ВАГИЛЕВИЧ Іван - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВАГИЛЕВИЧ Іван

ВАГИЛЕВИЧ Іван (крипт., псевд.: W. J., D. J. W., J. W., Вагилевич, Vahylevic, Wagilewicz Haliczanin, Wilk, Волк, Волк Заклика, Далибор, Dalibor, Dalibor I. W., D. Jan, D. N. Wahylewice, І. Далибор Вагилевич, І. М. Вагилевич, J. Wagilewicz, Заклика, Zaklika) (*02. 09. 1811, с. Ясень-Горішний (Ясенів) Стрийської, а з 1811 — Коломийської окр., Галичина (тепер— Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл.)— †10. 05. 1866, м. Львів) — письменник, філолог, фольклорист, етнограф, археограф, громадсько-культ. діяч, один із зачинателів нового укр. нац. відродження на зх.укр. землях.

Н. у сім’ї священика. Поч. освіту здобув у м. Бучачі, серед.— у м. Станіславові (1829), навч. (з перервами) у Львів. гр.-катол. духовній семінарії Львівського університету (1839). Один з організаторів і учасників просвітн. гуртка „Руська Трійця“, співавтор і співупоряд. альманаху „Русалка Дністровая“ (1837). Уже під час навчання в ун-ті В. І. виявляв зацікав. різними гуманіт. науками, брав участь в етнографічно-збирацькій роботі серед студентів, упоряд. на запрошення окр. власників док-ти зібрань особистих архівів та б­к. 1837 спільно з Я. Головацьким упоряд. архів Я. Тарновського у с. Дикові. 1846 висвячений на свящ., 1846—48 — парох у с. Нестаничах на Львівщині; 1848— відп. ред. тижневика „Dnewnyk ruskyj“ (вийшло 9 ч. лат. і кирилич. шрифтом), 1851 — охоронець (кустош) Б-ки Оссолінських, згодом перекладач урядових док­тів укр. мовою при намісництві. 1862—64 — кер. Міського архіву у Львові.

Осн. наук. зацікав. В. І.— гуманіт. галузі наук. До найраніших відносять його дослідження укр. нар. пісень і писання близьких до фолькл. власних поет. тв. (балади „Мадей“, „Жулин і Калина“ (1837), „Китиці“, „Опущена“, „Рожа“, „Суд Любушин“ (усі 1838). Укладав зб. укр. нар. пісень (осн. тексти його вид. щойно 1983), зібрав пісні про опришків, весільні пісні, „співанки“, колядки, коломийки із різних територій України. 1837 опубл. передм. „Передговор к народним руским пісням до „Русалки Дністрової“, яка була уривком ширшої, нині невід. фольклорист. праці з цінними увагами для пізнання історії укр. пісні та її класифікації, написав пр. „Шелудивий Буняк. За переказами народу“ (1844).

В. І.— автор праць з етнографії зх.укр. земель: „Гуцули, мешканці східного Прикарпаття“ (1838), „Бойки, русько-словянський люд у Галичині“ (1841), „Лемки, мешканці західного Прикарпаття“ (1841), „Гуцули. Карпатські верховинці“ (1842), „Про мешканців східної частини Карпатських гір“ (1844). Йому належать дослідження „Слов’янська символіка і демонологія“ (праця не завершена, рукоп. складається із двох част.: „Слов’янська символіка“ та „Слов’янська демонологія“), окремо збереглися підготовчі мат-ли до пр. „Нариси демонографії“, „Розгорецькі яскині“ (1838), „Про упирів і відьом“ (1840), „Похорон у слов’ян“ (1841), „Берда в Уричу“ (1843).

