БАЧИНСЬКИЙ Леонід (крипт., псевд.: Л. Б., Л. Бач., Вуйко Квак, Л. Прижмуренко, Леонід Прижмуренко, Прижмурене Око, Примружене Око, Стрий Орел та ін.) (* 28. 02. 1896, м. Катеринослав (нині — м. Дніпропетровськ) — † 25. 06. 1989, м. Денвер, шт. Колорадо, США. Похований на укр. правосл. цвинтарі св. Андрія у Бавнд-Бруку, США) — природознавець, педагог, бібліограф, видавець, музеєзнавець, редактор, громад. діяч. Д. чл. НТШ А (з 1985).
Предки Б. Л. н. у с. Бачині (нині — Старосамбір. р-ну Львів. обл.). Батько Василь — військовий, мати Олімпіада (з дому Іллічевська) походила з гетьманського роду. Поч. освіту Б. Л. здобув у Січеславі, серед.— у Києві. Спочатку навч. у кадетському корпусі в м. Орлі, пізніше — у Вищій агроном. школі садівничого профілю у Версалі (Франція).
Під час Першої світ. війни Б. Л. перебував у Катеринославі. Мобілізованим закінчив у Петербурзі прискорені офіцерські курси і в чині поручника вирушив на фронт. 1917 формував укр. військ. частини, підгот. всеукр. військ. з’їзди. Був „співробітником військового міністерства“ і мін-ва внутр. справ УНР. Залишивши військ. службу, влітку 1918 у Києві організував місячні курси з природознавства для вчителів і студентів. Очолював наук. гурток дослідників природи, був д. чл. Наук. т-ва у Києві, учасником Всеукр. природн. з’їзду і Всеукр. з’їзду садоводів. 1919 перейшов на пед. роботу в Кам’янець-Подільський, де також викладав зоологію та ентомологію у Держ. тех. та комерційній школах. Працював асистентом каф. ентомології сільськогосп. фту, а з квіт. 1920 — каф. зоології Кам’янець-Подільського унту. Обраний д. чл. Секції точних наук фізико-матем. ф-ту.
У листоп. 1920 переїхав у Галичину. Вчителював у г-зії для дітей укр. еміґрантів, яка 1921 була організована у Тарнові заходами Культурно-осв. комісії. Цього ж року оселився у с. Луці біля Самбора. Відтоді співпрацював із НТШ як чл. Фізіографічної комісії Т-ва. Восени 1923 Б. Л. переїхав на Закарпаття у м. Севлюш (нині — м. Виноградове), де влаштувався викладачем у Держ. торговельну школу. Крім того, давав уроки в нар. школі і викладав на кооперативних курсах у м-ках Володареве, Іршава, Севлюш та Рахів. 1924 переведений в Ужгород викладачем Держ. торговельної академії.
На Закарпатті Б. Л. із 1926 був чл. „Пласту“ (скаутмайстром). У жовт. 1928 з нагоди відкриття в Ужгороді Нар. дому тва „Просвіта“ організовував масовий пластунський похід вулицями міста з участю кінного куреня пластунів у козацьких строях. За це уряд ЧСР, за наполяганням москвофілів, зобов’язав Б. Л. протягом 24 год. залишити країну.
Кружним шляхом (через Швайцарію) Б. Л. переїхав у Польщу. Поселився в Перемишлі. Там з 1929 по 1939 працював адміністратором в Укр. ін-ті для дівчат. Тоді очолював садівничу секцію перемишльської філії „Сільського господаря“. Напередодні приходу рад. військ до Перемишля Б. Л. разом зі сім’єю виїхав до м. Ярослава, яке тоді було під нім. окупацією. Згодом його стараннями як референта фахового шкільництва при Укр. допомоговому к-ті засновано 1940 Держ. торговельну школу з укр. мовою навчання (очолював її до 1944). 17. 07. 1944 Б. Л. став інспектором фахового шкільництва Відділу науки і навчання усієї Галичини. Входив до проводу центр. т-ва „Сільський господар“. У зв’язку з наближенням фронту примусово евакуйований до м. Хирова (нині — Старосамбір. рн Львів. обл.), де викладав у сільськогосп. школі.
