БУЦМАНЮК Юліян - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
БУЦМАНЮК Юліян

БУЦМАНЮК Юліян (крипт.: Бц.) (*03. 07. 1885, с. Сморжів Радехів. пов., Галичина (нині — Радехів. р-н Львів. обл.)— † 30. 12. 1967, м. Едмонтон, Канада) — маляр, педагог, громад. і політ. діяч. Чл. НТШ Канади (з 1951).

1894—96 навч. у нар. школі в с.Гаях-Смоленських (нині — Бродівський р-н Львів. обл.) і в рідному селі. Серед. освіту здобув у Львові. Тут вступив до Держ. пром. школи.

1906 самостійно розмалював запрестольне приміщення церкви в с.Конюхах (нині — Козівський р­н Терноп. обл.), де познайомив із М. Сосенком. Разом вони згодом розмальовували церкви у с. Славському Сколівського р-ну Львів. обл., с. Рикові (нині — Поляни Золочівського р-ну Львів. обл.) та ін. За підтримки М. Сосенка виїхав 1908 на навчання у Краків. академію образотвор. мист-в, де навч. у майстернях Т. Аксентовича і Л. Вичулковського. Відвідував також заняття Й.Мегоффера, Я. Мальчевського та С.Дембіцького. Надавав перевагу монументальному живопису. Вивчав техніку вітражного малярства. 1911 отримав однорічну стипендію митр. А. Шептицького. 1912 виїхав в Італію, де ознайомився з пам’ятками архітектури в Римі, Мілані, Венеції. Найбільше часу провів у Флоренції. Повернувшись до Кракова, продовжив навчання. Із закінченням академії єдиний з-поміж українців отримав стипендію на виїзд за кордон з метою поглиблення знань, але цьому перешкодила Перша світова війна. 1914 вступив до 35-го полку піхоти у Львові, брав участь у приготуваннях до святкування 100-річчя від народження Т. Шевченка. Відновив стосунки з головою т-ва „Січові Стрільці“ В.Старосольським. Став чл. Бойової управи УСС. У серед. листоп. 1914 виїхав на фронт як четар до отамана Г. Коссака, де був художником, фотографом і репортером. Очолив Пресову квартиру УСС, першу культ. установу в історії військ. формацій у Європі. Згодом його змінив І.Іванець. У трав. 1915 поранений Б. Ю. потрапив до Відня, а звідти — до Ґраца. Наприкін. 1915 повернувся до лав чинної армії. Пізніше Б.Ю. обіймав різні військ. посади, переміщався Україною, врешті, опинився у таборі інтернованих у Ліберці. Там брав участь у діяльності театрального аматор. гуртка. 01. 11. 1920 у Ліберці вийшло 1-ше ч. таборової хроніки — часоп. „Український скиталець“. Метою вид., як зазначено у зверненні „До читачів“ у 1-му рукопис. числі, „є по можливости зібрати все то, що пережила наша Укр. Г[алицька] Армія і народ від першого падолиста 1918 року, скитаючись по широкому сьвіту“. Вирішувати поставлені завдання зі середовища інтернованих зголосилося чимало укр. митців. Упродовж 1920—23 навколо часоп. сформувалася „Мистецька горстка“, до якої, крім Б. Ю., входили І.Іванець, Я.Фартух, М.Брин-ський, В.Касіян, В. Петрук та ін. Навесні 1921 переїхав до Літомериць (Чехія) як комендант робітничого відділу. Певний час перебував у таборі в Йозефові (Чехія), де входив до мист. гуртка. 1923 з ліквідацією таборів інтернованих записався на навчання до Празької академії мист-в, де серед ін. його викладачем був М. Швабінський. В академії здобув 1-шу нагороду за портрет-погруддя старого моряка. 1927 отримав диплом Празької академії мист-в і зі сім’єю переїхав до Львова. Після однорічної практики в Держ. учительській семінарії 15. 05. 1928 склав іспит у Краків. академії мист-в як учитель рис. у серед. і фахових школах. Викладав у школах т-ва „Рідна школа“ у Львові. 1939 на заг. з’їзді „Рідної школи“ порушив питання про вдосконалення фахового шкільництва, виступив із пропозицією створити мист. школу дерев’яного промислу на Гуцульщині. Кілька років був головою клубу „Стріла“ і головою т-ва „Рідна школа“ у Жовкві (нині — райцентр Львів. обл.). Велику увагу приділяв громад. роботі. 1930 подарував Музеєві НТШ збірку особистих док-тів, які відображали діяльність УСС. Окр. речі передав у фонди Музею визвольної боротьби у Празі й деякі картини— у фонди НМ у Львові. 1932 Музей НТШ завдяки старанням В. Старосольського отримав також живописний твір „Хрест на кладовищі“. Згодом до Музею надійшов „Портрет доктора Назарука“ (1935). Був чл. Асоціації незалежних українських мистців. Одночасно розписував церкви. З поч. Другої світової війни виїхав зі сім’єю до Кракова. Звідти у 1944 переїхав до Відня, потім — до Мюнхена. Був чл. кер. складу Укр. спілки образотвор. митців у Німеччині. На запрошення владики Н. Саварина 27. 06. 1950 приїхав у Канаду. Оселився в Едмонтоні, де зосередив увагу на творчій праці. 1957 заснував свою мист. школу (1957—67) — перший мист. заклад в історії укр. еміґрації на території Канади. Учнями Б. Ю. були В. Бурак, О. Верхомин, Б. Вишнівський, Л. Дитиняк, О.Жмуркевич, П. Іванець, Т. Йопик, В.Качур, М. Ковалюк, Л.Корж, І.Кухаришин, О. Монастирська, Ю. Ма рич, Г.Ніньовська, О. Ніньовський, Д. Нога, М. Олійник, Л. Полуян, І.Тодорук, Л.Федорів, О. Хом’як, П.Шендюк, Х.Якимечко. Був чл. Укр. спілки образотвор. мистців у Канаді. Як голова Спілки укр. образотвор. митців Альберти, філії Укр. спілки образотвор. мистців в Едмонтоні, з часу заснування 1957 і до ліквідації 1964 підгот. 6 виставок, здебільшого в залах катедри св.Йосафата. Вони репрезентували переважно тв. самого художника та учнів його школи. У черв. 1959 спілка організувала виставку з нагоди 250-ліття Мазепинського зриву, в трав. 1960 — виставку, присвячену 75-літтю митця, у верес. 1961 — виставку до 100-ліття вшанування смерти Т. Шевченка. Був чл. ОМУА. Заснував і очолив Братство УСС в Едмонтоні. Був чл. Укр. літературно-мист. клубу в Едмонтоні, Ліги визволення України, Спілки укр. молоді. Чл. НТШ Зх. Канади, чл. управи Едмонтонського осередку Т­ва. 1961 був одним із тих, хто долучився до вшанування пам’яти 100­ліття від смерти Т. Шевченка НТШ у Зх. Канаді, виступав із доповідями на мист. теми і писав статті, що друк. у газ. „Українські вісті“.

