БІЛИНСЬКА Марія - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІЛИНСЬКА Марія

БІЛИНСЬКА Марія (*28. 11. 1912, м.Чернівці — † 29. 09. 1996, м. Львів. Похована на Янівському цвинтарі) — укр. музикознавець, педагог, муз. критик, публіцист, чл. Спілки композиторів України. 1988—89 — ініціатор відновлення НТШ у Львові. Чл. Музикознавчої комісії (з 1989).

Н. у родині священика. Поч. освіту здобула у жін. г-зії „Рідної школи“ м. Коломиї. 1932—37 навч. у Львів. ун-ті, де вивчала музикологію на каф. А.Хибінського та германістику на філол. відділі. У 1937—39 викладала музично-теор. предмети у Коломийській філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка та нім. мову в г-зії „Рідної школи“, від 1948 — муз. л­ру у Муз. школі-інтернаті ім. С. Крушельницької та історію укр. музики і нім. мову у Консерваторії ім.М. В. Лисенка у Львові. 1954—64 Б. М. очолювала каф. інозем. мов у Львів. консерваторії. 1968 захистила канд. дис. на тему „Ісидор Воробкевич. Життя і музична творчість“. У 1968—83 продовжувала пед. діяльність на посаді доцента.

Осн. наук. зацікав. Б. М.— дослідження і пропаганда надбань муз. культури Зх. України: муз. україністика, зокрема творча діяльність композиторів Зх. України І. Воробкевича, В. Матюка, С. Людкевича; вивчення проблем світ. муз. культури. Б. М. вивчала і популяризувала творчість львів. композиторів та діячів муз. культури (публікації, присвячені Ф. Колессі, М. Колессі, А. Кос-Анатольському, Р. Сімовичу, Є. Козаку, Д. Задору та ін.). У творчому доробку Б. М. є також монографія „Й.-В. Гете і музика“ (1990), статті про творчість Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Р. Вагнера, Ф. Ліста та ін. Б. М. досліджувала розвиток муз. освіти на зх.укр. землях (1974), однак її праця на цю тему досі не опубл.

Вела акт. публіцист. діяльність — підгот. низку статей про композиторів ХХст. до енциклопед. словника укр. мист-ва „Митці України“ (1992), пропагувала укр. муз. культуру в укр. пресі в Польщі. Велика кількість музично-крит. відгуків М.Б. на концертне життя Львова створила своєрідну хроніку муз. життя міста.

