БРИК Іван - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БРИК Іван

БРИК Іван (крипт.: Б. І., Бр. І., І. Б., і.б.) (* 08. 07. 1879, с. Устрики-Долішні Ліського пов., Галичина (нині — Польща)— † 17. 09. 1947, м. Ляндек, Австрія)— філолог, славіст, історик, педагог, громадсько-культ. діяч. Д. чл. НТШ (з 1919).

Навч. в укр. г-зії у Перемишлі (1891—98). Вищу освіту здобував в ун-тах Львова (1898—1901), Праги (1901—02) і Відня (1902—03). Студіюючи у Львові гуманіт. науки, брав акт. участь в діяльності „Академічної громади“ та „Наукового кружка“, що діяв при ун-ті; у Празі під час навчання заснував „Українську громаду“. Був держ. стипендіатом. Короткочасно перебуваючи на навчанні у Празі, відвідував окр. лекції з історії та слов’ян. філології в Лейпцизькому ун-ті. 22. 12. 1903 захистив у Віден. ун-ті докт. працю з філософії. Ще студентом Празького ун-ту публ. в „Записках НТШ“ огляди славіст. журн., рец. на славіст. праці. 1905 відбував військ. службу.

Після закінчення навчання (1904) працював викладачем мови та л-ри в різних укр. і польс. г-зіях у Львові, тоді ж частково залучений до викладацької праці в Львів. ун-ті. З 1906 — секретар і кер. канцелярії Т-ва „Просвіта“ у Львові. Обіймаючи цю посаду, 1909 організував Перший просвітньо-екон. конґрес; за його ред. вийшла „Пропам’ятна конґресова книга“ (1910). Того ж року деякий час також перебував у Празі (відвідував лекції історико-філол. ф-ту ун­ту), контактував з проф. В. Яґичем, К.Їречеком, Ф.Йодлем, особливо часто з „Масариківською групою реалістів“ на чолі з Т. Ґ. Масариком.

У Першу світову війну (1915) під час оборони Перемишля потрапив в полон. Понад три роки перебував у м.Перовську в Туркестані. Повернувшись 1918, працював у секретаріаті військ. з’єднань, очолював відділ інтендатури (1921). Тоді і пізніше брав участь у роботі „Шкільного союзу“. З 1921 викладав в Українському таємному університеті. Водночас Б. І. заанґажований до праці „Просвіти“. Завдяки його старанням у Львові пройшов ІІВсеукр. освітян. конґрес (верес. 1929), систематично вівся обмін л-рою з культурно-осв. орг­ціями за кордоном (Чес. ін-т ім. Масарика в Празі), а зх.укр. „Просвіта“ стала чл. Всесвітнього союзу освіти для дорослих у Лондоні. 1929 Б. І. брав участь у з’їзді цього союзу, який проходив у Кембриджі. 28. 03. 1932—08. 06. 1939 — голова „Просвіти“ на зх.укр. землях.

Осн. наук. зацікав.— дослідження в галузі гуманіт. наук. Насамперед вивчав творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича. Присвятив статті діяльності Б. Грінченка, О. Кониського, Ю. Федьковича, писав праці на істор. теми, насамперед про Коліївщину. Втім, чи не особлива його увага була зосереджена на українсько-слов’ян. мовно-літ. взаєминах, зокрема богемістиці. Важливою є пр. „Матеріали до історії українсько-чеських взаємин“ (1921), дослідження пов’язані з такими особистостями, як Й.Добровський, З. Неєдли, Т.Ґ.Масарик. Заслуговують наувагу праці про українсько-серб. взаємини.

Водночас Б. І. написав науково-популяр. розвідки про НТШ, „Просвіту“ та ін. т­-ва й орг-ції, йому належать дослідження„Слов’янський з’їзд у Празі 1848 р. і українська справа“ (1920), „Початки української преси в Галичині і Львівська Ставропігія“ (1934), „Професори-просвітяни“ (1935), деякі праці присвячені вид. ХVІІІст. Б. І. друкує свої статті в газ. і журн.: „Діло“, „Громадська думка“, „Українська думка“, „Стара Україна“, „Ruthenische Revue“, „Літературно-науковий вістник“, також у чес. періодиці.Б.І.— ред. часоп. „Письмо з Просвіти“ (1923—25) та „Життя і знання“ (1927—34).

З поч. Другої світової війни виїхав до Тіролю (Австрія), де на 68-му році помер.

З 1910 Б. І.— чл. НТШ, 06. 12. 1919 на пропозицію Філологічної секції Т-ва обраний д. чл. НТШ у Львові, 1919—36 — секретар цієї секції. З груд. 1919 — чл.Правописної (Язикової) комісії НТШ, з 02. 06. 1929 — заст. голови цієї комісії.

