БАДЕЦЬКИЙ Кароль-Юзеф - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАДЕЦЬКИЙ Кароль-Юзеф

БАДЕЦЬКИЙ Кароль-Юзеф (Badecki Karol Józef) (* 28. 01. 1886, м. Львів — †10. 02. 1953, м. Краків, Польща) — польс. історик л-ри, архівіст, джерелознавець, бібліотекар та історіограф, дослідник Львова.

Н. у родині службовця. 1905 закінчив г­зію у Львові, 1909 — філос. ф-т Львів. ун-ту, вивчав полоністику й історію. Захистив докторати: 1912— з філології („Jan Rybiński, poeta polski XVI wieku“), 1937 — з історії польс. л­ри, 1938 — з архівістики йбібліографії. Протягом 1911—14 викладав у львів. г-зіях. З 1914 працював в Архіві давніх актів м. Львова практикантом, згодом архівістом, під час рос. окупації Львова перебував у Кракові, Моравській Остраві, Брні й Відні. 1915—17, за відсутности вивезеного до Росії дир. архіву А.Чоловського, виконував обов’язки дир. архіву і двох міських музеїв, 1919 працював в Архів. відділікомандування Львів. генерального військ. округу, перебираючи австрій. архіви стосовно Польщі. З 1920— заст. дир. Архіву давніх актів м.Львова, з 1937 — його дир. (з 1939 очолював також Нац. музей ім.Яна ІІІ у Львові й Нац. галерею з Рацлавицькою панорамою — до кін. жовт. 1939). Здійснив наук. інвентаризацію й опис найдавніших книг Архіву давніх актів. Свого часу безпідставно звинувачував Д.Зубицького у пропажі книг міського архіву, насправді перенесених у Б­ку Оссолінських (нині — ЛННБ України). Зжовт. 1939 працював ст. наук. співробіт. цього архіву, пізніше — б­ки Львів. ун-ту. Протягом 1941—44 був дир. Архіву давніх актів, перейменованого німцями на Staatsarchiv, спричинився до вивезення зі Львова до райху найцінніших збірок док­тів. З 1944 знову працював у б-ці ун­ту. 1945 виїхав до Кракова, працював кустошем б-ки Яґеллонського ун-ту, 1949—50 — дир. Нац. закладу ім.Оссолінських у Вроцлаві, а 1950—53 — кустошем і зав. від. стародруків б-ки Яґеллонського ун-ту, водночас викладав бібліотекознавство й архівознавство. Чл. АН у Кракові, Варшав. та ін. наук. т-в.

Осн. наук. зацікав.— історія л­ри, архіво- і джерелознавство. Автор наук. праць з архіво- й джерелознавства, фундам., хоча незавершеного каталогу „Archiwum аkt dawnych miasta Lwowa“ (т. III, IV, 1935—36, невид. т. V і VІІІ зберігаються в Оссолінеумі у Вроцлаві) з детальним описом 956 львів. книг та ін. Особисті док-ти, рукоп. наук. праць іколекції Б.К.-Ю. зберігаються уЛьвові (ЦДІА України у Львові, ДАЛО), Вроцлаві й Кракові.

Тривалий час контактувавз НТШ (зокрема підтримував дружні взаємини зІ.Крип’якевичем, допомагав НТШівцям в опрацюванні архів. фондів). 29. 05. 1913 Б.К.-Ю. як скарбник Літ. т-ва ім.Міцкевича у Львові, відповідаючи на лист НТШ, від імени т-ва висловив згоду на обмін виданнями з НТШ. 02. 08. 1927 сприяв для НТШ „випозиченню рукоп. № 103“ з колекції Русецьких Архівудавніх актів Кракова. У „Записках НТШ“ опубл. рец. І.Шпитковського на працю Б. К.-Ю. „Lament chłopski na pany“ (1910) та М. Возняка— „Pisma Jana Dzwonowskiego“ (1912).

