БРІКНЕР Олександр - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БРІКНЕР Олександр

БРІКНЕР Олександр (Брикнер Александер, Брюкнер Олександр, Brückner Aleksander; крипт.: А. В., A. Brük) (* 29. 01. 1856, м. Тернопіль, Галичина — † 24. 05. 1939, м. Берлін, Німеччина) — польс. філолог-славіст, історик культури мови й л-ри. Д. чл. НТШ (з 1914).

Н. в нім. родині службовців: батько був фінансовим урядовцем у Тернополі, дід — бурмістром м. Бережан на Тернопільщині.

Гімназійну освіту здобув у II Держ. г­зії у Львові з нім. мовою викладання, вищу — на філос. ф-ті Львів. ун-ту за спеціальністю „класична філологія“ (1872—73), пізніше закінчив Віден. ун-т. Під кер. Ф. Міклошича захистив докт. дис. (1876) і підгот. габілітаційну роботу („Die slavischen Ansiedelungen in der Altmark und im Magdeburgischen...“). Між тим, 1877—78 студіював також у Лейпциґу та Берліні, слухаючи лекції А. Лескіна і В. Яґича. Доц. Львів. і Віден. ун-тів (1878—81), з 1878 — проф. (надзвич.), а з 1892 — проф. (звич.) слов’ян. мов і л-р у Берлін. ун-ті. 1881—1924 очолював у Берлін. ун-ті каф. цих дисциплін. Чл. ПАН у Кракові (з 1888), Імператорської АН у С.-Петербурзі (з 1890), Чес. АН у Празі, Серб. АН у Белграді; д. чл. НТШ, чл. Т-ва приятелів наук у Познані, Наук. т-ва у Вільні і д-р honoris causa Вілен. ун-ту ім.Стефана Баторія; чл. Львів. наук. т-ва (з 1920), почес. чл. Польс. істор. т-ва (з 1924). Багаторічний ред. журн. „Archiv fhr slavische Philologie“, чл. ін. редколегій.

Осн. наук. зацікав. Б. О.— історія польс. і слов’ян. л­р, польс. й ін. слов’ян. мов; історія польс. культури, народознавство й фольклор, польс., слов’ян. та лит. старожитності; філол. джерелознавство; середньовічна лат. поезія, реліг. л-ра, апокрифи, сказання. Щодо мов працював передусім над порівн. словництвом та етимологією. В усіх наук. зацікав. Б. О. надавав перевагу давнім пам’яткам і джерелам, а втім, малознаним або „недооцінюваним“, що мали вартість для вивчення історії мов і л-ри, рідної культури. Цінним із цього огляду є пр. Б. О. „Trzy rękopisy z wieku XVI-go“ (1888), „Kazania Świętokrzyskie“ (1900—04), „Psałterze polskie do połowy XVI wieku“ (1902), „Rozmyślania przemyskie“ (1907), „Ogród fraszek W. Potockiego“ (1907), „Ezop Biernata z Lublina“ (1910) і т. д.

Писав польс. і нім. мовами. Його пр., передусім „Średniowieczna poezya łacińska w Polsce“ (1892—94, сz. І—ІІІ), „Kazania Średniowieczne“ (1900—04), „Literatura religijna w Polsce średniowiecznej“ (1902—04, t. І—ІІІ), „Różnowiercy polscy“ (1905) та ін., докорінно змінили погляд на взаємини польс. і слов’ян. л-р та культур, розширили знання про заг. і реформаційне письменство XVI ст. Цим Б. О. піддав ревізії усталену думку щодо недооцінювання вартости пізньосередньовічних літ. джерел. Підставою для цього були виявлені Б. О. нові пам’ятки писемности (крім згаданих, напр., ще „Apokryfy średniowieczne“ (1900, cz. І; 1904, cz. ІІ); „Trembeckiego Jakuba Тeodora Wirydarz poetycki“ (1910—11, t. I—II); „Antipokras. Zabуtek trzуnastego wieku“ (1917) і т. д.

