АЙНШТАЙН Альберт | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

АЙНШТАЙН Альберт

АЙНШТАЙН Альберт (Ейнштейн, Einstein Albert) (* 14. 03. 1879, м. Ульм, Німеччина — † 18. 04. 1955, м. Прінстон, США) — фізик. Д. чл. НТШ (з 1929). 1896—1900 навч. у Швайцарській федеральній політех. школі в Цюріху (Цюріх. політехнікум). 1902—08 — експерт патентного бюро у Берні; 1908—09 — приват-доц. ун-ту в Берні; 1909—10 — екстраординарний проф. Цюріх. ун­ту; 1911—12 — проф. Карлового ун-ту в Празі; 1912—13 — проф. Цюріх. політехнікуму; 1914—33 — проф. Берлін. ун-ту і дир. Ін-ту фізики ім. цісаря Вільгельма (Kaizer-Wilhelm-Institute f?r Phуsik). З 1933 проживав у США, працював у Прінстон. ін-ті фундам. досліджень. Обіймаючи посаду проф. теор. фізики Карлового ун-ту в Празі (1911), контактував із чл. НТШ. Неодноразово спілкувався з І. Пулюєм, який тоді працював у Нім. високій тех. школі в Празі. Лауреат Нобелівської премії „За заслуги перед теоретичною фізикою й особливо за пояснення закону фотоелектричного ефекту“ (1921). Почес. д-р багатьох ун­тів Європи та Америки, чл. провідних академій світу.

Осн. напрями досліджень: теорія броунівського руху („?ber die von der molekularkinetischen Theorie der W?rme geforderte Bewegung von in ruhenden Fl?ssigkeiten suspendierten Teilchen“, 1905), на цю ж тему захистив дис. у Цюріх. ун-ті „Eine neue Bestimmung der Molek?ldimensionen“, (1905); спец. теорія відносности („Zur Elektrodynamik der bewegten K?rper“, 1905; „Ist die Tr?gheit eines K?rpers von seinem Energieinhalt abh?ngig?“, 1905); теорія випромінювання („?ber einen die Erzeugung und Verwandlung des Lichtes betreffenden heuristischen Gesichtspunkt“, 1905); теорія теплоємности („Die Plancksche Theorie der Strahlung und die Theorie der spezifischen W?rme“, 1907); заг. теорія відносности („Die Grundlage der allgemeinen Relativit?tstheorie“, 1916); космологія („Kosmo- logische Betrachtung zur allgemeinen Relativit?tstheorie“, 1917); квантова статистика („Quantentheorie des einatomigen idealen Gases“, 1924). В ост. роки життя працював над створенням єдиної теорії поля. Основоположні ідеї А. А. визначили сучас. стан релятивістської фізики, космології, астрофізики, квантової теорії і теорії поля.

Д. чл. НТШ від 17. 03. 1929 (на пропозицію Математично-природописно-лікарської секції). У листі-подяці до Виділу (президії) НТШ у Львові від 04. 04. 1929 писав: „Вельмишановні панове! Я Вам сердечно дякую, що Ви обрали мене членом Вашого шановного Товариства. Я завжди з радістю прийняв би ті вибори, зовсім незалежно від того, які ще іноземні вчені належать до Вашого Товариства. З найщирішим привітом А. Айнштайн“.

Пр.: ?ber einen dіe Erzeugung und Verwandlung des Lichtes betreffenden heuristischen Gesichtspunkt // Annalen der Physik, 1905, Bd. 17, S. 132—48; ?ber die von der molekularkinetischen Theorie der W?rme geforderte Bewegung von in ruhenden Fl?ssigkeiten suspendierten Teilchen // Там само, S. 549—60; Zur Elektrodynamik der bewegten K?rper // Там само, S. 891—921; Ist die Tr?gheit eines K?rpers von seinem Energieinhalt abh?ngig? // Там само, Bd. 18, S. 639—41; Eine neue Bestimmung der Molek?ldimensionen // Там само, 1906, Bd. 19, S. 289—306; Die Plancksche Theorie der Strahlung und die Theorie der spezifischen W?rme // Там само, 1907, Bd. 22, S. 180—90; Die Grundlage der allgemeinen Relativit?tstheorie // Там само, 1916, Bd. 49, S. 769; Kosmologische Betrachtung zur allgemeinen Relativit?tstheorie // Sitzungsbericht Berliner Akademie, 1917, Bd. 1, S. 142; ?ber die spezielle und die allgemeine Relativit?tstheorie (Gemeinverst?ndlich). Braunschweig, 1917; ?ber Gravitationwellen // Sitzungsbericht Preussische Akademie Wissenschaft, 1918, Bd. 1, S. 154—67; The Meaning of Relativity. Princeton (NJ), 1921; Quantentheorie des einatomigen idealen Gases // Sitzungsbericht Preussische Akademie Wissenschaft. Physisch-Mathematische Klasse, 1924, S. 261—67; About Zionism. London, 1931; Тhe Origins of the General Theory of Relativity. Glasgow, 1933; Собр. науч. трудов: В 4 т. М., 1965—1967.

Літ.: Кучер В. Теорія зглядности / Окрема відбитка. Львів, 1919, 63 с.; його ж. Теорія зглядности // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1922, т. ХХІ, с. 1—84; його ж. Теорія Айнштайна (Питання і висліди теорії зглядности) // Технічні вісти, Львів, 1925, ч. 7—9, лип.—верес., с. 49—51; ч. 10—12, жовт.—груд., с. 65—69; Хроніка НТШ. Львів, 1930, ч. 69—70, с. 73; Ластовецький А. Теорія релятивности і експеримент // Технічні вісти, Львів, 1934, ч. 2—3, с. 36; Бюлетень Головної Ради Наукових товариств ім. Шевченка. [Сарсель], 1955, черв., ч. 1 (16), с. 17; Климишин І. А. Релятивістська астрономія. К., 1980, 200 с.; Головач Ю. В. Наукове товариство ім. Шевченка і фізика. [Ч.] 2 // УФЖ (Львів), 1992, т. 37, № 3, с. 474; Гайда Р., Пляцко Р. Іван Пулюй. Львів, 1998 (Визначні діячі НТШ, ч. 7); Гайда Р. Наукові дослідження українських фізиків — дійсних членів НТШ // Праці НТШ. Львів, 2000, т. ІV: Студії з поля історії української науки і техніки, с. 136; Яцків Я. С. та ін. Загальна теорія відносності: випробування часом. К., 2005, 282 с.

Роман Пляцко

Інформація про статтю

 Автор:

Роман Пляцко

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

АЙНШТАЙН Альберт / Роман Пляцко // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-27

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я