В. І. написав філол. дослідження: з мови — „Розправи про південно-руську мову“ (1840-ві), „Граматика малоруського язика“ (1841). Ост. відіграла помітну роль у лінґводидактичній практиці краю. 1866 вийшла друком кн. „Мадей. Руська читанка для низшої гімназії“. Підгот. опис дакійсько-роман. мов із дод. дакійсько-польс. словника „Наука про дакійсько-романську мову“ (не опубл.). Збирав і опрацьовував лекс. мат-ли для українсько-німецько-лат. словника (пр. „Idyotykon“ [1844]), брав участь у складанні й редагуванні Словника польс. мовою С. Лінде та ін.; з літературознавства — „Замітки про руську літературу“ (1848), „Українські польськомовні письменники“ („Pisarze polscy rusini“ — пр. присвячена книжк. вид. XVI—XVIII ст., написаним укр. авторами польс. мовою. До того часу також належить дослідження „Українські латинськомовні письменники“ (1843). Більшу част. названих праць (друк. і в рукоп.) написано польс. мовою, а друк. польс. і чес. мовами, окремо і в період. вид., найчастіше в „Časopis Českého Muzeum“, „Денниця („Jutrzenka“), „Biblioteka Ossolińskich“, „Dziennik literacki“ та ін. На стор. цих часоп. уміщено біограф. відомості про В. І.

Значний внесок зробив В. І. у розвиток істор. наук. Ученому належить об’ємна рец. на пр. „Уваги щодо дослідження „Початкова історія Польщі“ А. Бельовського (1843), монографія „Монастир Скит у Маняві“ (1848), пр. „Святий Методій“ (1852); „Виведення початків слов’ян від трако-іллірів...“ (не закінчена, 1852—55), „Початки Львова“ (1860), „Руґія (Про слов’ян у стародавних часах)“ (1866). Політ. забарвлення мають ст. з питань новітньої історії: „Звернення до руської інтелігенції“ (1848), „Програма „Dnewnyka ruskoho“ (1848) і т. д. Він збирав також мат-ли про пам’ятки архітектури і буд-ва у слов’ян, про старожитні городища. Майже всі праці В. І. спираються на численні істор. джерела. Залишив учений помітний доробок у галузі спец. (допоміжних) істор. дисциплін. Один із перших прочитав написи на скелях у с. Розгірчі (1838), Уричі (1843), Бубнищі (1862). Він же — автор незакінченої пр. „Словянське письмо“. Під час архівних занять обстежив велику кількість рукопис. зібрань, виявив невід. писемні пам’ятки з історії Львова та ін. міст Галичини й Буковини XV—XVII ст., які згодом опубл. у дод. до „Gazety Lwowskiej“, складаючи до них дипломат. коментар, копіював і публ. давні док-ти для багатотом. вид. „Akta grodzkie i ziemskie“ (3та 4 т.). В. І. упоряд. Архів Ради міста Львова. Спільно з Я. Головацьким відкрив списки Кормчої книги ХІІ—ХІІІ і XV ст. із текстами статутних грамот князів Володимира Святославича і Ярослава Володимировича (Мудрого). Разом із А. Бельовським переклав сучас. укр. та польс. мовами й опубл. „Повість временних літ“ п. н. „Літопис Нестора“ з дод. „Повчання“ кн. Володимира Мономаха і „Листа князеві Олегові Святославичу“ (1864, 1866), переклав укр. та польс. мовами „Слово о полку Ігоревім“ (1836). Брав участь також у підгот. вид. „Monumenta Poloniae Historika“ (1864, т. 1). На основі виявлених і опрацьованих архів. актів та док-тів, також окр. публікованих джерел склав „Хронологічні таблиці до загальної історії“, „Хронологію загальної історії слов’ян“, „Хронологію східних слов’ян“, „Хроніки“ Південної і Північної Руси, чехів, хорватів, сербів, болгарів, окремо Дубровицької республіки“, „Історію польського народу 1038—1090“ (більша част. названих пр. не закінчена). В.І.— автор пр. „Джерела про мешканців старожитньої Европи“ (рукоп.). Йому належать численні виписи з антич. джерел, перекл. худож. і наук. праць.

В. І. підтримував зв’язки з ученими слов’ян. світу. Збереглися записки і листи до О. Бодянського, А. Востокова, П. Лукашевича, М. Максимовича, В. Мацейковського, М. Погодіна, О. Стороженка, І. Срезневського, П. Шафарика та ін.

У своїх політ. і реліг. переконаннях не був послідовний. Наприкін. життя став протестантом. Через „зближення та співпрацю з польським табором 1848 відвернув від себе українську громадськість“. Ост. роки жив у тяжких умовах і злиднях, „недооцінюваний сучасниками і переслідуваний владою“, подібно як і багато ін. видатних особистостей того часу. На основі біограф. фактів В. І. польс. письменник Я. Захаріясевич написав двотомну повість „Учений“ (1855), укр. письменник Р. Іваничук — роман „Саксаул у пісках“ (2000).

