БИРЧАК Володимир - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БИРЧАК Володимир

БИРЧАК Володимир (Бірчак Володимир; крипт., псевд.: В. Б., Володимир Б., Н. А. Коліні) (* 12. 03. 1881, с. Любинці Стрийського пов., Галичина (нині — Стрий. р-н Львів. обл.) — † 21. 09. 1952, Озерний виправно-трудовий табір побл. м. Тайшета Іркут. обл., РРФСР) — письменник, літературознавець, публіцист, громадсько-осв. діяч. Д. чл. НТШ (з 1923).

Н. у священичій сім’ї. У 1893—1900 навч. в Академічній гімназії у Львові, 1900—01 — на правничому, впродовж 1902—04 — філос. ф-тах Львів. ун-ту, а крім того 1901—02 — на філос. і правничому ф-тах Ягеллон. ун-ту (Краків). Після складання вчительських іспитів 30. 10. 1905 здобув право викладати укр. мову як осн. і класич. мови як допоміжний предмет у г-зіях і реальних школах.

У 1906—09 був чл. літ. гуртка „Молода муза“, ред. вид. органу „Молодої музи“ — часоп. „Світ“ (1906). Як чл. гуртка молодомузівців разом із П. Карманським, Б. Лепким, О. Луцьким, В. Пачовським, С. Твердохлібом, С. Чарнецьким та М. Яцковим підписав 07. 10. 1906 „Заяву“ про розрив із вид­вом „Світ“ та заснування нового вид­ва „Молода муза“. Із програмними засадами гуртка і Б. В. полемізували І. Франко та В. Будзиновський. „Живе собі в Галичині молодий чоловік Володимир Бирчак. По своєму фаху шановний учитель гімназіальний, [...] пише вірші й новели в смаку „Молодої музи“, тобто такі, що нікого ні гріють, ні студять“ (І. Франко). У 1906—19 — учитель г­зії в Дрогобичі (з перервою на час роботи в Самборі 1907/08 н. р.), працівник кооперативної каси взаємодопомоги „Народний дім“. Захистив докторат із філософії про ритміку „Слова о полку Ігоревім“ (1912). У 1918—19, у час ЗУНР — заст. голови УНР у Дрогобичі. 1919 — доц. ун­ту в Кам’янці-Подільському. Еміґрував до Бухареста, згодом до Відня. Від 1920 проживав в Ужгороді. Писав К. Студинському з Ужгорода: „Життя тут [в Ужгороді] примітивне, і найважніщими квестіями тут є: буквар для анальфабетів, книжка для молодіжи і т. п.“ У Закарпат. Україні міжвоєнного періоду Б. В. разом з А. Алиськевичем, О. Бачинським, І. Панькевичем, В. Пачовським зробив „дуже багато для національного відродження й орґанізації національних сил“ (С. Баран). Збереглося листування Б. В. з багатьма діячами культури, науки, церкви, зокрема з О. Барвінським, В. Гнатюком, Я. Гординським, М. Грушевським, І. Кревецьким, А. Крушельницьким, О. Назаруком, К. Студинським, Ю. Романчуком, А. Шептицьким, В. Щуратом.

До 1924 працював інспектором відділу шкільного управління в Ужгороді, від осени 1924 до лют. 1925 викладав у Мукачів. г­зії, у 1925—38 у г-зії в Ужгороді читав укр. мову і л­ру, нім. мову та філософію. Також працював вихователем і шкільним бібліотекарем. Акт. чл. „Просвіти“. На поч. 1920-х рр. ред. „Науковий збірник“ „Просвіти“, 1920—21 — газ. „Народ“. 1931 вів літ. сторінку в часоп. „Підкарпатська Русь“. Один зі засн. журн. „Українське слово“ (1932—38), де відповідав за колонку фейлетонів „На коліні“. Голова Крайової пластової старшини Закарпаття. 1939 — кер. „Пласту“ Карпат. України. Працював інспектором серед. шкіл у мін­ві освіти Карпат. України в Хусті. Після окупації Закарпаття угорцями очолив Укр. евакуаційний к-т. Пізніше проживав у Празі (1939—45), де восени 1945 його заарештували працівники НКДБ. 11. 01. 1946 Ужгород. спец. судом Закарпат. України його засуджено до 20 років ув’язнення. Відбував покарання у Сибтабі (Кемеров. обл.) та Озертабі (Іркут. обл., РРФСР). 1990 реабілітований.