Пр.: Борис Грінченко: праця і заслуги. Львів, 1910, 48 с.; З Маркіянових днів. Спомини. Львів, 1911, 83 с.; Столітє уродин Маркіяна Шашкевича. Львів, 1911, 32 с.; Шевченкова поема „Іван Гус“ // Записки НТШ. Львів, 1917, т.CXIX—CXX, c. 95—168; 1918, т.CXXVI—CXXVII, c. 223—58; „Любушин суд“ в українськім перекладі Каз. Йос. Турівського з 1835 р. // Там само, 1919, т. CXXVIII, c. 121—33; Драма з коліївщини на основі драми Кернера // Там само, 1920, т. CXXХ, c. 121—31; Слов’янський з’їзд у Празі 1848 р. і українська справа. Львів, 1920, 81c.; Матеріали до історії українсько-чеських взаємин в першій половині ХІХ ст. Львів, 1921 („Українсько-руський архів НТШ“, т.XV), 169с.; Польськославянський слівник і славянськопольське імен толкованнє Зарудницького з першої половини ХVIII ст. // Записки НТШ. Львів, 1922, т. СХХХІІІ, с. 57—71; Ювілей [50­ліття] Наукового товариства ім. Шевченка у Львові // Народній ілюстрований калєндар „Просвіти“ на переступний рік 1924 / Ред. С. Шах. Львів, 1923, с. 110—13; Йосиф Добровський і українознавство. Причинки до історії словянської фільольоґії // Записки НТШ. Ювилейний збірник в пятьдесятиліття основання. Львів, 1925, т.CXLI—CXLIII, с. 1—35; Пам’ятки по Т. Шевченкови в родині Ускових. Львів, 1925, 11 с.; Тома Г. Масарик (з нагоди 75­літніх роковин). Львів, 1925; Зборівська могила чесько-словацьких борців за волю. У 10­ліття геройської смерти. Прага, 1927, 31 с.; Зденек Неєдлі (з нагоди 50-ліття) // Діло (Львів), 1928, 7 лип.; Міжнародний з’їзд в справі народного мистецтва в Празі. Прага, 1928, 17 с.; „Просвіта“ і Федькович // Діло (Львів), 1928, 28—29квіт.; Чужі про українську народну пісню. Львів, 1928, 16 с.; Йосиф Добровський і українські граматики // Josef Dobrovsky, 1753—1829. Sbornik stati k stemu vyroci smrti Josefa Dobrovskeho. Praha, 1929, s.23—43; Шафарик у ролі судді в термінологічному українсько-польському спорі 1849 р. // Записки НТШ. Ювилейний збірник в п’ятдесяти-п’ятиліття основання. Львів, 1929, т. CL, с. 253—69; Переклади сербських народніх пісень у „Русалці Дністровій“// Там само, 1930, т. ХСІХ, с.213—31; Коліївщина в англійській мові. Львів, 1931, 25 с.; Святе дерево у творчості Т. Шевченка. Львів, 1931, 26 с.; Історія товариства „Просвіта“ у Львові. Львів, 1932, 16 с.; Омелян Огоновський. У 100-ліття уродин великого громадянина. Львів, 1933, 40 с.; В 120-ті роковини народин Т. Шевченка. Перемишль, 1934, 15с.; Маркіян Шашкевич. У соті роковини зладження „Зорі“. Львів, 1934, 64 с.; Маркіян Шашкевич: У 100-ті роковини зладження „Зорі“. Львів, 1934, 48 с.; Початки української преси в Галичині і Львівська Ставропигія. Львів, 1934, 44с.; Федькович у „Просвіті“. Львів, 1934, 13 с.; Професори-просвітяни // Двадцятьпятьліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний науковий збірник. Львів, 1935, с.119—24; „Русалка Дністрова“ // Календар „Просвіти“ на 1937 рік. Львів, [1936], с. 75—76; У 75-ліття Шевченкової смерти: Т.Шевченко — самоосвітник. Львів, 1936, с. 5—7; Боротьба чехів за волю. Львів, 1937, 96 с.; Коллар і українці // Новий час (Львів), 1937, 22лют., ч. 38; 23 лют., ч. 39; 24 лют., ч. 40; Масарик і українські змагання. Львів, 1937; „Русалка і слов’янське відродження“ // Життя і знання (Львів), 1937—38, т. 2, с. 34—36; Виховник народу / У 80-ліття Т. Масарика // Діло (Львів), 1939, 18 берез.; Галицькі українці — оборонці національних прав Закарпаття в 1848 році. Львів, 1939.

Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 96 [Рукопис ст. Б. І. „Перший з’їзд слов’янських філологів у Празі“ (1929)]; спр. 338, арк. 18; спр. 970, арк. 66; спр. 2435, арк.18; ф. 362, оп. 1, спр. 251, арк. 1—4, 27—28, 55—56, 60—61; спр. 331, арк. 4—7.

Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1910, ч. 41, с. 31; 1920, ч. 63—64, с. 21; 1930, ч. 69—70, с. 75, 80; Ю.Ш. Теперішній голова „Просвіти“ // Народній ілюстрований ювилейний калєндар „Просвіти“ на звичайний рік 1938 / Ред. Ю. Шкрумеляк. Львів, 1938, с. 65—67; Нарис історії „Просвіти“ / Ред. І.Мельник. Львів; Краків; Париж, 1993, с. 40—58, 123—24; Качкан В. Брик Іван Станіславович // Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. Романюка. Львів, 1997, вип.IV, с. 28—31; його ж. Скравок малюнку до життєпису Івана Брика // КачканВ. Хай святиться ім’я твоє: Українознавство та пресологія. ХІХ— перша половина ХХ ст. / Наук. ред. М. Романюк. Львів, 1998, кн. 3, с. 143—52; КрасовськийІ. Діячі науки і культури Лемківщини: довідник. Торонто; Львів, 2000, с. 85.

Степан Хороб

Стаття створена: 2015