БІЛОРУСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У ВІЛЬНІ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІЛОРУСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У ВІЛЬНІ

БІЛОРУСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У ВІЛЬНІ (Беларускае навуковае таварыства ў Вільні, БНТ) — одна з найбільших наук. орг-цій міжвоєнного періоду, що існувала поза межами тодішньої Білорусії. Створ. і діяло у Вільнюсі протягом 1918—39.

Установчі збори БНТ відбулися 26. 01. 1918 під час Вілен. білорус. конференції. Згідно зі Статутом, метою т-ва була „різностороння наукова робота, розвиток любові до наукових дослідників і розширення знань“. БНТ також мало право створювати й утримувати музеї, б­ки, наук. установи, влаштовувати виставки та екскурсії, організовувати лекції та проводити курси, організовувати вид.діяльність. Серед його засн. були відомі діячі білорус. руху Вацлав Ластовський, Іван і Антон Луцкевичі, Домінік Семашко, о.Владислав Толочко, Янка Станкевич та ін. Спочатку БНТ діяло лише на території м.Вільна (Вільнюса), згодом — на землях Білоруси та суміжних територіях. Кер. орган („уряд“) БНТ обирали на заг. зборах. Першим головою уряду обрано барона Казимира Шафнагеля.

Дозвіл нім. властей на створення і діяльність БНТ 1918 значною мірою зумовлений надіями на співпрацю БНТ з нім. та ін. зх. дослідниками в галузі білорусознавства та білорусистики. Ці надії певною мірою справджувалися. У різних наук. заходах БНТ брали участь археолог і мистецтвознавець А. Іпель, етнограф П.Вебер, дотичними до деяких проектів були К. Майнгоф, Ф. Пік. Іван Луцкевич ще до Другої світової війни контактував з Р. Абіхтом із Бреславського ун-ту.

На поч. етапі становлення БНТ одним із гол. напрямів діяльности було унормування білорус. мови, вироблення наук. термінології та її кодифікація. Це значною мірою пов’язано з відкриттям білоруськомов. шкіл, перекл. білорус. мовою І. Луцкевичпед. та наук. л-ри. У зв’язку з цим у БНТ створ. мовозн. комісія, до складу якої увійшли брати Луцкевичі, Юлія Менке, Янка Станкевич, Владислав Толочко та ін. Діяли в БНТ істор., літературно-мист. та краєзнавчо-екскурсійна секції. На засіданнях чл. БНТ виступали з доповідями і повідомленнями з історії, л­ри, мови, фольклору та етнографії Білоруси.

Одним із перших публ. заходів Т-ва стала виставка раритетів білорус. стародавнього і сучас. декоративно-прикладного мист-ва, організована в Публ. б-ці у Вільнюсі в трав. 1918. У верес. 1918 виставка демонструвалася вже в Мінську.

Після 1919—20 наук. активність Т-ва помітно знизилася. Гол. завданням стало збереження зібраних мат-лів, зокрема колекцій Івана Луцкевича та ін. діячів білорус. культури. Тоді зуміли видати навч. посібник з географії Білоруси Аркадія Смолича (1919) та зб. спогадів, присвячених пам’яті І. Луцкевича (1920).

10. 06. 1920 на заг. зборах ухвалено новий Статут БНТ, згідно з яким діяльність Т-ва поширювалася на „всі білоруські землі“, а головою Т-ва обрано Антона Луцкевича, який очолював БНТ до осені 1939.

Новий етап діяльности БНТ припав на період т. зв. Серед. Литви, коли внаслідок військ. дій влада у Вільнюсі опинилася в руках місцевої польс. еліти. У той час (1921) відкрито Вільнюський білорус. музей, який названо ім’ям Івана Луцкевича, почали працювати б-ка і архів. Основу музейних зібрань становили колекція І.Луцкевича, колекція мінського археолога Г. Татури, а також придбані й отримані в подарунок викопні археол. та сфрагістичні пам’ятки. Найбільш цінною част. музейного фонду була колекція рукоп. і стародруків, серед яких Жуховицьке Євангеліє (XIV ст.), Краківське вид. „Триоді Цветн±ї“ Швайпольта Фіоля (1491), фраґмент празького вид. Біблії Франциска Скорини (1517), „Часослов“ Петра Мстиславця та Івана Федорова (1564), видання білорус. друкарень XVI—XVIII ст. Б-ка БНТ спочатку складалася з книгозбірні довоєнної вільнюської бібліотеки-читальні „Веды“ („Знання“) Бориса Даниловича і б-ки та архіву етнографа Євдокима Романова.