У серп. 1944, прямуючи у Зх. Європу через Берлін, Б. Л. зупинився у м-ку Гайденау (Пн. Німеччина). У серп. 1947 його призначено інспектором укр. серед. шкіл британ. зони окупації Німеччини, чл. кураторії Укр. шкільництва та кер. відділу культури й освіти (з 1949). 1950 Б. Л. виїхав у США, де поселився у м. Варрентоні (шт. Вірджинія), а 1951 — у м. Клівленді (шт. Огайо). Там помітно активізувалася його наук. та громад. діяльність (прожив у місті 28 років): часто публікував статті у пресі, редагував і видавав книжки, складав бібліограф. покажчики. З його участю 1952 створ. Пластовий музей та Укр. музей-архів. Цими інституціями Б. Л. керував 25 років. 1958 на допомогу музеям, наук. інституціям та ін. культ. установам українців створ. Укр. амер. фундацію. 1967 Б. Л. обраний її головою. 1966 входить до управи окр. громад. об’єднання п. н. „Ярославщина та окраїни Засяння“.
Через важку хворобу Б. Л. був змушений у верес. 1978 переїхати у Денвер (шт. Колорадо). 13. 04. 1986 з нагоди 90річчя Б. Л. на заг. зборах Укр. музею-архіву та Пластового музею у Клівленді цим закладам присвоєно його ім’я. Б. Л.— чл. УВАН у Нью-Йорку (з 1952), чл.-кор. Філологічної секції НТШ А, почес. чл. громад. орг-ції „Сільський господар“, комбатантських орг-цій. Мав велику б-ку (шевченкіана становила понад 400 книжок). За самовіддану працю у різні періоди життя був нагороджений як учасник визвольних змагань Воєнним хрестом і хрестом Симона Петлюри; за працю у „Пласті“ — бронзовою, срібною та золотою медалями, також хрестом „За значне діло“; орденами „Пластова сокира“, „Вічний вогонь“ (у сріблі), орденом Св. Юрія (в сріблі (двічі) та в золоті).
Наук. зацікав. Б. Л. дуже різноманітні. У творчій спадщині домінували 4 теми: природознавство, сільс. госп-во, шкільництво та пластовий рух. Доробок Б. Л. за 1918—77 становить понад 800 позицій. Писав худож. твори, зокрема оповідання: „Сестра-жалібниця“, „Гурзуф“, „Перший поцілунок“, „Пасічник“, „Сарна“, „Рябко“, „Дивовижний півень“, „Кривавий бій лелек“, „Дика Кітка з Криму“, „Подарунок з Конго“ та ін.
Публікувався на стор. природн., культурно-осв., госп., пластових та дитячих часописів. Писав рец. на укр. і нім. підручники для нар. фахових шкіл; підгот. низку пластових підручників („Порадник пластуна“, „Правила доброго поведеня“, „Вовченята і лисички“, „Основи Пласту“, „Готовсь“, „Пластовий співаник“ та ін.). Видав „Пластові календарі“ на 1925—29 рр. (Ужгород). Більша частина згаданих книжок вийшли у пластовому вид-ві „Ватра“, яке наприкін. 1924 організував Б. Л. Протягом 5 років опубл. 23 книжки заг. накладом 38 100 примір. (812 друк. арк.).
Ред. діяльність Б. Л. розпочав із природн. журн. „З життя природи“, який у Тарнові 1921—22 видавала гол. рада природн. гуртка укр. приват. гзії. На Закарпатті (1923—30) Б. Л. був чл. ред. ради і ред. часоп. пластової молоді „Пластун“. Разом із С. Дмоховським видавав часоп. „Подкарпатская Русь“ (Ужгород, 1924—29). У закарп. часоп. „Пчілка“ від 1925 Б. Л. вів „Пластовий куток“. З 1926 під час літніх вакацій видавав рукопис. часоп. „Таборит“, у якому пропаґувалася пластова діяльність серед юнацтва. Видання готувалося з участю Ю. Шерегія та К. Кулаченка. Від серп. 1940 і до кін. 1941 Б. Л. ред. щомісячник „Сільський господар“ у Ярославі, вів у ньому окр. „Ярославську сторінку“. За його ред. виходять книжки для пластунів і шкільної молоді у „Пластовій бібліотеці“ (Ужгород, 1926), також „Оповідання з природи“ (Ужгород, 1926), „Звіт діяльности Головної пластової управи Подкарпатської Руси“ (Ужгород, 1926), пізніше — „Програма для 1—4 класів українських народних шкіл британської зони“ та „Програма для 1—8 класів українських гімназій британської зони“ (обидві Бльомберґ, 1947), „Завдання і основи праці з нашими наймолодшими“ (Бльомберґ, 1949) та ін. При УМА Б. Л. організував вид. відділ, у якому з 1952 став редактором і референтом, а протягом 1971—76 — чл. редколегії і дописувачем „Пластового шляху“ (Торонто).