Б. О. належать також пр., присвячені видатним письменникам Польщі: М.Конопницькій, З. Красінському, А. Міцкевичеві, М. Рею та ін. Узагальненням у галузі л­ри стали такі пр., як „Geschichte der polnischen Literatur“ (1901, польс. вид. 1922), „Dzieje literatury polskiej w zarysie“ (1903, t. 1—2; 2-ге вид. 1907; 3-тє вид. 1924), „Dzieje kultury staropolskiej“ (1930—46, t.1—4), „Encyklopedia staropolska“ (1937—39, t.1—2).

Стосовно мови і мовозн. проблематики, крім загальномов. питань, що пов’язані з підгот. пам’яток до друку, Б.О. найбільше цікавився лексикою й етимологією в контексті історії польс. та ін. слов’ян. мов. Про це свідчить уже рання студія „Litu-slavische Studien. I Theil. Die slavischen Fremdwörter im Litauischen“ (1877), а також ст. „Cywilizacja i Język. Szkice z dziejów obyczajowości polskiej“ (1901) i „Walka o język“ (1917).

Б. О. належать пр., присвячені методично-теор. питанням опрацювання пам’яток: „Metodyka badań stаrożytniczych“ (1900), побудови словників: „Zasady etymologii słowiańskiej“ (1917). Йому належить „Słownik etymologiczny języka polskiego“ (1927, перевид. 1957). 1893 написав ст. „Mitologia, jej dzieje, metoda i wyniki“, 1907 — „Historya a filologia. O metodę badań...“ Б. О. також досліджував ойконімію („O nazwach mięjscowych“, 1935). У мовозн. студіях акцентував на істор. проблемах польс. мови: „Dzieje języka polskiego“ (1906; 2-ге вид. 1914; 3-тє, доповнене 1925), „Geschichte der älteren polnischen Schriftsprache“ (1922). В етимол. розвідках і спец. словниках залучав усі слов’ян. мови та їхні діалекти, досліджував мови кашубів, сорбів, щоправда, вважав їх лише наріччями („O narzeczu „połabskiem“ słów kіlkа“ (1929). Не завжди адекватно ставився до укр. мови серед слов’ян. мов, зокрема применшував її вплив на польс. і перебільшував вплив ост. на укр. (Й. Дзендзелівський).

Багато пр. Б. О. стосуються загальнослов’ян. проблематики, в т. ч. етнографії, фольклористики, напр.: „Die Slaven und der Weltkrieg. Lose Skizzen“ (1916), „Die Slaven“ (1926). Чимало з них тематично уточнені: міфологія — „Mitologia słowiańska“ (1918); поширення християнства — „Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej: szkic z dziejów chrześcijaństwa słowian“ (1903); заг. писемність — „Starożytności słowiańskie“ (1926). Паралельно Б. О. конкретизував проблематику в межах життя і творчости багатьох слов’ян. народів: чехів — „Zarys dziejów literatury czeskiej“ (1933), білорусів— „Weissrussen. Eine historisch-ethnographische Studie“ (1918), „Z niwy białoruskiej“ (1918), росіян — „Z dziejów literatury i oświaty w Rosyi“ (1901), „Geschichte der russischen Literatur“ (1905, польс. вид. 1922—23, t. 1—2). Цінною є пр. „Slаvische Volkskunde. Übersicht periodischer Publikationen bei Böhmen, Bulgaren, Kleinrussen, Polen, Serbokroaten, Slovaken, Slovenen“ (1899, 1900, 1904—05, 1907). Чимало праць ученого присвячено лит. мові, литовцям і Литві.

Окр. стор. у творчості Б. О.— це українці, польсько-укр. взаємини різних гуманіт. засягів. Опрацьовуючи давньорус. період укр. л-ри, Б. О. написав вступ і коментар до „Слова о полку Ігоревім“ (перекл. Ю. Тувіма (1928), де поряд з аналізом тексту, наголошуючи на самобутності пам’ятки, схарактеризував духовну культуру Київ. Руси ХІ—ХІІ ст. (1928). Досліджував Б. О. укр. пам’ятки пізнішого часу „Polnisch-russische Іntermedien des XVII. Jahrhunderts“ (1891), творчість представників „української школи“ в польс. л-рі. Написав пр. „Pieśni polsko-ruskie“ (1911), „Pieśni ruskie“ (1913), знаючи Україну,— вступ і коментар до „Powieści ukraińskiej“ А. М. Мальчевського (1925) і т. д.

