БОЯН - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БОЯН

„БОЯН“ — хорове т-во, яке існувало у 1891—1939. Історія „Б.“ окреслена трьома етапами: перший — етап формування та розгортання діяльности — 1891—1901; другий — 1901—14; третій — після невеликої перерви під час Першої світової війни до 1939.

1890 на одному із засідань т-ва „Руська бесіда“ виникла думка про створення у Львові співацького гуртка п. н. „Б.“ 25. 01. 1891 укомплектовано орг. к-т „Б.“ у складі В. Шухевича, А. Вахнянина, С.Федака, разом з якими Є. Барвінська, Г. Шухевич, О. Бажанська, О. Колесса, Л.Озаркевич виступили як засн. т-ва. 02.02. 1891 відбулися перші заг. збори т­ва, де обрано першу управу „Б.“, головою якого став В.Шухевич. За статутом, ціллю т-ва було „плекання головно русько-національного співу, так хорального, як і сольного, а також інструментальної музики“. Засобами досягнення такої мети були концерти у Львові і на виїздах по краю, розписування конкурсів на найкращі хорові та вокальні твори, формування муз. б-ки, муз. вид-ва, відкриття муз. школи під патронатом т­ва. Концертне життя „Б.“ було насиченим постійно, від перших днів існування. Набули широкого резонансу концертні поїздки „Б.“ Галичиною, поїздка з концертом до Праги 1891. Хор брав участь у всіх суспільно-культ. заходах. Не обходилося ні одне вшанування Т. Шевченка у Львові без участи „Б.“ Особливо пам’ятним був концерт з участю сольних номерів С. Крушельницької, М. Менцинського, Є. Купчинського 1897. З часу існування „Б.“ підтримував тісні творчі взаємини з композиторами, стимулював їх до творчої праці через організацію конкурсів, у яких у різні роки відзначалися тв. Д. Січинського, Ф.Колесси, Й. Кишакевича, С.Людкевича та ін. Тв. ці відразу виконували на концертах. Тісна дружба єднала т­во з М. Лисенком, якого обрано почес. чл. „Б.“ Він передавав для виконання хору свої нові тв. („Львівському Боянові“ присвятив кантату „Радуйся ниво...“, сл. Т. Шевченка). Саме „Б.“ став ініціатором і гол. виконавською силою під час відзначень у Львові 35-річної творчої діяльности М. Лисенка в груд. 1903. Справа підгот. ювілею М.Лисенка об’єднала НТШ і „Б.“ Від НТШ рішенням 23 засідання Виділу (президії) Т-ва 28. 10. 1903 на ювілейні торжества було обрано делегатом К. Студинського, крім того, на 25 засіданні 26.10. 1903 „поставлено дати Лисенкові від товариства лавровий вінець, а суму зложену членами (247 кор.) доповнити до 500 кор.“ 1904 почес. чл. „Львівського Бояна“ М. Лисенка обрано почес. чл. НТШ з нагоди його творчого ювілею.

Т-во проводило конкурси на найкращі хорові тв. композиторів, і згодом ці тв. звучали у виконанні „Б.“ з концертних підмостків. У різний час переможцями такого конкурсу ставали Д.Січинський, Ф.Колесса, С.Людкевич, Й. Кишакевич та ін. З тв. композиторів-переможців, як і з тв. М.Лисенка, формувалася б-ка т­ва, їх вид. у серії „Бібліотека Львівського Бояну“.

Згодом хори „Б.“ почали виникати в ін. містах Галичини: Перемишлі, Бережанах, Стрию, Коломиї, Станіславові, Чернівцях (1899), Тернополі, Снятині тощо.

Перемишльський „Б.“ заснували 1891 композитор, диригент і свящ. М. Копко та адвокат Т. Кормош. У той час налічував 35 чл. Диригентами Перемишльського „Б.“ були М.Копко, Д. Січинський, Й.Кишакевич, В. Лозинський, В. Домет-Садовський. Брав участь у мандрівках містами Галичини (Ярослав, Самбір, Городок, Ліска), зокрема 1899 організував артистич- ну прогульку.

