БИРЧАК Володимир - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БИРЧАК Володимир

БИРЧАК Володимир (Бірчак Володимир; крипт., псевд.: В. Б., Володимир Б., Н. А. Коліні) (* 12. 03. 1881, с. Любинці Стрийського пов., Галичина (нині — Стрий. р-н Львів. обл.) — †21. 09. 1952, Озерний виправно-трудовий табір побл. м.Тайшета Іркут. обл., РРФСР) — письменник, літературознавець, публіцист, громадсько-осв. діяч. Д. чл. НТШ (з 1923).

Н. у священичій сім’ї. У 1893—1900 навч. в Академічній гімназії у Львові, 1900—01 — на правничому, впродовж 1902—04 — філос. ф-тах Львів. ун-ту, а крім того 1901—02— на філос. і правничому ф-тах Ягеллон. ун-ту (Краків). Після складання вчительських іспитів 30. 10. 1905 здобув право викладати укр. мову як осн. і класич. мови як допоміжний предмет у г-зіях і реальних школах.

У 1906—09 був чл. літ. гуртка „Молода муза“, ред. вид. органу „Молодої музи“— часоп. „Світ“ (1906). Як чл. гуртка молодомузівців разом із П. Карманським, Б.Лепким, О.Луцьким, В. Пачовським, С.Твердохлібом, С. Чарнецьким та М.Яцковим підписав 07. 10. 1906 „Заяву“ про розрив із вид­вом „Світ“ та заснування нового вид­ва „Молода муза“. Із програмними засадами гуртка і Б. В. полемізували І. Франко та В. Будзиновський. „Живе собі в Галичині молодий чоловік Володимир Бирчак. Посвоєму фаху шановний учитель гімназіальний, [...] пише вірші й новели в смаку „Молодої музи“, тобто такі, що нікого ні гріють, ні студять“ (І. Франко). У 1906—19 — учитель г­зії в Дрогобичі (зперервою на час роботи в Самборі 1907/08 н. р.), працівник кооперативної каси взаємодопомоги „Народний дім“. Захистив докторат із філософії про ритміку „Слова о полку Ігоревім“ (1912). У 1918—19, у час ЗУНР — заст. голови УНР у Дрогобичі. 1919 — доц. ун­ту в Кам’янці-Подільському. Еміґрував до Бухареста, згодом до Відня. Від 1920 проживав в Ужгороді. Писав К. Студинському з Ужгорода: „Життя тут [в Ужгороді] примітивне, і найважніщими квестіями тут є: буквар для анальфабетів, книжка для молодіжи і т. п.“ У Закарпат. Україні міжвоєнного періоду Б. В. разом з А. Алиськевичем, О. Бачинським, І. Панькевичем, В.Пачовським зробив „дуже багато для національного відродження й орґанізації національних сил“ (С. Баран). Збереглося листування Б. В. з багатьма діячами культури, науки, церкви, зокрема з О. Барвінським, В. Гнатюком, Я. Гординським, М.Грушевським, І. Кревецьким, А. Крушельницьким, О. Назаруком, К. Студинським, Ю. Романчуком, А. Шептицьким, В. Щуратом.

До 1924 працював інспектором відділу шкільного управління в Ужгороді, від осени 1924 до лют. 1925 викладав у Мукачів. г­зії, у 1925—38 у г-зії в Ужгороді читав укр. мову і л­ру, нім. мову та філософію. Також працював вихователем і шкільним бібліотекарем. Акт. чл. „Просвіти“. На поч. 1920-х рр. ред. „Науковий збірник“ „Просвіти“, 1920—21 — газ. „Народ“. 1931 вів літ. сторінку в часоп. „Підкарпатська Русь“. Один зі засн. журн. „Українське слово“ (1932—38), де відповідав за колонку фейлетонів „На коліні“. Голова Крайової пластової старшини Закарпаття. 1939 — кер. „Пласту“ Карпат. України. Працював інспектором серед. шкіл у мін­ві освіти Карпат. України в Хусті. Після окупації Закарпаття угорцями очолив Укр. евакуаційний к-т. Пізніше проживав у Празі (1939—45), де восени 1945 його заарештували працівники НКДБ. 11.01. 1946 Ужгород. спец. судом Закарпат. України його засуджено до 20років ув’язнення. Відбував покарання у Сибтабі (Кемеров. обл.) та Озертабі (Іркут. обл., РРФСР). 1990 реабілітований.

