БОТКІН Михайло (* 1839, м. Москва, Росія — † 04. 02 (22. 01). 1914, м. Санкт-Петербург, Росія) — рос. істор. живописець і жанрист академ. напряму, історик живопису, ґравер, мистецтвознавець, археолог, колекціонер і меценат.
Походив із моск. купецької родини, яка займалася торгівлею чаєм, кавою та цукром. Брат літератора й критика Василя Боткіна, Марії (дружини поета А. Фета), колекціонера Дмитра Боткіна, лікаря-терапевта Сергія Боткіна, який висунув гіпотезу про інфекційну природу т. зв. катаральної жовтяниці, згодом названої хворобою Боткіна.
Вихованець Імператор. академії мист-в (1856—58), з 1863 — акад. цієї академії, з 1869 — чл. Нім. археол. ін-ту в Римі, з 1879 — чл. ради Імператор. академії мист-в, 1888 — чл. ради Імператор. археол. комісії, чл. Т-ва підтримки миств, з 1896 — дир. Музею Тва підтримки мист-в. Обіймав 18 офіційних посад у різних установах.
Приятелював із живописцем О. Івановим, творчість якого досліджував. Видав пр. „Александр Андреевич Иванов: Его жизнь и переписка, 1806—1858 гг.“ (1880), в якій подано життєпис Іванова нім. мовою. Це вид. стало базою для студій укр. мистецтвознавця Всеволода Зуммера (1885—1970).
Прибл. 20 р. жив і працював в Італії, де й почав збирати колекцію мист. творів. Під час багаторічних мандрівок завдяки археол. заняттям створив музей. З італ. мандрівок 1858—63 привіз до Санкт-Петербурга коштовні пам’ятки ренесансного й антич. мист-ва. Особливо видатними вважають його колекції ваз і теракот. Придбав картини видатних майстрів пензля Пінтуріккіо, Сандро Боттічеллі, Андреа Мантенья та ін. Протягом 50 р. колекціонував предмети мист. старовини — твори антич. візант., староукр., готичного й ренесансного мист-в. Його збірка розміщувалась у п’яти кімнатах власного будинку в Петербурзі на Васильєвському острові.
1911 власним коштом видавав рос. та франц. мовами каталог „Собрание М. П. Боткина“ з дод. 103 табл. На 36-й табл. відтворено ланцюг перегородчастої емалі ХІІ ст. з 20 ланок із київ. розкопок, хрест камінний зі золотою прикрасою, образ Богородиці з каменя, золоті серги, бронзові серги, прикрашені перебірчастою емаллю, золоті ковти та вісім золотих серег. Вважаючи Музей у Львові А. Шептицького (нині — НМ у Львові), який очолював д. чл. НТШ І. Свєнціцький, одним із найвидатніших музеїв Європи, 1912 Б. М. переслав туди примір. цього вид. франц. мовою — „Collection M. P. Botkine“. Записаний до інв. кн. музею під ч. 13610. Зберігся портрет Б. М., який виконав І. Рєпін. Про збірки Б. М. писали А. Бенуа, С. Яремич та ін. Ост. виявив аналогії між речами збірки Б. М. і ханенківської збірки, а також із розкопок гр. О. Бобринського в околицях Сміли. Існують аналогії між давньорус. сергами зі збірки Б. М. та виявленими під час розкопок на Княжій горі 1891, які проводив д. чл. НТШ М. Біляшівський. Зі збіркою Б. М. на основі публікацій були ознайомлені працівники Музею НТШ. Каталог випозичався на поч. 1913 Музеєм НТШ для порівн. зіставлень і уточнень опису окр. археол. експ., надісланих до Музею НТШ Ф. Вовком та викопаних археологами НТШ.
Після більшовицького перевороту збірки Б. М. націоналізовано. Найкоштовніші їхні част. надійшли до Рос. музею та Держ. Ермітажу в Санкт-Петербурзі.
Пр.: Собрание М. П. Боткина / Репринт. изд. 1911 г. СПб., 2009.
Літ.: Бенуа А. Н., Яремич С. П. и Б. В. Собрание Михаила Петровича Боткина // Художественные сокровища России, 1902, с. 45—62 (Описание таблиц и рис. в тексте № 2 и 3, посвященных собранию М. Боткина, с. 43—54 (табл.), 55—66 (іл. у тексті); Зуммер В. М. О вере и храме Ал. Иванова // Христианская мысль. К., 1917, сентябрь—октябрь, № 9—10, с. 47—63; ноябрь—декабрь, № 11—12, с. 47—61; його ж. Книга Боткина как материал для биографии Ал. Иванова // Мистецтвознавство, 1928—29, дод. 1, с. 1—16; його ж. Эсхатология Ал. Иванова. Х., 1929, с. 387—409 (Отд. оттиск из ІІІ выпуска „Ученых записок Научно-исследовательской кафедры истории европейской культуры“); Двайцятьпять-ліття Національного музею у Львові. Львів, 1930, с. 73; Степан Петрович Яремич. СПб., 2005, т. І—ІІ / Составители И. И. Выдрин, В. П. Третьяков; т. ІІІ; Банников А. П., Сапожников С. А. Собиратели и хранители прекрасного: Энциклопедический словарь. М., 2007, с. 63—65; Майко І. І. Товариш Ернста Всеволод Зуммер // Пам’ятки України, 2012, жовт., № 10 (180), с. 48—55: іл.
Сергій Білокінь