Осн. зацікав. Б. Ю.— живопис, пед. та громад. діяльність.

Б. Ю. був учасником першої і єдиної виставки тв. інтернованих художників, яка відкрилася у таборі у Йозефові 15. 09. 1923. Представив графіч. тв. „Помсти!“ (1922), „Зрив“ (1923), „Ой, та зажурились Стрільці Січовії“ (1923). Част. мист. архіву „Українського скитальця“ віднайшла у Празі О.Пеленська. Вона зазначила: „За силою образних узагальнень, вишуканістю колористичних рішень ці роботи митця виходять за рамки ілюстративного матеріалу“. Б.Ю. брав участь у виставках АНУМ. На 6-ту виставку асоціації із Жовкви надіслав тв. „Портрет“ і „Дитяча голівка“. Був чл. виставкового к­ту „Ретроспективної вистави українського мистецтва“, що відбулась у Львові 1935. Він представив „Портрет ченця“, „Портрет сина“, „Портретну студію“ й „Акт“. Учасник Виставки укр. мист-ва в Едмонтоні, організованої І. Кейваном у верес. 1953 з нагоди з’їзду УНО Зх. Канади. Брав участь у виставках Укр. спілки образотвор. митців у Торонто і її філії в Едмонтоні, ОМУА. Був учасником ювілейної виставки УСС, яка відбувалася у трав. 1965 у залах Укр. нар. дому в Нью-Йорку, експонував тв. „Портрет Дмитра Вітовського“. У жовт. 1967 представив свої твори на виставці з нагоди 100-річчя Канади. Б. Ю.— портретист. Одними з перших його творів були „Портрет матері митця“ (1910) та „Портрет батька митця“ (1911). У воєнні роки виконав „Портрет генерала Дрді“ (1915), який передав до Відня. Згодом митець виконав для Бойової управи ще один портрет генерала. 1915 намалював „Портрет генерала дивізії Фляйшмана“, 1916 — „Портрет полковника Альбрехта Шавмбурґ-Ліппе“. Серед творів таборового періоду дослідники творчости митця виділяють „Портрет Миколи Москалика, невідомого стрільця“ (1923). У Львові художник малював багатьох відомих діячів укр. культури: „Портрет митрополита Андрея Шептицького“ (1927—31), „Портрет Михайла Островерхи“ (1931—39), а також о.василіян; в еміґрації— знайомих і близьких йому людей, серед яких Д. Вітовський, П. Іванець, І.Кейван, Р. Купчинський та ін. У творчості митця окр. місце посідає краєвид. Про станкові твори худож. С. Гординський писав: „Натураліст, міцно тримається старих позицій і в портретах дбає більш за вираз, як за мистецтво“. 1910—11 розмалював каплицю Покрови Пресв. Богородиці в церкві о. василіян у Жовкві. Розпис схвалили як відомі митці, так і митр. А.Шептицький. У 1932—37 і 1939 розмальовував церкву о.василіян. Його сучасник Д. Горняткевич згодом писав: „Перед очима глядачів розкрив він цілі сторінки з давньої і новітньої історії України з постатями не лише діячів на полі церковного життя, але також політиків, мужів науки, літератури й мистецтва“. 1938 митець завершив стінопис церкви св. Юрія у Раві-Руській, виконання якого розпочав у 1920-х рр. Ю.Магалевський. У 1951—56 разом зі сином та дружиною виконав поліхромію катедр. храму св. Йосафата — єдиний монументальний його твір на території Зх. Канад и. Як стверджує М. Островерха, „Ю.Буцманюк славну історію України, яку намалював у Жовкві, ще раз повторив у кафедральній церкві в Едмонтоні“. Оформлював виставки, концерти й академії в Укр. нар. домі в Едмонтоні, а також Ліги визволення України.