Осн. зацікав.— худож. л-ра, літературознавство, публіцистика. Б. В. досліджував впливи візант. церк. пісні на „Слово о полку Ігоревім“, історію укр. л-ри Закарпаття („Літературні стремління Підкарпатської Руси“, 1922, 2-ге вид. 1937). Написав істор. повісті „Василько Ростиславич“ (1923), „Володар Ростиславич“ (1930), „Проти закону“ (1936), в яких худож. словом змалював перебіг боротьби за князівську владу на Прикарпатті у XI—XII ст., в 1930-х рр. видав „Притчі“. Опубл. кілька збірок оповідань про життя галицького міщанства та інтеліґенції поч. XX ст. („Матура“ (1902), „Під небом півдня“ (1907), „1 000 000“ (1912), „Золота скрипка“ (1937). У літературозн. дослідженні „Літературні стремління Підкарпатської Руси“ (1922, 1937) подав періодизацію укр. літ. процесу на Закарпатті від XVI ст.

Б. В.— упорядник шкільних підручників (читанок). Склав і написав читанки для 1—4-х класів закарпат. шкіл. 22. 12. 1909 став чл. НТШ, а 10. 10. 1923 за поданням Філологічної секції НТШ затверджений д. чл. Т-ва. З цієї нагоди писав у листі до К. Студинського: „Щодо мого вибору на звичайного [тут мовиться про дійсного] члена, то я дивлюся на цей вибір скептично, я відбився дуже од научної роботи“.

Тв.: Матура: Новели. Львів, 1902; Урвана пісня. Новеля. Львів, 1904; [Заява] // Пачовський В. Жертва штуки. Львів, 1906, с. 47; Під небом півдня. Оповідання. Львів, 1907; Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві // Записки НТШ. Львів, 1910, т. XCV, кн. ІІІ, с. 5—29; т. XCVI, кн. IV, с. 5—32; 1 000 000. Оповідання. Львів, 1912; Літературні стремління Підкарпатської Руси. Ужгород, 1922; 2-ге вид. Ужгород, 1937; 2­ге факс. вид. Ужгород, 1993; Руська читанка для І клясы ґимназийно± и горожаньских шк?л. Прага, 1922; Василько Ростиславич. Історична повість. Берлін, 1923, т. І—ІІ; Руська читанка для ІІІ клясы ґимназійних и горожаньских шкіл. Прага, 1923; Руська читанка для IV клясы ґимназійних и горожаньских шкіл. Прага, 1924; Володар Ростиславич: Історична повість з ХІ­го віку. Львів, 1930 (2-ге вид.: Велика перемога. Історична повість з ХІ віку. Краків, 1941); Притчі. Терно піль; Львів, 1931; Проти закону. Повість на тлі подій ХІІ віку. Львів, 1936; Золота скрипка. Львів, 1937; На нових землях: Повість. Львів, 1938; Карпатська Україна: Спомини й переживання. Прага, 1939; Карієра. Повість. Краків; Львів, 1943.

Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 206 (В. Щурат), спр. 420, арк. 1—17 зв. (серед листів лист до В. Щурата з відомостями про могилу кн. Лева, написаний 1905); ЦДІА України у Києві, ф. 1235, спр. 348, арк. 1—17; спр. 871, арк. 39; ЦДІА України у Львові, ф. 174, оп. 1, спр. 182, арк. 1—152; ф. 309, оп. 1, спр. 34, арк. 123; спр. 35, арк. 177; спр. 208, арк. 101—101 зв.; спр. 213, арк. 101; спр. 274, арк. 7; спр. 382, арк. 14; спр. 391, арк. 49—50; спр. 418, арк. 24; спр. 960, арк. 48—49; спр. 965, арк. 104—05; спр. 978, арк. 3; спр. 983, арк. 1—7 (серед листів — лист до І. Кревецького з відомостями про могилу кн. Лева, написаний 1924); спр. 1097, арк. 1—36; спр. 2345, арк. 6—7; ф. 358, оп. 1, спр. 164, арк. 1; ф. 359, оп. 1, спр. 221, арк. 10—11; ф. 361, оп. 1, спр. 54, арк. 1—10; ф. 362, оп. 1, спр. 241, арк. 1—78; ф. 382, оп. 1, спр. 17, арк. 2—2 зв.; ф. 384, оп. 1, спр. 27, арк. 1—82.

