БАРВІНСЬКИЙ Євген - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАРВІНСЬКИЙ Євген

БАРВІНСЬКИЙ Євген (Barwiński Eugeniusz) (* 03. 01. 1874, с. Постолівка Терноп. воєв., Галичина (нині — Гусятин.р­н Терноп. обл.) — † 16. 05. 1947, м.Краків, Польща. Похований на Рако-вецькому цвинтарі) — історик-архівіст, бібліотекар. Чл. НТШ (з 1893). Серед. освіту здобув у Станіславів. та Львів. г­зіях. Навч. на юрид. (1891—92) та філос. (1892—95) відділах Львів. ун-ту. 1898 захистив дис. „Plany tureckiej wojny ZygmundaIII“ і здобув ступінь д-ра філософії.

1895—1913 працював у б-ці Львів. ун­ту вільнонайманим робітником (1895—98), практикантом (1898—1901) та бібліотекарем (1901—13). За заслуги упоряд. б-ки нагороджений Золотим хрестом із короною. Описував рукоп. б­ки, 1897—1910 опрацював каталог інкунабул, який видав 1912. У 1913—39 — дир., 1939—40 — ст. наук. співробіт., а 1941—44 — охоронець фондів (кустош) Держ. архіву у Львові. За період його кер. архів збільшив свої фонди від 7000 до 470 000 спр. Підгот. путівник по архіву (зберігається урукоп. в Держ. архіві у Кракові). Упоряд. архіви Крайової табули, Галицького намісництва, Львів. апеляційного суду, Карного суду у Львові, Крайової шкільної ради у Львові, Дирекції держ. лісів, Дирекції та Команди держ. поліції у Львові. У берез. 1944 переїхав до Кракова, де обійняв посаду кустоша Держ. архіву.

У міжвоєнний період був чільним представником архів. системи Речі Посполитої, у 1919—20, 1924—27 — представником Польщі в комісії у справах розподілу архів. док-тів кол. Австро-Угор. імперії. У 1919—20 та 1924 описував архів. док-ти Австрій. та Австро-Угор. імперії, що стосувалися Галичини. У 1928—35 — генеральний комісар Польщі із виконання умов архів. договору з Чехо-Словаччиною щодо розподілу док­тів Сілезького реґіону. За заслуги в розбудові архів. системи ІІ Речі Посполитої нагороджений Офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі, а за розвиток польсько-чес. відносин в архів. сфері — Офіцерським хрестом ордена Білого Лева.

Чл. Істор. комісії АН у Кракові (1907), Польс. істор. т-ва і ред. к-ту його період. органу „Kwartalnik Historycznу“ (1903—07), секретар і чл. президії (виділу) т-ва (1908—24), 1926—30 — голова Львів. від-ня, 1925—32 — чл. Гол. ради т-ва, а 1932—47— один зі заст. голови Гол. ради т-ва. Після смерти С. Закшевського 1936 кілька місяців виконував обов’язки голови т­ва. Чл.-засн. Т­ва шанувальників минувшини Львова (1906), чл. його кер. органу (1906). Входив до кер. органу Т-ва досліджень історії оборони Львова іПд.-сх. воєводств (1929—30), заст. голови т­ва (1928, 1930—38).

Осн. наук. зацікав.— політ. історія Речі Посполитої поч. періоду королювання Сиґізмунда ІІІ, опрацювання щоденників коронних сеймів 1588—1600. Б. Є. видав друком сеймові щоденники за 1597 (1907) і 1591—92 (1911). Автор понад 100 наук. праць укр. і польс. мовами. Готував монографію про перші роки панування Сиґізмунда ІІІ (1587—93). З цією метою у 1909 і 1911 їздив до Швеції. 1913 став дир. Держ. архіву у Львові. Через утрати наук. мат­лів під час рос. окупації Львова (1914—15), які збирав 20 років, так і не завершив запланованої роботи (видання сеймового щоденника 1590 і монографії про СиґізмундаІІІ). Студіював польсько-молдав. відносини XVI—XVII ст. 1912 видав молдав. Хроніку Мирона Костина, яка зберігалася у Б­ці Чарторийських. У часоп. „Kwartalnik Historyczny“ 1902—14 і 1916—18 публ. бібліографію польс. та заг. історії (1905—13), а також провадив хроніку наук. життя за 1902—14 і 1916—18. На підставі док-тів інформаційного бюро мін-ва закордонних справ Австро-Угор. імперії дослідив умови укладання польсько-укр. угоди 1890.

Чл. Історично-філософічної секції НТШ від поч. її заснування 11. 05. 1893. Спочатку писав укр. мовою. Автор статей з укр. історії та рец. у „Записках НТШ“, де також уміщені рец. чл. НТШ І. Крип’якевича та М. Грушевського на публікацію Б. Є. щоденників коронних сеймів 1591—92 і1597 (1907, т.LХХVІІ; 1911, т. СІV; 1912, т.СХ). На поч. наук. діяльности Б. Є. писав рец. на дослідження укр. істориків. 1900 у часоп. „Kwartalnik Historyczny“ опубл. рец. на ст. О. Терлецького „Kozaky na Biłij Rusy wr.1654—1656“, надрук. у „Записках НТШ“ (1896, т. XIV).

