БАЛЬЦЕР Освальд-Мар’ян - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАЛЬЦЕР Освальд-Мар’ян

БАЛЬЦЕР Освальд-Мар’ян (Balzer) (* 23. 01. 1858, м. Ходорів Бібрецького пов. Львів. воєв. (нині — Жидачів. р-ну Львів. обл.) — † 11. 01. 1933, м. Львів) — польс. історик права і держ. ладу, архівіст, видавець джерел. Д. чл. НТШ (з 1926).

Н. в австрій. родині. Після закінчення г-зії у Львові 1878—84 навч. у Львів., Краків. і Берлін. ун-тах. 1881—90 був аплікантом Крайового архіву земських і ґродських актів у Львові, а впродовж 1891—1933 — його дир. 1883 захистив докт. дис. з правознавства. Під кер. К. Ліске склав предметно-тем. покажчики (індекси) до ХІ—ХV т. вид. „Akta grodzkie i ziemskie...“ Як дир. архіву, організував спеціалізовану б-ку, дбав про поповнення фондів. За час його кер. до архіву надійшли перґаменти, судові книги, док­ти політ. процесів 1831, 1846, 1863, Йосифін. і Францискан. метрики, док-ти самоврядування міст і сіл (як депозити).

З 1885 викладав право у Львів. ун-ті як приват-доц. (з 1887 — проф.). Декан юрид. ф-ту (1892—93, 1913—14), ректор (1895—96) Львів. ун-ту. З 1887 — проф.-засн. Польс. наук. т-ва у Львові, з 1912 — його голова. Ініціатор і ред. серії наук. вид. „Studia nad histori? prawa polskiego“, видавець ІІІ і ІV т. джерел „Corpus іuris рolonici...“, IV т. „Monumenta Poloniae Historica“. Автор багатьох праць з історії держави і права, з генеалогії, архівістики; публ. джерела до історії вірмен. колоній у Галичині, опришківського руху на Лемківщині. Виховав кілька поколінь істориків права та архівістів: Б. Барвінського, В. Гейноша, П. Домбковського, Г. Полячківну та ін. 1925 науковці Львова вшанували Б. О.-М. вид. „Ksi?ga pami?tkowa ku czci Oswalda Balzera“ (у 2-х т.) за ред. П. Домбковського.

Осн. наук. зацікав.— історія держави і права, архівістика, джерелознавство. За політ. переконаннями був близьким до нац. демократів, виступав за автономію вишів; у наук. працях намагався подавати синтез держ. ладу Польщі до ХVІ ст.; виникнення ін. слов’ян. країн, розвиток права та ін. процеси розглядав у загальнослов’ян. контексті; критикував погляди Моммзена на слов’ян як на нижчу расу.

Чл.-кор. АН у Кракові (з 1888), чл. АН Польщі (з 1920). Почес. д-р Варшав., Познан. і Вілен. ун-тів. 1928 з нагоди 70­річчя нагороджений золотою медаллю. 26. 04. 1926 — на пропозицію Історично-філософічної секції НТШ прийнятий д. чл. Т-ва. Збереглася подяка Б. О.-М. Виділу (президії) НТШ від 16. 07. 1926 за „прояв ласкавої пам’яті і виявлену мені високу честь, яку я особливо ціную [бути д. чл. НТШ]“. Листувався з М. Грушевським упродовж 1897—1904. В опубл. у „Записках НТШ“ рец. на працю Б. О.-М. „Corpus iuris polonici...“ (1906) мовиться: „...для української науки виданий тепер том має визначний інтерес [...] оскільки пізнаннє загальних обставин польського державного і правного життя потрібне для нашої історії [...] Нинішній том представляється не тільки зверх роскішно... До кожного документа редактор постарався стягнути йому звісні рукописи і подав варіянти [...] редактор скористав з тих матеріальних і всяких иньших засобів, які дали йому академія, крайова репрезентація, весь польський науковий і всякий иньший апарат Галичини, щоб дати виданнє справді гарне...“ (М. Грушевський). Також у вид. НТШ рецензували праці Б. О.-М. С. Томашівський та І. Крип’якевич. З приводу смерти вченого Т-во висловило співчуття. Проф. В. Заїкін умістив у львів. журн. „Дзвони“ (№ 1) некролог „Пам’яті великого вченого“.

