БАЛЬЦЕР Освальд-Мар’ян - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАЛЬЦЕР Освальд-Мар’ян

БАЛЬЦЕР Освальд-Мар’ян (Balzer) (* 23. 01. 1858, м. Ходорів Бібрецького пов. Львів. воєв. (нині — Жидачів. р-ну Львів. обл.) — † 11. 01. 1933, м. Львів) — польс. історик права і держ. ладу, архівіст, видавець джерел. Д. чл. НТШ (з 1926).

Н. в австрій. родині. Після закінчення г-зії у Львові 1878—84 навч. у Львів., Краків. і Берлін. ун-тах. 1881—90 був аплікантом Крайового архіву земських і ґродських актів у Львові, а впродовж 1891—1933 — його дир. 1883 захистив докт. дис. з правознавства. Під кер. К.Ліске склав предметно-тем. покажчики (індекси) до ХІ—ХV т. вид. „Akta grodzkie i ziemskie...“ Як дир. архіву, організував спеціалізовану б-ку, дбав про поповнення фондів. За час його кер. до архіву надійшли перґаменти, судові книги, док­ти політ. процесів 1831, 1846, 1863, Йосифін. і Францискан. метрики, док-ти самоврядування міст і сіл (як депозити).

З 1885 викладав право у Львів. ун-ті як приват-доц. (з 1887 — проф.). Декан юрид. ф-ту (1892—93, 1913—14), ректор (1895—96) Львів. ун-ту. З 1887— проф.-засн. Польс. наук. т-ва у Львові, з 1912 — його голова. Ініціатор і ред. серії наук. вид. „Studia nad historią prawa polskiego“, видавець ІІІ і ІVт. джерел „Corpus іuris рolonici...“, IVт. „Monumenta Poloniae Historica“. Автор багатьох праць з історії держави і права, з генеалогії, архівістики; публ. джерела до історії вірмен. колоній у Галичині, опришківського руху на Лемківщині. Виховав кілька поколінь істориків права та архівістів: Б. Барвінського, В.Гейноша, П.Домбковського, Г. Полячківну та ін. 1925 науковці Львова вшанували Б. О.-М. вид. „Księga pamiątkowa ku czci Oswalda Balzera“ (у 2-х т.) за ред. П.Домбковського.

Осн. наук. зацікав.— історія держави і права, архівістика, джерелознавство. За політ. переконаннями був близьким до нац. демократів, виступав за автономію вишів; у наук. працях намагався подавати синтез держ. ладу Польщі до ХVІ ст.; виникнення ін. слов’ян. країн, розвиток права та ін. процеси розглядав у загальнослов’ян. контексті; критикував погляди Моммзена на слов’ян як на нижчу расу.

Чл.-кор. АН у Кракові (з 1888), чл. АН Польщі (з 1920). Почес. д-р Варшав., Познан. і Вілен. ун-тів. 1928 з нагоди 70­річчя нагороджений золотою медаллю. 26. 04. 1926 — на пропозицію Історично-філософічної секції НТШ прийнятий д. чл. Т-ва. Збереглася подяка Б. О.-М. Виділу (президії) НТШ від 16. 07. 1926 за „прояв ласкавої пам’яті і виявлену мені високу честь, яку я особливо ціную [бути д. чл. НТШ]“. Листувався з М. Грушевським упродовж 1897—1904. В опубл. у „Записках НТШ“ рец. на працю Б. О.-М. „Corpus iuris polonici...“ (1906) мовиться: „...для української науки виданий тепер том має визначний інтерес [...] оскільки пізнаннє загальних обставин польського державного і правного життя потрібне для нашої історії [...] Нинішній том представляється не тільки зверх роскішно... До кожного документа редактор постарався стягнути йому звісні рукописи і подав варіянти [...] редактор скористав з тих матеріальних івсяких иньших засобів, які дали йому академія, крайова репрезентація, весь польський науковий і всякий иньший апарат Галичини, щоб дати виданнє справді гарне...“ (М. Грушевський). Також у вид. НТШ рецензували праці Б.О.-М. С.Томашівський та І.Крип’якевич. З приводу смерти вченого Т-во висловило співчуття. Проф. В. Заїкін умістив ульвів. журн. „Дзвони“ (№ 1) некролог „Пам’яті великого вченого“.

