БІБЛІОТЕКИ МЕМОРІАЛЬНІ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІБЛІОТЕКИ МЕМОРІАЛЬНІ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА

БІБЛІОТЕКИ МЕМОРІАЛЬНІ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА. Формування Бібліотеки НТШ почалося після перетворення Товариства ім. Шевченка на Наукове товариство ім. Шевченка (1892). На поч. це були лише поодинокі книжки, переважно дари приват. ос. Не було й умов для зберіг. книжок у Т-ві. Б-ка розташовувалася поряд з адмін. кімнатою НТШ (вул. Академічна, 8, у дворі), згодом — у „Просвіті“ (пл. Ринок, 10). Створення б-ки Т-ва як окр. підрозділу почалося лише 1893, і цей факт пов’язаний із появою у Львові част. Б. м. О. Кониського. „У тім році дарував Олександр Кониський Товариству 392 книжки [слід також пам’ятати, що 1891 він подарував б-ці Т-ва „Просвіта“ автографи письменників, що потім перейшли на збереження у Б-ку НТШ]. До того долучилися дрібніші дари інших осіб, і восени 1894 р. число книжок виносило 600“ (В. Гнатюк). 1896 подарував Б-ці НТШ бл. 500 кн. інженер О. Бородай та ін.

З Б. м. власне пов’язані поч. заснування Б-ки Т-ва. 1894—96 студенти Д. Коренець, М. Вороний і адміністратор НТШ К. Паньківський уже описували даровані Т-ву книжки й укладали перший картковий каталог. Загалом до книжк. ф. Б-ки НТШ потрапило бл. 20 Б. м., з яких далі йтиметься про 15. Окр. книгозбірні передані без присвяти й оформлення як меморіальні.

Бібліотека Олександра Барвінського (1847—1926) — педагога, освітянина, історика, громадсько-політ. діяча, другого голови НТШ (1893—98). Деякі вид. і період. добірки О. Барвінський подарував Б-ці НТШ ще за життя. Після його О. Барвінськийсмерти б-ку вченого передав Т-ву його син, Б.Барвінський: 1927—28 — 1626 кн., 1929— 98 кн. Цей книгозбір можна поділити на 5 част.:

1. Л-ра з історії церкви, зокрема такі кн.: Пулюй І. Лист без коверти як одповідь в[исоко] пр[еподобному] крилошанину Малиновському на реферат „Молитовника“, 1871; його ж. На память рускому народу Подлясья и Холмской [земли] о воссоединении с православием в 1875 году, 1876; Петрушевич А. Историческое известие о введении християнства в Прикарпатских странах, 1882; Прислопский Р. Пример латинизаторской гакаты на рубежах Галицкой Руси, 1902; Св. Письмо Старого і Нового завіту / Пер. П. Куліш, І. Левицький, І. Пулюй, 1903; Синод дієцезіальний Станіславівський 1908 р., 1908; Гузар І. Літурґіка греко-католицької церкви. Львів, 1910.

2. Пр. з історії України: Zubrzycki D. Granicy między ruskim a polskim narodami w Galicyi, 1849; Антонович В. Очерк истории Великого княжества Литовського до смерти великого кн. Ольгерда, 1877, 1878; його ж. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Росии, 1880; його ж. Бесіди про часи козацькі на Україні, 1897; Багалий Д. Колонизация Новороссийского края и его первые шаги по пути культуры, 1889; його ж. Магдебурское право в Левобережной Малоросии, 1892; Грушевский М. Барское староство, 1894; його ж. Ілюстрована історія України, 1911 та ін.

3. Худож. л-ра: Марко Вовчок. Народні оповідання, 1862, т. 2; Кониський О. Юрій Горовенко: Хроніка смутного часу, 1885; Нечуй-Левицький І. Біда бабі Палажці, 1890; Світленко І. [Стешенко І.] Мазепа. Історичні картини в п’яти діях, 1896 та ін.

4. Праці О. Барвінського: Руска читанка для висшои гимназии. Львов, 1870—71, ч. 1—3; Промова в Раді державній [...] о заснованє руского університету. Львів, 1902; Історія України-Руси [зіл.]. Львів, 1904; Читанка для учительських семінарій. 1 кляса. Львів, 1907; Історичний огляд засновин Народного Дому у Львові. Львів, 1908; Das Volksleben d[er] Ruthenen. Wien, [б. р.] та ін.