В історії польс. і слов’ян. гуманістики Б. О. був видатним поліфілологом і поліісториком. Йому були притаманні велика ерудиція, дослідн. розмах і працьовитість. Б. О. написав понад 1500 пр. На підставі власних наук. засад, що сформувалися з універсального позитивізму, у своїй творчості він зумів поєднати конкретику істор. фактів із різноманітними наук. зацікав. та створити культурол. синтез різних явищ. Б. О., за визначенням І. Франка,— „найліпший знавець середньовічного польського письменства. Його невтомній праці [...] завдячує польська література значне поглиблення і розширення горизонту власне в темну досі добу ХІV—ХVв.“ (Записки НТШ, 1902, т. ХLV).

З 1870-х рр. Б. О. безпосередньо цікавився справами науки в Україні, а з 1890­х— конкретно НТШ. Він рецензував пр. І. Верхратського „Знадоби до словаря южноруского з 1877“ (Archiv für slavische Philologie, 1879, Bd. III), О. Огоновського „Studien аuf dem Gebiete der ruthenischen Sprache“ (там само, 1882, Bd.VІ), О. Калужняцького „Die polnische Recension der Magdeburger Urtheile“ (там само, 1887, Bd. Х). Особливе зацікавлення в Б. О. викликала наук. творчість І. Франка, К.Студинського, М. Грушевського. Крім рец. на їхні розвідки, готував заг. огляд найважливіших наук. пр. НТШ за 1890­тірр., зокрема „Publikationen der Szewczenko-Gesellschaft“ (там само, 1900, Bd. XXII). (Це стосується й ін. львів. наук. вид., напр., Франкового журн. „Житє і слово“.) Ознайомлення, а відповідно й аналіз праць НТШ, дало підстави заявити Б. О., що Т-во — „головне вогнище української науки“. Тоді й пізніше вчений відгукувався на праці В. Щурата, І. Свєнціцького, І. Огієнка, С. Єфремова (пор. рец. Б.О. „Apokrify i legendy z ukrains’kich rukopisow“, 1896, t. III, підгот. І. Франком (Archiv für slavische Philologie, 1900, Bd.XXII); Studziński C. Pierwszy występ literacki H. Pocieja, 1902 (Pamietnik literacki, 1902, t. 1) та ін. пр.; Szczurat W. Grundwaldskaja piśnia, 1906 (там само, 1906, t.V); Jefremow S. Istorija ukrains’koho pyśmenstwa, 1911 (Časopis pro moderni filologii, 1912, t. II). Б. О. полемізував щодо окр. лінґвіст. тверджень М. Грушевського і його захоплення антинормалізмом, водночас у зв’язку з появою „Історії України-Руси“ історика писав: „На жаль, ми не можемо гордитись такою ж обсяжною, фундаментальною та інтелектуальною працею з історії Польщі. Можливо, цей приклад вплине на наших істориків і вони не залишаться у цій ділянці позаду Русі“.

У „Записках НТШ“ з’явилося понад 20 рец. і відгуків авторства І. Франка на пр. Б. О. (1898, т.ХХІ; 1902, т.ХLV; 1903, т.LVI; 1905, т.LXIII, LXV—LXVII; 1907, т.LXXX), О. Сушка (1903, т. LІІ), Є.Форостини (1905, т. LXVІІ), М. Грушевського (1907, т. LXXVІІ), І. Свєнціцького (1908, т. LXXXІ; 1913, т. СХVІ), С.Томашівського (1909, т. ХС), І. Крип’якевича (1910, т.ХСІV), З. Кузелі (1910, т.ХСVІІІ; 1912, т. СХ, СХІІ; 1913, т.СХІІІ), М. Возняка (1937, т. СLV). Б. О. надіслав ст. „Еpopeja bazylianska. Nieznany okaz literatury rusko-polskiej“ до зб. пр. на пошану І.Франка ([1914], вийшов друком 1926), „Rozdział z „Nestora“ („Записки НТШ“, 1925, т.СХLI—CXLІІІ).