Пр.: [Рец. на:] Finkel L. Historya uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869. Lwów, 1894, 344 + XVI s. // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VI, кн. ІІ, с. 30—33; Przymierze polsko-awstriackie z r. 1613 // Przewodnik Naukowy i Literacki. Lwów, 1895, rocz. 23, s.984—1003; Причинки до історії зносин цісаря Рудольфа ІІ і папи Климента VIII з козаками вр.1593 і 1594 // Записки НТШ. Львів, 1896, т. X, кн. ІІ, с. 1—34; Набіг козаків на Очаків 1545 р. // Там само, 1897, т. XVIII, кн. ІV, с. 1—32; Król Zygmunt Stary i wojna szmalkaldzka. Szkic historyczny // Przegląd Powszechny. Lwów, 1897, t.XLVI, s. 360—72; [Рец. на:] Terleckij E. Kozaky na Biłij Rusy w r. 1654—1656 (Zapiski nauk. tow. imeny Szewczenka, t. XIV, s. 1—30) // Kwartalnik Historyczny. Lwów, 1900, rocz. XIV, s. 518—19; Dуaryusze sejmowe r. 1597. W dodatkach: Akta sejmikowe i inne, odnoszące się do tego sejmu / Wyd. E. BarwinÆski. Kraków, 1907 (Scriptores rerum polonicarum, t. XX); Archiwum ks. Radziwiłłów w Nieświeżu. Rys jego historii i sprawozdanie z poszukiwaс // Archiwum Komisii Historycznej Akademii Umiejętności w Krakowie. Kraków, 1909, t. XI s. 1—10; Repertorium znajdujących się w Bibliotece Uniwersyteckiej we Lwowie aktów zajęcia i sprzedaży dóbr królewskich i kościelnych. Lwów, 1909; Dуariusze i akta sejmowe r. 1591—1592 / Wyd. E. BarwinÆski. Kraków, 1911 (Scriptores rerum polonicarum, t. XXI); Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Lwów, 1912; Mironis Costini Chronicon terrae Moldavicae ab Aarone Principe (1595—1661)/ Ed. E. BarwinÆski. Bucureşt, 1912; Kraków na początku XIX wieku // Rocznik Krakowski. Kraków, 1918, t.XVIII, s. 29—49; Potrzeby nauki polskiej w zakresie wydawnictw źródłowych do dziejów polskich. IIIokres 1572—1648 // Nauka Polska, jej potrzeby, organizacja i rozwój. Warszawa, 1919, t. II, s. 206—18; Zygmunt Kaczkowski w świetle prawdy (1863—1871). Z tajnych archiwów b[уłego] austriackiego ministerstwa policji. Lwów, 1920; Ukraińskie sny o potędze. Z życia i aktów. Lwów, 1922; Pierwsze podziały administracyjne Galicji // Ziemia Czerwieńska. Lwów, 1935, t. I, s. 57—65; Reformy Józefa II i jego następców i ich pozostałości archiwalne // Там само, s.25—289; Sprawy archiwalne w Czechosłowacji // Kwartalnik Historyczny. Lwów, 1936, rocz. 50, s.235—57; Towarzystwo Historyczne 1901—1914 // Там само, 1937, rocz. 51, s. 19—40.

Арх. дж.:ДАЛО, ф. 21, оп. 1, спр. 14, арк.1—9; спр. 19, арк. 1—17; спр. 93, арк. 1—2; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 42, арк.4; ф.401, оп. 1, спр. 70, арк.159—67.

Літ.: Крип’якевич І. [Рец. на:] Scriptores rerum polonicarum. Kraków, 1907, t. XX: Dyaryusze sejmowe r. 1597 / Wyd. E. Barwiński. XXVIII + 546s. // Записки НТШ. Львів, 1907, т. LXXVII, кн.ІІІ, c. 218—21; його ж. [Рец. на:] Barwiński E. Dyaryusze i akta sejmowe r.1591—1592 // Scriptores rerum polonicarum. Kraków, 1911, s. XXI, XXX + 458 s. // Там само, 1911, т. СIV, кн. IV, c.209—10; Грушевський М. [Рец. на:] Scriptores rerum polonicarum t. XXI. Continet diaria et acta comitiorum Poloniae anni 1591—1592 (Dyaryusze i akta sejmowe z roku 1591—1592 / Wyd. E. Barwiński). Kraków, 1911. XXX + 457 p. // Там само, 1912, т.CX, кн. IV, c. 209—10; KaminÆski A. Eugeniusz Barwiński, historyk, bibliotekarz i archiwista // Archeion. Warszawa, 1959, t. ХХХ, s. 95—121; Швець Н. Барвінський Євген // Наукова бібліотека Львівського національного університету ім.І. Франка. Матеріали до енциклопедії. Львів, 2005, с. 29—30; Дядюк М. Барвінський Євген Іванович // Українські архівісти (ХІХ—ХХ ст.). Біобібліографічний довідник. К., 2007, с. 52—53.

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015