ВАНЧИЦЬКИЙ Степан-Юліан - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВАНЧИЦЬКИЙ Степан-Юліан

ВАНЧИЦЬКИЙ Степан-Юліан (* 26 (14). 10. 1888, с. Красне Скалат. пов., Галичина (нині — Гусятин. р-ну Терноп. обл.) — † 18. 11. 1969, м. Сідней, Австралія) — адвокат, журналіст, громад. діяч. Чл. НТШ (зі серед. 1950-х рр.), 1957—60— голова Сіднейського осередку НТШ (Австралія).

1900—08 навч. в Укр. г-зії в Тернополі, пізніше — на юрид. ф-ті Львів. ун-ту. Під час Першої світової війни був у лавах УСС, згодом — офіцер УГА (1919). Учасник підписання Берестейського мирного договору (03. 03. 1918). Інтернований у польс. таборах, 1922 звільнений. 1924—44 працював адвокатом у м. Сяноку (нині — Польща), очолював адвокат. канцелярію (1931 захистив докторат із правознавства).

1930 став головою окружної філії „Рідної школи“.

1939 створив у Сяноку Укр. к-т, тоді ж В. С.-Ю. обрано головою осередку Укр. нар. ради в Сяноку, кер. УДК в Сяноку (з трав. 1940), чл. УНДО, міський голова цього міста (16. 10. 1939 — весна 1940). У квіт. 1940 виступав у Кракові на з’їзді реґіон. представників УЦК (делегат від Сянока). Створював читальні в селах і м­ках Лемківщини, поширював агроном. освіту та кооперацію, боровся із полонізацією українців Карпат, яку проводили шовініст. урядові кола Польщі.

У лип. 1944 виїхав у Німеччину, де перебував у таборах для „переміщених осіб“ (Ді-Пі) для укр. біженців, а 1952 еміґрувавв Австралію. Акт. діяч укр. громад. життя в Сіднеї: секретар Об’єднання українців Австралії (обраний у черв. 1952 на ІІІ з’їзді цього т­ва), заст. голови (1957—59), голова (з берез. по жовт. 1955 і 1959—60) Ради укр. громади шт. Новий Пд. Вельс (м. Лідкомб). Чл. місцевої філії Союзу укр. комбатантів в Австралії.

Осн. зацікав. В. С.-Ю.— правнича та громад. діяльність, публіцистика.

З 1914 співпрацював із львів. газ. „Діло“ та „Українське слово“, згодом (у 1930-х рр.) дописував у львів.  часоп. „Службовик“ (друк. орган Союзу укр. приват. урядовців Галичини). Автор нарисів у газ. „Наш Лемко“, часоп. „Лемківські вісті“, „Лемківський календар“ („В огні окрадена“ (до трагедії лемків у 1944—47), 1967; „Лемкам належиться їхня рідна земля“, 1968 та ін.). О. Дучимінська присвятила В.С.-Ю. та його дружині Галині тв. „Христос і поет“ („на спомин прогулки до Космача“).

Зі серед. 1950-х рр.— чл. НТШ в Австралії. 1957—60 — голова Сідней. осередку НТШ. 15. 05. 1966 В. С.-Ю. (який особисто знав І. Франка) виступав із доповіддю на святкуванні Ювілейного Франкового року (до 110-річчя від народження і 50-ліття смерти) у м. Лідкомбі (шт. Новий Пд. Вельс).

Пр.: Угорська Русь — Карпатська Україна, 1914—1938 // Новий час (Львів), 1938, 30 листоп.; 1939, 3 січ., с. 4; Пам’яті о. Омельяна Константиновича // [Приятель Ів. Франка] // Краківські вісті (Краків), 1943, 31 груд., ч. 295, с. 4; Учнівські святкування в 1900-х роках // Шляхами Золотого Поділля: регіональний збірник Тернопільщини („Укр. архів НТШ“, т. ХХІ). Філядельфія, 1970, т. 2, с. 121—23; Лемківщина — самоцвіт України (огляд українського суспільного життя на Лемківщині 1918—1944) // Аннали Лемківщини. Н.­Й., 1993, ч. 5, с. 19—44.

Літ.: Налисник Ю. Дещо з моєї адвокатської практики в Дуклі на Лемківщині // Правничий вісник. Н.-Й., 1955, с. 94; Шах С. Між Сяном і Дунайцем (спомин). Мюнхен, 1960, ч. 1, с. 71—72; Українці в Австралії: матеріяли до історії поселення українців в Австралії. Мельборн, 1966, [т. 1] („Б-ка українознавства НТШ“, ч. 15), с. 230, 296—97, 301; Кубійович В. Українці в Генеральній губернії: 1939—1941 (історія Українського Центрального Комітету). Чикаго, 1975, с. 80, 368—69; Радіон С. Словник українських дипломників в Австралії. Мельборн, 1983, с. 95; Бойко М. Українська бібліографія материка і діаспори: матеріали. Блумінґтон, 1989, с. 157; Хроніка НТШ. Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч.81, с. 152; Українці в Австралії / За ред. М. Павлишина. Мельборн, 1998, т. ІІ, с. 1053; Ювілейна книга української гімназії в Тернополі, 1898—1998. Тернопіль; Львів, 1998, с. 581; „Журавлина“ книга (тернопільська українська західна діаспора): словник імен / За ред. Б. Мельничука. Тернопіль, 1999, ч. 1, с. 85; Красовський І. Діячі науки і культури Лемківщини: довідник. Торонто; Львів, 2000, с. 107.

Юрій Ковалів

Стаття створена: 2015