Постать В. І. і його поет., наук. та громад. діяльність були і досі є у полі зору вчених НТШ. 1880 І. Левицький проаналізував і опубл. листи В. І. до М. Погодіна. Окр. увагу вченому приділяв І. Франко. 1884 він згадував В. І. у контексті передісторії польс. повстання в Галичині 1846. У пр. „Писання І. П. Котляревського в Галичині“ (1898) підкреслив заслуги В. І. в популяризації творчости І. Котляревського. Цінні відомості про В. І. містяться у пр. „До біографії Івана Вагилевича“, де поряд із висвітленням творчости „Руської Трійці“ опубл. листування його з Ю. Шенвальдер та уривки автобіографії вченого (1907), також у „Нарисі історії української руської літератури до 1890 р.“ (1910). Згадки про В. І. вмістив І. Франко у дослідженнях „Карпато-руське письменство XVII—XVIII вв.“ (1900), „Азбучна війна в Галичині 1859 р.“ (1912). Творчість В. І. Франко вніс у свій „План викладів „лекцій“.

Значний внесок у дослідження творчости В. І. зробив О. Огоновський в „Історії літератури руської“. Аналізу творчости В. І. присвячено десятки стор. Не менш вагомі спостереження про діяльність В. І. подають І. Свєнціцький, І. Созанський та К. Студинський. І. Свєнціцький, зокрема, відзначав внесок В. І. у розвиток проповідницького жанру укр. л-ри. В. Щурат детально розглядав недрук. твори вченого. З-посеред дослідників творчости В. І. перших десятиріч ХХ ст. чи не найбільше присвятив уваги вченому М. Возняк. Його студії стосуються як аналізу наук. праць, присвячених писемним пам’яткам, історії укр. мови та її граматиці, так і бібліограф. заняттям ученого. Значну пізнавальну цінність становить зб. „У століття „Зорі“ Маркіяна Шашкевича...“ (1935—36), а також вид. І. Бриком в НТШ „Матеріали до історії українсько-чеських взаємин у першій половині ХІХ ст.“ (Українсько-руський архів, т. 15).

Аналізували творчість В. І. К. Бадецький, Л. Харевичева, В. Яґич, у 1950-х рр.— Д. Чижевський.

Із відновленням діяльности НТШ в Україні над творчістю В. І. працюють чл. та д. чл. Т-ва Г. Дем’ян (йому належить понад 10 наук. досліджень, у т. ч. монографічних), М. Шалата, Ф. Стеблій, Л. Ільницька, О. Купчинський. Мовозн. роботи В. І. розглядав Й. Дзендзелівський, публікують праці вченого та листи до нього Р. Радишевський, Я. Горак та ін.

Похований В. І. 1866 на Стрийському цвинтарі у Львові (нині зруйнований дощенту). Місце поховання вченого втрачено. Нагробний пам’ятник, встановлений 1986 на Личаківському кладовищі у Львові, є лише символом пам’яти про вченого.

