БІДНОВ Василь - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІДНОВ Василь

БІДНОВ Василь (крипт., псевд.: Б-в В., В. Б., К., С-ий В., Ст-ий В., Катеринославець, Поперешній В., Степовий В., Українець, Широчанський В.) (*14 (02). 01. 1874, м-ко Широке Херсон. пов. Херсон. губ. (нині — райцентр Дніпропетров. обл.) — †01. 04. 1935, м.Варшава, Польща) — історик церкви та козацтва, бібліограф, архівіст, педагог, громад. діяч. Д.чл. НТШ (з 1926).

Навч. у Широчанській школі, Херсон. духов. уч-щі (1885—89), Одес. духов. семінарії (1889—96), Київ. духов. академії (1898—1902). Брав участь у діяльності „Семінарської громади“. Маґістр богослов’я (1909).

Пед. роботу розпочав 1902 на посаді викладача історії Астраханської духов. семінарії. Від 1903 — пом. інспектора Катериносл. духов. семінарії. З жовт. 1918—20 — проф. історії укр. церкви історико-філол. ф-ту Кам’янець-Подільського укр. держ. ун-ту, січ. 1919—20 — декан богослов. ф-ту цього вишу, 1921 — засн. та ректор Укр. нар. ун-ту в Ланцуті в таборі для інтернованих, де також викладав історію України. 1921— викладач історії церкви Кременецької духов. семінарії. 1923—29 — проф. історії укр. церкви філос. ф-ту Українського вільного університету в Празі та декан цього ф-ту 1926/27 і 1928/29 н. р. Також проф. УВПІ ім. М. Драгоманова у Празі та Укр. госп. академії у Подебрадах (1922—28). 1929—35— проф. богослов. ф-ту Варшав. ун-ту.

Акт. діяч Катериносл. „Просвіти“ та Губернської вченої архів. комісії, у 1906—09 — її секретар. Редагував „Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии“, 1911 — засн. Катериносл. єпархіального церковно-археол. к-ту. 1913 — ред. часоп. „Дніпрові хвилі“, 1921—22 — двотижневика „Православна Волинь“. Із 1917 редагував часоп. „Степ“ та „Вісник товариства „Просвіта“. Чл. Т-ва укр. поступовців (1909), Укр. партії соціалістів-федералістів (1917), чл. УЦР (1917—18). Д. чл. Церковно-істор. та археол. т-ва при Київ. духов. академії, Укр. наук. т-ва, почес. чл. Музею ім. Поля в Катеринославі. Чл.-фундатор і перший секретар Укр. історично-філол. т-ва у Празі (1923—29); фундатор і чл. управи Музею визвольної боротьби України у Празі (1925). Від 1927— чл. УНІ в Берліні.

Осн. наук. зацікав.— історія Правосл. церкви України, зокрема на Катеринославщині. Автор праць з історії Катеринославщини, запорозького козацтва, з історії церкви, розвідок про духов. консисторію та семінарію Катериносл. єпархії XVIII—ХІХ ст. Публ. мат-ли архіву Запорозької Січі другої пол. XVIII ст., які зберігалися у Катериносл. губ. правлінні. Автор досліджень на теми освіти та культури, укр. історіографії, нарисів про вчених XIX — поч. XX ст.: Д. Антоновича, С.Голубєва, М. Грушевського, В. Завітневича, О. Лазаревського, М. Петрова, Є. Сіцінського, А.Скальковського, Д. Щербаківського, Д. Яворницького та ін.