Дослідження укр. преси (таборової та еміґраційної) поєднує з бібліограф. працею. Підгот. покажчики „Українська таборна преса“ (Станіслав, 1921), „Українська преса в Клівленді“ (1957) та ін. У Клівленді його заходами вид. „Бібліографічний покажчик української преси поза межами України...“ (вийшло 5 вип. за 1966, 1967, 1968/69, 1970/71 та 1972/74). Крім того, Б. Л. ініціював „Видання творів Т. Шевченка в США: бібліографічні матеріали“ ( Лондон, 1962), „Покажчик видань Шевченкових творів та праць різних авторів про життя та творчість Т. Шевченка“ (1964), „Нотні видання поезій Т. Шевченка, друковані у США і Канаді (бібліографічні матеріали)“ (1964) та ін. Б. Л. також підгот. списки праць І. Франка, О. Тисовського, С. Левицького, П. Богацького та ін.
Від поч. пед. діяльности Б. Л. збирав із дітьми експонати для укр. музеїв, оганізатором яких був у 1923 — на Закарпатті, 1930—39 — у Перемишлі (музей „Стривігор“), 1940—44 — в Ярославі (Музей ім. Ярослава Мудрого), у берез. 1948 — Укр. музей-архів у м. Бльомберзі при Укр. центр. допомоговому к-ті. У рамках Укр. музею-архіву в Клівленді підгот. „Українські друковані видання в Клівленді“ (1958), „Пластова бібліографія: пластові видання в Карпатській Україні й Чехії“ (1959), „Каталог творів та малюнків Тараса Шевченка. Виставка у Клівленді у 100-ліття смерти Кобзаря, 1861—1961“ (1961), „Шевченкіана в США і Канаді в роках 1960 і 1962“ (1962), брошури „Корисна праця д-ра А. Жуковського“ (1965), „Політична, культурна та громадська діяльність Каленика Лисюка (1887—1967)“ (1967, у співавт.) та ін.
Перше наук. дослідження „Отруйні і дифуровські залози у „Apis mellifika“ опубл. в ювілейному „Збірнику Математично-природописно-лікарської секції НТШ“ (1925). 08. 05. 1935 на засіданні Виділу (президії) Тва у Львові Б. Л. (разом із М. Деркач) обраний чл. НТШ. В еміґрації продовжував своє членство в Математично-природописно-лікарській секції НТШ А. У берез. 1956 в Клівленді засн. осередок НТШ А з окр. Бібліографічною комісією НТШ. Б. Л. увійшов до складу Виділу як заст. голови осередку (тоді часто виступав із публ. доповідями). З нагоди відзначення 90-річчя НТШ на Амер. континенті (1963) виступив із доповіддю „Видавнича діяльність НТШ“. Б. Л.— чл. редколегії ювілейного збірника з нагоди 80-річчя Володимира Радзикевича (1966), де публ. розвідку „Бібліографія друкованих праць Володимира Радзикевича. 1909—1965 рр.“ (Клівленд, 1966). Від імени осередку в квіт. 1969 виголосив доповідь „Наукова діяльність дра Олександра Тисовського“. У серії Бібліологічної комісії НТШ А Б. Л. видав „Матеріяли до української бібліографії. Т. VІІІ: Бібліографія творів Тараса Шевченка, виданих у Канаді“ (Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1978). Згодом у серії „Український архів. НТШ. Т. XLII“ вийшло велике за обсягом вид. „Ярославщина і Засяння 1031—1947: історично-мемуарний збірник“ (Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1986), яке підгот. Комісія реґіональних дослідів і публікацій при НТШ А в Нью-Йорку (Б. Л.— упоряд. вид. й автор статей).
У жовт. 1985 за рекомендацією Головної (Світової) ради НТШ Б. Л. обрано д. чл. НТШ А.
