БОБ’ЯК Григорій - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОБ’ЯК Григорій

БОБ’ЯК Григорій (Бобяк Г., Бобяк Гринько) (* 24. 02. 1875, с.Великий Говилів Теребовлян. пов., Галичина (нині — Теребовельського р-ну Терноп. обл.) — †25. 10. 1947, м. Львів) — ботанік, міколог, публіцист. Чл. НТШ (з 1907).

Після закінчення поч. школи навч. у Г-зії о. василіян у Бучачі (нині — Терноп. обл.). 1895—99 — студент-стипендіат філос. відділу Яґеллон. ун-ту в м.Кракові (Польща). 1899—1900— асистент каф. анатомії і фізіології рослин цього вишу. Згодом працював учителем у г-зії в м. Дембіці (Польща).

1900—01 — пом. учителя Самбір. г­зії, а після складання пед. іспиту вчителював у Бережан. г­зії (1901—15). 1907—15 та з берез. 1926 до листоп. 1934— чл. управи (з берез. 1934 — чл. нагляд. ради) кооперативу „Народний дім“ у Бережанах (засн. у лист. 1902). Організував кілька читалень „Просвіти“ і т­во „Сільський господар“ у Бережанах.

Окрім того, Б. Г. вивчав гриби, лишайники та мохи у Сх. Галичині, зокрема зібрав великий гербарій цих видів рослин. Колекцію Б. Г. згодом опрацювали Б. Намисловський і К.Руперт (працівники каф. анатомії і фізіології рослин Яґеллон. ун­ту) і опубл. дослідження ботан. збірки вченого у зб. „Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej“ (1908, т. XLIII). Б. Г. 1909 опубл. 3 статті з мікології в тому ж зб., а також був автором наук. пр. про лишайники: „Contributiones ad lichenologiam Haliciae orientalis“ (б. м. і р.).

Осн. наук. зацікав.— ботаніка, зокрема мікологія та ліхенологія Галичини (класифікація грибів („губ“) та лишайників („обрісників“) Перемишльщини, Бережанщини і Підгаєччини), публіцистика.

Перед поч. Першої світової війни Б. Г. розпоч. працю над підручником із ботаніки, який не встиг закінчити: вчений потрапив у полон рос. армії й опинився за Уралом (в Оренбурзькій губ.), де перебував до весни 1918, збираючи і вивчаючи цілющі лікарські трави. Після звільнення і повернення в Україну до арешту польс. владою викладав у Бережанах (1918—19), а згодом деякий час працював дир. Учительської семінарії (пед. ін-ту) у Вінниці.

1923 повернувся до Бережан, де тимчасово працював у харч. кооперативі. Наст. року переїхав до м. Хманова (Польща), де працював викладачем природознавства до виходу на пенсію (1933), а також заклав місцеву плантацію для вирощування цілющих рослин і заготовляв лікарські трави. Автор низки статей на природн. тематику в довоєн. львів. журн. „Життя і знання“.

1941 у часоп. „Бережанські вісті“ опубл. допис Б. Г. п. н. „Каїне, чого вбиваєш брата свого?“, спрямований проти Й. Сталіна. Учений із родиною еміґрував, рятуючись від неминучих репресій, але не встиг перейти лінію фронту і залишився в Галичині. 01. 08. 1947 його заарештовано Дрогоб. обл. відділом НКВС і 29. 08. цього ж року засуджено до 10 р. виправно-трудових таборів, але через 2 місяці Б. Г. помер у пересильній тюрмі у Львові. 22.11. 1995 реабілітований Львів. обл. прокуратурою.

З 1907 — чл. НТШ у Львові, з 1909 — чл. Фізіографічної комісії НТШ. 1902 і 1907 опубл. 3 пр. з мікології та ліхенології у „Збірнику Математично-природописно-лікарської секції НТШ“. Листувався з О. Барвінським. У „Записках НТШ“ (1910, т. ХСVІ) надрук. рец. на статтю Б.Г. про „гімназійний утраквізм“ (про актуальні проблеми тогочас. освіти та кооперації). Полемізував із питань політ. устрою Галичини з А. Чайківським. Листувався з гол. ред. часоп. „Життя і знання“ д. чл. НТШ В. Сімовичем. Контактував із біологами М. Мельником, П. Кордубою.