Контакти Б. В. з НТШ розпочалися 1900 через О. Кониського. У „Записках НТШ“ (1900, т. ХХХІІІ) під крипт. К. опубл. його рец. на пр. історика Г. Кипріановича „Исторический очерк православия, католичества и унии в Белоруссии и Литве с древнейшего до настоящего времени“, а згодом — дві рец. на пр. М.Залізняка „Из прошлого Екатеринославской епархии“ (1909, т.LXXXVII) та І.Крип’якевича „Православная церковь в Польше и Литве (по Volumina legum)“ (1909, т. XC). 22. 11. 1927 на засіданні Історично-філософічної секції НТШ І. Крип’якевич реферував пр. Б. В. „Січовий архімандрит Володимир Сокальський в народній пам’яті та освітленні історичних джерел“, яку згодом було надрук. у „Записках НТШ“ (1927, т. СХLVII). Б. В. опубл. у цьому вид. некрологи вчених Д.Щербаківського та В. Завітневича (1928, т. CXLIX).

На пропозицію Історично-філос. секції НТШ 21. 04. 1926 обраний д. чл. Т-ва, а 26. 04. 1926 Виділ (президія) НТШ підтвердив це рішення. На засіданні Виділу 08. 05. 1935 присутні вшанували пам’ять Б. В. хвилиною мовчання, а голова Т-ва І. Раковський охарактеризував наук. діяльність ученого.

Пр.: Последний кошевой Запорожья П. И. Калнышевский. Екатеринослав, 1903; Столетний юбилей Екатеринославской Духовной Семинарии (1804—1904). Екатеринослав, 1904; Из прошлогоЕкатеринославской епархии. Екатеринослав, 1907; Краткие сведения об архиве Самарского Пустынно-Николаевского монастыря // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. Екатеринослав, 1908, вып. 4, с. 337—56; Материалы для истории церковного устройства на Запорожье: из архива Екатеринославской духовной консистории // Там само, с. 31—129; Православная церковь в Польше и Литве (по Volumina legum). Екатеринослав, 1908; Документы, относящиеся к истории Екатеринославской духовной семинарии // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. Екатеринослав, 1912, вып. 8, с. 185—260; Материалы для истории колонизации бывших запорожских владений // Там само, 1914, вып. 9, с. 168—215; К истории бывших запорожских старшин и казаков // Там само, 1915, вып. 10, с. 217—63; Список иерархов Екатеринославской епархии // Там само, с. 330—50; Запорізький зимівник: історичні відомості. Черкаси, 1918; Дніпровські пороги. Топографічні відомості. Катеринослав, 1919; Що читати по історії України. З викладів на учительських курсах українознавства. Кам’янець-Подільський, 1919; Церковна справа на Україні. Тарнів, 1921; Спомини про академіка Миколу Петрова: з нагоди сороклітних роковин видання його „Очерков исторіи украинской литературы ХІХ стол.“ // ЛНВ. Львів, 1924, т. LXXXV, с. 125—37; Аполон Скальковський як історик степової України // Ювілейний науковий збірник Українського університету в Празі, присвячений президентові Чесько-Словацької республіки проф. д-ру Т.Г. Масарикові для вшанування 75-літньої річниці його народження. Прага, 1925, т. 1, с. 291—356; „Атакування“ Запорожської Січи 1775 року (З нагоди 150-літних роковин зруйновання Січи)// ЛНВ. Львів, 1925, т. LXXXVIII, кн. ІХ, с.51—70; Забутий діяч (Пам’яті О. Кониського) // Там само, т. LXXXVII, кн. VII—VIII, с.294—98; „Устное повествование запорожца Никиты Леонтьевича Коржа“ та його походження і значення // Праці Українського високого педагогічного інституту ім. Драгоманова в Празі, 1925, т. 1, с.38—63; Дмитро Антонович (1877—1927 рр.) // ЛНВ. Львів, 1927, т. ХСIV, кн. ХІ, с.256—69; Олександр Лазаревський: з нагоди 25­тої річниці його смерти // Там само, т.ХСІІІ, кн. V, с. 49—62; Січовий архимандрит Володимир Сокальський в народній памяти та освітленні історичних джерел// Записки НТШ. Праці Історично-фільос. секції. Львів, 1927, т. CXLVII, с. 81—102; Володимир Завиткевич (1853—1927) // Там само, 1928, т.CXLIX, с. 218—21; Данило Щербаківський (Некролог: 1877—1927) // Там само, с. 211—18; Праці акад. Миколи Петрова з історії українського письменства // Книголюб (Прага), 1929, кн.1/2, с. 1—18; Праці проф. С. Голубєва з історії України // Там само, 1930, кн. 1, с. 1—23; Бібліографічна діяльність о.Євфимія Сіцінського // Там само, 1931, кн. 2, с.53—77; Дослідження церковної історії в православних країнах. Кременець, 1931; Одна з спроб перекладу Біблії на українську мову // Там само, 1931, кн. 1, с. 1—9; Церковна анатема на гетьмана Івана Мазепу // Мазепа: Зб. пр.: У 2 т. Варшава, 1939, т.2, с. 38—56; Українська церква // Українська культура: лекції / За ред. Д. Антоновича. К., 1993, с.197—221 (у співавт.); Школа й освіта на Україні // Там само, с.40—71.

