БЛОНСЬКИЙ Кирило - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БЛОНСЬКИЙ Кирило

БЛОНСЬКИЙ Кирило (Блонски Кириль, Блоньскій Кирилъ, Błoński Cyrillus, Кирил Блонский) (* 1802, с. Уторопи Коломийського пов., Галичина (нині — Косівського р-ну Івано-Франк. обл.) — †01. 07. 1852, с. Пістинь, там само) — священик, письменник, перекладач, фольклорист і педагог, громадсько-культ. діяч, чл.-засн. „Галицько-руської матиці“, працював у с.Товмачі, Биткові, Шешорах, Пістині.

Н. у світській родині. Прізв. Блонських відоме з попередніх століть. Ієронім Блонський був ректором Києво-Могилянської академії. Батько Б. К. чумакував (возив) із Галичини в Україну сіль. До виховання Кирила доклався гість із Києва Олександр Токарський. Б. К. закінчив г­зію у Станіславові і генеральну духовну гр.-катол. семінарію у Відні („Барбареум“), де познайомився з багатьма відомими пізніше діячами укр. культури, в т.ч. Й. Левицьким. У Відні Б. К. писав вірші, перекладав твори Горація та Й.-В. Ґете. Друкував свої літ. твори в „Зорі Галицькій“. У 1848—49 — посол до австрій. парламенту.

Осн. зацікав. Б. К.— літ. („красне письменство“) та освітньо-громад. діяльність. Був прихильником ідей „Руської Трійці“, листувався з Я. Головацьким, про Б. К. писав М. Максимовичу як про україномов. зх.укр. діяча І. Вагилевич. У листах Б. К. наголошував на потребі видання в Галичині шкільних підручників нар. мовою, але застерігав, щоб їхні автори зважали на термінологію, бо „термінів много нам нестає“. Збереглося багате за змістом листування з Я. Головацьким. У парафіях, де працював священиком, Б. К. засновував школи. На прохання урядових структур 1848 склав читанку для поч. класів сільс. шкіл. Збирав фольклор, його записи нар. пісень використав Вацлав з Олеська у своєму зб. „Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego...“, також тривалий час записував „з уст народу слова народної мови“, маючи намір підгот. „Руський словар“. Особливу увагу приділяв під час збору мат-лів назвам рослин. На жаль, задум із створенням словника не був реалізований. Під час революції 1848 як депутат віден. парламенту був одним із небагатьох, які рішуче виступали на захист інтересів селянства, разом з ін. депутатами домагався скасування панщини без оплати викупу поміщикам. Підгот. до друку „Енеїду“ І. Котляревського і зробив спробу її опубл. окр. вид. у Відні (друкарня о. мехітаристів), але цьому перешкодив його раптовий від’їзд у Галичину, пов’язаний із розгоном парламенту 08.03. 1849.

Діяльність Б. К. широко обговорювали чл. НТШ на стор. наук. л-ри ХІХ—ХХ ст. Про нього писали вчені, які досліджували зх.укр. суспільно-культ. і нац. відродження, вивчали літ. та осв. процес того часу. Серед них — М. Возняк, І. Левицький, К.Студинський, М. Тершаковець, І.Франко, В. Щурат, нині — Р. Кирчів, Ф.Стеблій.

Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 167 (І. О. Левицький), оп. 2, спр. 277; ЦДІА України у Львові, ф. 180, оп. 2, спр. 21, арк. 46.

Літ.: Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego, z muzyką instrumentową, orzez K. Lipińskiego, zebrał i wydał Waclaw z Oleska. Lwów, 1833, 516 s.; Головацкий Я. Исторический очерк основания Галицко-русской матицы. Львов, 1850, с. 1 прилож.; Нагробноє воспомінаніє: Кирил Блонский, грек.-катол. приходник в Пистини // В±стникъ для русиновъ Австрійскои державы (Відень), 1852, 9жовт. (27 верес.), ч. 75, с. 298—99; Полонскій П. Церковь и приход св. Варвары во В±дни // Новый Галичанин (Львов), 1890, № 22; Франко І. Писаня І. П. Котляревського в Галичині // Записки НТШ. Львів, 1898, т. ХХVI, кн. VI, с. 1—14; ТершаковецьМ. Галицько-руське літературне відродження. Львів, 1908, с. 1—2; Кореспонденция Якова Головацького в літах 1835—49 / Видан. і передм. К. Студинського // Збірник Філол. секції НТШ. Львів, 1909, т. 8—9, с. 260, 269—71, 277, 299—300, 310—11 та ін.; Студинський К. Львівська духовна семінарія в часах Маркіяна Шашкевича (1829—1843) [Додаток] Акти духовної семінарії // Там само, 1910, т. 17—18, CCLX + 460 с.; Возняк М. Галицькі граматики української мови першої половини ХІХ в. Львів, 1911; його ж. З романтичного періоду фольклорних занять Якова Головацького // Возняк М. У століття „Зорі“ Маркіяна Шашкевича (1834—1934). Львів, 1934, ч. 1, с. 121; Щурат В. Віденський друк „Енеїди“ Котляревського в 1848 р. // Щурат В. Вибрані праці зісторії літератури. К., 1963, с. 148—51; СтеблійФ. І. Нездійснене видання „Енеїди“ (До ювілею І.П.Котляревського) [Додаток: три листи К.Блонського] // Жовтень (Львів), 1969, № 8, с.98—105; його ж. Поширення і видання творів І.П.Котляревського в Галичині в 20—40-х роках ХІХ ст. // УІЖ (К.), 1969, серп., № 8 (101), с. 61—62; „Русалка Дністрова“. Документи і матеріали / Упоряд. Ф.І.Стеблій, О. А. Купчинський, Я. Й. Грицак та ін. К., 1989, с. 81—82, 480; АрсеничП., Пелипейко І. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини. Довідник. Косів, 2002, с. 3; Головна Руська Рада. 1848—1851. Протоколи засідань і книга кореспонденції / Упоряд. У. Кришталович, І. Сварник. Ред. О. Турій. Львів, 2002, с.64—73, 75, 84—85, 103, 171, 185; Кулинич М. „Вісник для русинів Австрійської держави“ як трибуна галицького українства: організаційні, ідеологічні та жанрові засади часопису. Львів, 2011, с. 117—18, 168; Кирчів Р. Маркіянове сузір’я. Ті, кого пробудив, „воодушевив“ і повів за собою Маркіян Шашкевич. Львів, 2012, с. 25—26.

Луїза Ільницька

Стаття створена: 2015