Збереглося обширне листування чл. НТШ та Б. О., насамперед І. Франка, К.Студинського, В. Гнатюка, М. Грушевського, В. Щурата, О. Маковея та ін. На пропозицію Філологічної та Історично-філософічної секцій НТШ 18. 02. 1914 Виділ (президія) НТШ обрав Б. О. д. чл. Т-ва. 25.06. 1923, пересилаючи з Берліна статтю про літопис Нестора до ювілейного збірника з нагоди 50-ліття НТШ, Б. О. писав: „Niech ten przyczynek ziomkom Nestorowym, w jubileuszowym roku ich pracy naukowej, posłuży za przywitanie i z strony polskiey“; 29. 02. 1928 Виділ НТШ привітав ученого з нагоди 50-ліття його наук. діяльности. На поч. 1930-х рр. Б. О. відвідав Т-во. 09. 06. 1939 Виділ НТШ урочисто вшанував смерть ученого.

Пр.: Litu-slavische Studien. I Theil. Die slavischen Fremdwörter im Litauischen. Weimar, 1877, XIV + 207 S.; Mythologische Studien... // Archiv für slavische Philologie, 1882, Bd. VI, S.216—23; 1886, Bd. IX, S. 1—35, 161—91; 1892, Bd. XIV, S. 161—91; 1894, Bd. XVI, S. 633—40; 1895, Bd. XVII, S.636—40; 1900, Bd. XXII, S.639—42; 1903, Bd.XXV, S. 656—59; 1905, Bd.XXVII, S. 637—40; 1907, Bd. XIX, S. 639—44 та ін.; Jan Kochanowski// Там само, 1885, Bd. VIII, S. 477—513, 664—65, також окр. пр.: Warszawa, 1924; Ein weissrussischer Codex der Gräflich Paczyńskischen Bibliothek in Posen // Там само, 1886, Bd. IX, S. 345—91; Kazania Świętokrzyskie // Prace Filologiczne, 1888, t. II, S. 697—740 і окремо: Warszawa, 1891; Źródła do dziejów literatury i oświaty w Polsce // Biblioteka Warszawska, 1891, t.I, s. 241—58; t. II, s. 271—97; t. III, s. 531—52; 1892, t. I, s. 445—71; 1893, t. ІI, s.256—86; t. IV, s. 409—39; 1895, t. I, s. 1—28; 377—414; 1896, t. I, s. 78—96, 254—75, 412—42; Polnisch-russische Intermedien des XVII. Jahrhunderts // Archiv für slavische Philologie, 1891, Bd.XIII, S. 224—36, 398—417; Neue Quellen zur Geschichte der polnischen Sprache und Literatur// Там само, 1892, Bd. XIV, S. 481—512; Średniowieczna poezya łacińska w Polsce. Kodeks Jana ze Słupcy. Kraków, 1892, [cz. I], 69 s.; 1893, cz. II, 62 s.; 1894, cz. III, 52 s.; Z rękopisów petersburskich... // Prace Filologiczne, 1893, t. IV, s.561—86; 1899, t.V, s.1—52, 354—92; Spuścizna rękopiśmienna po Wacławie Potockim. Kraków, 1898, cz. I, 119 s.; 1899, cz. II, 116 s.; Cywilizacja i Język. Szkice z dziejów obyczajowości polskiej // Biblioteka Warszawska, 1898, t. II, s. 385—420; t.III, s. 417—58 (окр. вид.: Warszawa, 1901, 154 s.); Beiträge zur ältesten Geschichte der Slaven und Litauer... // Archiv für slavische Philologie, 1899, Bd.XXI, S.10—27; 1901, Bd. XXIII, S. 215—30; Slavische Volkskunde. Übersicht periodischer Publikationen bei Böhmen, Bulgaren, Kleinrussen, Polen, Serbokroaten, Slovaken, Slovenen // Zeitschrift des Vereines für Volkskunde, 1899, Th. IX, S.213—19; 1900, Th. X, S. 341—48; 1904—05, Th.XV, S. 204—15; 1907, Th. XVII, S. 210—22; Apokryfy średniowieczne. Kraków, 1900, cz. I, 119s.; 1904, cz. II, 86 s.; Metodyka badań starożytniczych // Atenеum, 1900, t. II, zesz. 2; Publikationen der Szewczenko — Gesellschaft // Archiv für slavische