Арх. дж.: ЦДАВОДВУ України, ф. 4465, оп.1, спр. 394—400; ЦДІА України у Львові, ф.309, оп. 1, спр. 35, арк. 206, 291 зв.; спр. 1092, арк. 1—37; ф. 357, оп. 1, спр. 5, арк. 5-а, 50; спр.16.

Літ.: Doroschenko D. Vasyl’ Bidnow // Zeitschrift für Osteuropäische Geschichte. Berlin, 1935, Bd. 9, Heft 3, S. 474—75; Крупницький Б. Проф. Василь Біднов // Вісті Українського наукового інституту. Берлін, 1935, № 18, c. 1—4; ºotocki O. Pamęci prof. Wasyla Bidnowa. Warszawa, 1935; Прокопович В. Пам’яті В. О. Біднова // Тризуб (Париж), 1935, ч. 30—31, с. 2—6; Пам’яті професора Василя Біднова: Засідання Укр. іст.-філол. т-ва у Празі дня 30 квітня 1935 року. Прага, 1936; Г. Ю. Видатний український вчений Василь Біднов // Сучасність. К., 1990, № 6, с.111—16; Мицик Ю. А. Д. І. Яворницький і В.О.Біднов // Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д. І. Яворницького. Мат-ли науково-практ. конференції. Дніпропетровськ, 1991, с.19—22; Ульяновський В. В. О. Біднов // УІЖ (К.), 1992, № 10/11, с. 80—94; його ж. Василь Біднов // Історіографічні дослідження в Україні. К., 2003, вип. 12: Визначні постаті української історіографії ХІХ—ХХ ст., с. 303—40; Мицик Ю., Амбросимова С. „Найдорожче для мене зосталось там, коло вас“ [Листи Василя Біднова до Дмитра Яворницького] // КС. К., 1993, № 2, с. 10—21; Амбросимова С. Наукові розвідки Василя Біднова// Козацтво. Дніпропетровськ, 1996, № 7, с.31—33; Саламаха І. В. Дослідження історії запорозького козацтва В. О. Бідновим // Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури. Запоріжжя, 1997, с. 248—53; його ж. Громадська та політична діяльність В. О. Біднова (кінець ХІХст.— 1935 р.) / Автореф. ... дис. канд. істор. наук. Запоріжжя, 1998; Школьна О. Біднов Василь Олексійович // Українська журналістика в іменах. Мат-ли до енциклопедичного словника. Львів, 1997, вип. 4, с. 14—17; Портнов А. В. Катеринославський історик Василь Біднов // Історія та культура Подніпров’я. Дніпропетровськ, 1998, с.90—93; його ж. Наука у вигнанні. Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919—1939). Х., 2008, с. 93—95, 118, 134—36; Ляхоцький В. Біднов Василь Олексійович // Українські архівісти (ХІХ—ХХ ст.). Біобібліографічний довідник. К., 2007, с. 63—66; Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Част. перша / 2-ге вид. Львів; Кент; Острог, 2008, с. 39, 123—24, 196—99, 211.

Андрій Фелонюк

Стаття створена: 2015