Б. Ю. ілюстрував низку видань. Одним із перших був „Український співаник“, підгот. А. Галяком (1912). Перебуваючи у таборах інтернованих у Чехо-Словаччині, виконав обкладинки та заставки журн. „Український скиталець“ (1920—23).

1921—22 Б. Ю. виконав проекти укр. грошей на замовлення голови уряду ЗУНР Є. Петрушевича. 1948 зі заснуванням єдиного Держ. центру в еміґрації — УНР — і створенням при ній Поштового відділу під кер. Ю. Максимчука разом із Я. Гніздовським підгот. першу серію поштових марок УНРади. Вони набули прав громадянства у світ. філателії.

За мал. і фотографіями Б. Ю. упродовж 1915—18 випущено кілька серій ориґ. листівок на теми бойової діяльности УСС. Серед них — вид. накладом Центральної управи УСС кольорові поштівки „1914. За волю України“ (1916), а також „На варті“, „До бою!“ (обидві 1918). 1916 накладом Союзного базару у Львові надруковано серію кольорових карток, до якої увійшли „Побідний похід на Болехів“, „Приступ на гору Маківку“, „На горі Ключ“, „На Бескиді“, „Старшина виряжає сотні“, „На чаті під Болеховом“, „На горі Кічерка в Славську“. Листівки 1918 перевидала Центр. управа УСС у Відні. У творах для листівок митець застосовував також шевченків. мотиви.

Б. Ю.— автор багатьох світлин-док­тів, які публ. у кн. „Українські січові стрільці в Карпатах“ (1915); „Референт українського стрілецтва при корпусній команді М. Галущинський“, „Сотник Дмитро Вітовський з своєю сотнею на Кичерці 6. ІІІ. 15“, „Приступ!“, „В Варпаланці“, „Зараз по битві на Маківці“ та ін. Деякі опубл. 1937 на стор. львів. журн. „Назустріч“: „Стежа УСС вибирається на розвідку“ (Під час офензиви в січ. 1915); „От. Г. Коссак приймає звіт сот. С.Ґорука“ (Узгір на Закарпатті, січ. 1915) (обидві ч. 2).

Твори Б. Ю. зберіг. у багатьох музеях, серед яких НМ у Львові ім.А. ШептицькоПортрет Р. Купчинського. 1949го, Львів. галерея мист-в, а також у приват. колекціях, а саме І. Гречка („Смерть митця“, 1930-ті рр.).

Б. Ю. пов’язаний із мистецтвознавцями й археологами НТШ. Дарував свої твори музеєві. 1948 під час роботи комісії з охорони пам’яток, яка займалася перерозподілом фондових збірок львів. музеїв, до НМ у Львові з Музею НТШ передано низку творів Б. Ю. Більшу част. з них було знищено. Вціліло два живописні полотна митця „Хрест на кладовищі“ (1912) і „Портрет Скрутка“ (1927).