Осн. зацікав.— худож. л-ра, літературознавство, публіцистика. Б. В. досліджував впливи візант. церк. пісні на „Слово о полку Ігоревім“, історію укр. л-ри Закарпаття („Літературні стремління Підкарпатської Руси“, 1922, 2-ге вид. 1937). Написав істор. повісті „Василько Ростиславич“ (1923), „Володар Ростиславич“ (1930), „Проти закону“ (1936), в яких худож. словом змалював перебіг боротьби за князівську владу на Прикарпатті у XI—XII ст., в 1930-х рр. видав „Притчі“. Опубл. кілька збірок оповідань про життя галицького міщанства та інтеліґенції поч. XX ст. („Матура“ (1902), „Під небом півдня“ (1907), „1 000 000“ (1912), „Золота скрипка“ (1937). У літературозн. дослідженні „Літературні стремління Підкарпатської Руси“ (1922, 1937) подав періодизацію укр. літ. процесу на Закарпатті від XVI ст.

Б. В.— упорядник шкільних підручників (читанок). Склав і написав читанки для 1—4-х класів закарпат. шкіл. 22. 12. 1909 став чл. НТШ, а 10.10. 1923 за поданням Філологічної секції НТШ затверджений д. чл. Т-ва. З цієї нагоди писав у листі до К. Студинського: „Щодо мого вибору на звичайного [тут мовиться про дійсного] члена, то я дивлюся на цей вибір скептично, я відбився дуже од научної роботи“.

Тв.:Матура: Новели. Львів, 1902; Урвана пісня. Новеля. Львів, 1904; [Заява] // Пачовський В. Жертва штуки. Львів, 1906, с. 47; Під небом півдня. Оповідання. Львів, 1907; Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві // Записки НТШ. Львів, 1910, т. XCV, кн. ІІІ, с. 5—29; т. XCVI, кн. IV, с. 5—32; 1 000 000. Оповідання. Львів, 1912; Літературні стремління Підкарпатської Руси. Ужгород, 1922; 2-ге вид. Ужгород, 1937; 2­ге факс. вид. Ужгород, 1993; Руська читанка для І клясы ґимназийно± и горожаньских шкôл. Прага, 1922; Василько Ростиславич. Історична повість. Берлін, 1923, т. І—ІІ; Руська читанка для ІІІ клясы ґимназійних и горожаньских шкіл. Прага, 1923; Руська читанка для IV клясы ґимназійних и горожаньских шкіл. Прага, 1924; Володар Ростиславич: Історична повість з ХІ­го віку. Львів, 1930 (2-ге вид.: Велика перемога. Історична повість з ХІ віку. Краків, 1941); Притчі. Терно піль; Львів, 1931; Проти закону. Повість на тлі подій ХІІ віку. Львів, 1936; Золота скрипка. Львів, 1937; На нових землях: Повість. Львів, 1938; Карпатська Україна: Спомини й переживання. Прага, 1939; Карієра. Повість. Краків; Львів, 1943.

Арх. дж.:ЛННБ України, від. рукоп., ф.206 (В. Щурат), спр. 420, арк. 1—17 зв. (серед листів лист до В. Щурата з відомостями про могилу кн. Лева, написаний 1905); ЦДІА України у Києві, ф.1235, спр. 348, арк.1—17; спр. 871, арк.39; ЦДІА України у Львові, ф. 174, оп. 1, спр.182, арк. 1—152; ф. 309, оп. 1, спр. 34, арк.123; спр. 35, арк. 177; спр. 208, арк.101—101 зв.; спр. 213, арк.101; спр. 274, арк.7; спр. 382, арк. 14; спр.391, арк. 49—50; спр.418, арк. 24; спр. 960, арк. 48—49; спр. 965, арк. 104—05; спр.978, арк.3; спр. 983, арк. 1—7 (серед листів— лист до І. Кревецького з відомостями про могилу кн. Лева, написаний 1924); спр.1097, арк.1—36; спр.2345, арк. 6—7; ф. 358, оп. 1, спр.164, арк.1; ф. 359, оп. 1, спр. 221, арк.10—11; ф. 361, оп. 1, спр. 54, арк. 1—10; ф.362, оп. 1, спр. 241, арк. 1—78; ф. 382, оп. 1, спр.17, арк. 2—2 зв.; ф.384, оп.1, спр. 27, арк. 1—82.

