БОШНЯК Младен - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОШНЯК Младен

БОШНЯК Младен (Bošnjak Mladen) (* 05. 09. 1912, м. Загреб (нині — Хорватія)— † 01. 07. 1978, м. Констанц, Німеччина) — хорв. бібліограф, славіст, журналіст, етнограф. Чл.-кор. НТШ Європи (з 1977).

Серед. освіту здобув у Загребській г­зії. 1937 закінчив географ. та істор. відділи філос. ф-ту Загреб. ун-ту. Під час навчання був ред. студент. журн. „Хрватска смотра“, заприятелював з українцями, які студіювали в Загребі, і зацікавився укр. проблематикою. Багато друк. у різних хорв. часоп. розвідок про укр. культуру, зокрема про Т. Шевченка, Марка Вовчка, С. Гулака-Артемовського, М. Шашкевича, В. Стефаника. Співпрацював із довоєнним львів. журн. „Обрії“ за ред. Б. Кравціва.

1937—41 — працівник б-ки Загреб. ун-ту. З 01. 10. 1940 — чл. Хорв. т-ва бібліотекарів. 1941—45 — аташе при Мін-ві інозем. справ Незалежної Держави Хорватія. Після падіння НДХ Б. М. засудили до багаторічного ув’язнення за його діяльність у часи окупації.

1950, після розриву Югославії з СРСР, вийшов на свободу; після звільнення тимчасово працював бібліотекарем у психлікарні „Врапче“ у Загребі. 1950—52— викладач Катол. єпископ. г-зії в Загребі, згодом — бібліотекар Нац. та університет. книгозбірень, а з 1954 — працівник б-к фармацевт. та кораблебуд. ф-тів Загреб. ун-ту. Чл. редколегії і співавтор вид. „75-ліття викладання на фармацевтичному факультеті Загребського університету, 1882—1957“ (1957), співавтор кн. „100 років Ін-ту мореплавства в Дубровнику“ (1952), секретар і тех. ред. часоп. „Bulletin scientifique“.

1972 Б. М. повторно засуджено, цього разу за зв’язки з еміґрацією, проте він устиг нелегально перетнути кордон СФРЮ і переїхав у Німеччину, де працював книгознавцем у б-ці Констанцького ун-ту, продовжуючи брати участь у діяльності хорв. еміґрації.

Осн. наук. зацікав.— дослідження інкунабул, бібліографія, антропогеографія, хорв. етнографія (театр. справа, традиційна архітектура).

Автор етнограф. дослідження „Типи будівель і сільських поселень у хорватів та їхніх сусідів“ (1938) — першої з відомих друк. пр. про типологію традиційної хорв. архітектури, а також кн. „Razasuta zrna/Priče i crtice“ (1941), „Bibliografija kožarstva i gumarstva“ (1955), „Upute za popisivanje prinova. Рravila za katalogizaciju knjiga“ (1957, у співавт.), „Abecedno kazalo Univerzalne decimalne klasifikacije“ (1960). Дописував до журн. „Bunjevačko kolo“ (1933—34), „Hrvatska smotra“ (1934—36, 1943), „Alma mater Croatica“ (1937/38—1940/41), „Almanah hrvatskih sveučilištaraca“ (1938), „Tatre i Velebit“ (1942—43), „Hrvatska revija“ (1942—44), „Hrvatska misao“ (1944), „Nova Hrvatska“ (1944), „Život za Hrvatsku“ (1945), „Starine“ (1954), „Republika“ (1955), „Slovo“ (1957), „Sveučilišni vjesnik“ (1957, 1960—61), „Farmaceutski glasnik“ (1958, 1963—64), „Acta historica medicinae, pharmaciae, veterinae“ (1961, 1964), „Bulletin Zavoda za likovne umjetnosti JAZU“ (1962—66), „Bulletin Scientifique“ (1965), „Jadranski zbornik“ (1969), „Beiträge zur Inkunabelkunde“ (Berlin, 1969) та „Informatologia Yugoslavica“ (1969).

Вивчав слов’ян. інкунабули, зокрема першу друк. кн. хорватів, катол. требник „Misal“ (1483), а також досліджував укр., рос., чес., хорв. і чорногор. стародруки.

Видав першу детальну наук. працю англ. мовою про слов’ян. стародруки „A study of Slavic incunabula“ (1968), яку згодом перевид. хорв. мовою (1970). У ній присвятив багато уваги укр. інкунабулам, аналізуючи діяльність Ш. Фіоля, одного із перших друкарів укр. книжок, і разом із д. чл. НТШ З.Кузелею стверджував, що для аналізу першодруків Фіоля необхідний типолог. аналіз використаного ним друк. шрифту.

З 1977 — інозем. чл.-кор. НТШ Є (від Філологічної секції). Досліджував наук. пр. серб. мовознавця, інозем. д. чл. НТШ В.Яґича про слов’ян. інкунабули. Разом із д. чл. НТШ К проф. К. Бідою був співред. вид. „Літопис попа Дуклянина“ (Ottawa, 1986)— укр. перекл. однойм. тв. хорв. письменника Ф. Шішича (F. Šišiča) (1928), опубл. за сприяння колеги Б. М., чл. НТШ К А. Івахнюка.

