БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ

БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ — давньорус. густо заселена територія на межах вододілу басейнів Прип’яті, Дніпра, Пд. Бугу та Дністра між Київ., Галицькою, Волин. землями та степом із містами Котельнич (перша згадка під 1143), Меджибіж (1146), Болохов (1150), Мунарев (1150), Божеський (1152), Шоломниця (1159), Микулин-Волинський (1169), Полоний (1169), Межимостя (1170), Колодя жин (1240), Голодок-Болоховський (1241), Деревич (1241), Дядьків (1241), Кобуд (1241), Кудин (1241). Спочатку Б. з. була част. Київ. землі, а з поч. ХІІІ ст.— Волинської. Болохов. князі стали прямими данниками ординського еміра Куремси, і їхні міста зруйнували війська кн. Данила Романовича у 1241 та його синів Лева і Шварна — у 1254—56.

В істор. науці давно триває дискусія навколо болохов. князiв. Їх вважали туземними князями на зразок князів чорних клобуків Кондувдия чи асимiльованими половцями (версія Д. Зубрицького, пiдтримана I. Шараневичем, Н. Молчановським таiн.), але це повнiстю спростовано археол. дослiдженнями, якi не залишають сумнiвiв, що Б. з. густо заселяли нащадки полян, древлян та уличiв. А.Петрушевич вважав їх сiльс. кенезями-суддями, аналогiчними пiдкарпатським у селах на волоському правi. За М. Котлярем, вони були боярами, якi виступали проти об’єднавчої полiтики Данила Романовича. Але обидві ці версії не зовсiм узгоджуються з джерелами, адже мазовецький кн. Болеслав прямо звернувся до Данила: „Це не твої воїни, вони є окремими князями“. „Братiєю“ називали їх також iн. князi. До того ж лiтописцi нiколи не плутали бояр із князями.

У НТШ питання болохов. князів і Б.з. найбільше вивчали М. Грушевський, І.Крип’якевич і Л. Войтович.

М. Грушевський локалізував територію болохов. міст. Учений вагався, куди віднести болохов. князів, але звертав увагу, що вони були окр. князями, а не боярами. Він уважав, що громади болохов. міст шукали можливості звільнитися від князів. влади з її податковим гнітом, через що і легко визнали зверхність ординців. Історик підкреслював соціально-політ. характер боротьби болоховців із Данилом Романовичем та з його синами.

І. Крип’якевич дотримувався схожої позиції, наголошуючи, що болохов. князі були справж. князями, а не боярами, і розвиваючи версію М. Грушевського стосовно соціально-політ. боротьби болохов. міст.

Є й ін. версії походження цих князів. Їх вважали також Ольговичами, якi вцiлiли тут пiсля трагедiї 1211 (М. Карамзiн, М. Арцибашев, М.Квашнiн-Самарiн, Р. Зотов). Але ці дослідники відносили кн. Iзяслава Мстиславича, який 1235 захопив Київ i вимагав у Данила Романовича повернути свою „братiю“ — болохов. князiв, до Ольговичів, тодi як він був Смоленським Мономаховичем). М. Баумгартен вважав болохов. князів нащадками Iнгвара Ярославича, котрі зберегли тiльки цю част. його володiнь. Один із них — Борис Ярославич — під 1234 згаданий як князь меджибiзький. На думку цього вченого, у Бориса було ще два брати, котрi тримали Болохов. Справдi волинськi Мономаховичi були „братiєю“ для смоленських Мономаховичiв. Уважаючи, що їхні права на Луцьк i Сх. Волинь вагомiшi вiд прав Данила Романовича, цi князi i їхні нащадки були послідовними противниками кн. Данила, виступаючи завжди на боці його ворогів. Окрiм того, безпосереднє сусiдство з ординцями змушувало їх до спiвпрацi. Нащадками болохов. князiв могли бути подiльський кн. Дмитро, який брав участь у битвi на Синiх Водах 1362, його син Федiр, а також князі Звягольськi та Деревинськi (вiдомi у ХV ст.).

Літ.: Дашкевич Н. П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // Труды III Археологического съезда в Киеве. 1874. К., 1876, т. 2, с.69—139; його ж. Новейшие домыслы о Болохове и Болоховцах // Киевские университетские известия. К., 1884, кн. 6, с. 155—86; його ж. Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах// Там само. К., 1899, кн. 1, с. 1—63; Петрушевич А. С. Кем были Болоховские князья? Львов, 1877; Молчановский Н. Очерк известия о Подольской земле до 1434 г.: преимущественно по летописным источникам. К., 1885, с. 102—43; Грушевский М. С. К вопросу о Болохове // ЧИОНЛ, 1893, кн. 7, отд. 2, с. 3—11; його ж. До Болоховщини: Губинське городище // Записки НТШ. Львів, 1896, т. X, кн. ІІ, с. 2—3; його ж. [Рец. на:] Дашкевич Н. Еще разысканія и вопросы о Болохов± и Болоховцах // Университетские Известия. К., 1899, кн. 1, с. 1—63 // Там само, 1899, т. ХХХ, кн.IV, с. 5—7; його ж. Iсторiя України-Руси. Львів, 1905, т. 3, с. 155—61, 535—36; BaumgartenN. Genealoges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siecle / Orientalia Christiana, N 35. Roma, 1927, p. 60—62; АндрiяшевО. Лiтописне Болохово i болохiвськi князi // Науковий збiрник за рiк 1929. Записки iстор. секцiї УАН, ранiше УНТ в Києві. К., 1930, т. 32, с.20—31; Раппопорт П. А. Города Болоховской земли // Краткие сообщения Ин-та истории материальной культуры АН СССР. М., 1955, вып. 57, с. 52—60; Липко С. А. Де був давнiй Болохов? // УІЖ, 1971, № 4, с. 99—104; Терещук К. I. До питання про локалiзацiю Болохiвської землi // Дослiдження з слов’яно-руської археології. К., 1976, с. 164—75; Крип’якевич I. П. Галицько-Волинське князiвство. К., 1984, с. 25—26, 55—56; ВойтовичЛ. В. Болохiвськi князi // Київ, 1991, № 8, с.158—59; його ж. Волинська земля князiвських часiв (Х—ХII ст.) // Проблеми iсторичної географiї України. К., 1991, с. 17—18; його ж. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006, с.503—06; його ж. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії // Записки НТШ. Праці Комісії спец. (допоміжних) істор. дисциплін. Львів, 2006, т. CCLII, c. 187—205; КотлярМ. Ф. Галицько-Волинська Русь. К., 1998, 336с.

Леонтій Войтович

Стаття створена: 2015