БЮДЖЕТ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — а) відомості про фінансовий стан Т-ва; б) осн. фінансовий док-т про доходи та видатки Т-ва за певний період, зазвичай за рік.
Б. НТШ, на противагу держ. установам, не підлягає кін. передбаченню, у своїй основі він не реґламентований і від поч. заснування Т-ва не стабільний. Залежить від внутр. і зовн. факторів діяльности та зв’язків НТШ, спирається у здобуванні коштів на приват. ініціативи і пожертви. Упродовж років панування Австро-Угорщини, а пізніше — Польщі на зх.укр. землях були запроваджені деякі держ. (переважно цільові) субвенції, що становили част. Б. НТШ.
Б. НТШ як окр. фінансовий док-т із постатейним розподілом коштів за видами праці Т-ва дуже приблизний або, у зв’язку з постійною нестачею грошей, його взагалі немає. Це характерно для НТШ у різні роки. Обов’язковим пунктом у бюджетному док-ті Т-ва, незалежно від напряму наук. проектів, кількости чл. Тва, а після Другої світової війни його місця розташування, є статті про платню штатним співробіт. і держ. податкові оплати. Це стосується і тих крайових НТШ, які володіли чи володіють депозит. фондами. Всі наявні кошти бюджету, якщо їх можна передбачити, „плануються“ і розподіляються в межах кожного НТШ окремо: матірного в Україні та крайових т-в на різних континентах світу. Головна (Світова) рада, яка від 1955 координує (згідно зі Статутом НТШ) роботу Т-в, має у справах бюджету лише дорадчий голос.
Осн. статті прибутку матірного НТШ (1892—1940) становили пожертви приват. осіб і приват. або громад. інституцій; членські внески НТШівців, гроші від винайму (чинші) житла і прибутки друкарні (зокрема з видруку книжок на комерційних засадах), Книгарні та Палітурні Т-ва; свого часу скромні субвенції австро-угор. уряду і йому підпорядкованих держ. інституцій (до 1914); у міжвоєнний період (1932—38) — Польщі.
Велику роль у формуванні Б. НТШ, а відповідно і нагромадження прибутків Тва відіграли грошові депозити (відсотки з депозитів) і дохід від земельних маєтностей (фундацій) приват. осіб. Ці грошові надходження переважно адресні. Окр. з них з’явилися в НТШ з другої пол. ХІХ ст., тобто ще до 1892, і наз. фондами. Зокрема:
а) для культ. і гуманіт. цілей НТШ:
Фонд ім. Павла Пелехина (з лют. 1998) — 80 тис. австрій. кор.; Фонд ім. Теофіла Дембицького (після 1915) — понад 160 тис. австрій. кор. закладено у подарованій НТШ маєтності в с. Белелуї; Фонд ім. Вікентія та Марії Яворських зі Сараєва (Боснія) (1930) — 25.727 динарів (454.72 амер. дол.) або 3.142 польс. зл.;
б) для підтримки праці письменників:
Фонд ім. Данила Мордовця (з 1898) — 2.554.89 автрій. кор.; Фонд ім. Івана Котляревського (з 1898) — 3.655.14 авcтрій. кор.;
в) стипендійні фонди для студентів і для підгот. викладачів вишів:
Фонд доцентів (з 1877) — 7.130.74 авcтрій. кор.; Фонд ім. Михайла Грушевського (з 1897) — 7.777.11 австрій. кор.; Фонд „академічний резервовий“ НТШ (з 1901) — 2.329.664 австрій. кор.; Фонд ім. Антона Бончевського (з 1903) — 10.969.92 австрій. кор.; Фонд ім. Олександра Огоновського (з 1905) — 3.212.46 австрій. кор.; Фонд ім. Олександра Кониського (з 1914) — 15.889.33 австрій. кор.; Фонд ім. Якова Головацького (з 1914) — 5.298.33 австрій. кор.; Фонд ім. Івана Франка (з 1916) — 2.808.19 австрій. кор.
На депозитних рахунках НТШ були також кошти фондів на спорудження у Львові пам’ятника Т. Шевченкові, на спорудження пам’ятника Н. Ніщинському. Для НТШ пожертвували гроші також Наталія Кобринська, Олена (з Білинських) Качкевичева. Діяв Фонд Броніслава Янова.
Певні фонди для НТШ виділяли уряд Австро-Угорщини і місцева влада Львова протягом 1894—1914. Найчастіше спонсорами були МВіО, Галицький крайовий сейм. Напр., НТШ 1900 отримало 16 тис. австрій. кор.; 1902 — 18 тис.; 1904 — 16 тис.; 1905 — 21 тис.; 1909 — 26 тис.; 1913 — 47 тис. Загально за 1894—1914 НТШ отримало бл. 350 тис. австрій. кор. (у перші роки грошові надходження були в австрій. ринських).
Під час Першої світової війни майже всі грошові депозитні фонди (фундації) Тва було заморожено, а з розпадом Австро-Угорщини більша част. коштів пропала. На 01. 07. 1920 сума грошей зі складених до війни фондів НТШ становила заледве 82.592.75 австрій. кор. (В. Гнатюк).