Пр.: Хорватська література // Обрії (Львів), 1936, ч. 10—11, с. 5; ч. 13—14, с. 2; ч. 19—20, с. 3, 5; ч. 21—22, с. 4; Vatroslav Jagić — Slavenske inkunabule na pergameni // Republika, 1954, god.10, br. 9, s.747; Može li se ustanoviti broj listova prve hrvatske tiskane knjige // Там само, 1955, god. 11, br. 1, s. 62—68; Sačuvani primjerci prve hrvatske tiskane knjige // Slovo (Journal of Old Church Slavonic Institute), 1957, N 6—8, p. 297—310; Centralna knjiћnica (Farmaceutakog fakulteta)// Spomenica Farmaceutakog fakulteta Sveučilišta u Zagrebu. Zagreb, 1958, s. 48—49; Drvorezi u primjercima prve hrvatske tiskane knjige // Bulletin Zavoda za likovne umjetnosti Jugoslovenskog akademiji znanosti i umjetnosti, 1962, god. 10, br.1—2, s. 54—62; Vodeni znakovi hrvatskih inkunabula // Там само, br. 3, s. 20—50 (у співавт.); O nalazima iz najstarijih tiskara// Там само, 1963, god. 11, br. 1—2, s. 108—22; Minijature u Jugoslaviji// Там само, 1964, god. 12, br. 1—2, s. 36—40; Tragom prvih hrvatskih tiskara // Там само, s. 85—93; O problemu prvih hrvatskih tiskara u svijetlu slavenske inkunabulistike // Там само, 1965, god. 13, br. 1—3, s. 167—89; Minijature Bartol Kubavac // Там само, 1966, god. 14, br. 1—3, s. 155—58; Oštampariji, štamparu i izdavanju ukrajinskih inkunabula na narodnom jeziku // Там само, s. 92—109; [Рец. на:] Mihailoviƒ G. Srpska bibliografija XVIII veka. Beograd, 1964 // Slovo (Journal of Old Church Slavonic Institute), 1967, N 17, p. 202—05; A study of Slavic incunabula. Zagreb; München, 1968, 195 s.; Ein Exemplar der Inkunabel „Hortus Sanitatis“ in Zagreb // Beiträge zur Inkunabelkunde, 1969, N 4, S.155—58; Knjižnice pavlina u Crikvenici i Novom Vinodolskom // Jadranski zbornik, 1969, br. VII, s.461—503; [Рец. на:] Molin V. Venecija, kolijevka glagoljske i čirilske štamparije // Starine, 1969, kn.54, s. 223—28; O hrvatskom glagoljskom prvotisku // Ur.: I. FrangeÓ, S. Goldstein et al. Misal po zakonu rimskog dvora: prvotisak 1483. Zagreb, 1971, s. 31—44; [Рец. на:] Bauer E. Slava i tragika Hrvata, izabrana poglavlja hrvatske ratne povijesti. Beč; München, 1973 // Hrvatska revija, 1973, god.23, s. 593—94; Indijska vaza // Тамсамо, 1974, god. 24, s. 497—500; Dvije značajnehrvatske knjiћice: I. Inkunabula Nikole Modruškog; II. Nepoznata i najrjedja knjiga iz „Republike Hrvatske“ // Там само, s. 590—98; Nepoznati stihovi Zvonka Kuhara: prigodom prvog objavljivanja sačuvanih Kuharovih triju pjesama // Там само, s.204—05; [Рец. на:] Bauer E. Zwischen Halbmond und Doppeladler. 40 Jahre Österreichische Verwaltung in Bosnien-Herzegowina. Wien; München, 1971 // Там само (Jubilarni zbornik 1951—1975), 1975, god. 25, s. 125—27; Još o Lazici Čurčiću // Там само, s.413—15; Hrvatski minimalistički pokret // Там само, 1976, god. 26, s. 340—45; [Рец. на:] Vidović M. Sakrivena strana Mjeseca, zapisi o Titovim tamnicama. München; Barcelona, 1977 // Там само, 1978, god. 28, s. 314—16; Sudbina Ambroza Draganića // Там само, s. 89—94.

Літ.: ðic N. Naša najstarija knjiga // Glas Istre, 1955, god. 12, br. 31, s. 4; його ж. Potpunost prve hrvatske tiskane knjige // Riječka revija, 1956, god.5, br. 1—2, s. 73; Putanec V. Problem predsenjskih tiskara u Hrvatskoj // Jadranski zbornik, 1959—60, god. 4, s. 52—96; Винар Л. [Рец. на:] Bošnjak M. A study of Slavic incunabula. München, 1968, 195 p. // Укр. історик, 1969, ч. 4, с. 131; BoÓkov ð. Leksikon pisaca Jugoslavije. Novi Sad, 1972, t. 3, s.333; Івахнюк А. В. Хорватська україніка // Сучасність, 1972, ч. 5, с. 120—25; Струмінський Б. До питання слов’янської інкунабулістики (у зв’язку з монографіями М. Бошняка) // Укр. історик, 1977, ч.1—2, с. 96—101; [б. а.] Смерть українського приятеля // Сучасність, 1978, ч. 10, с.112—13; Атанасов П. Яков Крайков: Книжовник. Издател. График XVI в. Cофия, 1980, с. 30; Markoviƒ K. O tradicijskoj arhitekturi kao kulturnoj pojavi // Zbornik za narodni život i običaje Južnih Slavena, 1983, god. 49, s. 355; M. Òb. Bošnjak Mladen // Hrvatski biografski leksikon. Zagreb, 1989, t. 2, s.207; Хроніка НТШ. Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 173; Українці Хорватії: матеріали і документи / Відп. ред. С.Бурда. Загреб, 2002, кн. 1, с. 71.

Юрій Ковалів

Стаття створена: 2015