BIULETYN POLSKO-UKRAIŃSKI - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
BIULETYN POLSKO-UKRAIŃSKI

„BIULETYN POLSKO-UKRAIŃSKI“ (BPU) — польс. науково-популярний часоп., присвячений широкому спектру міжнац. взаємин українців і поляків.

Виходив BPU у Варшаві в 1932—38, спочатку як місячник, а з 17. 06. 1933 (№ 7) як тижневик п. н. „Biuletyn Polsko-Ukraiński: Tygodnik ilustrowany“. Гол. ред.— відомий польс. публіцист В. Бончковський. Загалом з’явилося 7 річників та 289 номерів вид. Мат-ли та статті публ. польс. мовою (за винятком кількох віршів Т. Шевченка та Є. Маланюка і двох колядок, друк. кирилицею).

Часоп. є наслідком діяльности польс. Instytutu Wschodniego, завданням якого було зацікав. польс. громадськости справами Сходу й Азії. Ініціатива виходила від знаних польс. публіцистів і політиків (В. Бончковського, С. Папроцького, Л. Василевського, С. Стемповського та ін.), котрі знали польсько-укр. проблеми і готові були шукати шляхів взаємного порозуміння.

З метою ширшої сусп. підтримки пропагованих у часоп. ідей 08. 06. 1933 утвор. Towarzystwo Polsko-Ukrai½skie, метою якого була „праця над поглибленням і розбудовою польсько-українського зближення“ („praca nad pogіębianiem i rozbudową zbliżenia polsko-ukraińskiego“). Т-во перейняло вид-во BPU.

Осн. метою, яку ставили перед собою засн. BPU, було створення часоп., який би доступно поширював об’єктивну й усебічну інформацію про польсько-укр. відносини, дав би можливість полякам пізнати та зрозуміти українців, їхню історію, культуру, політ. прагнення. Водночас вид. мало своїм завданням долати неґативне ставлення українців до поляків і Польщі, схилити їх до співпраці. За задумом заснування, BPU мав бути спільною справою представників обох народів, місцем обміну думками з приводу взаємовідносин і майбутнього, мав протистояти будь-яким спробам налаштувати поляків і українців одне проти одного.

На стор. вид. публ. укр. та польс. автори: представники різних ідеол. і політ. поглядів, що іноді могли не збігатися з гол. ред. лінією часоп. Серед поляків, котрі активно співпрацювали з BPU, варто згадати Л.Василевського, П. Дуніна-Борковського, Я. С. Лося, С. Папроцького та, звичайно, В. Бончковського, а серед українців — М.Андрусяка, О.-І. Бочковського, В. Дорошенка, Д. Дорошенка, П. Зайцева, І.Кедрина-Рудницького, П.Ковжуна, М.Кордубу, В. Кубійовича, Б. Лепкого, Р.Смаль-Стоцького, П. Шандрука та ін. Автори публікацій реґулярно аналізували стан і перспективи українсько-польс. взаємин, намагалися виробити програму спільних дій, якіб ліквідували чи принаймні послабили джерела конфліктів поміж обома народами. Однак BPU не був часоп. суто публіцистично-політ. спрямування, редакція дбала також про те, щоб у кожному номері з’являлися мат­ли з укр. історії та культури, публ. перекл. укр. поезії та прози, худож. репродукції, вміщувалися біографії та портрети відомих людей. В окр. рубриках подавали інформацію про життя укр. меншини в Польщі та ін. європ. країнах, аналізували ситуацію в підрад. Україні. Реґулярно з’являлись огляди преси, яка виходила в Польщі, у т. ч. укр., а також закордонної.

На стор. BPU реґулярно також публ. статті й огляди, присвячені діяльності укр. наук. та культ. т-в і інституцій (УНІ у Берліні, УНІ у Варшаві, НТШ у Львові, НМ у Львові, „Просвіти“, Нар. дому та ін.). Проблеми функціонування т­ва, зміни його кер. складу та стан науково-вид. діяльности НТШ у Львові проаналізовано у двох ред. ст. часоп. „Nowe władze Towarzystwa Naukowego im. T. Szewczenki we Lwowie“ (1932—33, r. 1—2, N 2) i „Wywiad z Prezesem Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki we Lwowie Dr. Włodz. Lewickim“ (1933, r. 2, N 7); огляд ф. книгозбірні НТШ висвітлено у публікації В. Дорошенка „Ukraińska Biblioteka Narodowa w Polsce (Biblioteka Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki we Lwowie)“ (1936, r. 5, N 30). У рубриці „Ze świata i z kraju“ (вміщено короткі повідомлення з поля науково-культ. життя українців: про діяльність т-в та установ, з’їзди, різні заходи та лекції на укр. тематику),— надрук. замітки „Z działalności Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki“ (1935, r. 4, N 43), „Nowy wydział w Muzeum Towarzystwa im. Szewczenki we Lwowie“ (1936, r. 5, N 36) i „Doroczne zgromadzenie członków Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki“ (1938, r. 7, N 3).