Philologie, 1900, Bd. XXII, S. 291—300; Bogurodzica. Rozwiązanie zagadki // Biblioteka Warszawska, 1901, t. IV, s.81—106; Geschichte der polnischen Literatur. Leipzig, 1901, 638 S.; Z dziejów literatury i oświaty w Rosyi // Ateneum, 1901, t. II, s. 911—51; Literatura religijna w Polsce średniowiecznej. I. Kazania i pieśni, szkice literackie i obyczajowe. Warszawa, 1902, [t.] I, 237 s.; 1903, [t.]II, 164 s.; 1904, [t.] III, 187 s.; Psałterze polskie do połowy XVI wieku. Kraków, 1902, 88 s.; Dzieje literatury polskiej w zarysie. Warszawa, 1903, t. I—II, 485 + 506 s.; Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej. Toruń, 1903, 49 s.; Facecye polskie z roku 1624. Kraków, 1903, 204 s.; Starożytna Litwa. Ludy i bogi. Szkice historyczne i mitologiczne. Warszawa, 1904, 166 s.; Geschichte der russischen Literatur. Leipzig, 1905, 516 S.; Mikołaj Rej. Studium krytyczne. Kraków, 1905, 426 s.; Różnowiercy polscy. Szkice obyczajowe i literackie. Warszawa, 1905, 280s.; Dzieje języka polskiego. Kraków, 1906, 190 s. (2-гe вид.: 1914; 3-тє вид.: 1925); Dogmat normański// Kwartalnik Historyczny, 1906, t. XX, s. 664—79; O Rusi normańskiеj jeszcze słów kilka // Там само, 1909, t. XXIII, s. 362—71; Trembeckiego Jakuba Teodora Wirydarz poetycki. Lwów, 1910, t. I, 512s.; 1911, t.II, 453 s.; Pieśni polsko-ruskie. Lwów, 1911 (відб. Pamiętnika Literackiego, 1911, t. X, s.181—97, 417—44); Pieśni ruskie// Pamiętnik Literacki, 1913, t. XII, s. 217—19; Über Etymologien und Etymologisieren... // Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen, 1913, Bd. XLV, S. 24—51; 1918, Bd.XLVII, S. 160—229; Die Slaven und der Weltkrieg. Lose Skizzen. Tübingen, 1916, VIII + 173S.; Cechy literatury szlacheckiej i miejskiej wieku XVII. Lwów, 1916, 30s.; Antipokras. Zabytek trzynastego wieku // Pamiętnik Literacki, 1917, t. XVI, s.284—88; Walka o język. Lwów; Poznań; Warszawa, 1917, 284 s.; Zasady etymologii słowiańskiej. Kraków; Warszawa, 1917, 84 s.; Z niwy białoruskiej. Kraków, 1918, 20 s.; Starożytności słowiańskie // Kwartalnik Historyczny, 1918, t. XXXII, s. 411—35; Weissrussen. Eine historisch-ethnographische Studie// Polnische Blätter, 1918, Th. XII, S. 36—41; Mitologia słowiańska. Warszawa, 1918, 4 + 152 s.; Historja literatury rosyjskiej. Lwów; Warszawa; Kraków, 1922, t. I: 987—1825, 576 s.; 1923, t. II: 1825—1914, 414 s.; Geschichte der älteren polnischen Schriftsprache. Leipzig, 1922, 83 S.; Die Slaven. Tübingen, 1926, III + 43 S.; Michajlo Potyk und der wahre Sinn der Bylinen // Zeitschrift für slavische Philologie, 1926, Bd. III, S. 373—85; Starożytności słowiańskie. Lwów, 1926, 14 s.; Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków, 1927, 807 s.; O narzeczu „połabskiem“ słów kilka // Prace Filologiczne. Warszawa, 1929, t. XIV, s. 544—62; Dzieje kultury staropolskiej. Kraków, 1930, t.1—2; 1931, t. 3; 1946, t. 4; Zarys dziejów literatury czeskiej. Złoczów, 1933, 166 s.; Ubiory w Polsce. Kraków, 1939, 24 s. (у співавт.); Encyklopedia staropolska. Warszawa, 1937—39, t. 1, 955 s.; t. 2, 1070 s.

Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондіві текстології, ф. 3 (І. Франко), листи; ф. 59 (О.Маковей), листи; ЛННБ України, ф. 1 (НТШ), мат-ли; ф. 9 (Окр. надходження), листи; ф. 32 (К. Ґебултовський), листи; ф. 34 (В. Гнатюк), листи; ф. 48 (Заклинські), листи; ф.58 (Я.Карлович), листи; ф. 77 (А. С. Петрушевич), листи; ф. 147 (Кляйнер), листи; ф. 206 (В.Щурат), листи, мат-ли; ф. 244 (Голубовичі), спр. 1, 10, 70; ЦДІА України у Києві, ф.1235, спр. 827; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 35, 39, 386, 987, 2265; ф. 362, оп. 1, спр. 238, 252, 277, 420.

Літ.: Франко І. [Рец. на:] Brückner A. Die russisch-litauische Kirchen-union und ihre literarischen Denkmäler // Archiv für slavische Philologie, Bd.XIX, S. 189—201; Brückner A. Spory o unię w dawnej literaturze // Kwartalnik Historyczny, t. X, s.578—644 // Записки НТШ. Львів, 1898, т. ХХІ, кн. І, с. 17—19; його ж. [Рец. на:] Brückner A. Apokryfy średniowieczne. Kraków, 1900, część pierwsza, 119 s. (Відбиток: Rozprawy Akad[emii] Umiejętności. Wydział filologiczny, t. XXVIII // Там само, 1902, т. ХLV, кн. I, с. 10—12; його ж. [Рец. на:] Brückner A. Cywilizacja i język. Wydanie poprawione i powiększone. Warszawa, 1901, 154 s.; Brückner A. Z dziejów języka polskiego. Studja i szkice. Lwów, 1903, 136 s. // Там само, 1903, т. LVI, кн. VI, с. 24—30; його ж. [Рец. на:] Brückner A. Dzieje literatury polskiej w zarysie. Warszawa, 1903, t. I—II // Там само, 1905, т. LХІІІ, кн. I, с. 27—29; його ж. [Рец. на:] Brückner A. Mystifikationen I. Die Wahrheit über die „Slavenapostel“ und ihr Wirken // Beilage zu Allgemeinen Zeitung, 1903, 22—23 Juli, S. 145—49, 164—69; Brückner A. Cyryl i Metody // Przegląd Polski, 1903, ks. IX, s. 427—74; Brückner A. Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej. Szkic z dziejów chrześcijaństwa u Słowian // Roczniki Towarzystwa nauk Poznańskiego, 1904, s. 1—49 // Там само, т. LХVІ, кн.IV, с. 1—9; див. також: його ж. Зібр. тв.: У 50т. К., 1982, т. 36, с. 27—29, 47—49, 208, 288; т.37, с. 150, 407; 1983, т. 38, с. 164, 190, 268, 292, 494; т. 39, с. 102—03, 192; т. 40, с. 29, 224; 1984, т.41, с. 34, 194; 1986, т. 43, с. 136—37, 251, 261, 368; т. 47, с. 561; т. 49, с. 470; т. 50, с. 15, 230—31, 239, 275, 277, 320, 366 та ін.; Свенцицкий И. Кирилло-мефодиевский вопрос в освещении польского ученого // Приложение к 12 вып. Живая мысль, 1903, № 12, с. 1—12; Zawili½ski R. Prof. Brückner o znaczeniu i stanowisku języka polskiego// Poradnik Językowy, 1903, rocz. III, s. 105—07; Коцовський В. Нові погляди на діяльність св. Кирила і Методія// ЛНВ. Львів, 