5. Ін. видання (заг.): Новакович С. Српска библиjографиjа за новиjи книжевност. 1741—1867. Белград, 1869; Umfang und Bedeutung der Osterreichischen Wasserstraßen. Wien; Leipzig, 1918. Бібліотека Івана Боберського (1873—1947) — педагога, організатора сокільського січового руху та фізкультури в Галичині, ред. часоп., автора підручників із фізкультури. В роки Першої світової війни був чл. управи Леґіону УСС та І. Боберськийуряду ЗУНР, за дорученням якого виїхав у США, згодом — у Канаду, де затримався і брав участь в укр. житті Америки. З 1932 проживав у м. Тржич (Словенія), але підтримував зв’язки з Т-вом. Подарував Б-ці НТШ книгозбірню 600 од.

М. б. І. Боберського поділяють на такі групи:

1. Книжки з історії визвольних змагань укр. народу у Першій світ. війні, серед яких: Гайворонський М. З воєнних пісень. Львів, 1915; його ж. З життя Українських Січових Стрільців. Картина в піснях на мужський хор. Львів, 1916; Лепкий Б. Тим, що полягли 1914—1915. Відень, 1916; Назарук О. Слідами Українських Січових Стрільців. Львів, 1916; Звуки України. Українські пісні під нотами на один голос/ Упоряд. і вид. Д. Андрейко. Нью-Йорк, 1919; Стрілецький календар на рік переступний 1920. Староконстантинів, 1919; Січовий Співаник. Відень, 1921; Федь Черник. У 17-ті роковини геройської смерті під Мотовилівкою. Львів, 1935.

2. Праці з історії „Пласту“, зокрема Пропам’ятна книга: Перший український просвітно-економічний конгрес, уладж[ений] товариством Просвіта 1 і 2 лютого 1909. Львів, 1910 (Статті про туристику „Соколів“, пожежних „Соколів“ С. Горука, І. Боберського, А. Будзиновського); Бачинський Л. Історія Пласту. Переднє слово // Співаник 58 пісень з нотами / Зібрав Б. Дуб. Ужгород, 1928.

3. Різні вид.: Возняк М. Пам’яті І. Франка (опис життя, діяльності й похорону). Львів, 1916; Ростовцев М. Iranians and Greeks in South Russia. Оксфорд, 1922; Франко П. Іван Франко зблизька. Львів, 1937. Бібліотека Олександра Бородая (1844—1914) — інженера, громад. діяча. Крім тех. наук, цікавився відродженням кобзарства. Бл. 20-ти р. (1980—90­ті рр.) працював у різних містах США. 1896 подарував Б-ці НТШ бл. 500 кн. переО. Бородайважно природничо-матем. змісту, також книжки франц., англ. і нім. мовами різних авторів. З-поміж них — худож. тв.

Бібліотека Івана Верхратського (1845—1919) — природознавця, довголітнього педагога, письменника, д. чл. НТШ.

Передана в Б-ку НТШ мемор. книгозбірня І. Верхратського охоплює бл. 500 кн. і період. вид. Більша част. зб. перейшла до б-ки після смерти вченого. Зб. поділяють на кілька груп:

1. Власні праці. Худож. тв., серед яких: Калина. Збірник стихотворів. Львів, 1874; Байки, приказки і повістки. Львів, 1876; Три побратими, або Як поконали люде біду. Оповіданє для народа. Львів, 1893. Наук. (філол.) праці: Знадоби до Словаря южноруского. Львів, 1879; Замітки про взаємини руского язика і народної літератури. Львів, 1880; Знадоби до пізнання угорско-руских говорів. Львів, 1889, вип. 1; 1901, вип. 2. Праці з природознавства та укр. природозн. термінології: Мотыл± шкôдники ґосподарства. Львів, 1890; Спис важливіших виразів з рускої ботанічної термінольоґії і номенклятури. Львів, 1892; Зоольоґія на низші кляси шкіл середніх. Львів, 1899.

2. Колекційні вид. з питань шкільництва, просвіти, краєзнавства: Kalina W. Galicja i Krakw pod panowaniem Austrijackim. Kraków, 1843; Stadnicki A. O wsiach tak zwanych wołoskich na północnym stoku Karpat. Lwów, 1848;Pappe F. Skole i Tucholszczyzna. Lwów, 1891; Белей І. Двадцять і п’ять літ історії товариства „Просвіта“. Львів, 1894; Sznyr-Pepłowski S. Obrazy z przeszłości Galicyi i Krakowa. Lwów, 1896, t. І, ІІ. Збірка військових мап періоду Першої світ. війни.

