, М. Решетар, О. Шахматов.

Огляди публікацій, уміщених у „A.f.s. Ph.“, та рец. деяких праць неодноразово з’являлися у „Записках НТШ“. Такі огляди за 1894—1900 подали І. Копач (під крипт. І. К.), С.Гуменюк, І. Брик, М.Тершаковець та І.Свєнціцький. У „Записках НТШ“ вміщені рец. на праці, опубл. в „A. f. s. Ph.“: І. Франка на працю О. Брікнера „Die russisch-litauische Kirchen-union und ihre literarischen Denkmäler“; М. Грушевського — на Є. Щепкіна „Zur Nestorfrage“, В. Яґича „Einige Streitfragen“, С.Рожнецького „Perun und Thor. Ein Beitrag zur Quellenkritik der russischen Mythologie“ таін.; І. Копача— на В. Вондрака „Zur Deklination des zusammengesetzten Adjektivums“, „Paleographisches und Sprachlisches anlässlich der neuen Publikation der Blätter von Chilandar“; З. Кузелі — на Л.Нідерле „Ueber die Sporoi des Prokopios“; М. Тершаковцяна праці О.Шахматова, О. Соболевського та ін.

Арх. дж.: BUW, t. 1—42 (1876—1929); НБ ЛНУ ім. І. Франка, т. 1—42 (1876—1929).

