БРОХ Олаф - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БРОХ Олаф

БРОХ Олаф (Брок Олаф, Broch Olaf) (* 04. 08. 1867, м. Гортен, Норвегія — † 28. 01. 1961, м. Осло, Норвегія) — відомий норвез. мовознавець, перекладач, засн. норвез. славістики. Д. чл. НТШ (з 1914).

1893 закінчив Ун-т в Христианії (Осло), того ж року продовжив навчання в Лейпцизькому, а 1894 — у Віден. ун-тах. Вагомий вплив на наук. зацікав. Б.О. мав відомий славіст В. Яґич, під кер. якого майбутній учений навч. у Відні. У той час він подорожував Угорщиною, Сербією та Росією, де спілкувався зі знаними дослідниками слов’янщини О. Шахматовим, П.Фортунатовим та В. Ключевським. 1896 Б. О. призначено доц. Ун-ту Христианії, а 1902 — проф. слов’ян. мов того ж ун-ту. 1902 вченого запросила С.-Петерб. АН вивчати рос. діалекти. За порадою О.Шахматова, досліджував типові пд.рос. говірки в Мосальському пов. Калузької губ. („Говоры к Западу от Мосальска (с картой)“ (1916) та пн.рос. говірки у Тотемському пов. Вологодської губ. („Описание одного говора из югозападной части Тотемского уезда“ (1907). Після Першої світової війни дослідник працював в архівах Норвегії та Росії. Кілька разів відвідував СРСР, дослі-джуючи своєрідний діалект рос. та норвез. мов, „russenorskia“, яким розмовляли рос. помори, торгуючи з норвежцями.

Осн. наук. зацікав.— сх.слов’ян. і сербохорв. діалектологія та фонетика слов’ян. мов. Б. О.— акад. Норвез. АН (1896), інозем. чл. РАН (1916), Укр. (1924) та АН СРСР (1925), а також АН Австрії, Сербії, Чехії, Болгарії.

Найважливіші пр. зі славістики: „Die Dialekte des südlichsten Serbiens“ (1903), „Очерк физиологии славянской речи“ (1910) більш відома в перекл. нім. мовою як „Slavische Phonetik“ (1911), „Håndbok i elementær fonetik“ (1921) та ін. Б. О. зробив значний внесок в україністику, досліджуючи укр. закарпат. діалекти: „Zum Kleinrussischen in Ungarn“ (1895, 1897) і окремо рос. „Угро-русское нар±чие села Убли (Земплинскаго комитата)“ (1900), де розглянув фоно- та морфологію угро-рус. говірок цього реґіону. Сюди належать і „Studien von der slovakisch-kleinrussischen Sprachgrenze in östlichen Ungarn“ (1897), „Aus der ungarischen Slavenwelt“ (1899), „Weitere Studien von der slovakisch-kleinrussischen Sprachgrenze in östlichen Ungarn“ (1899).

У своїх пр. Б. О. часто звертався до досліджень укр. учених, зокрема І. Зілинського та В. Гнатюка. Пр. ост.— „Етнографічні матеріали з Угорської Руси“ т.1—2 (Етнографічний збірник, 1897, т. 3; 1898, т. 4) норвез. дослідник прорецензував у часоп. „Archiv für slavische Philologie“.

Пр. Б. О. рецензували укр. вчені в „Записках НТШ“. Зокрема, В. Гнатюк проаналізував (1899, т. XXVIII) „Studien...“, а згодом іще дві розвідки (1901, т. XL) „Угро-Русское нар­±чие...“ і „Weitere Studien...“ Закінчуючи характеристику першої пр. норвез. славіста „Studien...“, В.Гнатюк зазначав: „...зібраний ним матеріал визначається великою вірностю, а сама праця докладностю та сумлінностю. З того огляду можна уважати її справді за дуже добру і бажати б лише належало, щоби кождий наш діалект був так вистудійований як найскорше“. 1913 в „Записках НТШ“ уміщено рец. І.Свєнціцького на дослідження Б. О. „Очерк...“ і „Slavische Phonetik“. Ост. стала осн. працею вченого зі славістики. Б.О. точно виявив, з одного боку, осн. фонет. одиниці кожної з описаних ним слов’ян. мов (рос., укр., чес., польс., словен., сербо-хорв.), а з другого— описав багато особливостей їхньої артикуляції та звучання і показав низку фонет. паралелей між окр. мовами. Подав також докладну характеристику звуків укр. мови (їй присвячено кілька окр. розділів праці) на тлі всіх слов’ян. мов. Джерелом дослідження звукових особливостей укр. мови (в її галицькому варіанті) було мовлення І. Зілинського, який вважав Б. О. своїм учителем.