Бібліотека Івана Зілинського (1879—1952) — філолога, педагога, публіциста. Свою приват. б-ку обсягом 2407 кн., переважно книги з питань філології і краєзнавства Сх. і Зх. Галичини, у І. Зілинський1914—20-х, 1930-х рр. подарував Т-ву сам І. Зілинський. Серед книг його книгозбірні в НТШ є автор. пр., зокрема Карта українських говорів. Варшава, 1933.

Бібліотека Олександра Кониського (1836—1900) — письменника, громад. діяча, адвоката, чл.-засн. НТШ, почес. і д.чл. Філологічної секції Т­ва. Підгот. до друку кілька перших томів „Записок НТШ“. У Т-ві створено Фонд ім. О. Кониського, з якого виплачували стипендії студентам. До Б-ки НТШ від О. Кониського було два надходження книжок: 1893— 392 кн., пізніше (після смерти письменника) — понад 500. На основі книгозбірні О. Кониського започ. Б-ка НТШ. На більшій част. кн. кол. б-ки О. Кониського в НТШ стоять автографи жертводавця, відбитки особистої печатки чи екслібриси. Книжки М. б. поділяють на такі групи:

1. Правнича л-ра, зокрема кн. з питань юриспруденції, вид. в Рос. імперії у ХІХ ст., серед яких пр.: Указатель законов о дворянстве. М., 1849; Свод законов Российской империи. СПб., 1857, т. X—XII, XIV; Спасович В. О теории судебно-уголовных доказательств в связи с судоустройством и судопроизводством. СПб., 1861, т. 1; Сборник решений Правительствующого Сената. СПб., 1864—65, т. 1—2; Мейер Д. Русское гражданское право. СПб., 1868; Полное собрание законов. М., 1870, т. 1. Л-ра з питань касаційного, кримінального і цивільного судочинства та судової медицини й адвокатури.

2. Істор. і краєзн. л-ра. У зб. є книжки зі заг. історії, історії народів стародавнього світу та нової історії: Ленорман Ф. Руководство к древней истории Востока до персидских войн. К., 1876—79, т. 1—2; Мищенко Ю. Рационализм Фукидида в истории Пелопонесской войны. К., 1881; Грушевский М. Южно-русские господарские замки в половине XVI в. Историко-статистический очерк. К., 1890; История Киевской земли. К., 1891, а також пр. В. Антоновича, В. Довнара-Запольського, І. Лучицького, П. Житецького та ін. Серед кн.: Щербина Ф. Очерки южно-русских артелей. Одесса, 1880; Василенко В. Местечко Опошня Полтавской губернии. Полтава, 1889; Списки Черниговских дворян. Чернигов, 1890, а також з укр. фольклору: РудченкоИ. Южно-русские сказки. 1868—70; його ж. Чумацкие народные песни, 1873; Лисенко М. В. Збірник українських народних пісень. Лейпциг, 1868; Приказки М. Комарова. Одеса, 1891.

3. Худож. л-ра і критика: 5 вид. „Кобзаря“ Т. Шевченка, серед яких прижиттєве (СПб., 1840) і вид. 1867, 1883, 1889 та 1894; 4-томне вид. тв. І. Котляревського (СПб., 1889, 1891, 1895); поезії П. Гулака-Артемовського (відбиток із „Киевской старины“, 1888); збірки тв. Г. Квітки-Основ’яненка; тв. П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Старицького, Марка Вовчка, Є. Гребінки, Ганни Барвінок; альманахи „Ластівка“ (СПб., 1841), „Луна“ (К., 1881). О. Кониський формував б-ку в час, коли в Рос. імперії діяли Валуєвський циркуляр 1863 та Емський указ 1876, спрямовані на утиски укр. культури. Тому особливий інтерес становлять вид. про видатних людей України, про стор. її мартирологів, зокрема: Мордовець Д. Сагайдачний. СПб., 1882; його ж. Цар и гетман. СПб., 1884; Костомаров М. Черниговка. СПб., 1881 та тв. Дж. Байрона, О. Пушкіна, О. Островського, О. Грибоєдова, пр. рос. літ. критиків В. Бєлінського, М. Добролюбова. До цієї групи вид. належать і власні літ. тв. О. Кониського.

