БАРВІНСЬКИЙ Євген (Barwi?ski Eugeniusz) (* 03. 01. 1874, с. Постолівка Терноп. воєв., Галичина (нині — Гусятин. рн Терноп. обл.) — † 16. 05. 1947, м. Краків, Польща. Похований на Рако-вецькому цвинтарі) — історик-архівіст, бібліотекар. Чл. НТШ (з 1893). Серед. освіту здобув у Станіславів. та Львів. гзіях. Навч. на юрид. (1891—92) та філос. (1892—95) відділах Львів. ун-ту. 1898 захистив дис. „Plany tureckiej wojny Zygmunda III“ і здобув ступінь д-ра філософії.
1895—1913 працював у б-ці Львів. унту вільнонайманим робітником (1895—98), практикантом (1898—1901) та бібліотекарем (1901—13). За заслуги упоряд. б-ки нагороджений Золотим хрестом із короною. Описував рукоп. бки, 1897—1910 опрацював каталог інкунабул, який видав 1912. У 1913—39 — дир., 1939—40 — ст. наук. співробіт., а 1941—44 — охоронець фондів (кустош) Держ. архіву у Львові. За період його кер. архів збільшив свої фонди від 7 000 до 470 000 спр. Підгот. путівник по архіву (зберігається у рукоп. в Держ. архіві у Кракові). Упоряд. архіви Крайової табули, Галицького намісництва, Львів. апеляційного суду, Карного суду у Львові, Крайової шкільної ради у Львові, Дирекції держ. лісів, Дирекції та Команди держ. поліції у Львові. У берез. 1944 переїхав до Кракова, де обійняв посаду кустоша Держ. архіву.
У міжвоєнний період був чільним представником архів. системи Речі Посполитої, у 1919—20, 1924—27 — представником Польщі в комісії у справах розподілу архів. док-тів кол. Австро-Угор. імперії. У 1919—20 та 1924 описував архів. док-ти Австрій. та Австро-Угор. імперії, що стосувалися Галичини. У 1928—35 — генеральний комісар Польщі із виконання умов архів. договору з Чехо-Словаччиною щодо розподілу доктів Сілезького реґіону. За заслуги в розбудові архів. системи ІІ Речі Посполитої нагороджений Офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі, а за розвиток польсько-чес. відносин в архів. сфері — Офіцерським хрестом ордена Білого Лева.
Чл. Істор. комісії АН у Кракові (1907), Польс. істор. т-ва і ред. к-ту його період. органу „Kwartalnik Historycznу“ (1903—07), секретар і чл. президії (виділу) т-ва (1908—24), 1926—30 — голова Львів. від-ня, 1925—32 — чл. Гол. ради т-ва, а 1932—47 — один зі заст. голови Гол. ради т-ва. Після смерти С. Закшевського 1936 кілька місяців виконував обов’язки голови тва. Чл.-засн. Тва шанувальників минувшини Львова (1906), чл. його кер. органу (1906). Входив до кер. органу Т-ва досліджень історії оборони Львова і Пд.-сх. воєводств (1929—30), заст. голови тва (1928, 1930—38).
Осн. наук. зацікав.— політ. історія Речі Посполитої поч. періоду королювання Сиґізмунда ІІІ, опрацювання щоденників коронних сеймів 1588—1600. Б. Є. видав друком сеймові щоденники за 1597 (1907) і 1591—92 (1911). Автор понад 100 наук. праць укр. і польс. мовами. Готував монографію про перші роки панування Сиґізмунда ІІІ (1587—93). З цією метою у 1909 і 1911 їздив до Швеції. 1913 став дир. Держ. архіву у Львові. Через утрати наук. матлів під час рос. окупації Львова (1914—15), які збирав 20 років, так і не завершив запланованої роботи (видання сеймового щоденника 1590 і монографії про Сиґізмунда ІІІ). Студіював польсько-молдав. відносини XVI—XVII ст. 1912 видав молдав. Хроніку Мирона Костина, яка зберігалася у Бці Чарторийських. У часоп. „Kwartalnik Historyczny“ 1902—14 і 1916—18 публ. бібліографію польс. та заг. історії (1905—13), а також провадив хроніку наук. життя за 1902—14 і 1916—18. На підставі док-тів інформаційного бюро мін-ва закордонних справ Австро-Угор. імперії дослідив умови укладання польсько-укр. угоди 1890.
Чл. Історично-філософічної секції НТШ від поч. її заснування 11. 05. 1893. Спочатку писав укр. мовою. Автор статей з укр. історії та рец. у „Записках НТШ“, де також уміщені рец. чл. НТШ І. Крип’якевича та М. Грушевського на публікацію Б. Є. щоденників коронних сеймів 1591—92 і 1597 (1907, т. LХХVІІ; 1911, т. СІV; 1912, т. СХ). На поч. наук. діяльности Б. Є. писав рец. на дослідження укр. істориків. 1900 у часоп. „Kwartalnik Historyczny“ опубл. рец. на ст. О. Терлецького „Kozaky na Bi?ij Rusy w r. 1654—1656“, надрук. у „Записках НТШ“ (1896, т. XIV).