Листувався з В. Гнатюком, М. Грушевським, І. Зілинським, О. Шахматовим та ін. д. чл. НТШ.

Значних успіхів учений досяг і як перекладач зі слов’ян. мов. Працюючи викладачем рос. та ін. слов’ян. мов в Ун-ті в Осло, Б.О. сприяв посиленню інтересу норвез. науковців до славістики.

18. 02. 1914 Б.О. обрано д. чл. НТШ.

Пр.: Zum Kleinrussischen in Ungarn // Archiv für slavische Philologie, 1895, Bd. ХVІІ, S. 321—416; 1897, Bd. ХІХ, S. 1—21; Studien von der slovаkіsсh-kleinrussischen Ѕрrасhgrenze in östlichen Ungarn. Кristіаnіа, 1897, N 5, 76 S.; Aus der ungarischen Slavenwelt// Archiv für slavische Philologie, 1899, Bd.ХXІ, S. 49—61; Weitere Ѕtudien von der slovаkіsсh-kleinrussichen Ѕрrасhgrenze in östlichen Ungarn. Kriѕtiania, 1899, N 1, 104 S.; Угрорусское нар±чие села Убли (Земплинскаго комитата). СПб., 1900, 117 с. (Исследование по русскому языку. Т. 2); Описание одного говора из юго-западной части Тотемского уезда. СПб., 1907, 152 с.; Очерки физиологии славянской речи// Энциклопедия славянской филологии. Вып.5. СПб., 1910, 262 c.; Slavische Phonetik. Heidelberg, 1911, X + 347 S.; Говоры к Западу от Мосальска (с картой). Пг., 1916, 128 с.; Proletariatets Diktatur. Oslo, 1924, 91 S.

Літ.: Гнатюк В. [Рец. на:] Broch O. Studien von der slovаkіsсh-kleinrussischen Ѕрrасhgrenze im östlichen Ungarn. (Mit еiner Karte) // Videns Rabsselskabets Skrifter. II. Historik-filosofiske Klasse. Кristіаnіа, 1897, N 5 // Записки НТШ. Львів, 1899, т.XXVIII, кн. II, с. 38—42; його ж. [Рец. на:] БрохО. Угрорусское нар±чіе села Убли (Земплинскаго комитата) / Издание ОРЯС АН. СПб., 1899, 117 с.; [Рец. на:] Broch O. Weitere Ѕtudien von der slovаkіsсh-kleinrussichen Ѕрrасhgrenze in östlichen Ungarn. Vidensrabsselskabets Skrifter // Gist[orick] filosofiske Klasse. Kriѕtiania, 1899, [N] ІІ // Там само, 1901, т. XL, кн. ІІ, с.24—29; Свєнціцький І. [Рец. на:] Брок О. Очерк физіологіи славянской р±чи // Энциклопедия славянской филологии. СПб., 1910, т. 2, [вып.] 5, 3л.+262 с.; [Рец. на:] Broch O. Slavische Phonetik // Sammlung stavischer Lehrund Handbücher. Heidelberg, 1911, X + 347 S. // Там само, 1913, т.СXIV, кн. ІІ, с. 229—30; Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 49; Gallis A. A bibliography of Olaf Broch’s published writings // Scando-Slavica, 1957, vol. 3, іssue 1, р. 1—15; його ж. Professor Olaf Broch zum Gedächtnis (1867—1961) // Scando-Slavica, 1961, vol. 7, issue 1, p. 327—32; МушинкаМ. Володимир Гнатюк. Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. Париж; Н.-Й.; Сідней; Торонто, 1987, с. 34, 149—50, 153—55; КасаткинаР. Ф. Наблюдения Олафа Брока над характером примыкания согласного к гласному в русском и других славянских языках и современная интерпретация этого явления // A Centery of Slavic Studies in Norway: The Olaf Broch Symposium. Oslo, 1998, c. 112—21.

Олег Піх

Стаття створена: 2015