БУЗУК Петро (псевд.: П. Росич) (* 14. 07. 1891, с. Тернівка, Росія (нині — Слободзейського р-ну, Молдова) — † 08. 12. 1937?) — укр. і білорус. мовознавець.
Н. у сім’ї вчителя. Г-зію закінчив 1909 у Тирасполі. 1911—16 навч. на історично-філол. ф-ті Новорос. унту (Одеса), а також відвідував учительські курси. 1920 склав маґістер. іспити. 1920—24 — доц. Одеського ІНО. 1924 захистив докт. дис. про місце написання староцерковнослов’ян. рукопис. Маріїнського євангелія. З 1925 — проф. Білорус. ун-ту (Мінськ). З 1929 — вчений секретар, а з 1931 — дир. Ін-ту мовознавства АН БРСР та зав. каф. мовознавства Мінського пед. ін-ту. Керував фольклорно-діалектологічною та діалектологічною комісіями Ін-ту Білорус. культури. За акт. громад. позицію 1934 (за О. Горбачем — 1932) був заарештований та відбував заслання. Реабілітований — 1956.
Осн. наук. зацікав.— історія мови, діалектологія, лінґвогеографія, літ. мова. Вивчав питання праслов’ян. мови та створення окр. мов. етносів епохи праслов’ян. єдности; заг. і порівняльно-істор. мовознавства, досліджував мову пам’яток писемности, вивчав діалекти укр. і білорус. мов. Б. П.— автор першого діалектологічного атласу білорус. мови (Спроба лінґвістычной геаграфії Беларусі, 1928).
Б. П. друк. у різних наук. часоп. і збірниках, що виходили у Києві, Петрограді (Ленінграді), Мінську, Одесі („Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН“, 1925) та ін. містах. Писав і публ. також власні вірші й оповідання.
Б. П. досліджував творчість д. чл. НТШ І. Бодуена де Куртене та О. Шахматова, листувався з д. чл. НТШ А. Кримським (листи Б. П. до А. Кримського від берез. 1923 до груд. 1926), відгукнувся ст. „Пам’яті Франка“ у 10-ту річницю від смерти письменника (1926), друк. у ювілейному зб. на пошану М. Грушевського (1928). Творчість Б. П. досліджував Ю. Шевельов, який так схарактеризував ученого: „Він мав універсальність зацікавлень і темперамент, що нагадував своєю бурхливістю людину Відродження. Та він був людиною національного відродження“. Рец. на ст. Б. П. „З історичної діялектології української мови“ (1931) опубл. у „ Записках НТШ“ В. Сімович.
Арх. дж.: НБ України. Ін-т рукоп., ф. 1, спр. 22724, 22729—32.
Пр.: Взгляды академика Шахматова на доисторические судьбы славянства // Известия ОРЯС РАН 1918 г. Пг., 1921, т. XXIII, кн. 2, с. 150—79; К вопросу о месте написания Мариинского евангелия // Там cамо, с. 109—49; Мова і правопис у творах Г. С. Сковороди // Памяти Г. С. Сковороди (1722–—1922). Одеса, 1923, с. 62—84; Замечания о Мариинском евангелии // Известия ОРЯС. Л., 1924, т. ХХІХ, с. 307—68; Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. Одеса, 1924, 60 с.; Основные вопросы языкознания. 2е изд. М., 1924, 218 с.; Взаємовідносини між українською та білоруською мовами // Записки ІФВ УАН. К., 1926, кн. 7—8, с. 421—26; Да характарыстыкі паўночна-беларускіх дыялектаў. Гутаркі Невельскага і Вяліскага паветаў. Менск, 1926, 16 с.; Некаторыя непаразуменні ў спрэчках аб рэформе беларускага правапісу. Менск, 1926, 7 с.; Памяці Франко // Полымя, 1926, № 4, с. 23—28; Українські етимології // Записки ІФВ УАН. К., 1926, кн. 7—8, с. 67—73; 1929, кн. 23, с. 19—24; З лінгвістичних розкопин на Білорусі (Граматичні й етимологічні замітки) // Там само, 1927, кн. 13—14, с. 277—80; Нарис історії української мови. Вступ, фонетика і морфологія з додатком історичної хрестоматії. К., 1927, 96 с.; Про мову найдавнішої української євангелії // Записки ІФВ УАН. К., 1927, кн. 12, с. 353—69; Становішча беларускай мовы сярод іншых славянскіх моваў // Працы Акадэмічнае конферэнцыі па рэформе беларускага правапісу і азбукі (14—21 лістапада 1926 г.). Менск, 1927, с. 75—114; Увагі аб мове і стылю маладнякоўцаў // Маладняк, 1927, № 5, с. 63—73; З приводу рецензій В. Дем’янчука й проф. М. Грунського на мій „Нарис історії української мови“ // Записки ІФВ УАН. К., 1928, кн. 19, с. 1—15; Мова і правапіс Ц. Гартнача // Цішка Гартны ў літаратурнай крытыцы. Мінск, 1928, с. 177—85; Спроба лігвістычнае геаграфіі Беларусі. Менск, 1928, част. І, 112 с. + карти; Уваги з приводу casus comparationis // Ювілейний зб. на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського. К., 1928, [т. 2], с. 694—97; Да пытання аб лёсе прадгістарычнага (праславянскага) ?, 1929; Діалектологічний нарис Полтавщини // Укр. діялектологічний збірник. К., 1929, кн. 2, с. 159—97; З історичної діалектної української мови. Говірка Луцької євангелії ХІV в. // Зб. Комісії для дослідження історії української мови. К., 1931, т. 1, с. 113—35.
Літ.: Ганцов В. [Рец. на:] Бузук П. Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. Одеса, 1924, 60 с. // Записки ІФВ УАН, 1924, № 5, с. 252—67; Грунський М. [Рец. на:] Бузук П. Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. Одеса, 1924, 60 с. // Там само, с. 260—70; Дем’янчук В. [Рец. на:] Бузук П. Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. Одеса, 1924, 60 с. // Там само, № 15, с. 231—45; Синявський О. [Рец. на:] Бузук П. Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. Одеса, 1924, 60 с. // Шлях освіти, 1924, № 9, с. 255—59; Сулима М. [Рец. на:] Бузук П. Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. Одеса, 1924, 60 с. // Там само, № 4, с. 249—52; Сімович В. [Рец. на:] Бузук П. З історичної діялектології української мови. Говірка Луцької євангелії XIV в., т. І, с. 113—35 // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Львів, 1937, т. СLV, с. 333—35; Шевельов Ю. Покоління двадцятих років в українському мовознавстві // Там само. Праці Історично-філос. секції. Париж; Чікаґо, 1962, т. CLXXIII, с. 323—25; його ж. Портрети українських мовознавців. К., 2002, с. 8—27; Романовіч Я., Юрэвіч А. П. А. Бузук. Мінск, 1969, 102 с.; Булахов М. Г. Петр Афанасьевич Бузук // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Библиогр. словарь. Минск, 1977, т. 2, с. 55—60; Германовіч І. К. Бузук Пётр Апанасавіч // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. Мінск, 1984, т. 1, с. 508—09; Горбач О. До фотопередруку Бузукового „Нарису“ // Бузук П. Історія української мови: Вступ. Фонетика. Морфологія (Фотопередрук). Мюнхен, 1985, с. 97—99; Півторак Г. П. Бузук Петро Опанасович // Українська мова: Енциклопедія. Вид. 3. К., 2007, с. 58.
Наталія Хобзей