1952 після вилучення із фондів Львів. музею укр. мист-ва (нині — НМ у Львові) знищено 6 тв. Б. Ю.: „Портрет генерала Роберта Дро“ (1915), „Портрет генерала Фляйшмана“ (1915), „Портрет сотника Сеня Горука“ (б. д.), „Портрет сотника Івана Коссака“ (1915), „Портрет Осипа Букшованого“ (1915), „Портрет д­ра Назарука“ (1935).

З 02. 11. 1951 — чл. НТШ К, з 1955 — чл. Едмонтонського осередку НТШ вКанаді, з кін. 1950-х рр. по 1967 — голова Контрольної комісії осередку. 1953 розробив проект рис. з портретом Т. Шевченка для ювілейної серії поштових марок до 80-ліття НТШ. За сприяння НТШ К підгот. до друку і вид. кн. „Юліян Буцманюк: Монографічна студія“ (1982), яка описує життєвий і творчий шлях укр. митця.

Пр.: Відгук напасти на оо. Василіян і мадяря їхньої церкви // Діло (Львів), 1938, 29 січ., ч. 20 (14. 852), с. 7.

Літ.: Звіт праці Виділу, секцій, курсів і установ Культурно-просвітного Кружка укр. військ. табора в Йозефові за час від 24. Червня до 30. Падлиста 1921 (В річницю істновання кружка) // Український скиталець: Ілюстрований місячник. Йозефів, 1922, ч. 12, с. 19—22; П... Перша Вистава культурно-освітних надбань таборів УГА. в Ч.С. Р. // Український скиталець: Ілюстрований двотижневик. Відень, 1923, ч. 19/20, с. 24—34; Левицький К. Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914—1918. З ілюстраціями на підставі споминів і документів: У 2част. Львів, 1928, част. 1, 776, IV с.; Управа Музею. Музей Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові // Діло (Львів), 1930, 3 жовт., ч. 219 (12. 585), с.5; Мальовання церкви в Жовкві // Місіонар (Жовква), 1933, ч. 3 (берез.), с. 61; Голубець М. Виставка У.Т. П. М. // Новий час. Ілюстрований щоденник. Львів, 1934, ч. 239 (25 жовт.), с. 4; ч.240 (26жовт.), с. 4; Гор[динський] С. Вистава малюнків у музеї Наук. Т­ва ім. Шевченка // Назустріч. Література, мистецтво, наука, громадське життя (Львів), 1934, ч.21 (1 листоп.), с. 1, 5; Асоціяція незалежних українських мистців. Шоста вистава. Катальоґ. 16. ХІІ. 1934 — 14. І. 1935. Малярство, різьба, ґрафіка, рисунок / Вст. ст. П.Ковжуна. Львів, 1934—35, 12 с., іл.; Іванець І. Стрілецька творчість // Українські січові стрільці 1914—1920. Львів, 1935, с. 121—28; Сельський Р. Два покоління // Назустріч. Література, мистецтво, наука, громадське життя (Львів), 1935, 1жовт., ч. 19, с.1; Островерха М. В розмальованій церкві // Обрії (Львів), 1936, ч. 2 (13 лют.), с. 3; його ж. Грозна калини. В Українських січових стрільців. Н.­Й., 1962, 132 с.; його ж. Мистці — Українські Січові Стрільці // Свобода (Джерзі Ситі; Н.-Й.), 1965, ч. 86 (8трав.), с. 2; ч. 87 (11трав.), с. 2; Малювання церкви у Жовкві // Калєндарець Пресвятого Ісусового Серця на 1939 рік. Жовква, 1938, с. 48—58; Картина рідношкільної дійсности. Звідомлення ззагального зїзду рідної школи, що відбувся 2­голютого ц. р. у Львові // Діло (Львів), 1939, ч. 25 (15. 116) (4лют.), с. 4—5; Бюлетень Канадійського відділу Наукового Товариства ім. Шевченка. Toрoнтo, 1951, ч. 1 (2), с. 20; Книга мистців і діячів української культури учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3—5 липня 1954 / Упоряд . М. Бажанський, А. Курдидик, Б. Олесандрів та ін. Торонто, 1954, с. 38; Ріпецький С. Українське січове стрілецтво: Визвольна ідея і збройний чин. Н.­Й., 1956, 360 с.; його ж. Виставка історичних пам’яток УСС // Свобода (Джерзі Ситі; Н.-Й.), 1965, ч. 89 (13 трав.), с. 2; Мистецька виставка УСОМ // Гомін України (Торонто), 1959, ч. 23 (524) (30 трав.), с. 6; Горняткевич Д. До історії найновішого іконопису угнівської церкви // Угнів та Угнівщина: Історично-мемуарний збірник. Н.