ВАРШАВСЬКІ УКРАЇНОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВАРШАВСЬКІ УКРАЇНОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ

„ВАРШАВСЬКІ УКРАЇНОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ“ („Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze“) — наук. щорічний часоп., присвячений системат. дослідженням л-ри, мови, релігії та церкви, сакральної культури, нац. свідомости, політ. і філософсько-сусп. думки в Україні, проблемам історії українсько-польс. взаємин, ролі видатних постатей, а також культ. трансформацій українсько-польс. прикордоння.

„В. у. з.“ виходили у Варшаві з 1989 по 2008, усього опубл. 26 т. журн. (част. у спарених номерах). Організаторами появи вид. виступили каф. україністики Варшавського ун-ту, Польс. українозн. т­во та згодом іще одним співорганізатором польсько-укр. зустрічей та видання часоп. стало НТШ у Польщі. Заг. ред. журн. здійснював його фундатор і натхненник Стефан Козак, за співпраці в окр. вип. із В. Соболь, В. Назаруком, І.Кононенком, Р. Крамарем. „В. у. з.“ вид. польс. і укр. мовами із дещо відмінними польс. та укр. наз. („Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze“ — „Варшавські українознавчі записки“), які використовують паралельно.

„В. у. з.“ системат. виходили з 1994. Однак 1-й т. цього збірника видано укр. мовою у Варшаві ще 1989. Він надрук. у складних тогочас. політ. умовах і з’явився за підтримки насамперед о. василіян, зокрема о. Й. Романика та о. Т. Янківа. До редколегії журн., крім згаданих о. василіян, увійшли укр. вчені та громад. діячі з Польщі С. Козак, С. Заброварний, М. Лесів і В. Мокрий. Своєрідним приводом для втілення назрілої потреби публікації щорічного наук. часоп. українозн. характеру на теренах Польщі було тисячоліття хрещення Руси-України. До цього ювілею і приурочений 1-й вип. вид. З 2-го т. „В. у. з.“ присвячувалися здебільшого польсько-укр. питанням, які стали базовою темою для кожного наст. ч. щорічника, а сам журн. отримав підзаголовок „Польсько-українські зустрічі“. Третя част. заголовка — „Studiа Ucrainica“ вказувала на україністичну спрямованість вид.

Основою збірників були напрацювання щорічних тем. конференцій, доповнені й ін. студіями та мат-ми. Вони переважно структуровані так, що кожний новий вип. щорічника присвячений ін. питанням, пов’язаним з історико-культ. проблемами відносин України і Польщі в минулому та на сучас. етапі або з важливими ювілеями, подіями. Зазначалося, що 1­й т. (1989) присвячено тисячоліттю хрещення Київської Руси; зош. 2 (1994) „Польсько-українські зустрічі“; наст. ч. мали конкретні тем. підзаголовки: зош. 3— „Довкола союзу Пілсудського — Петлюри“ (1996), 4—5 — „ Берестейська унія— обумовленості, контексти та історично-культурні наслідки“ (1997), 6—7 — „Польсько-українське культурне прикордоння“ (1998), 8—9 — „Польсько-українські літературні, культурні й історичні зв’язки у XIX—XX ст.“ (1999), 10 — „Польсько-українські відносини: вчора, сьогодні, завтра“ (2000), 11—12 — „Тисяча років християнства на Україні в контексті міленіуму“ (2001), 13—14 — „Україна і Польща на порозі нового тисячоліття“ (2002), 15—16 — „ Галичина — вчора і сьогодні“ (2003), 17—18 — „Стан і перспективи українознавчих досліджень“ (2004), 19—20 — „Участь поляків в українській літературі, культурі і науці та українців — у літературі, культурі і науці польській“ (2005), 21—22 — „Україна очима поляків і Польща очима українців“ (2006), 22—23 — „ Іван Франко в контексті літератури, культури, історії і польсько-українських відносин. До 150-річчя з дня народження“ (2007), 25—26 — „Українська еміграція: історія, культура, постаті, інституції, зв’язки з поляками“ (2008).