4. Наук. та науково-популярні вид. зі сеО. Кониськийрії „Жизнь замечательных людей“. Серед них пр. з природознавства: Сент-Илер [Етьєн Жофруа]. Общая биология. М., 1861; Эрисман Ф. Руководство к гигиене. СПб., 1872; Штангаев Ф. Лечение легочной чахотки в Ялте. СПб., 1886; зі суспільствознавства — пр. В. Діксона та С. Шишкова, з педагогіки — Бен О. Наука о воспитании. СПб., 1881; зі серії Ф. Павленкова „Жизнь замечательных людей. Биогра- фическая библиотека“: Нариси з портретами, 1891; Усова С. Е. Н. И. Новиков: Его жизнь и общественная д±ятельность. СПб., 1892; АбрамовЯ.В. В. Н. Каразин (основатель Харьковского университета). СПб., 1891; Аннеская А. Н. В. Гоголь: его жизнь и литературная д±ятельность. СПб., 1892.

5. Період. вид. О. Кониський цікавився питаннями гуманіт. наук, тому і передплачував та зберігав тижневу суспільно-політ. газ. „Земство“ (М., 1880—82), у якій опубл. серію статей про діяльність міського самоуправління м. Києва; щоденну газ. „Русский курьер“ (М., 1879—89, 1891); політ. і літ. газ. „Порядок“ (СПб., 1881—82); власну політ. газ. Л. Полонського „Страна“ (СПб., 1880—83); політико-літ., худож. та ремісничу „Газету Гатцука“ (1890) та ін. Серед журн.— „Музыкальный и театральный вестник“ (СПб., 1859); „Иллюстрированный вестник“ (СПб., 1876—85); „Вестник Юго-Западной России“ (К., 1862—64); „Земский обзор“ (Полтава, 1883—84), де Кониський публікував статті під власним прізв. та псевд. О. Переходовець, В. Г. Паров, які у змісті газ. розшифровував власною рукою. Крім згаданих груп л-ри, зі зб. передано календарі, двомов. словники, бібліограф. словники тощо.

Обсяг вид. цієї б-ки становить бл. 1000 од.

Бібліотека Петра Крип’якевича (1857—1914) — укр. гр.-катол. свящ., ка-техита г-зій у Львові, автора пр. на реліг. тематику у „Записках НТШ“, „Богословському віснику“, „Душпастирі“ та ін. вид.

Особиста б-ка перейшла до НТШ після смерти П. Крип’якевича від його синів Івана і Лева. Обсяг б-ки — 796 од. Вона складалася переважно з латинП. Крип’якевичсько- і грецькомов. кн., присвячених історії церкви й богословії, також із колекції церковнослов’ян. стародруків та різних період. вид. ХІХ ст. Бібліотека Івана Куровця (1863—1931) — лікаря, ред., громадсько-політ. діяча.

Серед вид. Б. м., подарованої НТШ, переважно спец. л-ра: Кос А. Бесіда про пошесть з Південної Азії. Львів, 1901; Medizinische Klinik — Wochenschrift für praktische Artzte. V Jahrgang, І. КуровецьN 1—52. Wien, 1909; Панчишин М. Про ви-разку й пістряка шлунку. Львів, 1930; Куровець І. Перша поміч у наглих випадках захворювання [б. р.].

Дар книжок І. Куровця для НТШ становить 1034 кн. та зб. часоп.

Бібліотека Володимира Лесевича (1837—1905) — філософа, публіциста і громад. діяча.

З-поміж 14 Б. м. НТШ, які з 1940 — у складі ЛННБ України, вагоме місце належить книгозбірні В. ЛесевиВ. Лесевичча, котру згодом унаслідок рекатологізації Б-ки НТШ 1953 та „упорядкування“ її фондів влито у заг. фонд.

Свою б-ку В. Лесевич іще за життя призначив для НТШ у Львові. Передано її 1906. За каталогом, книгозбірня В. Лесевича налічувала бл. 6000 од., книжки книгозбірні згуртовані у 9-ти розд. і охоплюють XVIII — поч. ХХ ст. Вид. у країнах Зх. Європи та Рос. імперії.

