БІДЛО Ярослав - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІДЛО Ярослав

БІДЛО Ярослав (Bidl Jaroslav, Bidlo Jaroslav, Бідль Ярослав) (* 17. 11. 1868, c.Забожі (Zaboři) над Лабою, Сх. Чехія— † 01. 12. 1937, м. Прага) — чес. історик, славіст, візантолог, проф. слов’ян. і схід-ноєвроп. історії у Празькому ун-ті. Надзвич. чл. Чес. АН, чл. ПАН, Польс. істор. т-ва. Д. чл. НТШ (з 1923).

Н. в учительській родині. Після закінчення духов. семінарії навч. у Карловому ун-ті в Празі, де студіював на філос. ф-ті катол. догматику та різні істор. дисципліни. Тоді став „старостою“ Істор. клубу (Істор. семінару) при ін­ті. У 1892—93 навч. у Краків. ун­ті, відвідував Петербург і Москву.

Після здобуття вищої освіти спочатку учителював у г-зіях, а згодом перейшов працювати в ун-т у Празі, в якому очолив істор. славістику. З 1906 — проф. Карлового ун-ту.

Б. Я.— видатний дослідник історії Сх. Європи, балкан. країн і Візантії. Багато праць присвятив польсько-чес. відносинам, широко інформував чес. наук. громадськість своїми працями про Польщу і їїісторію. Переклав „Історію Польщі“ М.Бобжинського (1895). Окр. стор. у творчості Б. Я.— дослідження про перебування у Польщі учасників (втікачів) гуситських рухів, історію реліг. общин „чеських братів“. Ост. зацікав. виникли під впливом істор. школи Я. Ґолла, до якої належав Б. Я. У пошуку джерел для розкриття теми відвідав Відень, архіви Ватикану, Швайцарії. Ця проблематика лягла в основу його габілітаційної праці.

На особливу увагу заслуговують його праці, присвячені історії слов’янства, ранніх спільнот слов’ян і їхніх окремішностей, перебігу різних істор. подій у слов’ян в контексті римсько-герман. присутности у ранньоістор. часи та Візантії. Прямим свідченням цього є пр. „О historii Slovanstva jako celku“ (1911), „Dějіny Slovanstva. Slovaně. Kulturni obraz Slovanstva“ (1927). Від 1912 співред. журн. „Slovanstvо“ (видавав разом із Ї. Полівкою), 1917 — „Kultura byzantska“. Він же чл. редколегії „Českého časopisu historickeho (з 1919), журн. „Bulletin d’іnformation des sciences historiques en Europe Orientale“ (Varsovie) (з 1928).

Багато славіст. праць Б. Я. стосується укр. земель та укр. історії. Новітня історія України широко репрезентована у дослідженнях „Dějiny Ruska v devatenáctém stoleti“ (1907—08), „Literatura k dějinam ruskym devatenáctém stoleti“ (1911). Паралельно Б. Я. активно працював у сфері чесько-укр. взаємин, популяризував укр. праці у Чехо-Словаччині і публ. у чес. наук. часоп. рец. на українозн. пр.: М.Грушевського „Історія України-Руси“, дослідження Д. Багалія, К. Студинського, А. Кримського рецензує журн. „Україну“ (1924) і т. д. Не раз виступав із повідомленнями про стан розвитку укр. нац. науки на стор. часоп. „Prager presse“.

Після Першої світовї війни Б. Я. підтримує укр. еміґрацію у Чехо-Словаччині, особливо молодь. Очолює у Празі „Чесько-український комітет допомоги українським і білоруським студентам“ (перша пол. 20-х рр. ХХ ст.), бере участь в „українознавчих викладах“ у Карловому ун-ті в Празі (поряд із проф. Ї. Гораком, Ф. Пастрнеком, Ї. Полівкою та ін.), виступає з доповідями на різних конференціях із питань історії України і її дослідників. В„Українському академічному комітеті“ у Празі 1935 виголошує доповідь з нагоди святкувань пам’яти М. Грушевського, яку пізніше публікує під заголовком „Verstorben Michajlo Hruševs’kyj“. (Раніше про М.Грушевського також писав у нім. пресі.) Б.Я.— чл. Укр. історично-філол. т-ва у Празі. Щодо М. Грушевського, то Б. Я. не лише високо цінував наук. здобутки вченого (і не лише у міжвоєнній Чехо-Словаччині), але й допомагав кол. голові НТШ у складуванні виданих ним в еміґрації книжок „у Кабінеті керівника історичного семінару при Карловому ун­ті“, яким він був. 1928 виходить у Празі зб. наук. праць на честь Б. Я. (Sborník věnovaný Jaroslavu Bidlovi, profesoru Karlovy university k sědesátým narozeninám), у якому вмістили свої статті М.Грушевський і Д. Дорошенко. Пізніше згадує М. Грушевський опубл. у збірнику франц. мовою ст. Б. Я. „L’union des Slaves orientaux et l’expantaux vers les Balkans en 1654—1655“ у приміт. до „Історії „України-Руси“, а Д. Дорошенко видає окр. кн. про життя і діяльність Б. Я. 31. 12. 1923 Б. Я. обрано д. чл. НТШ.

