БАТЬКІВЩИНА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БАТЬКІВЩИНА

„БАТЬКІВЩИНА“ („Батькôвщина“)— газ. „політична і наукова“, присвячена переважно „справам народу“ (1882—88), газ. „політична і наукова“, присвячена „справам руского народу“ (1889—90), „часопись політична для руского народу“ (1891), також „часопись політично-економічно-господарска“ (1892). Виходила 1879—96 у Львові. Орган „Народної ради“ засн. з ініціативи і за ред. видатних діячів Галичини, вт.ч. чл. і чл.-засн. НТШ Юліана Романчука, Маркила Желехівського (ред. 1879—80, ч. 3), Володимира Підляшецького (ред. 1880, ч. 4 — 1885, ч. 40), чл.-засн. НТШ Василя Нагірного (ред. 1885, ч. 41 — 1890, ч. 35), д. чл. НТШ Володимира Левицького (ред. 1890, ч. 36—52), почес. та д. чл. НТШ Костя Левицького (ред. 1891—92, ч. 1), одного з фундаторів НТШ Костя Паньківського (ред. 1892, ч. 2—51), Михайла Голейка (ред. 1893—95, ч. 11/12), Михайла Струсевича (ред. 1895, ч. 13 — 1896).

Мета часоп.— закликати народ „до згоди і єдности“ (1879, ч. 1), ставати на захист прав народу „перед всякими напастями, здирствами і кривдами, подавати єму здорову науку, потрібну для єго образованя і до поліпшеня єго гіркої долі...“ (1890, ч. 1), освідомлювати широкі верстви сільс. населення з нац. і політ. погляду.

Структура „Б.“ така: передова чи програмна стаття на щоденні теми; орг. мат­ли і відозви з „Народної ради“; рубрики „Справи поточні“, „Вісти з краю“, „Новинки і всячина“, „Ґосподарство, промисл і торгівля“, „Що дієся в світі“. Впродовж 1889—90 й ін.— „З житя йпраці нашого жіноцтва“, „Наші народні читальні“, „Наші господарско-купецкі товариства“, а також рубрики „Порада для господарів“ та „Ради господарскі“, які у 1890—91 вів чл. Товариства ім. Шевченка А. Глодзинський.

На шпальтах „Б.“ порушувалися проблемні питання окремішности укр. народу, оборони конституційних прав гал. українців і рівности з ін. народами Австро-Угорщини, захисту права укр. мови і її викладання в закладах освіти, нац. шкільництва загалом; висвітлювались явища і події суспільно-громад. характеру, спрямовані на захист інтересів українців Галичини. Часоп. вирізнявся тим, що на поч. кожного року публ. аналіт. редакційні статті соціально-нац. спрямування. Ознайомлення читачів з перебігом подій за рік спонукало їх до конкр. висновків щодо нац. поступу в поточному році. У„Б.“ публ. промови і звіти з різних засідань О. Барвінського, Ю. Романчука, С. Поточка, П. Лінинського, М. Січинського. М. Павлик друкував статті про організацію укр. читалень, зокрема „Справи руских читалень“ (1884, ч. 47—51), „Спілки руско-украінских робітних людей“ (1889, ч. 6 під псевд. М. Покуцький), д. чл. НТШ М. Зубрицький — статті, які сприяли поширенню суспільно-політ. знань серед народу:„Що се таке аристократи, ащо демократи?“ (1894, ч. 20), „Що се таке консерватисти, а що поступовці?“ (1894, ч. 22), „Наш устрій державний та сойм краєвий“ (1894, ч. 23—24) та ін. Практично-рекомендаційні статті з галузі сільс. госп-ва вміщав В. Федорович („Дещо про хороби заразливі у звірят господарских“). В. Нагірний усвоїх публікаціях у „Б.“ наголошував на активізації просвітн., економічно-госп. та нац. організації („Працюймо, а Бог нам поможе!“, 1885, ч. 37—40, 44—47, 49—51).

У „Б.“ публ. також худож. твори Т. Шевченка, Ю. Федьковича, К. Устияновича, В. Шашкевича, Д. Мекелити, П. Кирчіва, П. Думки; перекл. творів О. Кольцова, М. Гоголя, Б. Б’єрнсона та ін. З часоп. співпрацювали чл. НТШ А. Дольницький (під псевд.: Харко Таран, Іван Бачний), а також М. Дорундяк, Р. Гузар (під псевд. Стефан Тихій), Т. Окуневський та ін.

До „Б.“ виходили додатки: 1883 — „Бесіди руских послів в галицкім соймі вр. 1883“; 1886 — „Додаток до Батьківщини“, ч. 9 — „Бесіда посла П. Ліниньского“; 1888 — „Додаток до Батьківщини“, ч. 9 — „Статут Інституту під покровом св. Николая, заложеного через Руске товариство педагогічне у Львові“; 1892 — „Додаток до Батьківщини“, ч. 9 — „Відозва виділу Народної Ради в справі правописній“. Друк. „Б.“ у Друкарні НТШ під кер. К. Беднарського.

Літ.:Левицкій И. Е. Галицко-русская библіографія ХІХ-го столітія дополненная русскими изданіями вишедшими в Венгріи і Буковині (1801—1886). Львів, 1895, т. 2, с. 309, 336—37, 362—64, 392—93, 422—25, 457—59, 494—97, 538—40; його ж. Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887—1900. Львів, 1909, т. 1, с. 3—6, 96—99, 186—91; 1910, т. 2, с. 3—8, 130—33; 1911, т. 3, с. 5—8, 145—48; Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816—1916. Х.; К., 1930, с. 64—65; Животко А. Історія української преси. Мюнхен, 1989—90, с. 105—06; Галушко М. Батькôвщина // Українська преса в Україні та світі ХІХ—ХХ ст.: Історично-бібліографічні дослідження. Львів, 2007, т. 1: 1812—1890 рр., с. 300—05.

Марія Трегуб

Стаття створена: 2015