1. Філософія, психологія, логіка — понад 500 кн.: праці Арістотеля, тв. англ. філософів Гюма Девіда (1711—76), Т. Гекслі (ХІХ ст.), італ. філософа Д. Віко (1668—1744) у 4-х т., перевид. ХІХ ст., праці нім. філософів Ю. Баумана, Й.-С. Баха, П. Барта та ін.; російськомов. вид. П. Лаврова, М. Авенаріуса, а також 2праці самого В. Лесевича та ін.

2. Історія релігій, фольклор та антропологія — понад 900 кн.: праці нім. теолога ХІХ ст. А. Ріха, англ. фольклориста та етнографа А. Вермана, укр. філологів М. Сумцова, Б. Грінченка та ін.

3. Л-ра, історія л-ри та мист-во — понад 600 кн.: із-поміж них праці англ. письменника Д. Морлі та поета-есеїста Д. Аддісона, твори італ. поета доби передренесансу А. Данте, перевид. у ХІХ ст. До цієї групи належать тв. Г. Сковороди, М. Гоголя, О. Кониського („Тарас Шевченко-Грушівський — хроніка його життя“).

4. Історія та археологія — бл. 200 кн. Серед авторів нім. історики К. Абель, Л. Банке та Ф. Баумґартен; в рос. перекл.— Геродот і Фукідид, також Літопис за Лаврентіївським списком, 1864 та ін.

5. Природознавство. У цьому розділі— тв. нім. авторів А. Бастіана, П. Касселя; пр. укр. лікаря другої пол. ХІХ ст. Д. Ахтарумова та ін.

6. Суспільствознавство — понад 140 вид.: тв. англ. письменника Д. Дефо (ХVІІ—ХVІІІ ст.), перевид. у ХІХ ст., англ. дослідника націй В. Беджета (XIX ст.), а також пр. С. Єфремова, В. Василенка, М. Сосновського, І. Лучицького.

7. Мовознавство — 70 кн. До розд. належать пр. нім. філологів К. Бруґмана, Я. Ґрімма, рос. І. Жданова, І. Мінаєва, Д. Тихомирова та ін.

8. Журн. та ін. період. вид.— понад 3000 газ., журн. та ін. вид. Це, зокрема, вид. Зх. і Сх. Європи, Америки. Серед них „Deutsche Literaturzeitung“ (1894—1905), „The Atheneum“ (1889—1905), „Вопросы философии и психологии“ (1889—1905), „Вестник Европы“ (1905).

9. Різні вид., представлені понад 200од., серед них — понад 40 укр. і рос. мовами. Зокрема, Большая энциклопедия/ За ред. С. Южакова, т. 1—8; двомовні словники, туристичні путівники, вид., пов’язані з історією НТШ, у т. ч. статути і звіти Т-ва за 1904—05.

Бібліотека Івана Мандичевського (1854—1925) — адвоката зі Станіславова, громад. діяча. Був чл. гуртка М. Драгоманова, М. Павлика, І. Франка, з ост. його заарештовано (1877) та засуджено (1878). Подарував НТШ свою книгозбірню обсягом бл. 800 кн. Серед них — Schulz F. Über І. МандичевськийBedeutung und Aufgabe einez Philosopie der Naturwissenschaft ein Vortrag. Jena, 1877; Shałkowski T. Reforma ustawy o stowarzyszeniach zarobkowych i gospodarczych z roku 1873. Lwów, 1896; Homer / Die Anfange der Hellenischengesetz von J. Kohler und I. E. Peiser. Leipzig, 1904; Kassel H. Americanische Gescheftsleben. Berlin, 1908; Трильовський К. Політичні коляди. Коломия, 1909; Hronner H. Österreichische Namenszecht insbesondere die Namensänderung. Wien, 1917. До збірки також входила на той час найповніша зх.європ. л-ра з філософії.

Бібліотека Юліана Медвецького (Недзведзького) (1845—1918) — геолога, дослідника Карпат і мінералога.

Ю. Медвецький подарував НТШ у 1907—08 — 585 кн. та 20 дрібних друків, 1912 — 1 кн. Після його смерти до НТШ надійшло 1964 кн. Серед вид. із його книгозбірні — переважно спец. інозем. л-ра:

Grabowski A. Kraków i jego okolice. Kraków, 1866; Reklam K. Nauka zachowania zdrowia i zdolności do pracy. Warszawa, 1880; Volkman W. Lehrbuch der Psychologie, 1875—76, Bd. 1—2; Hruppe F. Alkoholmissbrauch und Abstinenz. Berlin, 1904, Ю. Медвецькийа також його власні пр., напр.: Beitrag zur Kenntnis der Falzinformation von Wieliczka und Boсehnia. Lemberg, 1883.