Пр.: Kancelarie i akta grodzkie w wieku XVIII. Lw?w, 1882; Geneza trybuna?u koronnego. Lw?w, 1885; Grodzkie czy ziemskie? Lw?w, 1888; Genealogia Piast?w. Lw?w, 1895; Historуa ustroju Austrуi w zarysie. Lw?w, 1899; Historуa por?wnawcza praw s?owia?skich. Lw?w, 1900; S?downictwo ormia?skie w ?redniоwiecznym Lwowie. Lw?w, 1909; Unja Horodelska. Lw?w, 1913; Z zagadnie? ustrojowych Polski. Lw?w, 1915; Skarbiec і archiwum koronne w dobie przedjagiello?skiej. Lw?w, 1917; Kr?lestwo Polskie 1295—1370. Lw?w, 1919—20; Historуa ustroju Polski. Lw?w, 1931.

Арх. дж.: ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 53; оп. 6, спр. 1030; оп. 14, спр. 420; ЦДІА України у Києві, ф. 1235, спр. 872, с. 25—30; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 372, арк. 15; спр. 411, арк. 34.

Літ.: Грушевський М. [Рец. на:] Balzer O. Historya ustroju Polski, przegl?d wyk?ad?w uniwersyteckich. Krak?w, 1905, 33 s. (Відбиток: Sprawozdania z czynno?ci Akad[emii] Umiej?tno?ci); нім. мовою: Verfassungsgeschichte Polens // Bulletin internat[ionale] de l’Academie, 1905, [N] XII, S. 97—137 // Записки НТШ. Львів, 1906, т. LXXII, кн. IV, с. 210—11; його ж. [Рец. на:] Corpus iuris polonici, sectionis primae privilegia, statuta, constitutiones, edicta, decreta, mandata regnum Poloniae spectantia comprehendentis volumen tertium, annos 1505—1522 continens, typis mandavit, adnotationibus instruxit Osvaldus Balzer. Krak?w, 1906, XLII + 796 s. // Там само, 1907, т. LXXVIII, кн. IV, с. 208—09; Томашівський С. [Рец. на:] Balzer O. Z powodu nowego zarysu historyi ustroju Polski // Kwartalnik Historyczny, 1906, s. 1—57, 398—441; O kilku kwestyach spornych z historyi ustroju Polski // Kw[artalnik] Hist[oryczny], 1907, s. 1—58; Pa?stwo polskie w pierwszem siedmdziesi?cioleciu XIV i XVI w. // Kw[artalnik] Hist[oryczny], 1907, s. 193—291 // Там само, т. LXХX, кн. ІV, с. 212—17; Крипякевич І. [Рец. на:] Chodynicki H. Sejmiki ziem ruskich w wieku XV // Studya nad history? prawa polskiego, wydawane pod redakcy? Oswalda Balzera. Lw?w, 1906, t. III, zesz. 1, 120 s. // Там само, 1910, т. XCVI, кн. IV, с. 163—65; Ksi?ga pami?tkowa ku czci Oswalda Balzera. Lw?w, 1925, t. 1—2; Хроніка НТШ. Львів, 1930, вип. 69—70, с. 97; Hejnosz W. Oswald Balzer jako historyk praw slowianskich. Lw?w, 1933; Wojciechowski Z. Oswald Balzer. Lw?w, 1933; Dа|bkowski P. O. Balzer. ?ycie i dzie?a. Lw?w, 1934; Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984, vol. 1, p. 168; S?ownik biograficzny archiwist?w polskich. Warszawa; ??d?, 1988, t. I, s. 29—30; Войтович Л. Середні віки в Україні: хронологія, проблеми періодизації // УІЖ, 2003, № 4, с. 134—39; Лаврецький Р. Історична освіта та наука на правничому факультеті Львівського університету в 1918—39 рр. // Wielokulturowe ?rodowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. / Red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak. Rzesz?w, 2005, s. 418—29; Юрейко П. О. Бальцер: медієвістична спадщина // Наук. записки Острозької академії (серія: Істор. науки), 2008, вип. 14, с. 221—35; Тищик Б. О. Бальцер — видатний історик права Львівського ун­ту // Вісник Львівського ун-ту (серія юрид.), 2009, вип. 48, с. 3—12.

Іван Сварник

Стаття створена: 2015