Станіславівський „Б.“ організували 1894 диригент і музикознавець Іван Біликовський та Р. Зарицький. Згодом до цього „Б.“ доєдналися такі діячі, як Є.Якубович, Д. Січинський, І. Кокорудз. 1900 при Станіславів. „Б.“ відкрито муз. школу, де вчителював Д.Січинський, який 1902 разом із Є.Якубовичем створив муз. вид­во при „Б.“ Першим випуском цього вид-ва було вид. Д. Січинським аранжування пісні „Не пора“ на сл. І.Франка. Здобутком Станіславів. „Б.“ була зібрана значна муз. б­-ка.

Стрийський „Б.“ з’явився 1901 на основі „кружка музичного“, засн. адвокатом Є. Олесницьким та о. В. Нижанківським. Чл.-засн. т-ва були також о. О. Бобикевич, І. Вахнянин (брат композитора А.Вахнянина). На момент створення налічував 65чл. Диригентами хору були в різний час В. Нижанківський, композитор О.Нижанківський. Хор співпрацював із видатними співаками: С. Крушельницькою (концерти в Жидачеві, Трускавці), О.Мишугою (в 1901). Стрийський „Б.“ давав чимало концертів у Долині, Рожнятові, Болехові, Дрогобичі, Самборі, Сколе. 1902 Стрийський „Б.“ організував ювілейний концерт Д. Бортнянського, а 1903 взяв участь у торжествах до ювілею М.Лисенка у Львові.

Коломийський „Б.“ заснували 15. 12. 1895 П. Ільницька, А. Недільська, А.Кульчицька, М. Курнякова, М.Кульчицька, Т.Заячківський, С. Недільський та ін. На момент заснування налічував 52 чл. Осн. сфера діяльности — шевченківські концерти. 1896 хор організував виступи в Печеніжині, Городенці. 1898 виступав із С. Крушельницькою, 1900 — з Гушалевичами.

Снятинський „Б.“ засн. 01. 11. 1901. Чл. першого виділу хору були Ф. Огоновський, А. Сімович (батько композитора Романа Сімовича), Є. Шепарович, А. Гуменюк, О. Данкевич, П. Рубінгер, Є.Глинський. На час заснування налічував 80 чл. Найважливіші виступи Снятинського „Б.“: концерт до 25-річчя понтифікату Лева ХІІІ (1902), вечори пам’яти Ю.Федьковича (1903), Шевченківський вечір у Заболотові (1903), організація муз. вечорниць і балів.

Терноп. „Б.“ засн. 17. 01. 1901 заходом Омеляна Терлецького. В той час налічував 30 чл. Від 1901 давав щорічні шевченківські концерти, а крім того, виступав у Золочеві, Теребовлі. Брав участь у торжествах до ювілею Лисенка у Львові 1903. Багаторічним головою Терноп. „Б.“ був юрист за освітою, поет і драматург І. Мидловський. Терноп. „Б.“ постійно співпрацював із хоровими колективами околичних сіл: хором і оркестром у с. Денисові під кер. о. І. Вітошинського, хорами у с.Івачові, Острові, двома терноп. хорами. У Терноп. „Б.“ був також 1скрипаль, 1челіст і кілька піаністок. У концертах за участю Терноп. „Б.“ виступав цитрист Є.Купчинський.