Літ.:Двадцятьпятьліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний наук. збірник. Львів, 1935, с.67, 75, 114, 118, 121—22, 200—02; ГеровскийГ. История угрорусской литературы в изображении В. Бирчака. Ужгород, 1943; Колесник П. Й. Загальна характеристика [поезії] // Історія української літератури. Література початку ХХ ст. / Відп. ред. П. Й. Колесник. К., 1968, т. 5, с.240—43; ЛуцівЛ. Д-р Володимир Бірчак // Дрогобиччина — земля Івана Франка. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1973, т. 1, с. 682—86; Франко І. Привезено зілля з трьох гір на весілля. Молода Муза, 5. На день 30 липня 1907. Володимирові і Марійці Бирчакам // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1982, т. 37, с. 286—88; МишаничО. Володимир Бирчак і його книжка „Літературні стремління Підкарпатської України“ // Бірчак В. Літературні стремління Підкарпатської України / 2-ге доп. вид. Факс. вид. Ужгород, 1993, с. 191—92; його ж. Карпати нас не розлучать. Літературно-критичні статті і дослідження. Ужгород, 1993, с.55—56, 143—44; У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до К. Студинського (1891—1941) / Упоряд. О. Гайова, У. Єдлінська, Г. Сварник. К., 1993, с.191—93, 214—16, 383—86, 394—96, 401—03, 421—22; Іваньо В. Судова справа за числом 16// Визвольний шлях, 1994, кн. 5, с. 585—96; Новак С. М. Із неопублікованих листів Володимира Бірчака // Дзвін (Львів), 1998, ч. 11—12, с. 126—29; її ж. Листи Володимира Бірчака до Володимира Гнатюка // Наукові записки. Серія: Літературознавство: До 130-річчя народження В. Гнатюка. Тернопіль, 2001, вип. Х, с.86—98; її ж. Іван Франко та Володимир Бірчак// Франкознавчі студії. Дрогобич, 2001, вип.1, с. 204—16; ХоданичП. М. Педагогічні ідеї В. Бірчака та їхроль у розвитку освіти на Закарпатті в 20—30­хрр. // Закарпаття у складі Чехословаччини: Проблеми відродження і національного розвитку. Ужгород, 1999, с. 198—205; його ж. Проблема реабілітації педагогічної та культурно-освітньої спадщини Володимира Бірчака // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес: Мат-ли міжнар. науково-практ. конференції. Ужгород, 1999, с.464—68; його ж. Народна педагогіка в посібниках Володимира Бірчака та Марійки Підгірянки// Проблеми післядипломної освіти педагогів: Мат­ли ІІІ Всеукр. науково-метод. конференції, 17—18грудня 1998 р., Ужгород. Ужгород, 1999, с.193—95; його ж. Педагогічна тематика у малій прозі Володимира Бірчака 20—30 років // Проблеми загальної і професійної педагогіки: Зб. наук. праць. Х., 2000, с. 238—43; ГомоннайВ. В., Ходанич П. М. Педагогічні погляди Володимира Бірчака // Проблеми післядипломної освіти педагогів: Мат­ли ІІІ Всеукр. науково-метод. конференції, 17—18грудня 1998 р., Ужгород. Ужгород, 1999, с.186—88; Головата Л., Сущ Л., Бернека О. Товариство „Просвіта“ у Львові. 1868—1939. Покажчик видань. 2-ге вид., виправлене і доповнене. Львів, 2008, с. 11, 607, 761, 766, 906 (ч. 19—27).

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015