Пр.: [Рец. на:] Finkel L. Historya uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869. Lw?w, 1894, 344 + XVI s. // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VI, кн. ІІ, с. 30—33; Przymierze polsko-awstriackie z r. 1613 // Przewodnik Naukowy i Literacki. Lw?w, 1895, rocz. 23, s. 984—1003; Причинки до історії зносин цісаря Рудольфа ІІ і папи Климента VIII з козаками в р. 1593 і 1594 // Записки НТШ. Львів, 1896, т. X, кн. ІІ, с. 1—34; Набіг козаків на Очаків 1545 р. // Там само, 1897, т. XVIII, кн. ІV, с. 1—32; Kr?l Zygmunt Stary i wojna szmalkaldzka. Szkic historyczny // Przegl?d Powszechny. Lw?w, 1897, t. XLVI, s. 360—72; [Рец. на:] Terleckij E. Kozaky na Bi?ij Rusy w r. 1654—1656 (Zapiski nauk. tow. imeny Szewczenka, t. XIV, s. 1—30) // Kwartalnik Historyczny. Lw?w, 1900, rocz. XIV, s. 518—19; Dуaryusze sejmowe r. 1597. W dodatkach: Akta sejmikowe i inne, odnosz?ce si? do tego sejmu / Wyd. E. Barwin?ski. Krak?w, 1907 (Scriptores rerum polonicarum, t. XX); Archiwum ks. Radziwi???w w Nie?wie?u. Rys jego historii i sprawozdanie z poszukiwaс // Archiwum Komisii Historycznej Akademii Umiej?tno?ci w Krakowie. Krak?w, 1909, t. XI s. 1—10; Repertorium znajduj?cych si? w Bibliotece Uniwersyteckiej we Lwowie akt?w zaj?cia i sprzeda?y d?br kr?lewskich i ko?cielnych. Lw?w, 1909; Dуariusze i akta sejmowe r. 1591—1592 / Wyd. E. Barwin?ski. Krak?w, 1911 (Scriptores rerum polonicarum, t. XXI); Katalog inkunabu??w Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Lw?w, 1912; Mironis Costini Chronicon terrae Moldavicae ab Aarone Principe (1595—1661) / Ed. E. Barwin?ski. Bucure?t, 1912; Krak?w na pocz?tku XIX wieku // Rocznik Krakowski. Krak?w, 1918, t. XVIII, s. 29—49; Potrzeby nauki polskiej w zakresie wydawnictw ?r?d?owych do dziej?w polskich. III okres 1572—1648 // Nauka Polska, jej potrzeby, organizacja i rozw?j. Warszawa, 1919, t. II, s. 206—18; Zygmunt Kaczkowski w ?wietle prawdy (1863—1871). Z tajnych archiw?w b[у?ego] austriackiego ministerstwa policji. Lw?w, 1920; Ukrai?skie sny o pot?dze. Z ?ycia i akt?w. Lw?w, 1922; Pierwsze podzia?y administracyjne Galicji // Ziemia Czerwie?ska. Lw?w, 1935, t. I, s. 57—65; Reformy J?zefa II i jego nast?pc?w i ich pozosta?o?ci archiwalne // Там само, s. 25—289; Sprawy archiwalne w Czechos?owacji // Kwartalnik Historyczny. Lw?w, 1936, rocz. 50, s. 235—57; Towarzystwo Historyczne 1901—1914 // Там само, 1937, rocz. 51, s. 19—40.
Арх. дж.: ДАЛО, ф. 21, оп. 1, спр. 14, арк. 1—9; спр. 19, арк. 1—17; спр. 93, арк. 1—2; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 42, арк. 4; ф. 401, оп. 1, спр. 70, арк. 159—67.
Літ.: Крип’якевич І. [Рец. на:] Scriptores rerum polonicarum. Krak?w, 1907, t. XX: Dyaryusze sejmowe r. 1597 / Wyd. E. Barwi?ski. XXVIII + 546 s. // Записки НТШ. Львів, 1907, т. LXXVII, кн. ІІІ, c. 218—21; його ж. [Рец. на:] Barwi?ski E. Dyaryusze i akta sejmowe r. 1591—1592 // Scriptores rerum polonicarum. Krak?w, 1911, s. XXI, XXX + 458 s. // Там само, 1911, т. СIV, кн. IV, c. 209—10; Грушевський М. [Рец. на:] Scriptores rerum polonicarum t. XXI. Continet diaria et acta comitiorum Poloniae anni 1591—1592 (Dyaryusze i akta sejmowe z roku 1591—1592 / Wyd. E. Barwi?ski). Krak?w, 1911. XXX + 457 p. // Там само, 1912, т. CX, кн. IV, c. 209—10; Kamin?ski A. Eugeniusz Barwi?ski, historyk, bibliotekarz i archiwista // Archeion. Warszawa, 1959, t. ХХХ, s. 95—121; Швець Н. Барвінський Євген // Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка. Матеріали до енциклопедії. Львів, 2005, с. 29—30; Дядюк М. Барвінський Євген Іванович // Українські архівісти (ХІХ—ХХ ст.). Біобібліографічний довідник. К., 2007, с. 52—53.
Андрій Фелонюк