Актуальним завданням БНТ залишалася кодифікація білорус. наук. термінології. До складу ініціативної групи БНТ у справі вироблення наук. термінів входили Аркадій Смолич, Янка Станкевич, Симон Рак-Михайловський, а також викладачі Вільнюської білорус. г-зії Михась Каханович, Алена Сакалова, Іван Катович.

Після приєднання Вільнюса до Польщі (лют. 1922) осн. формою презентації наук. праці БНТ стали період. „урочисті академії“, а також читання доповідей і повідомлень з л-ри, мови, історії, етнографії і фольклору Білоруси. Так, у берез. 1925 відбулися урочистості з нагоди 400-річчя переїзду білорус. першодрукаря Франциска Скорини з Праги до Вільнюса. Під егідою БНТ вийшла брошура Адама Станкевича „Доктар Францішак Скарына — першый друкар беларускі (1525—1925)“. Того ж року Т-во відзначило 400­ річчя білорус. друкарства, а 1929 — 400-річчя першого Статуту Великого князівства Литовського.

Важливі культ. заходи приурочено допевнихпам’ятнихдатбілорус.історії.

БНТ з допомогою практик „ars memoria“ конструювали білорус. „культурний час“, що сприяло формуванню ідентичности нації.

1927 було сформовано Музейну раду у складі Антона Луцкевича, Броніслава Тарашкевича й Антона Трепки. У той період саме музейна праця стала осн. у діяльності Т-ва, а відвідування Білорус. музею у Вільні — одним із осн. напрямків пропаганди білорус. культури та історії.

Наприкін. 1920-х рр. до БНТ приєдналися студенти Вільнюського і Празького ун-тів, серед яких вирізнялися Б. Кіта, М. Шкяльонак, М. Чернецький, С. Станкевич, М. Пецюкевич, Р. Ширма, М. Ілляшевич, В. Гришкевич та ін. З ініціативи М. Ілляшевича 1930 створ. у т-ві Краєзнавчо-туристичну секцію. Її першою акцією була художньо-етнограф. виставка, на якій були представлені картини та малюнки Петра Сергієвича, етнограф. фотографії У. Гриневича, а також зображення Й. Дроздовича.

Ще на поч. 1920-х рр. планувалося видання щорічника БНТ, проте через недостатнє фінансування це стало неможливим. Щойно у 1933 було видано „Гадавік Беларускага Навуковага Таварыства“, а 1938 вийшли друком „Запісы Беларускага Навуковага Таварыства“. Щорічник і збірники засвідчують широку тематику: А. Луцкевич вмістив нарис історії Білорус. музею у Вільні, Я. Станкевич — огляд л-ри білорус. татар і статтю про діяльність канцлера ВКЛ Лева Сапіги М.Шкяльонак та М.Ілляшевич зосереджували свою увагу на поділах Речі Посполитої і долі білорус. земель у межах Рос. імперії.

З вид. „Гадавіка“ БНТ вийшло на широкий міжнар. форум. Воно брало участь у наук. конґресах і з’їздах. Чл. його кер. А. Луцкевич і У. Самойла брали участь в VII Міжнар. конґресі істор. наук (Варшава, 1933), А. Луцкевич — у з’їзді „Союзу музеїв Польщі“ (Познань, 1933), В. Гришкевич і С. Станкевич — в роботі ІІ З’їзду славістів (Варшава, 1934). Чл. Істор. секції БНТ працювали на VI Загальнопольс. з’їзді істориків у Вільнюсі (1935).