Пр.: Добірки тв. у зб.: Русалка Дн±стровая. У Будим±, 1837; Вінок русинам на обжинки. Відень, 1846, ч. 1; 1847, ч. 2; Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Писання. Львів, 1884; Письменники Західної України 30—50-х років ХІХ ст. К., 1965; їх же. Твори. К., 1982; Русалка Дністровая: фольклорно-літературний альманах „Руської трійці“. К., 1987 та ін.; Деякі публ. пр.: Huculové obyvatelé vychodního pohořjа karpatského, 1838; Kytycé, 1838; Opuščena, 1838; Roža, 1838; Rozhorecke geskyně, 1838; Súd Lubušin, 1838; O upirech a vid’mách, 1840; Bojkowé, lid ruskoslowanský w Haličjch, 1841; Известия литературные из Львова, 1841; Pogrzeb u słowian, 1841; Гуцулы. Карпатские горцы, 1842; Spotkanie, 1842; Berda w Uryczu, 1843; Pisarze polscy — rusini, wraz z dodatkiem pisarze łacińscy rusini, 1843 (надр. 1996); Uwagi nad rozprawą „Początkowe dzieje Polski“, przez Augusta Bielowskiego.., 1843; O mieszkańcach Wschodniej części gór Karpackich, 1844; Szełudywy Buniak. Zpodań ludu, 1844; Gramatyka języka małoruskiego w Galicyi.., 1845; Monastyr Skit u Maniawie, 1848; Program Dnewnyka ruskoho, 1848; Wozwanie do inteligencii ruskoi, 1848; Zamitki o ruskoj literaturi, 1848; Rozprawy o języku południoworuskim [1840­ві рр.] (надрук. 1936); S[wiety] Metody, 1852; Wywód początków Slowian od trako-illyrów.., 1852; Koły ne buło naczało świta.., 1854; Osan o fragmentach Troga, wydanych przez Bielowskiego, 1854; [Документи XV—XVII ст. з історії Львова, Кракова, окремих міст і сіл Галичини] (Dodatek tygodniowy do „Gazety Lwowskiej“, 1857; Sokal. 1731, 1858; Początki Lwowa, 1860; Nestor. Latopis z dodatkiem monomacha nauki i listu do Olega w oryginale i polskim tłumaczeniu, 1864 (у співавт.); Żywot św. Błażeja, 1864 (у співавт.); Мадей. Руська читанка для низшої гімназії, 1866; Rugja (Osłowianach w dawnych czasach), 1866.

Бібл.: „Руська Трійця“: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький: бібліографічний покажчик (1834—1990 рр.). Львів, 1993, с.48—61.

Арх. дж.: БРАН, отд. рукоп., ф. Собрание А. С. Петрушевича, д. 22; ф. 20-б, д. 3; ZNіO we Wrocławiu. Ręk. 2411/1; ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 99 (О. Бодянський) — листи І. Вагилевича з 1834, 1843—1844; ф. 104 (Я. Головацький) — зауваги до листів І. Вагилевича, адресованих М. Погодіну; ф. 3 (І. Франко) — мат-ли і уривок ст. І. Франка „До біографії І. Вагилевича“, бібліографія праць І. Вагилевича, п’ять листів І. Вагилевича з 1840—42 та ін.; рукопис. перекл. польс. мовою „Słowа o pułku Igorowym“; ЛННБ України, від. рукоп., ф.2 (Бібліотека Народного дому у Львові), оп. 2, спр. 9; ф. 5 (Бібліотека Народного інституту), оп. 1, спр. 953, 4342/2; ф. 9 (Зб. „Окремі надходження“), спр. 1—5, 5-а, 6—19, 21—23, 23/1, 24—30, 32—38, 40—51, 53—56; ф. 36 (Я. Головацький), спр. 44, 127; ф. 54 (Архів Національного інституту ім. Оссолінських у Львові), оп. 4, спр. 76, 112, 118/к., 154, 607, 618; ф. 77 (А. Петрушевич), оп. 4, спр. 95; ф. 118 (Ю. Томасік), спр. 304, 671; ф. 145 (Яблоновські), спр. 50; НМ у Львові, від. рукоп. і стародрук. кн., № 30492.