Літ.: К[алитовський] І. Archiv für slavische Philologie, Bd. XVI, S. 1—640 // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VIII, кн. IV, с. 18—21; І. К. Archiv für slavische Philologie, Bd. XVII // Там само, 1896, т. XIV, кн. VI, с. 36—37; К[опач] І. Archiv für slavische Philologie, Bd. XVIII // Там само, 1897, т. ХХ, кн. VI, c. 34—35; його ж. Archiv für slavische Philologie, Bd. XІХ, 644 S. // Там само, 1898, т.ХХVІ, кн. VІ, с. 31—32; його ж. Archiv für slavische Philologie, Bd. XХІ, S. 1—644 // Там само, 1901, т.ХХХІХ, кн. І, с. 76—78; його ж. Archiv für slavische Philologie, Bd. XХІІ, S. 1—642 // Там само, 1902, т. XLVI, кн. ІІ, с. 19—23; його ж. [Рец. на:] Vondrák W. Zur Deklination des zusammengesetzten Adjektivums // Archiv für slavische Philologie, Bd. ХХІІ // Там само, с. 10—11; його ж. [Рец. на:] Vondrák W. Paleographisches und Sprachlisches anlässlich der neuen Publikation der Blätter von Chilandar // Archiv für slavische Philologie, Bd. ХХІІ // Там само, с. 11—12; ПогодинА. Несколько заметок об издании „Archiv für slavische Philologie“ // Известия ОРЯС, 1897, т. 2, кн. 4, с. 1149—156; Грушевський М. [Рец. на:] Ščepkin E. Zur Nestorfrage // Archiv für slavische Philologie, 1897, Bd. ХІХ, S. 498—554 // Записки НТШ. Львів, 1898, т. XXV, кн. V, с. 8—12; його ж. [Рец. на:] Jagič V. Einige Streitfragen // Archiv für slavische Philologie, Bd. ХХ // Там само, т. XXVI, кн. VI, с. 5—6; його ж. [Рец. на:] Халанскій М. Г. Ilias von Reussen und Il’ja Muromec // Archiv für slavische Philologie, Bd. ХХV, S. 440—52// Там само, 1904, т. LIX, кн. ІІІ, с. 15—16; його ж. [Рец. на:] Rożniecki S. Perun und Thor. Ein Beitrag zur Quellenkritik der russischen Mythologie // Archiv für slavi[sche] Philologie, Bd. ХХІІІ, S. 462—520; Nehring W. Der Name bеˆlbog in der slavischen Mуthologie // Archiv [für Slavische Philologie], Bd. ХХV, S. 66—73 // Там само, т. LX, кн. IV, c.4—7; його ж. [Рец. на:] Bogdan J. Uеber die rumänische Knesen // Archiv fürsl[avische] Philologie, [1904], [Bd.] XXV, S. 522—43; [Bd.] XXVI, S. 100—14 // Там само, 1905, т. LXV, кн. ІІІ, с. 12—13; Франко І. [Рец. на:] Brückner A. Die russisch-litauische Kirchen-union und ihre literarischen Denkmäler // Archiv für slavische Philologie, Bd. XIX, [S.] 189—201 // Там само, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 17—19; його ж. Archiv für slavische Philologie // ЛНВ, 1909, р. 12, т. 47, с. 101—11; Bruªckner A. Archiv für slavische Philologie / Unter Mitwirkung von etc. hrgb. V. Jagic´. XX. Bd. IV i 651 Str(asse) Berlin, Weidmannsche Buchhandlung // Kwartalnik Нistoryczny, 1899, r. 13, zesz. 1, s. 99—103; Г[у]м[енюк] С., Б[рик] І. Archiv f[ür] sl[avische] Philologie, т. 23 // Записки НТШ, 1902, т. L, кн. VI, с.18—22; Б[рик] І. Archiv für slavische Philologie, т.ХХIV// Там само, 1903, т. LVI, кн.VI, с. 43—45; Кузєля З. Niederle L. Ueber die Sporoi des Prokopios // Archiv für slavische Philologie, 1901, Bd. ХХІІІ, S. 130—33 // Там само, 1903, т. LII, кн.ІІ, с. 1—25; Т[ершаковець] М. [Рец. на:] Schachmatov A. Wie im Kleinrussischen die Palatalisation der Сonsonanten e und i verloren ging// Archiv für slav[ische] Philologie, 1903, [Bd.]XXV, S. 222—39 // Там само, 1905, т.LXІІІ, кн. І, с. 30—31; його ж. [Рец. на:] Sobolewskij A. Zur Chronologie der Lautveränderungen// Archiv f[ür] sl[avische] Phil[ologie], [1904], Bd. XXVI, S.561—63 // Там само, т. LXVIII, кн.VI, с. 5—6; його ж. [Рец. на:] Štrekelj K. Der Ursprung des š-Lautes in einigen Casusformen des aksl[avische] Comparativs und ъs-Particips // [Archiv für slavische Philologie], 1904 Bd. XXVI, S. 569—71 // Там само, с. 6; його ж. [Рец. на:] Goetz L. K. Die Zusammensetzung der sogenannten „Похвала преп[одобному] ßеодосію печерскому“ // Archiv für slavische Philologie, S. 215—38 // Там само, с. 12—13; його ж. Archiv für slavische Philologie // Там само, т.LXVII, кн. VI, с. 36—39; С[вєнціцький] І. Archiv für slavische Philologie, т. XXVII // Там само, 1906, т. LXXIV, кн. VI, с. 195—97; його ж. Archiv für slavische Philologie // Там само, 1907, т.LXXX, кн.VI, с. 192—93; Archiv für slavische Philologie. Gesamtinhaltsverzeichnis / Bearbeitet von K. Guªnter. Berlin, 1962, 88 S. (Sonderreihe Bibliographie. Veröffentlichungen des Instituts für Slavistik. Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin/ Hrgb. von H. H. Biefelt); Маньковська Т. Українознавчі студії на сторінках „Архіву слов’янської філології“ В. Ягича // Мандрівець. Тернопіль, 2000, № 5—6, с. 64—70; її ж. До взаємин В. Ягича з українськими вченими // Ucrainistica. Кривий Ріг, 2003, с. 88—96; її ж. Проблеми лінгвоукраїністики в науковій спадщині В. Ягича // Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 01. К., 2005, 20 с.; Вовчак А. Українська фольклористика у німецькомовних джерелах кінця ХІХ — початку ХХ століття / Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Львів, 2001, 20 с.

Олег Піх

Стаття створена: 2015