Бібліотека Модеста Менцинського (1875—1935) — оперного співака, хорового диригента, педагога. Проживаючи у Стокгольмі, Менцинський вирішив передати свою б-ку НТШ. Навесні 1933 написав лист-заповіт до Т­ва: „На случай моєї смерті записую цілу свою музичну бібліотеку, то значить всі ноти і всі бібліографічні і біографічні книжки, коротко все, що відносить до музики взагалі— Бібліотеці наукового товариства ім. Шевченка у Львові [...] прошу, щоби виділ НТШ задержав цілий мій книгозбір музичний разом у шафах, а М. Менцинськийне розподіляв його на поодинокі виділи“. Дружина, виконуючи заповіт, восени 1936 надіслала до Львова б-ку разом із листом і переліком л-ри.

Колекція налічує бл. 1500 од., із них після ліквідації НТШ 1940 нотні вид. та кн. перейшли у заг. ф. ЛННБ України, пізніше до Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, у від. рукоп. цієї ж б-ки (виділені в окр. особ. ф. № 183) та ЦДІА України у Львові.

У Б. м. зберігалися опери, ораторії, кантати, камерно-вокальні та камерно-інструментальні тв. Більшу част. колекції становлять солоспіви — понад 1000 од. різних авторів, серед них солоспіви М. Лисенка; солоспіви-автографи С. Людкевича „Якби ви знали, дрібнії пташки“, „Я й не жалую“ з присвятою співакові.

Тривалий час проживаючи в Швеції та Німеччині і гастролюючи різними країнами, М. Менцинський придбав багато інозем. нотних вид. На деяких вид. стоїть штамп з адресою М. Менцинського в Стокгольмі, Кельні. Слід виділити окр. групу швед. музики, яка є цінним джерелом для дослідників та шанувальників. Чимало тв. подаровано співакові: на титульних стор. є дарчі написи сучас. йому швед. композиторів, серед них — Р. Геннеберга, Г. Нордквіста, А. Вахтмайстера.

Бібліотека Євгена Олесницького (1860—1917) — адвоката, публіциста, ред., громадсько-політ. діяча. Ще при житті дарував окр. вид. Б-ці НТШ. Після його смерти дружина Марія передала НТШ 2450 кн., серед них: Новаківський М. Спілки для ощадности і позичок. Львів, 1900; Левицький К. Про нові спілки господарські. Львів, 1904; Лежогубський Т. Страшний ворог (про алкоголь). Львів, 1904; Крип’якевич І. Русини властителі у Львові в першій половині XVIІ ст. Львів, 1906; Раковський І. Про землю, сонце і звізди. Львів, 1909;Русова С. Як болгари здобули собі свободу / Пер. з рос. О. Охримовича. Львів, 1909; Творидло М. З подорожі по Швайцариї. Львів, 1912; Бачинський Ю. Українська імміграція в З’єднаних державах Америки. Є. ОлесницькийЛьвів, 1914.

Бібліотека Франтішека Ржегоржа (1857—99) — чес. та укр. культ. діяча, етнографа. Спочатку передав свою б-ку „Просвіті“ у Львові (1890), згодом вона разом з ін. кн. увійшла до збірки Б­ки НТШ.

1892 засновано Б­ку НТШ, яку через брак приміщення було розміщено у будинку „Просвіти“, де лише 1897 відкрито її читальню. 1898 НТШ купило будинок на теперішній вул. Винниченка, 24. Книгозбірню НТШ, а також б-ку Ф. Ржегоржа, за його згодою, переміщено у новопридбаний будинок Т-ва 1898 (вул. Винниченка, 24).

Книжки Б. м. Ф. Ржегоржа поділяють на такі групи:

1. Енциклопедії та довідники, серед яких: Allgemeine deutsche Real-Encyklopedie für die gebildete Stande... Leipzig, 1830—31, Bd. 1—12; Conversation-Lexikon. Leipzig, 1880, Bd. 1—16 (фірми Брокгауза); Еrbes H. Egypt. Slovem i obrazem. Praha, 1883; Malik B. Narod ku chemickym rozboruˇm cukvarniučkym. Praha, 1885.