Пр.: Lwowska wieża ratuszowa i jej dzwony. Lwów, 1920; Średniowieczne ludwisarstwo lwowskie. Lwów, 1921; Literatura mieszczańska w Polsce XVII wieku: Monografja bibliograficzna. Lwów; Warszawa; Kraków, 1925; Memoriał pożaru miasta Lwowa. Lwów, 1927; Zaginione księgi średniowiecznego Lwowa: Studium rekonstrukcyjne. Lwów, 1927; Znaki wodne w księgach Archiwum miasta Lwowa 1382—1600. Lwów, 1928; Muzea Gminy miasta Lwowa. Lwów, 1929; Zniszczony dzwon Bernardynów lwowskich. Lwów, 1930; Leonard Herle, ludwisarz i jego lwowskie dzieіa 1544—1572: Studjum archiwalno-muzealne // Studja lwowskie: Towarzystwo miłośników przeszłości Lwowa. Lwów, 1932; Lwowskie zbiory naukowe i muzealne. Lwów, 1932; Archiwum miasta Lwowa, jego stan obecny oraz potrzeby reorganizacyjne, inwentaryzacyjne i wydawnicze. Lwów, 1934; Melchior Herle i Jan Milner: Lwowscy ludwisarze renesansu; 1544—1588. Lwów, 1935; Projekt wydawnictwa katalogów Archiwum Akt Dawnych miasta Lwowa. Lwów, 1935; Archiwum Akt Dawnych miasta Lwowa: A.Oddział staropolski. III. Księgi i akta administracyjno-sądowe 1382—1787, 1935; Archiwum Akt Dawnych miasta Lwowa: A. Oddział staropolski. IV. Księgi rachunkowe (lonherskie) 1404—1788, 1936; Biblioteka publiczna miasta Lwowa. Lwów, 1939.

Арх. дж.: ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 44—45; ЦДІА України у Львові, ф. 55, оп.1, спр. 1—290; ф. 138, оп. 1, спр. 1—72; ф. 309, оп. 1, спр.945, арк.5; спр. 946, арк. 5; ф. 739, оп.1, спр.156.

Літ.: Шпитковський І. [Рец. на:] Lament chłopski na pany / Wydał Józef Kallenbach, wydawca Karol Badecki. Lwów, 1910, [wyd.] I, VII + 28 s.// Записки НТШ. Львів, 1910, т. XCVII, кн. V, с.227—31; Возняк М. [Рец. на:] Pisma Jana Dzwonowskiego (1608—1625) / Wydał Karol Badecki // Wydawnictwa Akademii Umiejętności w Krakowie. Biblioteka pisarzów polskich. Kraków, 1910, N 58, 118 + (1) s. // Там само, 1912, т. СVIII, кн. ІІ, с.192—94; його ж. [Рец. на:] Polska liryka mieszczańska. Pieśni — tańce — padwany. Pierwsze zbiorowe i krytyczne wydanie / Opracował Dr Karol Badecki. Lwów: Nakładem „Towarzystwa Naukowego“, 1936, XXXI + 489 + (5) s. // Там само. Праці Філол. секції, 1937, т.CLV, с. 250—59; Knot A. Karol Badecki — archiwista i bibliotekarz // Pamiętnik Literacki, 1953, zesz. 3—4; Tyrowicz E. Karol Badecki i jego zasługi na polu archiwistyki miejskiej 1886—1953 // Archeion, 1954, t. 23, s. 72—77; Słownik biograficzny archiwistów polskich. Warszawa, 1988, t. I, s. 28—29; Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce. Warszawa, 1988, s.89, 333, 339; Українські архівісти. К., 1999, вип.І, с. 27—28; Матвіюв М. Евакуація польських зібрань зі Львова в 1944 р. // Архіви України, 2001, № 4—5, с. 149—63.

Іван Сварник

Стаття створена: 2015