БІНДАС Григорій - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БІНДАС Григорій

БІНДАС Григорій (Дюра) (*23. 03. 1877, с. Руський Керестур (Руски Крстур), Бачка, Сербія — † 24. 01. 1950, м. Вербас (Врбас), Сербія)— священик, публіцист, громадсько-культ. діяч.

Закінчив г­зію у м-ку Вінковець (нині— Хорватія) і гр.-катол. семінарію в м.Загребі, 1896—1900 навч. в Ужгород. богослов. семінарії. 12.06. 1899 назустрічі у т-ві „Читальня“ у Львові висловив переконання, що „...тут из незнаня говорять, що Русины у Галичин± говорять по польски. Но єсли он буде читати церковни книжки з Галичини, увидить и се, що он лише навчиться мову, котру употребляв як д±твак, и совс±м натурально прийде на ту гадку, що потребно так писати, як народ простый говорить“.

1901—12 — священик гр.-катол. парафій у бачванських сс. Крижевач, Жумберк і Руський Керестур, у 1912—23 — парох у с. Дюрдьов, а згодом (і до кін. життя) у с. Коцур і Старий Вербас. Проводив культурно-осв. та пед. роботу в середовищі бачванських українців-русинів і ще зі студент. часів допомагав ред. часоп. „Неділя Русина“. Підтримував зв’язки з національно свідомими діячами Галичини і Закарпаття; у 1913 разом із о.Г. Костельником зробив спробу видання укр. газ., але через брак коштів здійснити цей задум не вдалося.

Після розпаду Австро-Угорщини 13.12. 1918 видав звернення до земляків із закликом провести установчі збори Руського нар. просвітнього дружества (РНПД) та ініціював створення цього першого просвітнього т-ва югослав. русинів у Новому Саді й Руському Керестурі (02. 07. 1919). Т-во існувало до 1945 і відігравало важливу роль у збереженні укр. культури в тодішній Югославії. З 1919 Б.Г.— заст. голови, 1936—41— голова РНПД.

Багаторічний ред. слов’ян. періодики, яка виходила в Ужгороді, а публ. її у часоп. „Јединство“ (з 1922). Упродовж 1921—42 упоряд. і ред. щорічні „Руски календари за южнославянских Русинох“ (період. вид. РНПД) — альманахи, які висвітлювали культ. і госп. життя українців-русинів на Балканах. 1921—32 і 1935—39— ред. „Руского календара“; 1924—41— працівник тижневика „Руски новини“ (перший номер вийшов 21. 12. 1924 за ред. Б. Г.).

Ред. „Граматики бачваньско-рускей бешеди“ (1923) — одного з перших видань югослав. русинів, автор низки статей у часоп. „Руски календар за южнославянских Русинох“: „Уводна реч за драму Г.Костельника „Ефтайова дзивка“ (1924), „Рациональне вирабяне коропи“ (1936), „Настя Волошин“ (1938). Був також автором першого молитовника для рус. молоді в Югославії.

Разом із Г. Костельником збирав фолькл. мат-ли серед бачванських русинів— кол. вихідців із Лемківщини. Сприяв кодифікації нар. говірки с.Руський Керестур як літ. мови югослав. русинів. За ініціативи Б. Г. у Вербасі збудовано церкву Св. Покрови за проектом архіт. В. Січинського.

Б. Г. листувався із В. Гнатюком (лист студента Ужгород. семінарії Б. Г. до В.Гнатюка у Львові від 29. 03. 1899 „про злидні простого люду та національне гноблення на Закарпатті“ і лист пароха Крижевацької парафії Б. Г. до В. Гнатюка у Львові від 13. 07. 1899 щодо нац. належности бачванських русинів) і постійно допомагав йому під час експедицій ученого до Бачки для збору етнограф. мат-лів. В.Гнатюк описав свої контакти з Б. Г. таін. представниками русько-бачванської інтелігенції у „Записках НТШ“ (1898, 1901). Листування Б. Г. з В. Гнатюком опубл. проф. М.Мушинка.

Пр.: Народне газдовство // Руски календар за южнославянских Русинох (Руски Керестур), 1927, с. 98—103; Южнославяньских Русинох народни писні (у мену Руского Народного Просвитного Дружтва позберали и ушорели). Руски Керестур, 1927, 152 с. (у співавт.); Загадки (позберал Д. Биндас) // Руски календар за южно-славянских Русинох (Руски Керестур), 1929, с. 117—19; X. Рочніца Руского Народного Просвитного дружтва (1919—1929) // Там само, 1930, с. 19—43; Югославия (нашо отечество) // Там само, 1932, с.20—29; Молитвенік за руски дзеци. Руски Керестур, 1938.

Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф.34 (В. Гнатюк), спр. 48, арк. 1—2.

Літ.: Гнатюк В. Словаки чи Русини? Причинки до виясненя спору про национальність західних Русинів // Записки НТШ. Львів, 1901, т.XLII, кн. IV, с. 1—81; Левицький Я. Львівська духовна семінарія в літах 1897—1901. Львів, 1901, с. 53—54; Листи М. Врабеля та Ю. Біндаса до В.Гнатюка / Упоряд. М. Мушинка // Шветлосц (Нови Сад), 1971, № 3, с. 221—39; Радовановић М., Латjак Ђ. Традиционална култура jугословенских русина (прилоги). Руски Керестур, 1971, с.290, 304; Biljnja V. Rusini u Vojvodini: prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918—1945). Novi Sad, 1987, t. 1, s. 145; Мушинка М. Володимир Гнатюк // Записки НТШ. Париж; Н.-Й.; Сидней; Торонто, 1987, т. CCVII, с. 33; Миз Р. Священїки Осєцкого викарията. Ч. І. Нови Сад, 1993, с.44—51; Гарди Д. Становиска и политични орєнтациї РНПД спрам Кральовини СГС (Югославиї). Руснаци-Русини, 1745—1995. Нови Сад; Београд, 1996, с. 215—31; В. Гнатюк. Документи і матеріали, 1871—1989 / Відп. ред. О. Купчинський. Львів, 1998, с. 64—65; Красовський І. Діячі науки і культури Лемківщини: довідник. Торонто; Львів, 2000, с. 56; Рамач Я. Прилог виучованю културних контактох Руснацох и Словацох у Югославиї медзи двома шветовима войнами // Шветлосц (Нови Сад), 2002, т. 1—2, с.71—87; Биндас Ђ. // Српски биографски речник. Нови Сад, 2004, т. 1, с. 546.

Юрій Ковалів

Стаття створена: 2015