2. Двомов. та ін. словники, зокрема Jungmann J. Slovník česko-německý. Praha, 1836—39, t. 1—5; йоФ. Ржегоржгож. Slovnik gramaticko-frazeologiczny. Praha, 1890—92.

3. Історія Чехії: Masarik T. Naše nynéjši kzise [1891]; його ж. Jan Hus. Nase obrazeni, a naše reformace, 1896; його ж. Palackyts Jdee des Böhmischen Volkes, 1898; Šubert F. Čechy spolecnou praci spisovatelis a umelecu Českych spisovateliv, a umelecu Českych. Praha, [б. р.].

4. Худож. л-ра та літературознавство: Uhliž J. Básně. Praha, 1858; Merlo J. Zlatý muž. Praha, 1871; Simacova L. Vynikajici Ženy. Praha, 1872; Ružička R. Rozhledy literárni. Praha, 1886; Hermann I. Dvě pražske idylle. Praha, 1896.

5. Календарі-альманахи: Kalendáž paní, a divek českych na rok 1894. Praha, 1893; Orlaj „Narodni kalendáž Evangelicky na rok 1894“. Praha, 1893.

Бібліотека Івана Франка (1856—1916)— письменника, публіциста, вченого, громадсько-політ. діяча. Ще за життя І. Франко дарував НТШ окр. вид.: 1902 — 492 кн., 1903 — 46, 1905— 2.

У заповіті І. Франка від 09. 03. 1916 записано: „...в хосен НТШ у Львові цілої моєї бібліотеки, зложеної з оправлених і неоправлених книжок, з рукописів різних авторів і документів з моєї і чужої переписки, із всього роду записок, зокрема всі мої власні рукописи, мають мої спадкоємці передати НТШ у Львові, як його невідключну власність“. Згідно з цим заповітом у 1916—20-х рр. до НТШ передано 6467 кн. та архів з 523 од. І. Кревецький у брошурі „Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові“ писав, що книгозбір І. Франка налічує близько 7000од. і займає окр. кімнату. У „Хроніці НТШ“ (1930) зазначено, що згадана б-ка І. Франка має скомплектовані 5893 кн. та 533 рукоп. За даними М. Деркач, обсяг книгозбірні Франка — 7920 т. і 410 стародруків. Від 1950 б-ку І. Франка (незважаючи на заповіт про зберіг. у Львові) передано до Києва, нині — у від. рукопис. ф. і текстології ІЛ НАН України. Багато вид. цієї книгозбірні скомплектовано у конволютах: книжки, журн., аркушеві вид., газетні витинки— заг. кількістю понад 12500 од.

Унікальна своїм добором книжок і змістом, ця книгозбірня містить худож. і наук. вид. з літературознавства, фольклористики, філософії, економіки, мовознавства, естетики тощо, написані укр., польс., нім., франц., італ., чес. та ін. мовами; комплекти період. вид. другої пол. ХІХ — поч. ХХ ст. Багато вид. із дарчими написами (В. Антоновича, М. Драгоманова, В. Коцовського, І. Нечуя-Левицького, К. Трильовського та ін.).

Серед прижиттєвих дарів І. Франка НТШ: Шевченко Т. Гайдамаки. Іл. А. Сластьона. СПб., 1886; Алчевська Х. Что читать народу. Критический указатель. СПб., 1888, 1889, т. І, ІІ; Джемс У. Психология. СПб., 1896; Ribot T. Filozofija Schopenhauera, 1892 та ін.

До осн. Б. м. НТШ можна додати ще дрібні б-ки, передані В. Дорошенком (877 т.), Р. Заклинським (750 т.) і багатьма ін. ос. Цей список до 1939—40 збільшився набагато десятків. Після відновлення НТШ у Львові (1989) науковці передають свої б-ки Т-ву, однак вони не мають статусу меморіальних. Див. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.

Арх. дж.: Інвентар Бібліотеки НТШ у Львові кін. ХІХ ст.— 1939 р.; ЛННБ України, від. рукоп., ф. 1 (НТШ), оп. 2, № 58; спр. 101; ф. 11 (Барвінські), оп. 1, спр. 1437, арк. 47; ф. 34 (В.Гнатюк), № 335; від. україніки (Інвентар Б-ки НТШ), т. 1—11; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 33, арк. 22; спр. 853, арк. 15, 20—23; оп. 101, спр. 538, арк. 1—3; ф. 514.