Літ.: Максимович М. О стихотворениях червонорусских // Киевлянин. К., 1841, кн. 2, с. 119—52; Bielowski A. Jana Wagilewicza Wywód początków słowian od trako-illirów. Z powodu Wstęmpu krytycznego do dziejów Polski // Biblioteka Warszawska. Warszawa, 1852, t. IV, s. 528—50; його ж. Wspomnienie o Janie Wagilewiczu // Dziennik literacki. Lwów, 1866, N 23, s. 357—59; N 24, s. 373—75; [б. а.] И. Вагилевич // Слово (Львів), 1863, 16листоп., № 91; Zacharyasiewicz J. Jan Wagilewicz// Tygodnik illustrowany. 1866, 28 lipca, N 357; 4 sierpnia, N 358; [Ðwie½cicki P.] Rękopisma pozostałe po ś. p. Wagilewiczu // Sioło. Lwów, 1866, zesz. 3, s. 159—68; zesz. 4, s. 155—60; його ж. Jan Wagilewicz. Wspomnienie pośmiertne // Там само, zesz. 1, s. 79—88, 165; Левицький І. Є. Письма руських галичан до М. П. Погодіна в літах 1836—1861 // Зоря (Львів), 1880, ч. 12, с. 162—64; ч. 13, с. 179—82; ч. 14/15, с. 198—200; ч. 16, с. 219—21; Головацький Я. Ф. Судьба одного галицко-русского ученого (К биографии И. Н. Вагилевича) // КС, 1883, июль, № 6, с. 453—72; Франко І. Польське повстання в Галичині 1846 року (історична розвідка) // Зоря (Львів), 1884, № 1—10, 14—19; його ж. Писання І. П. Котляревського в Галичині // Записки НТШ. Львів, 1898, т. XXVI, кн. VI, с. 1—14; його ж. До біографії Івана Вагилевича // Там само, 1907, т. LXX, кн. V, с. 97—141; його ж. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів, 1910 (Передрук: Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1984, т. 41, с. 273—75, 290 та ін.); йогож. Азбучна війна в Галичині. Нові матеріали // Українсько-руський архів. Львів, 1912, т. 8, 180 с.; його ж. План викладів історії літератури руської. Спеціальні курси. Мотиви // Радянське літературознавство. К., 1958, № 3, с. 112—32; його ж. Карпато-руське письменство ХVІІ—ХVІІІ ст. // Франко І. Я. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1981, т. 32, с.219—20; Wagilewicz Johann // Wurzbach K. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Österreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen... Wien, 1885, Bd. 52, S. 80—84; Огоновський О. Історія літератури руської. Львів, 1894, част. IV, с. 119—50; Студинський К. З кореспонденциї Дениса Зубрицького. Рр. 1840—1853 // Записки НТШ. Львів, 1901, т. XLIII, кн. V, с. 1—66; Созанський І. Причинок до біоґрафії Івана Вагилевича // Там само, 1906, т. LXIX, кн. І, с. 160—71; його ж. З літературної спадщини Вагилевича // Там само, т. LXX, кн. ІІ, с. 171—76; Свєнціцкий І. Іван Вагилевич як проповідник. Причинок до зносин Галичан з Росією перед 1849 р. і до історії української проповіди// Там само, 1908, т. LXХIV, кн. IV, с. 98—110; Возняк М. Студії над галицько-українськими граматиками ХІХ в. Х. Граматика Вагилевича з 1845 р. // Там само, 1910, т. ХСІІІ, кн.І, с. 90—120; його ж. З бібліоґрафічних занять Івана Вагилевича // Там само, 1913, т. CXVI, кн.IV, с. 168—76; його ж. Св.Тома Кемпійський у перекладі Івана Вагилевича з 1836 р. // Возняк М. У століття „Зорі“ Маркіяна Шашкевича (1834—1934): Нові розшуки про діяльність його гуртка. Львів, 1935, ч. 1, с. 37—71; його ж. Розвідки Івана Вагилевича про українську мову // Там само, 1936, ч. 2, с. 258—324; Ягич И. В. Иван Вагилевич. Обзор литературной и общественной деятельности // Ягич И. В. История славянской филологии. СПб., 1910, с. 501—02; Веселовський Я. Іван Вагилевич // Неділя (Львів), 1911, ч. 45, с. 1—2; Данилов В. Письма Ивана Вагилевича к М. А. Максимовичу // Русский филологический вестник. Варшава, 1912, с. 407—16; Щурат В. З недрукованих творів Івана Вагилевича // Неділя (Львів), 1912, 3листоп., ч. 40, с. 1; Badecki K. Archiwum miasta Lwowa, jego stan obecny oraz potrzeby reorganizacyjne, inwentaryzacyjne i wydawnicze // Archejon. Warszawa, 1934, zesz. 12, s. 100—05, 133, 139—40, 144—45, 160, 171—74, 200; Ваврик В. Жизнь и деятельность Ивана Далибора Вагилевича // Научно-литературный сборник Галицко-Русской Матицы. Львов, 1934, т. 8, с. 65—92; Charewiczowa º. Jan Wagilewicz (1811—1866) // Charewiczowa º. Historiografia і miłośnictwo lwowskie. Lwów, 1938, s. 80—83; Чижевський Д. Історія української літератури від початків до доби реалізму. Н.