БІДЛО Ярослав - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІДЛО Ярослав

БІДЛО Ярослав (Bidl Jaroslav, Bidlo Jaroslav, Бідль Ярослав) (* 17. 11. 1868, c. Забожі (Zabo?i) над Лабою, Сх. Чехія — † 01. 12. 1937, м. Прага) — чес. історик, славіст, візантолог, проф. слов’ян. і схід-ноєвроп. історії у Празькому ун-ті. Надзвич. чл. Чес. АН, чл. ПАН, Польс. істор. т-ва. Д. чл. НТШ (з 1923).

Н. в учительській родині. Після закінчення духов. семінарії навч. у Карловому ун-ті в Празі, де студіював на філос. ф-ті катол. догматику та різні істор. дисципліни. Тоді став „старостою“ Істор. клубу (Істор. семінару) при ін­ті. У 1892—93 навч. у Краків. ун­ті, відвідував Петербург і Москву.

Після здобуття вищої освіти спочатку учителював у г-зіях, а згодом перейшов працювати в ун-т у Празі, в якому очолив істор. славістику. З 1906 — проф. Карлового ун-ту.

Б. Я.— видатний дослідник історії Сх. Європи, балкан. країн і Візантії. Багато праць присвятив польсько-чес. відносинам, широко інформував чес. наук. громадськість своїми працями про Польщу і її історію. Переклав „Історію Польщі“ М. Бобжинського (1895). Окр. стор. у творчості Б. Я.— дослідження про перебування у Польщі учасників (втікачів) гуситських рухів, історію реліг. общин „чеських братів“. Ост. зацікав. виникли під впливом істор. школи Я. Ґолла, до якої належав Б. Я. У пошуку джерел для розкриття теми відвідав Відень, архіви Ватикану, Швайцарії. Ця проблематика лягла в основу його габілітаційної праці.

На особливу увагу заслуговують його праці, присвячені історії слов’янства, ранніх спільнот слов’ян і їхніх окремішностей, перебігу різних істор. подій у слов’ян в контексті римсько-герман. присутности у ранньоістор. часи та Візантії. Прямим свідченням цього є пр. „О historii Slovanstva jako celku“ (1911), „D?jіny Slovanstva. Slovan?. Kulturni obraz Slovanstva“ (1927). Від 1912 співред. журн. „Slovanstvо“ (видавав разом із Ї. Полівкою), 1917 — „Kultura byzantska“. Він же чл. редколегії „?esk?ho ?asopisu historickeho (з 1919), журн. „Bulletin d’іnformation des sciences historiques en Europe Orientale“ (Varsovie) (з 1928).

Багато славіст. праць Б. Я. стосується укр. земель та укр. історії. Новітня історія України широко репрезентована у дослідженнях „D?jiny Ruska v devaten?ct?m stoleti“ (1907—08), „Literatura k d?jinam ruskym devaten?ct?m stoleti“ (1911). Паралельно Б. Я. активно працював у сфері чесько-укр. взаємин, популяризував укр. праці у Чехо-Словаччині і публ. у чес. наук. часоп. рец. на українозн. пр.: М. Грушевського „Історія України-Руси“, дослідження Д. Багалія, К. Студинського, А. Кримського рецензує журн. „Україну“ (1924) і т. д. Не раз виступав із повідомленнями про стан розвитку укр. нац. науки на стор. часоп. „Prager presse“.

Після Першої світовї війни Б. Я. підтримує укр. еміґрацію у Чехо-Словаччині, особливо молодь. Очолює у Празі „Чесько-український комітет допомоги українським і білоруським студентам“ (перша пол. 20-х рр. ХХ ст.), бере участь в „українознавчих викладах“ у Карловому ун-ті в Празі (поряд із проф. Ї. Гораком, Ф. Пастрнеком, Ї. Полівкою та ін.), виступає з доповідями на різних конференціях із питань історії України і її дослідників. В „Українському академічному комітеті“ у Празі 1935 виголошує доповідь з нагоди святкувань пам’яти М. Грушевського, яку пізніше публікує під заголовком „Verstorben Michajlo Hru?evs’kyj“. (Раніше про М. Грушевського також писав у нім. пресі.) Б. Я.— чл. Укр. історично-філол. т-ва у Празі. Щодо М. Грушевського, то Б. Я. не лише високо цінував наук. здобутки вченого (і не лише у міжвоєнній Чехо-Словаччині), але й допомагав кол. голові НТШ у складуванні виданих ним в еміґрації книжок „у Кабінеті керівника історичного семінару при Карловому ун­ті“, яким він був. 1928 виходить у Празі зб. наук. праць на честь Б. Я. (Sborn?k v?novan? Jaroslavu Bidlovi, profesoru Karlovy university k s?des?t?m narozenin?m), у якому вмістили свої статті М. Грушевський і Д. Дорошенко. Пізніше згадує М. Грушевський опубл. у збірнику франц. мовою ст. Б. Я. „L’union des Slaves orientaux et l’expantaux vers les Balkans en 1654—1655“ у приміт. до „Історії „України-Руси“, а Д. Дорошенко видає окр. кн. про життя і діяльність Б. Я. 31. 12. 1923 Б. Я. обрано д. чл. НТШ.