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 1, с. 25; 1902, ч. 9, с. 17; ч. 10, с. 4; 1906, ч. 25, с. 27; ч. 27, с. 16; ч. 28, с. 17; 1908, ч. 36, с. 34; 1909, ч. 37, с. 6; 1912, ч. 52, с. 29; 1920, ч. 63—64, с. 47—54, 96—99; 1922, ч. 65—66, с. 74, 78; 1925, ч. 67—68, с. 14; 1930, ч. 69—70; 1939, ч. 74, с. 87, 89; Мюнхен, 1949, ч. 75, с. 35; Карманський П. Пам’яти Володимира Лесевича // ЛНВ. Львів, 1906, т. 33, кн. 1, с. 140; Модзалевський В. Малороский родословник. К., 1912, т. 3, с. 92—93; Дорошенко В. Дари до бібліотеки НТШ // Хроніка НТШ. Львів, 1920, ч. 63—64, с. 100; його ж. Наукове Товариство ім. Шевченка. Львів, 1923, с. 5; його ж. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Короткий історичний нарис // Записки НТШ. Збірник Філол. секції. Н.-Й.; Париж, 1961, т. CLXXI, с. 7—58; Кревецький І. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Львів, 1923, с. 6, 11; його ж. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Життя і знання. Львів, 1935, ч. 7/8, с. 230; Гнатюк В. Наукове товариство імени Шевченка у Львові // ЛНВ, 1925, кн. 7/8, с. 331 (Перевид. Мюнхен; Париж, 1984, с. 128, 131); Chwelewik E. Zbiory polskie. Warszawa; Kraków, 1926; Е. Ж. Боберський Іван. ЕУ. Перевид. в Україні. Львів, 1993, т. 1, с. 141; Мольнар М. І. Друг українського народу // Жовтень, 1956, № 3, с. 108—13; йогож. Франтішек Ржегорж і Україна // Народна творчість та етнографія, 1959, № 1, с. 79—89; Ротач П. Літературна Полтавщина // Архіви України. К., 1966, № 4, с. 107; Шевченківський словник. К., 1976, т. 1, с. 352; Батіг М. Вовківська земля. Львів, 1990, с. 36—37; Дашкевич Я. Доля недоля бібліотеки // Вісник НТШ. Львів, 1991, № 1, с. 2; Кубійович В. Нарис історії Наукового Товариства ім. Шевченка. Львів, 1991, с. 20; Г[орбач] О. Зілинський Іван // ЕУ. Львів, 1994, т. 3, с. 830; Музична бібліотека Модеста Менцинського: каталог / Укл. і авт. передм. О. П. Осадця; відп. ред. С. П. Костюк. Львів, 1994, 248 с.; Мушинка М. Іван Зілинський (1879—1952). Життя і наукова діяльність // Збірник пам’яті Івана Зілинського (1879—1952). Н.­Й., 1994, с. 13—43; Пундій П. Українські лікарі. Бібліографічний покажчик. Львів, 1994; Дзьобан О. Меморіальна бібліотека Олександра Кониського в НТШ // Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Мат-ли „круглого столу“. Львів, 1996, с. 29—35; його ж. Меморіальна бібліотека Володимира Лесевича в НТШ // Записки ЛННБУ. Львів, 2009, с. 352—66; Крушельницька Л. І. Бібліотека НТШ у Львові — феномен національної культури // Бібліотека НТШ. Книги і люди. Мат-ли „круглого столу“. Львів, 1996, с. 5; Сохоцький І. Олесницький Євген // ЕУ. Львів, 1996, т. 5, с. 1843—44; Савка М. Зілинський Іван Миколайович// Українська журналістика в іменах. Львів, 1998, вип. 5—6, с. 81—84; Філософський енциклопедичний словник. К., 2002, с. 327; Маслянчук Т., Мірошниченко Л., Чернишенко Л. Про майбутнє видання опису бібліотеки І. Франка // Слово і час. К., 2006, № 8, с. 91—93; Горак Р., Гнатів Я. Іван Франко. Quo Tendis. У притворі вічності. Львів, 2009, кн. 10, ч. 2, с. 111; Юркевич О. Внесок Івана Кревецького в комплектування бібліотеки НТШ у Львові // Бібліографічна комісія НТШ у Львові (1909—1939). Напрями діяльності, постаті. Збірник наук. праць. Львів, 2010, с. 149.

Олександр Дзьобан, Ольга Осадця

Стаття створена: 2015