1904, т. ХХV, ч. 2, с.7—31, 85—106; Барвінський Б. Bogorodzica dziewica, a історичні висновки д-ра Щурата (В інтересі історичної правди). Львів, 1906, 42 с.; Копач І. Сенсаційне твердження// Діло (Львів), 1906, ч. 160, с. 1—2; Щурат В. Ґрунвальдська пісня (Боґуродзіца дзєвіца). Пам’ятка західно-руської літератури ХІV в. Жовква, 1906, 53 с.; його ж. Секрет проф. Брікнера // Діло (Львів), 1907, ч.118, с. 2; U»aszyn H. Filologia i lingwistyka prof. A. Brücknera. Szkic polemiczny. Kraków, 1910, 52 + 2 s.; Хроніка НТШ. Львів, 1918, ч. 60—62, с. 72—73; Герасимчук В. Михайло Грушевський як історіоґраф України // Записки НТШ. Львів, 1922, т. СХХХІІІ, с. 1—26; Bostel F. Aleksander Brückner. W siedemdziesiątą rocznicę urodzin // Słowo Polskie, 1926, N 40, s. 5; Krzyóanowski J. Prace literackie Aleksandra Brücknera. W siedemdziesiątą rocznicę urodzin uczonego // Przegląd Współczesny, 1926, t. XVII, s. 161—77; Wis»ocki W. T. Bibliografia prac Aleksandra Brücknera // Studia staropolskie. Księga ku czci Aleksandra Brücknera. Kraków, 1928, s. 683—793 (окр. відб.: Lwów, 1928); Lehr-Splawi½ski T. Aleksander Brückner (Nekrolog) // Język Polski, 1939, rocz. XXIV, zesz. 4, s. 97—101; ºoÑ J. Zasługi prof. A.Brücknera w zakresie zbierania materiałów do historii języka polskiego // Там само, s. 102—06; BaryczH. Aleksander Brückner // Kwartalnik Historycznу, 1945, t. 53, s. 661—86; Otr“bski J. Aleksander Brückner. W dzeisiątą rocznicę śmierci // Studia Occidentalis. Poznań, 1960, t. XX, zesz. 1, s.1—46; Marniewicz H., Zwoli½ski P. Brückner Aleksander // Wielka encyklopedia powszechna PWN. Warszawa, 1962, t. 2, s. 162—63; Fragen der polnischen Kultur im 16. Jahrhundert / Hrsg. von R. Olesch, H. Rothe (Vorträge und Diskussionen der Tagung zum ehrenden Gedenken an Aleksander Brückner. Bonn, 1978). Giessen, 1980, Bd. 1, 416 S.; Fragen der polnischen Kultur im 20. Jahrhundert. Giessen, 1980, Bd. 2, 211 S.; Rohrt H. Der Hochschulleuter der Berliner Universität. Aleksander Brückner // Zeitschrift für Slawistik. Berlin, 1980, Bd. 25, Heft 2, S.170—75; Berbelicki W. Aleksander Brückner. 1856—1939. Warszawa, 1989, 317 s.; У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до Кирила Студинського (1891—1941) / Упоряд. О. Гайова, У. Єдлінська, Г. Сварник. К., 1993, № 9, 11, 18, 21, 98, 292, 308, 491, 538, 669; Сисин Ф. Історія України-Руси Михайла Грушевського та творення національної історіографії // Михайло Грушевський і історична наука. Зб. мат-лів конференції / Редкол. Я.Грицак, Я. Дашкевич. Львів, 1999, с. 22.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015