Пр.: Jednota bratrsk? v prvnim vyhnanstvi. Praha, 1900, ?ast I, XXXIV + 282 s.; 1903, ?ast II, XXI + 200 s.; 1909, ?ast III, XXIV + 208 s.; 1932, ?ast IV; Studia byzantologick? a Karla Krumbachera „Geschichte der byzantinischen Literatur“ // ?esk? ?asopis Historick?, 1902, s. 129—58, 270—84; D?jiny Ruska v devatenastem stoleti. Praha, 1907, d?l I, VI + 175 s.; 1908, d?l II, 208 s.; Sprava o v?deck? cest? po archivech a knihovn?ch ?v?carsk?ch a n?meck?ch o pr?zdnin?ch r. 1907 // V?stnik ?eske akademie c?sa?e Franti?ka Jozefa pro v?dy, slovesnost a um?ni. Praha, 1908, [t.] XVII, s. 51—57; Literatura k d?jin?m rusk?m devaten?сt?ho stolet? (1796—1894) // ?esk? ?asopis Historick?, 1907, ro?. XIII, se?it 1, s. 59—73; se?it 2, s. 171—83; se?it 3, s. 276—312; se?it 4, s. 396—402; O historii Slovanstva jako celku // Там само. Praha, 1911, ro?. XVII, se?it 2, s. 143—51; Historick? v?voj Slovanstva // Slovanstvo. Praha, 1912, s. 3—131; N?bo?ensk? a c?rkevn? pom?ry n?rod? slovansk?ch // Slovanstvo. Praha, 1912, s. 344—88; [Рец. на:] D. J. Bagal?j. Russkaja istorija // ?esk? ?asopis Historick?. Praha, 1914, s. 483—87; Kultura byzantsk?, jej? vrn?k a v?znam. Praha, 1917; Dva probl?my. Karpatske Rusi. ?eska demokracie z 20. ?ervna 1919, ?. 20. Rusko a my // ?esk? slovo (Praha), 1919, 12 ?ijna, ?. 235; Historick? z?klad ukrajinsk? ot?zky // Narodni socialista (Praha), 1919, 10 prosince, s. 1; Ukrajina, Polsko a Rusko // Ve?erni ?esk? slovo, 1919, 29 prosince, s. 281; Historick? z?klad ukrajinsk? ot?zky // Tribuna (Praha), 1921, 4 kv?tna, ?. 104; [Рец. на:] Ukraina. Narodnyj tr’ochmisjacnyk ukrainoznavstva za r. 1924 // ?asopis Narodniho muzea. Praha, 1925, s. 83—87; Michajlo Hru?evs’kyj // Prager Presse, 1926, 28 z???, ?. 267 (Slavische Rundschau. Prag, 1935, Jg. 7, S. 62—64); D?jiny Slovanstva. Slovan?. Kulturni obraz Slovanstva. Praha, 1927, d?l I.

Бібл.: Paulov< M. Soupis praci prof. Jaroslava Bidla 1893—1928 // Sbornik v?novan? Jaroslavu Bidlovi... Praha, 1928, s. V—XV.

Літ.: Ne?as J. Uprimne slovo o stcich ?esko-ukrajinskych. К., Praha, 1919; Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 4, 42, 90; Kalista Z. Jaroslav Bidlo // Rozpravy Aventina, 1928—29, ro?. 4, ?is. 9, s. 90—91; Sbornik v?novan? Jaroslavu Bidlovi, profesoru Karlovy university k s?des?t?m narozenin?m / Usporadali M. Weingart, J. Dobia?, M. Paulov<. Рraha, 1928, 512 s.; Doroszenko D. Profesor Jaroslav Bidlo. Warszawa, 1937, 24 s.; Bidlo Jaroslav // Wielka encyklopedia powszechna PWN. Warszawa, 1962, [t.] 1 (A—Ble), s. 776; Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1997, [т.] ІХ—2. Роки 1654—1657, с. 901, 905, 1539; D?jiny Univerzity Karlovy 1348—1990 / Ed. F. Kavka, J. Petr

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015