Завдяки укр. ученим і публіцистам BPU також спрямовував свою працю в політично-дискусійне русло, віддзеркалюючи різноманітні погляди на питання польсько-укр. взаємин (звичайно, у тих межах, які дозволяла політ. цензура в ІІРечі Посполитій). Акт. дописувачами часоп. було чимало чл. НТШ у Львові. Болісні суспільно-політ. проблеми укр. життя та українсько-польс. взаємин неодноразово піднімали на стор. вид. І. Кедрин (Рудницький) (Ewolucja stosunków polsko-ukraińskich, 1936, r. 5, N 25, 26, 27; Niebezpieczeństwo dla polskości czy antyukraiński manewr taktyczny? 1936, r. 5, N 6; Optymizm i pesymizm, 1936, r. 5, N 35); М.Кордуба (Dla czego Rusini, a nie Ukraińcy? 1937, r. 6, N 2; Element prowokacji w stosunkach polsko-ukraińskich, 1933, r. 2, N 22) та ін. Важливою була дискусія, яку розгорнули на шпальтах BPU з приводу створення укр. ун-ту у Львові М.Кордуба (W sprawie uniwersytetu ukraińskiеgo we Lwowie, 1933, r. 2, N 2; Kilka dat z dziejów dążeń społeczeństwa ukraińskiego do uzyskania własnego uniwersytetu, 1934, r. 3, N 4); І.Кедрин (Рудницький) (Bezrobocie inteligencji ukraińskiej a sprawa ukraińskiego uniwersytetu, 1933, r. 2, N 30).

У BPU опубл. чимало розвідок учених НТШ — з історії: М. Андрусяка „Zarys historji moskalofilstwa wśród Ukraińców halickich“ (1933, r. 2, N 34—35), „U żródeł ukraińskiego odrodzenia narodowego“ (1936, r. 5, N 33, 36), „Ukraiński ruch narodowy i konspiracja polska w Galicji w latach 30 i 40 XIX w.“ (1936, r. 5, N 36), уривок з монографії „Szeptyccy“ (1934, r. 3, N 41) про рід Шептицьких від другої пол. ХVст.; В.Дорошенка „Rozwój polityczny Ukrainy Naddnieprzańskiej przed wojną światową“ (1933, r. 2, N 24); Р.Смаль-Стоцького „Prześladowanie języka ukraińskiego w USSR“ (1936, r. 5, N 18);— з літературознавства: П. Зайцева „Dwie postacie polskie w powieściach T.Szewczenki“ (1935, r. 4, N 8), „Szewczenko i Polacy“ (1934, r. 3, N 10), M. Рудницького „Tegoroczne ukraińskie nagrody literackie“ (1934, r. 3, N 7); — з екон. географії та статистики: В.Кубійовича „Administracyjny podział ziem ukraińskich w ZSSR“ (1935, r. 4, N 14, 15), „Zmiany ludnościowy na ziemiach ukraińskich w ZSSR w ciągu ostatnich lat“ (1935, r. 4, N 32, 33, 34); — з біографістики: Д.Дорошенка „Wacław Lipiński (Kilka wspomnień i uwag)“ (1934, r. 3, N 9).

На стор. часоп. публ. розвідки, присвячені наук. та сусп. діяльності чл. НТШ (Edw. K. [Edward Kark] „Michał Hruszewśkyj“ (1933, r. 2, N 21), Кордуба М. „Michał Hruszewśkyj jako historyk“ (1934, r. 3, N 50), E. K. [Edward Kark] „Tytan pracy (pamięci Iw. Franki 1856—1916)“ (1933, r. 2, N 9), Wł. P. „Franko i Mickiewicz“ (1934, r. 3, N 21). У вид. вміщували також посмертні згадки та некрологи, які стосувалися визначних укр. наук. діячів („Prof. Wasyl Bidnow (nekrolog)“ (1935, r. 4, N 14), „Zgon prof. dra Stefana Smal-Stockiego“ (1938, r. 7, N 32), B. Ol. „Ś. p. prof. dr Stefan Smal-Stocki“ (1938, r. 7, N 33), J. S. [Jerzy Stempowski] „Ś. p. Michał Hruszewśkyj“ (1934, r. 3, N 48).

Вагомим складником BPU були рубрики „Kronika“ i „Ze świata i z kraju“, де висвітлювано інформацію про різні аспекти культурно-наук. життя. З-посеред ін. подано відомості про наук. діяльність, нагородження та присудження наук. звань, повідомлення про відчити лекцій, учаcть в урочистостях, виголошені промови та реферати таких учених, як Д. Дорошенко, П. Зайцев, М. Кордуба, Б. Лепкий, Р. Смаль-Стоцький. Пр. та дослідження укр. науковців — чл. НТШ (М.Андрусяка, Д. Дорошенка, П. Зайцева, Б. Лепкого, І. Огієнка) неодноразово рецензувались у часоп. в рубриці „Rezenzje i Sprawozdania“.

Ост. номер BPU (289 за заг. нумерацією) з’явився у груд. 1938.

Літ.: Walkowiak A. „Biuletyn Polsko-Ukraiński“ 1932—1938 jako głos w kwestii ukraińskiej // Sprawy Wschodnie, 2005, N 2—3 (9—10), s. 103—15; Кравченко С. І. „Biuletyn Polsko-Ukraiński“ (Варшава, 1932—1938) як феномен польської журналістики міжвоєнної доби // Журналістика, 2008, т. 7, с. 29—40; Портнов А. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919—1939). Х., 2008, с. 183—85.

Олег Піх

Стаття створена: 2015