-Й., 1956, с. 410—11; Федченко П. Матеріали з історії української журналістики. Перша половина ХІХст. К., 1959, вип. 1, 338 с.; його ж. Іван Вагилевич // Історія української літературної критики. К., 1988, с. 94—99; Полєк В. І. М. Вагилевич у спогадах польського письменника. Муза чи медуза? (Листок з моїх спогадів) // Архіви України (К.), 1967, № 2, с. 48—53; Дем’ян Г. Іван Вагилевич — архівіст // Там само, 1971, № 3, с. 42—50; його ж. Іван Вагилевич — історик і народознавець. К., 1993, 152 с.; його ж. Державницькі погляди Івана Вагилевича // Шашкевичіана. Нова серія. Львів; Броди; Вінніпеґ, 1996, вип. 1—2, с. 50—54; Brock P. Ivan Vahylevich (1811—1866) and the Ukrainian National Identity // Canadian Slavonic Papers. Ottawa, 1972, vol. XIV, N 2, p. 153—90; Купчинський О. А. Передмова // Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові. 1299—1799. К., 1972, с. 17; його ж. „Слово о полку Ігоревім“ у перекладах, переспівах і дослідженнях першої половини ХІХ століття (Післямова Слова о плъкоу Игор§в± у перекладах та з коментарями Івана Вагилевича) // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Львів, 1997, т. CCXXXIV, с. 405—25; його ж. Август Бєльовський та Іван Вагилевич: наукові контакти й співпраця // Варшавські українознавчі записки. Польсько-українознавчі зустрічі. Studia Ucrainica / За ред. С. Козака. Варшава, 1999, № 8, с. 138—58; його ж. Słowo o pułku Igorowym — przeklad i opracowanie Jana Dalibora Wagilewicza. Przemyśl, 1999, 148 s.; його ж. Наукова й археографічно-видавнича діяльність Івана Вагилевича та Якова Головацького (Окремі спостереження) // Купчинський О. Відомі та маловідомі постаті національної науки й культури. Вибрані статті та повідомлення. Львів, 2011, [т.] 3, с. 139—83; Дзендзелівський Й. Іван Вагилевич і словник С. Б. Лінде (З історії українсько-польських наукових зв’язків) // Prace Filologiczne. Warszawa, 1981, t. XXX, s. 145 та ін.; йогож. Українсько-польський фразеологічний словник Івана Вагилевича // Українське і слов’янське мовознавство. Зб. пр. Львів, 1996, с. 464—71; Шалата М. Перші будителі народного руху в Галичині // Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. К., 1982, с. 5—22; його ж. Народні пісні в записах Івана Вагилевича. К., 1983, 159 с.; його ж. Подвиг, про який не забуває український народ // Русалка Дністровая. К., 1987, с.7—23; Іван Вагилевич. Покажчик рукописів праць та матеріалів до біографії / Уклав О. О. Дзьобан. Львів, 1986, 84 с.; Петраш О. „Руська Трійця“. К., 1986, 228 с.; Стеблій Ф. Піднесення демократичного руху в Східній Галичині в 30—40-х роках ХІХ ст. // „Руська трійця“ в історії суспільно-політичного руху і культури України. К., 1987, с. 27—40; Русалка Дністрова. Документи і матеріали / Упоряд. Ф. І. Стеблій, О. А. Купчинський, Я. Й. Грицак та ін. К., 1989, 544 с.; Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність „Руської трійці“. К., 1990, 339 с.; Senkus P. Vahylevych Ivan// Encyclopedia of Ukraine / Ed. by D. Husar Struk. Toronto; Buffalo; London, 1993, vol. V (St.—Z), p. 549—50; Дисак Ф. Вагилевич Іван Миколайович // Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника / Відп. ред. М. М. Романюк. Львів, 1996, вип. ІІІ, с. 48—53; Ільницька Л. „Русалка Дн±стровая“ (1837) у бібліотеках у музеях світу. Історико-книгознавче дослідження. Львів, 2007, 248 с.; Кметь В. Вагилевич Іван Миколайович // Українські архівісти (ХІХ—ХХ ст.). Бібліографічний довідник. К., 2007, с. 89—91; Іван Вагилевич — поет, просвітитель, фольклорист: до 200-ліття від народження / Уклав О. Качорак. Івано-Франківськ, 2011, 16 с.

Олег Купчинський

Стаття створена: 2015