Пр.: Причинки до ліхенольогії східної Галичини. Обрісники Перемисчини та Підгаєччини // Збірник МПЛС НТШ. Львів, 1902, т. VIII, ч. 2, с.1—8; Про наші губи // Там само, с. 1—22; Причинки до микольогії східної Галичини. Гриби околиці Бережан // Там само, 1907, т. XI, с. 1—41; Кілька слів про наш гімназійний утраквізм // Руслан (Львів), 1909, 12 мая (29 цвіт.) — 19 мая (6мая), ч. 94—100; Дещо про молоко // Життя і знання. Львів, 1935, ч. 10, с. 287—88; Історія одної міської кооперативи. Львів, 1935, 14 с.; Морква // Життя і знання. Львів, 1935, ч. 5, с. 142—43; Перійка (перій) // Там само, ч. 9, с. 264; Сирові ростини як корм і ліки// Там само, ч. 6, с. 181—82; Часник — свята ростина// Там само, ч. 4, с. 116; Зприводу одного Шевченківського свята за Уралом // Там само, 1936, ч.3, с. 90—91; Кропива // Там само, ч.6, с.163; Про вербу та про дуба — як цілющі ростини // Там само, ч. 11, с. 323; Про деякі цілющі ростини// Там само, ч. 10, с.296; Соняшники // Там само, ч. 7/8, с. 197; Дівина // Там само, ч. 6, с. 173—74; Овес// Там само, ч. 12, с.351—52; Омела — цілюща ростина // Там само, 1937, ч. 1, с. 20; Очиток гострий, або розхідник // Там само, ч. 7/8, с. 219; Памяті Христі Альчевської (згадка з приводу двацятьліття української революції) // Там само, ч. 3, с. 95; Рута// Там само, ч. 2, с. 44; Смітнячка (калиточник або лопатки) — лік // Там само, ч.5, с. 138; Українська цитрина // Там само, ч. 10, с.289; Фіялки // Там само, ч. 4, с.106; Шувар (лепеха) // Там само, ч. 9, с. 257; Яблука // Там само, ч.12, с. 348; Альоес (алое) // Там само, 1938, ч. 1, с. 19; Два преважні стягачі (лікувальні трави) // Там само, ч. 7/8, с. 211—12; Деревій (кривавник) // Там само, ч. 5, с. 147; Іслянський мох // Там само, ч. 11, с. 313; Картопля // Там само, ч.2, с. 50—51; Кульбаба // Там само, ч. 4, с. 103—04; Одолян (валеріана)// Там само, ч.10, с. 289; Підбіл // Там само, ч. 3, с. 84; Хвощ // Там само, ч. 9, с. 256; Шалвія // Там само, ч. 12, с.347; Береза // Там само, ч.3, с. 84; Кукурудза // Там само, ч. 9, с. 254; Мята // Там само, ч.7/8, с.207; Рожа // Там само, ч. 6, с. 171; Румянець // Там само, ч. 5, с. 134; Цибуля // Там само, 1939, ч.1, с. 24; Ялівець // Там само, ч.2, с. 43.

Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 11 (Барвінські), спр. 660, оп. 61.

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1908, ч. 33, с. 23; 1922, ч. 65—66, с. 49; Spis nauczycieli szkół średnich w Galicji oraz polskiego gymnasium w Cieszynie. Lwów, 1909, s. 168; [б. а. Рец. на:] Бобяк Г. Кілька слів про наш ґімназійний утраквізм // Руслан, ч.94—100 // Записки НТШ. Львів, 1910, т. ХСVІ, кн. ІV, с. 229; Szafer W. Zarys historii botaniki w Krakowie. Kraków, 1964, s. 74; Słownik biologów Polskich / Рod red. S. Feliksiaka. Warszawa, 1987, s.78; Седляр О. Непорозуміння між українськими націонал-демократами та консерваторами у Галичині напередодні Першої світової війни (на прикладі стосунків А. Чайківського та Г. Боб’яка) // Записки ЛННБ України. Львів, 2003, вип.11, с. 277—89; Сварник Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві: каталог-інформатор. Варшава; Львів; Н.-Й., 2005 („Укр. архів НТШ“), с. 150; Басара Г. Григорій Боб’як // Бережанська гімназія. Сторінки історії (ювілейна книга) / За ред. Н. Волинець. Бережани; Тернопіль, 2007, с. 97—98; Стасьо І. Боб’як Григорій // Українська журналістика в іменах / Ред. М. М. Романюк. Львів, 2008, вип. 15, с. 47—49.

Юрій Ковалів

Стаття створена: 2015