Пр.: Jednota bratrská v prvnim vyhnanstvi. Praha, 1900, čast I, XXXIV + 282 s.; 1903, čast II, XXI + 200 s.; 1909, čast III, XXIV + 208 s.; 1932, čast IV; Studia byzantologická a Karla Krumbachera „Geschichte der byzantinischen Literatur“ // Český Časopis Historický, 1902, s. 129—58, 270—84; Dějiny Ruska v devatenastem stoleti. Praha, 1907, díl I, VI + 175 s.; 1908, dílII, 208 s.; Sprava o vědecké cestě po archivech a knihovnách švýcarských a německých o prázdninách r.1907 // Věstnik Česke akademie císaře Františka Jozefa pro vědy, slovesnost a uměni. Praha, 1908, [t.]XVII, s. 51—57; Literatura k dějinám ruským devatenáсtého století (1796—1894) // Český Časopis Historický, 1907, roč.XIII, sešit 1, s.59—73; sešit 2, s. 171—83; sešit 3, s. 276—312; sešit 4, s. 396—402; O historii Slovanstva jako celku// Там само. Praha, 1911, roč. XVII, sešit2, s. 143—51; Historický vývoj Slovanstva // Slovanstvo. Praha, 1912, s. 3—131; Náboźenské a církevní poměry národů slovanských // Slovanstvo. Praha, 1912, s. 344—88; [Рец. на:] D. J. Bagalěj. Russkaja istorija // Český Časopis Historický. Praha, 1914, s. 483—87; Kultura byzantská, její vrník a význam. Praha, 1917; Dva problémy. Karpatske Rusi. Česka demokracie z 20. června 1919, č. 20. Rusko a my // České slovo (Praha), 1919, 12 řijna, č. 235; Historický základ ukrajinské otázky // Narodni socialista (Praha), 1919, 10 prosince, s. 1; Ukrajina, Polsko a Rusko // Večerni české slovo, 1919, 29prosince, s. 281; Historický základ ukrajinské otázky // Tribuna (Praha), 1921, 4 května, č. 104; [Рец. на:] Ukraina. Narodnyj tr’ochmisjacnyk ukrainoznavstva za r. 1924 // Časopis Narodniho muzea. Praha, 1925, s. 83—87; Michajlo Hruševs’kyj// Prager Presse, 1926, 28 září, č. 267 (Slavische Rundschau. Prag, 1935, Jg. 7, S. 62—64); Dějiny Slovanstva. Slované. Kulturni obraz Slovanstva. Praha, 1927, dílI.

Бібл.: Paulov< M. Soupis praci prof. Jaroslava Bidla 1893—1928 // Sbornik věnovaný Jaroslavu Bidlovi... Praha, 1928, s. V—XV.

Літ.: Neƒas J. Uprimne slovo o stcich česko-ukrajinskych. К., Praha, 1919; Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 4, 42, 90; Kalista Z. Jaroslav Bidlo // Rozpravy Aventina, 1928—29, roč.4, čis. 9, s. 90—91; Sbornik věnovaný Jaroslavu Bidlovi, profesoru Karlovy university k sědesátým narozeninám / Usporadali M. Weingart, J.DobiaÓ, M.Paulov<. Рraha, 1928, 512 s.; Doroszenko D. Profesor Jaroslav Bidlo. Warszawa, 1937, 24 s.; Bidlo Jaroslav // Wielka encyklopedia powszechna PWN. Warszawa, 1962, [t.] 1 (A—Ble), s. 776; Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1997, [т.]ІХ—2. Роки 1654—1657, с. 901, 905, 1539; Dějiny Univerzity Karlovy 1348—1990 / Ed. F. Kavka, J.Petr<Á. Praha, 1997, [díl] III (1802—1918); KutnarF., Marek Ja. Přehledné dějiny českého a slovenského dějepisectvi: od počátků národni kultury až do sklonku třicátých let 20. Stoleti. Prаha, 1997, 1065s.; Євсеєнко І. В. Бідло (Вidlo) Ярослав // Енциклопедія історії України. К., 2003, т. 1 (А—В), с. 269; Сохань П. Михайло Грушевський — патріарх української історичної науки // [Передм. до кн.:] Грушевський М. Твори: У 50 т. Серія: Історичні студії та розвідки. 1888—1896. Львів, 2003, т. 5, с.7—13; VoÓahlikova P. A kol. Biografický slovnik českych zemi. Praha, 2006, Seštik 5 (Bi—Bog), s.483—84; JirouÓek B. Jaroslaw Goll, role historika v česke společnosti. České Budějovice, 2006, 248 s.; Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Львів; Кент; Острог, 2008, с. 73, 76, 194, 202, 208; Osobnosti Česko // Ottův slovnik. Praha, 2008, s. 52; КапральМ., Фелонюк А. „Коли гармати говорили, муза кліо не мовчала“: наукова та науково-популярна спадщина М. Грушевського (1917—1923) // [Передм. до кн.:] Грушевський М. Твори: У 50 т. Серія: Історичні студії та розвідки (1917—1923). Львів, 2009, т. 9, с.V—XXIV; Томаш Масарик і українці (Архівні документи) / Уклав та необхідні пояснення й переклади зробив Є. Топінка. Львів, 2010, 440 с.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015