Літ.: Двадцятьпятьліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний наук. збірник. Львів, 1935, с. 67, 75, 114, 118, 121—22, 200—02; Геровский Г. История угрорусской литературы в изображении В. Бирчака. Ужгород, 1943; Колесник П. Й. Загальна характеристика [поезії] // Історія української літератури. Література початку ХХ ст. / Відп. ред. П. Й. Колесник. К., 1968, т. 5, с. 240—43; Луців Л. Д-р Володимир Бірчак // Дрогобиччина — земля Івана Франка. Н.-Й.; Париж; Сидней; Торонто, 1973, т. 1, с. 682—86; Франко І. Привезено зілля з трьох гір на весілля. Молода Муза, 5. На день 30 липня 1907. Володимирові і Марійці Бирчакам // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1982, т. 37, с. 286—88; Мишанич О. Володимир Бирчак і його книжка „Літературні стремління Підкарпатської України“ // Бірчак В. Літературні стремління Підкарпатської України / 2-ге доп. вид. Факс. вид. Ужгород, 1993, с. 191—92; його ж. Карпати нас не розлучать. Літературно-критичні статті і дослідження. Ужгород, 1993, с. 55—56, 143—44; У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до К. Студинського (1891—1941) / Упоряд. О. Гайова, У. Єдлінська, Г. Сварник. К., 1993, с. 191—93, 214—16, 383—86, 394—96, 401—03, 421—22; Іваньо В. Судова справа за числом 16 // Визвольний шлях, 1994, кн. 5, с. 585—96; Новак С. М. Із неопублікованих листів Володимира Бірчака // Дзвін (Львів), 1998, ч. 11—12, с. 126—29; її ж. Листи Володимира Бірчака до Володимира Гнатюка // Наукові записки. Серія: Літературознавство: До 130-річчя народження В. Гнатюка. Тернопіль, 2001, вип. Х, с. 86—98; її ж. Іван Франко та Володимир Бірчак // Франкознавчі студії. Дрогобич, 2001, вип. 1, с. 204—16; Ходанич П. М. Педагогічні ідеї В. Бірчака та їх роль у розвитку освіти на Закарпатті в 20—30­х рр. // Закарпаття у складі Чехословаччини: Проблеми відродження і національного розвитку. Ужгород, 1999, с. 198—205; його ж. Проблема реабілітації педагогічної та культурно-освітньої спадщини Володимира Бірчака // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес: Мат-ли міжнар. науково-практ. конференції. Ужгород, 1999, с. 464—68; його ж. Народна педагогіка в посібниках Володимира Бірчака та Марійки Підгірянки // Проблеми післядипломної освіти педагогів: Мат­ли ІІІ Всеукр. науково-метод. конференції, 17—18 грудня 1998 р., Ужгород. Ужгород, 1999, с. 193—95; його ж. Педагогічна тематика у малій прозі Володимира Бірчака 20—30 років // Проблеми загальної і професійної педагогіки: Зб. наук. праць. Х., 2000, с. 238—43; Гомоннай В. В., Ходанич П. М. Педагогічні погляди Володимира Бірчака // Проблеми післядипломної освіти педагогів: Мат­ли ІІІ Всеукр. науково-метод. конференції, 17—18 грудня 1998 р., Ужгород. Ужгород, 1999, с. 186—88; Головата Л., Сущ Л., Бернека О. Товариство „Просвіта“ у Львові. 1868—1939. Покажчик видань. 2-ге вид., виправлене і доповнене. Львів, 2008, с. 11, 607, 761, 766, 906 (ч. 19—27).

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015