Зусиллями А. Вахнянина 1901 всі галицькі хори „Б.“ було об’єднано в одну орг-цію — Союз співацьких і музичних товариств. Цей факт у розвитку хорового т-ва завершує етап його становлення і знаменує переконливий перехід на професійну муз. основу. На заг. зборах Союзу... 21. 04. 1907 його переіменовано на „Му зичне товариство ім. М. Лисенка“. У списках прийнятих до Союзу... чл., які зафіксовано у кн. „Протоколів Музичного товариства ім. М. Лисенка“ від 1903, коли т-во йменувалося ще „Союзом співацьких і музичних товариств“, до 1922 є чимало чл. НТШ. Тож протокол т-ва від 06. 11. 1907 наводить список новообраних чл. Муз. т-ва ім. М. Лисенка, серед яких О.Колесса, І.Копач, О. Макарушка, І. Огоновський, П.Огоновський, В.Охримович, П.Сушкевич.

Саме під гаслом становлення професіоналізму проходить розвиток т-ва у другому етапі (1901—14) і повністю розгортається у третьому, після короткої перерви у зв’язку з війною (до 1939). Перший знаменний факт, який це символізує,— відкриття 1903 під патронатом Союзу співацьких і муз. т-в муз. школи — Вищого музичного інституту. У приміщенні ін-ту проводили репетиції „Б.“, ін-т виховував муз. кадри, котрі виступали згодом у хорі т-ва.

Професіоналізм проявився передовсім у збагаченні репертуару тв., недоступними аматорському виконанню, як укр. авторів (С. Людкевича, М. Лисенка, В.Барвінського, К. Стеценка, О. Кошиця, М. Леонтовича, П. Козицького), так і зарубіжних. Виконання тв. інозем. авторів сприяло популяризації тв. європ. музики, які ще в Галичині не виконувалися. Так, 1912 на шевченківському концерті „Б.“ уперше виконував ораторію Г.Ф. Генделя „Ізраїль в Єгипті“; 1929 „Б.“ підгот. програму хорових тв. нім. романтиків. 1912 з ініціативи С. Людкевича організовано перший тем. вечір тв. європ. автора— Ф. Шуберта, в якому „Б.“ узяв участь. Поява тем. концертів — це теж ознака фаховости хору т-ва. Такі тем. концерти були організовані і з тв. укр. авторів, залежно від дат муз. життя: 1914 — грандіозний концерт до століття Т. Шевченка, 1912 — концерт пам’яти М.Лисенка, 1913 — концерт до 40-річчя творчої діяльности І. Франка, 1920 — до річниці смерти О. Нижанківського, 1921— до річниці смерти М. Вербицького, 1925 — до 25-ліття творчої діяльности С.Людкевича (відбулося виконання „Кавказу“), того ж року — концерт до століття смерти Д.Бортнянського, 1912— до століття організації хору в Перемишлі. Крім того, хор постійно брав участь у щорічних шевченківських концертах, які завдяки новим тв. укр. та інозем. авторів набули певного просвітн. характеру. Професура ін-ту активно долучалася до співпраці з „Б.“: у концертах у різних амплуа (диригенти, концертмейстери, солісти) виступали С.Людкевич, В.Барвінський, Г. Ясеницька, Ф.Кребс, Б. Кудрик та ін.

Серед кер. і диригентів „Б.“ чимало відомих в укр. муз. культурі діячів — чл. НТШ: А. Вахнянин (1892—1894 очолював Історичну секцію НТШ), О. Нижанківський, В. Шухевич (з 1890-х рр. чл. Математично-природописно-лікарської секції Т­ва, згодом чл. Етнографічної комісії НТШ), С. Федак, С. Людкевич, Ф. Колесса (чл. Етнограф. комісії, чл. Виділу (президії) Т­ва), Й. Кишакевич (чл. Т-ва 1914), М.Колесса та ін. Дехто з них (В.Шухевич, С. Людкевич, Ф. Колесса) в різні роки друк. свої пр. в НТШ, і на засіданнях комісій та секцій Т­ва проводилось обговорення цих праць.

Окрім того, з НТШ співпрацювало чимало музикантів, які не були чл. Т-ва, проте були визначними діячами „Б.“ Так, на засіданні Етнограф. комісії 1900 „порішено віднестися до о. Ост. Нижанковського, аби передав пісні, передані йому для згармонізованя, комисії, яка буде старати ся їх відповідно видати“.