Пр.: Станислав Пилипович Людкевич. До 75-річчя з дня народження // Вільна Україна, 1954, 24 груд.; А. К. Лядов. До 100-річчя з дня народження // Там само, 1955, 11 трав.; Музична література. Підручник для V—VI кл. ДМШ. Львів, 1957, 102 с. (у рукоп.); І. І. Воробкевич. Нарис про життя і творчість. К., 1958, 51 с.; Трудівник на ниві культури. О. І. Гриневецький. До 70-річчя // Вільна Україна, 1961, 31 жовт.; Батько української музики. М. В. Лисенко // Там само, 1962, 28листоп.; Роман Аполлонович Сімович // Українська радянська музика. Зб. ст. К., 1962, вип. 2, с.87—92; Шевченко і музика. К., 1964, 129 с.; Дмитро Бортнянський в Італії // Український календар: 1970. Варшава, 1969, с. 145—47; І. І. Воробкевич (1836—1903) // Історія української дожовтневої музики / Заг. ред. О. Я. Шреєр-Ткаченко. К., 1969, с. 312—19; Славетний боян. До 90­річчя з дня народження С. П. Людкевича // Вільна Україна, 1969, 24 груд.; Анатолій Вахнянин (19. Х. 1841—11. ІІ. 1908) // Український календар. Варшава, 1971, с. 207—09; Ярослав Лопатинський (19. VІІІ. 1871 — 16. І. 1936) // Там само, с. 191—93; „Артистичний вістник“ і музичне життя Західної України на переломі ХІХ—ХХст. // Іван Труш. Зб. мат-лів наук. конференцій, присвячених 100-річчю від дня народження. [Львів], 1972, с. 51—67; Микола Лисенко (22.ІІІ. 1842 — 6. ХІ. 1912) // Український календар. Варшава, 1972, с. 169—73; Вадим Гомоляка// Там само, 1974, с. 172—73; Розвиток музичної освіти на західноукраїнських землях. [Дослідження]. Львів, 1974, 93 с. (у рукоп.); Український фольклор у творчості польських композиторів // Українcький календар. Варшава, 1974, с. 246—51; Симович Роман Аполлонович // Музыкальная энциклопедия. М., 1978, [т.] 4: Окунев-Симович, с. 974; Подвижник [про С. Людкевича] // Культура і життя, 1979, 18 лют.; Світлий шлях. Композиторові А. Й. Кос-Анатольському — сімдесят // Вільна Україна, 1979, 1 груд.; Симфонічна музика С.Людкевича // Творчість С. Людкевича. Зб. ст. К., 1979, с. 30—40; Видатний симфоніст. Композиторові Р. А. Сімовичу — 80 // Вільна Україна, 1981, 1 груд.; Грає кобзар, виспівує [про Т. Шевченка]. К., 1981, 129 с.; З музичної спадщини [про інструментальні концерти С. Людкевича] // Музика, 1982, № 1, с. 1; Сидір Воробкевич. К., 1982, 46 с.; Спогади про українських композиторів (С.Людкевич, А. Кос-Анатольський, А. Солтис). Львів, 1984, 51 с. (у рукоп.); Голландський хор і українська музика // Ленінська молодь, 1990, 8берез., с. 3; Й.-В. Гете і музика. Львів, 1990.

Літ.: Захарчишин П. До 100-річчя від дня народження Лесі Українки // Архіви України, 1971, № 3, с. 115—16; Котляревський А. Науково-дослідна робота вузів // Музика, 1973, № 3, с. 1—2; Спілка композиторів України. Довідник. К., 1973, с. 16; Сучасне музикознавство і завдання критики // Музика, 1974, № 1, с. 2—5; Юдкін І. Мистецька творчість жінок // Там само, 1975, № 5, с. 11; Лісецький С. Дослідження творчості Людкевича // Там само, 1979, № 2, с. 11; Муха А. Стан і проблеми українського музикознавства // Там само, 1986, № 1, с. 3; Баб’юк Л. Її поради цінував Станіслав Людкевич // Жовтень, 1988, № 3, с. 134; Історія української музики: В 6 т. К., 1989, т. 2, с.115, 233; 1992, т. 4, с. 580; 2004, т. 5, с. 431, 435—36, 442—43; Мазепа Л. Сторінки історії // Музика, 1989, № 4, с. 8; Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до Музичної академії у Львові: У 2-х т. Львів, 2003, т. 1, с. 268—69; т. 2, с. 83, 129—31, 180—81; Демочко К. М. Музична Буковина. К., 1990, с. 5; Яросевич Л. Марія Білинська. Творчий портрет (містить бібліографічний список наукових праць та публікацій М. Білинської) // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 1993, т. CCXXVI, с. 362—69; її ж. Музикознавець-україніст Марія Білинська // Musica humana. Львів, 2003, ч. 1, с.277—80; Кияновська Л. Пам’яті подвижниці української культури// Просвіта, 1996, ч. 17 (186), 26 жовт., с. 4; Пам’яті Марії Білинської [Некролог] // Там само, ч. 16 (185), 12 жовт., с. 8; Старух Т. Музичне мистецтво Львова: Становлення фортепіанного виконавства і педагогіки у другій половині ХІХ — першій третині ХХ століття. Львів, 1997, с. 65; Черепанин М. Музична культура Галичини (ІІ пол. ХІХ ст.— І пол. ХХ ст.). К., 1997, с.10, 197, 236; Подвижниця української культури. Книга на пошану Марії Білинської / Упоряд.: Л. Яросевич, А. Білинський. Львів, 2012, 176 с.

Уляна Граб

Стаття створена: 2015