Пр.: Про Палестину: нарис природи долини р. Йордану. Кам’янець-Подільськ, 1920; Отруйні і дифуровські залози у „Apis mellifika“ // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1925, т. ХХІІІ—ХХIV, с. 149—52; Як збирати колєкції мотилів. Ужгород, 1925, 112 с.; Мотилі шкідливі овочевим деревам і кущам. Ужгород, 1927, 102 с.; Отруйні гадини. Ужгород, 1926, 19 с.; Атляс мотилів. Ужгород, 1927, 26 с. (12 табл. з 289 рис.); Жахливі володарі нетрів. Львів, 1936; Сліди. Прага, 1938; Звідомлення дирекції однорічного торговельного курсу в Ярославі. Ярослав, 1940; Звідомлення державної торговельної школи й прилюдної купецької та ремісничої професійної школи в Ярославі за шкільний рік 1940/1941. Ярослав, 1941, 36 с.; Користь птахів. Ярослав, 1941, 12 с.; Кури як джерело доходу в сільському господарстві. Краків, 1941, 112 с.; Садок коло хати. Краків, 1941, 80 с.; Список відмін яблук, з поданням їх злих й добрих прикмет. 150 відмін. Ярослав, 1941; Вишня. Краків, 1942, 43 с.; Звідомлення державної торговельної школи й прилюдної купецької та ремісничої професійної школи в Ярославі за шкільний рік 1941/1942. Ярослав, 1942; Збірка віршиків про природу. Бльомберґ, 1948, 44 с.; Ми побідили. Бльомберґ, 1948, 84 с.; Перші кроки. Бльомберґ, 1949; Бібліографія друкованих праць Володимира Радзикевича. 1909—1965 рр. // Володимир Радзикевич: ювілейний збірник Українського музею-архіву у Клівленді / За ред. І. Ставничого. Клівленд, 1966, с. 74—91; та ін.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 48 (Заклинські), оп. 1, спр. 23/д; ф. 52 (Людовик Зелінський), спр. 124; ф. 252 (Архів УЗЕ), оп. 1, спр. 8, 467; ф. 258 (Архів Зенона Кузелі); РГВИА, ф. 400, оп. 17, д. 1523; ЦДІА України у Львові, ф. 362, оп. 1, спр. 237, арк. 18—21. Ін. архівні матли зберігаються в Укр. музеї-архіві та Пластовому музеї у Клівленді (США), рукопис. від. Наукової б-ки Карлтон. ун-ту в Оттаві (Канада) та у чл. родини, зокрема племінника, Михайла Бачинського.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1922, ч. 65—66, с. 49; 1937, ч. 73, с. 11—12, 123; Париж; Н. Й.; Торонто; Сідней, 1954, ч. 77; Торонто; Н. Й.; Сідней; Париж, 1963, ч. 79, с. 19, 34; Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 78—79; Бібліографія Л. В. Бачинського 1917—61. Клівленд, 1961; Кікта С. Сильветка суспільного діяча в його 70-ліття // Свобода (Джерзі Ситі; Н.-Й.), 1966, ч. 48, 15 берез., с. 3 + фото; Фединський О. Бібліографічний покажчик української преси поза межами України: Річник VІІ—ІХ за 1972—1974 рр. Клівленд, 1975, с. 3; Пластовий альманах з нагоди п’ятдесятиріччя українського Пласту на Закарпатті, 1921—1971 / Зложив С. Пап-Пугач. Рим, 1976, с. 17, 20, 22, 25, 29, 31, 43—45, 47—50, 82, 88—90, 100—03, 114, 125, 127, 139—41; Літопис У. М. А. у Клівленді, в Огайо. Клівленд, 1986, ч. 3, берез., с. 2; Ярославщина і Засяння 1031—1947: історично-мемуарний збірник / Ред.-упоряд. М. Семчишин. Н. Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1986, с. 167, 313, 318—19, 337—38, 747—50 та ін.; Тридцять п’ять років існування українського Музею-Архіву імени Леоніда Бачинського у Клівленді в Огайо, 1952—1987 // Літопис УМА у Клівленді в Огайо. Клівленд, 1987, ч. 4; Грушкевич М. Пластовий музей // Пластовий листок. Н.-Й., 1989, ч. 2, с. 112—13; Храплива-Щур Л. Леонід Бачинський, якого ми знали // Свобода (Джерсі-Ситі), 1989, 8 серп., ч. 148, с. 4; Бачинський М. Бачинський Леонід Васильович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. Львів, 1995, вип. 2, с. 20—23; 2005, вип. 12, с. 523—32; Український інститут для дівчат у Перемишлі. 1895—1995. Дрогобич, 1995, с. 59—60 та ін.; Вішка О. Преса української еміграції в Польщі (1920—1939 рр.). Львів, 2002, с. 13—15, 177, 179, 188, 198, 210, 217, 229, 245—46, 257, 268, 289; Бачинський М. „Сіріють у сумерках півночі шатра...“ (До сильвети Леоніда Бачинського (1896—1989). Львів, 2009, 268 с.
Михайло Бачинський, Марія Трегуб