Пр.:Kancelarie i akta grodzkie w wieku XVIII. Lwów, 1882; Geneza trybunału koronnego. Lwów, 1885; Grodzkie czy ziemskie? Lwów, 1888; Genealogia Piastów. Lwów, 1895; Historуa ustroju Austrуi w zarysie. Lwów, 1899; Historуa porównawcza praw słowiańskich. Lwów, 1900; Sądownictwo ormiańskie w średniоwiecznym Lwowie. Lwów, 1909; Unja Horodelska. Lwów, 1913; Z zagadnień ustrojowych Polski. Lwów, 1915; Skarbiec і archiwum koronne w dobie przedjagiellońskiej. Lwów, 1917; Królestwo Polskie 1295—1370. Lwów, 1919—20; Historуa ustroju Polski. Lwów, 1931.

Арх. дж.:ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 53; оп. 6, спр. 1030; оп. 14, спр. 420; ЦДІА України у Києві, ф. 1235, спр. 872, с. 25—30; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 372, арк. 15; спр. 411, арк. 34.

Літ.:Грушевський М. [Рец. на:] Balzer O. Historya ustroju Polski, przegląd wykładów uniwersyteckich. Kraków, 1905, 33 s. (Відбиток: Sprawozdania z czynności Akad[emii] Umiejętności); нім. мовою: Verfassungsgeschichte Polens // Bulletin internat[ionale] de l’Academie, 1905, [N] XII, S. 97—137 // Записки НТШ. Львів, 1906, т. LXXII, кн.IV, с. 210—11; його ж. [Рец. на:] Corpus iuris polonici, sectionis primae privilegia, statuta, constitutiones, edicta, decreta, mandata regnum Poloniae spectantia comprehendentis volumen tertium, annos 1505—1522 continens, typis mandavit, adnotationibus instruxit Osvaldus Balzer. Kraków, 1906, XLII + 796s. // Там само, 1907, т. LXXVIII, кн. IV, с.208—09; Томашівський С. [Рец. на:] Balzer O. Zpowodu nowego zarysu historyi ustroju Polski // Kwartalnik Historyczny, 1906, s. 1—57, 398—441; Okilku kwestyach spornych z historyi ustroju Polski// Kw[artalnik] Hist[oryczny], 1907, s. 1—58; Państwo polskie w pierwszem siedmdziesięcioleciu XIV i XVI w. // Kw[artalnik] Hist[oryczny], 1907, s.193—291 // Там само, т.LXХX, кн. ІV, с.212—17; КрипякевичІ. [Рец. на:] Chodynicki H. Sejmiki ziem ruskich w wieku XV // Studya nad historyą prawa polskiego, wydawane pod redakcyą Oswalda Balzera. Lwów, 1906, t. III, zesz. 1, 120 s. // Там само, 1910, т.XCVI, кн. IV, с.163—65; Księga pamiątkowa ku czci Oswalda Balzera. Lwów, 1925, t. 1—2; Хроніка НТШ. Львів, 1930, вип. 69—70, с. 97; Hejnosz W. Oswald Balzer jako historyk praw slowianskich. Lwów, 1933; Wojciechowski Z. Oswald Balzer. Lwów, 1933; Dа|bkowski P. O. Balzer. Życie i dzieła. Lwów, 1934; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984, vol. 1, p. 168; Słownik biograficzny archiwistów polskich. Warszawa; Łódź, 1988, t. I, s.29—30; Войтович Л. Середні віки в Україні: хронологія, проблеми періодизації // УІЖ, 2003, № 4, с.134—39; Лаврецький Р. Історична освіта та наука на правничому факультеті Львівського університету в 1918—39рр. // Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. / Red. J.Maternicki, L.Zaszkilniak. Rzeszów, 2005, s. 418—29; Юрейко П. О. Бальцер: медієвістична спадщина // Наук. записки Острозької академії (серія: Істор. науки), 2008, вип. 14, с. 221—35; Тищик Б. О. Бальцер — видатний історик права Львівського ун­ту// Вісник Львівського ун-ту (серія юрид.), 2009, вип. 48, с. 3—12.

Іван Сварник

Стаття створена: 2015