БЕРХТЕСҐАДЕНСЬКИЙ НАУКОВИЙ З’ЇЗД НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — з’їзд чл. відновленого в Європі НТШ та творчої інтеліґенції різних наук. зацікав. Відбувся 5—7. 03. 1948 в м-ку Берхтесґадені (Німеччина). У з’їзді взяло участь бл. 300 ос., у т. ч. понад 60 чл. і співробіт. Т-ва. Гол. організатор та кер. з’їзду — З. Кузеля. Це другий з’їзд НТШ за кордоном після Науково-орг. з’їзду в м-ку Міттенвальді (Німеччина) 15—18. 09. 1947.
На з’їзді були присутні чл. НТШ з різних частин Німеччини, а також представники НТШівських відділень та осередків із Голландії, Бельгії, Франції. З’їзд присвячувався пам’яті Т. Шевченка. На відкритті з’їзду І. Мірчук підкреслив, що він є „живим доказом здорової традиції і волі нації до всебічних виявів, вони сильніші від ворожого насилля, заборон і репресій...“ На пленарному та секційних засіданнях розглядались актуальні проблеми відновленого НТШ. Згідно із записом у „Хроніці НТШ“ (1949), на з’їзді „зроблено перегляд праці НТШ, виконаної на еміґрації, виголошено реферати на шевченківську тематику і проведено низку ділових засідань і нарад, присвячених видавничим проблемам“. Заг. напрям праці — продовження осн. засад діяльности НТШ, яких дотримувалось Т-во „на рідних землях“ до 1940. На з’їзді працювали Історично-філософічна (очолював І. Мірчук), Філологічна (Л. Білецький) та Математично-природописно-лікарська секції (Ю. Полянський). Обговорювалася робота створ. при НТШ Бібліографічного інституту, Інституту націо- нальних дослідів, Інституту української мови, Публіцистичного інституту. З’їзд в Берхтесґадені „треба вважати за початок конкретної праці Інституту Енциклопедії українознавства“ над багатотомною тем. і словниковою ЕУ.
Літ.: Янів В. Рік праці найстарішої наукової установи // Час (Фюрт), 1948 21 верес., с. 5; Хроніка НТШ. Мюнхен, 1949, ч. 76, с. 4; Кубійович В. Наукове товариство ім. Шевченка у 1939—1952 рр. // Укр. історик. Н.-Й.; Мюнхен, 1973, ч. 1—2 (37—38), с. 18, 24—26.
Олег Купчинський