На 8-му засіданні Виділу (президії) 20. 06. 1913 ухвалено „приняти до музея в депозит шафу „Бояна“ з музичними інструментами“. Ймовірно, йдеться про збірку нар. інструментів М.Лисенка для експонування в рус. павільйоні Краєвої вистави у Львові 1894. 1913 „Справозданє з бібліотеки за час від 1 мая до 31 серпня 1913“ зафіксувало, що т-во „Б.“ подарувало до Бібліотеки НТШ 52 кн., крім того, 1937 С. Людкевич — 251 нотне вид.

Центр. фіґурою, яка поєднувала працю в НТШ і в „Б.“, був С.Людкевич. На 17-му засіданні Виділу (президії) НТШ 10.06. 1936 „при історико-філософській Секції утворено музикологічну комісію під проводом др. С. Людкевича“. До комісії увійшли також З. Лисько як заст. голови, Б. Кудрик як секретар, Й. Хоминський як заст. секретаря. Крім управи, першого року комісія налічувала 11 чл., другого — 12 чл. За перший рік комісія провела 3 засідання, присвячені В. Матюкові та М.Лисенкові. Ще 1934 утворено Союз українських професійних музик і чимало чл. „Б.“ та НТШ були також чл. СУПроМу, тому це зумовлювало тісну співпрацю всіх трьох муз. інституцій. Цю співпрацю ілюструє книга протоколів засідань СУПроМу. Згодом видавцями журн. „Українська музика“ стали СУПроМ та Музикол. комісія НТШ.

З „Б.“ співпрацювало чимало відомих співаків, серед яких С. Крушельницька, О. Мишуга, М. Менцинський, М. Микиша, М. Голинський, О. Бандрівська.

1939 на базі т-ва „Б.“ організовано Держ. академ. хорову капелу „Трембіта“.

Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 867, оп. 1, спр. 24, арк. 17; спр. 25.

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 2, с. 25; 1902, ч. 9, с. 10; ч. 10, с. 32; 1903, ч.16, с. 2—3; 1905, ч. 22; ч. 24, с. 14; 1913, ч. 55, с. 4, 13; 1914, ч.58—59, с.5; 1937, ч. 73, с. 19, 56, 84; 1939, ч. 74, с. 50; Волошин М. Львівський Боян // Альманах музичний: літературна часть Першого ілюстрованого калєндаря музичного на рік 1904. Львів, 1904, с. 105—11; Ханик Л. З історії хорового товариства „Львівський Боян“ // Українське музикознавство: Науково-методичний щорічник. К., 1969, вип. 5, с. 157—65; його ж. Історія хорового товариства „Боян“. Львів, 1999; Штундер З. Станіслав Людкевич і його співпраця в етнографічній та музикологічній комісіях Наукового товариства ім. Шевченка // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 1993, т.ССХХVІ, с. 456—62; її ж. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. 1 (1879—1939). Львів, 2005; Союз Українських Професійних Музик у Львові: Матеріали і документи. Львів, 1997, с. 86, 90, 120, 124, 135; Горак Я. Взаємини між Анатолем Вахнянином та Миколою Лисенком (до історії контактів М. Лисенка з галичанами) // Микола Лисенко та українська композиторська школа: Зб. наук. праць. К., 2004, с. 87—98; його ж. Львівські святкування 35-літнього ювілею творчої праці Миколи Лисенка // Musica humana: Зб. ст. кафедри музичної україністики. Львів, 2005, вип. 2, с. 369—81; йогож. Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Львів, 2009, 232 с.; Мельник-Гнатишин О. Микола Лисенко і Наукове товариство імені Шевченка // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 2004, т.CCXLVII, с. 363—75.

Яким Горак

Стаття створена: 2015