У процесі діяльности БНТ його склад змінювався. Одні чл. виїхали в БРСР (Г.Богданович, М. Горецький, І.Дварчанин, М.Кахнович, С.Рак-Михайловський, А. Смолич), ін. приєднувалися до політ. діяльности, були заарештовані польс. властями (Я. Логінович, Б. Тарашкевич та ін.). У 1930-ті рр. Т-во помітно поповнилося творчою молоддю з Вільнюського і Празького ун-тів. У роботі Т-ва брали участь С. Павлович, В. Самійло, А.Станкевич, А. Неканда-Трепка, В. Богданович, Л. Дубейковський, Р. Зямкевич, В.Івановський та ін.

БНТ перестало працювати з часу захоплення Вільнюса Червоною армією. У верес. та жовт. 1939 органи НКВС СРСР заарештували А. Луцкевича, В. Богдановича, А. Неканду-Трепку, У. Самойлу. 21.08. 1940 майно БНТ було передано Мін-ву освіти Литви.

Засвідчені окр. відомості про діяльність БНТ в 1942, а також інформація про засідання Т-ва в лют. 1944, на якому було зачитано реферат Янки Шутовича „Літературна діяльність В. Ластовського“. Однак ці джерела недостатньо інформативні для аналізу діяльности БНТ під час Другої світ. війни.

БНТ протягом своєї діяльности підтримувало творчі контакти з різними країнами. Відома співпраця із зх.укр. НТШ у Львові. Поч. цієї співпраці сягають перших десятиліть ХХ ст. Свідченням цих контактів є неодноразові відвідини Білоруси І. Свєнціцьким і знайомство з багатьма діячами культури та л-ри, дослідження творчости білорус. л-ри; наук. зацікав. Білоруссю В. Гнатюка, І.Крип’якевича, І.Франка, В. Щурата та ін. Відоме листування К. Студинського та З. Кузелі із білорус. діячами культури і БНТ. У Бібліотеку НТШ реґулярно надходили білорус. часоп. (протягом 1906—15 вільнюська білорус. газ. „Наша нива“), у Львові навч. білорус. молодь.

У той час ці контакти зміцнював Іван Луцкевич, який був частим гостем укр. орг-цій у Львові. 1938 Білорус. музей БНТ брав участь зі своїми експонатами у виставці „Полісся“ у Львові.

Арх. дж.: БДАМЛМ, ф. 3-с, воп. 1, адз. зах. 8, арк. 4—5; LCVA, f. 368, ap. 1, b. 2, l. 59; LVAT, f.281, ap. 1, b. 2, l. 59; ЦНБ НАНБ. Аддзел рэдкіхкніг і рукапісаў, ф. 1, воп. 1, адз. зах. 385, арк.1—4.

Літ.: Крипякевич І. Білоруси. Львів, 1909, 10с.; Щурат В. Шевченко — Желїґовский — Чечот // Діло (Львів), 1910, 28 (15) мая, ч. 117, с. 1—2; 30 (17) мая, ч. 118, с. 1—2; Свєнціцький І. Основи відродження білоруського письменства // Записки НТШ. Львів, 1914, т. CXVII—CXVIII, с.291—301; його ж. Розквіт культурно-національного життя Східної Білорусі. Львів, 1928, 41с.; Ахрыменка П. Бібліяграфічны ўказальнік прац аб беларуска-украінскіх літературных і фальклорных сувязях 1865—1965. Гомель, 1967, 37с.; Práce ruské ukrajinské a běloruské emigrace vydané v Československu 1918—1945. Praha, 1996, díl I, sv. 2, N 3175—76; Кріль М. Львів в українсько-білоруських культурних зв’язках початку ХХ ст. // Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2008, т. 17, с. 28—34; Вабішчэвіч А. Беларускае навуковае таварыства ў Вільні (1918—1939 гг.) // Беларускі гістарычны часопіс, 2009, № 6, с. 35—36; ЛуцкевічА. Пятнаццаць гадоў працы Беларускага Навуковага Таварыства // Барацьба за вызваленне. Вільня, 2009, с. 434.

Алесь Смалянчук

Стаття створена: 2015