­Й.; Париж; Сідней; Торонто, 1960, с. 18—34; Ювілейна виставка творів Ю. Буцманюка та його учнів // Література і мистецтво: Місячний додаток „Гомону України“. Торонто, 1960, ч. 12 (91) (10 груд.), с. 4; І. К. Осередок НТШ у Західній Канаді // Гомін України (Торонто), 1961, ч. 28 (634) (8 лип.), с. 4; Наш. Баш. З’їзд ЛВУ Західної Канади // Там само, ч. 43 (649) (21 жовт.), с. 2, 6; Мистецька виставка УСОМ у Торонто // Свобода (Джерзі Ситі; Н.­Й.), 1962, ч. 2 (4 січ.), с. 4; Л.Г.Ювілейна Виставка УСС в Ню Йорку // Там само, 1965, ч. 95 (21 трав.), с. 3; Масляник О. Едмонтон, Канада. 80-літній ювілей Юліяна Буцманюка // Там само, ч. 161 (1 верес.), с. 3; Мистця Юліяна Буцманюка... // Нотатки з мистецтва. Мистецька хроніка. Філядельфія, 1966, ч. 4, с. 67; Хроніка НТШ. Торонто; Н.-Й.; Сидней; Париж, 1966, ч. 80, с. 79; Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч.81, с. 94, 101; Юліян Буцманюк // Нотатки з мистецтва. З жалобної хроніки. Філядельфія, 1968, ч. 7, с. 67; Materiały do dziejów Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie. 1895—1939/ Oprac. J.Dutkiewicz, J. Jeleniewska-Ðlesi½ska, W. Ðlesi½ski / Pod red. A. Ryszkiewicza. Wrocław; Warszawa; Kraków, 1969, 492 s., il.; Юліян Буцманюк: Монографічна студія / Передм. Б. Стебельського; вст. ст. С. Гординського; заг. ред. М. Хом’яка. Едмонтон, 1982, 112 с.; Марунчак М. Г. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986, с. 94; Кейван І. Українські церкви Альберти в малярських творах Парасі Іванець // Іванець П. Українські церкви Альберти. Пряшів, 1991, с.13—17; його ж. Українські мистці поза батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996, 228с.; Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові / Авт.-упоряд. В. Арофікін, Д.Посацька. К.; Львів, 1996, 102 с.; іл.; Білик Е. Розпис жовківської церкви Пресвятого Серця Христового оо. Василіян — зразковий твір Юліана Буцманюка // Сакральне мистецтво Бойківщини. Четверті наукові читання, присвячені 100-річчю Михайла Драгана: Зб. ст. Дрогобич, 1999, с.70—86; його ж. Тема українського стрілецтва у творчості Юліана Буцманюка // Європейське мистецтво XV—XX століть (перше читання). Дрогобич, 1999, с. 67—71; Жарівський О. Один з чоти одержимих. До 110­річчя з дня народження філателіста Юліяна Максимчука // Свобода (Джерзі Ситі; Н.-Й.), 2000, ч. 47, с.16; Україна у старій листівці: Альбом-каталог / Авт.-упоряд. М. Забочень, О. Поліщук, В. Яцюк. К., 2000, 558 с.; Певний Б. Холодні — батько, син і правнук // Сучасність: Література, наука, мистецтво, політологія, суспільне життя (К.), 2001, ч. 10, с. 146—55; Заячківський Б. Каталог карток Українських Січових Стрільців (УСС), виданих 1915—1918 // Дрогобицький колекціонер: Видання Дрогобицьких нумізматів, боністів і філателістів. Дрогобич, 2002, ч. 1 (14), с.17—22; Шмагало Р. Словник митців-педагогів України і з України у світі. (1850—1950-і рр.). Львів, 2002, с. 24—25; Лазарович М. Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. Тернопіль, 2005, 592 с., іл.; Пеленська О. Український портрет на тлі Праги: Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині. Н.-Й.; Прага, 2005, 222 с.; Іван Гречко / Упоряд. Т. Лозинський. Львів; К., 2006, 272 с.; Юліян Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця: Альбом/ Авт. текстів І.Гах, О. Сидор. Львів, 2006, 152с., іл.; Гах І. Живописна спадщина Юліяна Буцманюка (1885—1967) (з фондів Національного музею у Львові ім.Андрея Шептицького) // Буття в мистецтві: Зб. наук. праць і мат-лів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Львів, 2007, с. 151—56.

Лариса Купчинська

Стаття створена: 2015