У міжвоєнний період прибутки матірного Т-ва були дуже мізерними. Вони складались із внесків чл. НТШ, невеликих прибутків від друкарні та книгарні і з порівняно дрібних пожертв від укр. установ — таких як „Цетросоюз“, „Достава“, „Земельний банк“, „Народна торгівля“, „Сільський господар“, „Маслосоюз“, „Карпатія“, „Дністер“, „Праця“, „Будучність“ (Тернопіль) — та осіб, зокрема М. Грицака, М. Волошина, В. Рижевського, О. Левицької та ін. Паралельно Б. НТШ формували гроші, що надходили від укр. орг-цій у США. Від 1932 певні субвенції для НТШ давала держава. Згідно з відомостями за 1933, МВіО перечислило для Т-ва 10 тис. польс. зл., сейм — 700 польс. зл., Львівський маґістрат — 450 польс. зл.; за 1934: МВіО — 13 тис. польс. зл. та окремо для музеїв — 600 польс. зл.; 1937—38: МВіО — 12,400 тис. польс. зл.
У 1930-х рр. записувано землю (присадибну) для НТШ „на наукові цілі“ (крім згаданого Фонду Т. Дембицького), з якої не завжди користало Т-во, зокрема посілість від Володимира Гуркевича в Самборі. Вартість посілости оцінювали у грошах, що також становило част. депозиту Б. НТШ.
Видатки матірного НТШ у Львові (1892—1940) щорічно перевищували суму прибутків. Осн. кошти Т-во вкладало в купівлю і спорудження будинків (незважаючи на дод., часто одноразові вливання грошей), в утримання та ремонти будинків; друк і переплітання книжок, у купівлю друкар. мат-лів і друкар. споряджень; іменні допомоги і стипендії; у заробітну плату робітникам і працівникам адміністрації друкарні та палітурні; у видатки на канцелярію НТШ (платня персоналу, опалення і світло, гроші на відрядження), видатки на б-ку, музеї (витрати на придбання експонатів і їхнє переміщення, побудову експозицій); у працю комісій (збір етнограф. мат-лів, археол. розкопки); пересилання друк. в НТШ видань і чимало ін. розрахунків, дрібних витрат.
Б. НТШ періодично перевіряла Контрольно-ревізійна комісія НТШ. Про Б. Тва систематично інформували на Загальних зборах НТШ. Паралельно бухгалтерія звітувала перед адміністративно-фінансовими установами держави.
З відновленням НТШ в Україні 1989 утримання Т-ва, засади нагромадження грошей і, відповідно, формування Б. НТШ, порівняно з довоєнним часом, не змінилися, хоч обсяг надходжень у нових істор. умовах інший. Усе фінансування Тва спирається тільки на приват. ініціативи. У 1989—2013 не було жодних держ. (центр., обл., міських) субвенцій чи допомоги, у т. ч. адресних фондів (фундацій). У час відновлення НТШ в Україні, зокрема для підгот. наук. видань, НТШ А склало грошовий депозит, з якого користало Т-во впродовж 1991—2009 (на кін. 2009 повністю вичерпаний). Осн. статті прибутків Т-ва на сучас. етапі — членські внески, відсотки від госпрозрахункових договорів (були до 2007), гроші від продажу книжок і журналів, підгот. в НТШ і друк. у Дослідно-видавничому центрі Т-ва (також книжок, друк. на комерційних засадах), відсотки від продажу чужих книжок і журналів у Книгарні НТШ, окр. індивідуальні грошові внески д. чл. Т-ва. Згідно з домовленостями 1992, спільні (також „Хроніка НТШ“), серійне наук. вид. Т-ва „Записки НТШ“ та низку вид. Світ. ради (у т. ч. „Вісник НТШ“), над якими працюють у Львові, субсидувало НТШ А (США).
Через те, що прибутки НТШ в Україні аж ніяк не покривають видатків, а з 2010 становлять заледве 30—35 % усього Б. НТШ, нині Т-во обмежує свої вид. потужності і, відповідно, ліквідовує деякі структури.
Про Б. НТШ і щорічні прибутки та видатки Т-во щоразу звітує також у Держ. податкову службу України (хоч держава жодним чином фінансово не підтримує Тва). Ця інформація оформлена в окр. док-тах: звіті про використання коштів неприбуткових установ та оргцій; податковому розрахунку сум фонду, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку; податковій декларації з податку на додану вартість, податковій декларації з податку на прибуток, фінансовому звіті та ін. Т-во звітує також в управління Пенсійного фонду України і Гол. управління статистики у Львів. обл. (осн. док-ти: фінансовий звіт, баланс, звіт про витрати палива, теплової й електроенергії і. т. д.). Врешті, НТШ подає до Пенсійного фонду України звіт про суми нарахованої заробітної плати.
Свої окр. Б. НТШ формують крайові Т-ва за межами України: НТШ А (США), НТШ Канади, НТШ Європи та ін. Засади формування Б. НТШ за кордоном аналогічні до матірного НТШ в Україні, хоч статті видатків суттєво відрізняються. Вони пов’язані і випливають зі завдань та можливостей крайових т-в.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 1, с. 10—11, 92; 1901, ч. 5, c. 44; 1902, ч. 9, c. 53; 1903, ч. 29, c. 46; 1909, ч. 37, с. 5—9, 55; 1910, ч. 41, с. 68; 1912, ч. 49, с. 63; 1913, ч. 53, с. 72; 1914, ч. 57, с. 56; ч. 58—59, с. 48; 1930, ч. 69—70, с. 64—65; 1935, ч. 72, с. 30—31; 1937, ч. 73, с. 35—36, 46—47; 1939, ч. 74, с. 8, 26, 102—03; Гнатюк В. Наукове товариство імени Шевченка у Львові. Історичний нарис першого 50-річчя — 1873—1923. Львів, 1925. Перевид. Мюнхен; Париж, 1984, с. 108—28; Бюлетень Наукового товариства ім. Шевченка в Америці. Н.-Й., 2011, ч. 31, с. 51.
Олег Купчинський