Упродовж понад 20-ти рр. системат. випуску журн. на його шпальтах обговорювано найважливіші культ., суспільно-політ., реліг. події, а також найістотніші питання нашої доби, друк. розвідки про визначні постаті. Дописувачами журн. були відомі дослідники з Польщі й України: В. Александрович, Б. Бердиховська, О. Вішка, Т. Гунчак, М. Жулинський, М. Ільницький, Я. Качмарчик, С. Козак, Є.Коко, А. Корнієнко, О.Купчинський, М. Лесів, М. Литвин, Ґ.Мотика, В.Назарук, Є. Нахлік, Б.Осадчук, Д. Павличко, М. Папєжинська-Турек, Р. Потоцький, Л. Рудницький, В.Серчик, В.Соболь, С. Стемпень, Д. Сосновська, Т. Хинчевська-Геннель та ін.

Осн. част. кожного збірника відкривають кілька заг. статей, автори яких розмірковують над місцем України та Польщі в європ. цивілізаційному просторі. Дослідження вчених, що ґрунтуються на новітній схемі українсько-польс. діалогу, покликані переосмислити впливи Сходу і Заходу в укр. істор. традиції, окреслити стан теперішніх взаємин і вказати шляхи та напрями багатоаспектного (інтелектуального, культ., сусп., держ. тощо) співіснування у майбутньому. В дослідженнях з історії та суспільно-політ. взаємовідносин, які репрезентовано на шпальтах часоп., домінували проблеми нової і новітньої доби, зокрема, розвиток укр. руху та формування нац. свідомости на тлі українсько-польс. взаємин. Важливим досягненням організаторів часоп. було звернення уваги на явища з галузі історії культури, л-ри, мовознавства, етнокульт., суспільно-політ. та реліг. процеси українсько-польс. прикордоння.

Вагому роль у вид. „В. у. з.“ відіграло НТШ. Фундатором часоп. став один із найвидатніших представників укр. громади в Польщі, голова осередку НТШ в Польщі С. Козак. З 1997 (т. 4—5) НТШ стало постійним співорганізатором як щорічних наук. конференцій „Польсько-українські зустрічі“, так і на їхній основі вид. „В.у. з.“

На стор. журн. опубл. чимало важливих розвідок чл. НТШ: Гирич І. „Польські кореспонденти Михайла Грушевського“ (1998, zesz. 6—7, s. 211—18); Ільницький М. „Іван Франко й Адам Міцкевич: до проблеми валленродизму“ (1999, zesz. 8—9, s. 58—66), „В наймах у сусідів як соціокультурний феномен“ (2005, zesz. 19—20, s. 178—84); Ісаєвич Я. (J.Isajewycz). „Kościół greckokatolicki a niektóre aspekty rozwoju kultury ukraińskiej i białoruskiej w XVII—XVIII wieku“ (1997, zesz. 4—5, s. 187—201); Кирчів Р. „З раннього періоду української рецепції творчості Адама Міцкевича в Галичині“ (1999, zesz. 8—9, s. 20—25), „Український фольклор в поезії Юліуша Словацького“ (2000, zesz. 10, s. 113—20); Козак С. (S. Kozak) „Polsko-ukraińskie spotkania. Problemy i perspektywy“ (1994, zesz. 2, s. 9—14), „Ukraińcy wobec powstańczego zrywu Polaków“, s. 172—80), „Ołeksandr Łotoćkyj — uczony, dyplomata i polityk“ (1996, zesz. 3, s. 265—73), „Artykuły do zjednoczenia z Kościołem Rzymskim“ (1997, zesz. 4—5, s. 48—58), „Героїчний епос і питання самосвідомості народу“ (s. 505—14), „Polsko-ukraińskie kulturowe pogranicze“ (1998, zesz. 6—7, s. 7—23), „U źródeł romantycznego ukrainizmu“ (s. 118—39), „Adam Mickiewicz w kręgu romantyków charkowskich“ (1999, zesz. 8—9, s. 12—19), „Romantyczna Ukraina“ Juliusza Słowackiego“ (2000, zesz. 10, s. 44—51), „Ukraińcy wobec integracji Europy“ (2002, zesz. 13—14, s. 112—14), „Warszawska ukrainistyka— teraźniejszość i perspektywy rozwoju“ (2004, zesz. 17—18, s. 37—43), „Iwan Franko po polsku“ (2007, zesz. 23—24, s. 158—84), „Ukraiński Instytut Naukowy w Warszawie (1930—1939)“ (2008, zesz. 25—26, s. 15—22) тощо; Купчинський О. „Українська церква і питання української (руської) народно-розмовної мови у др. пол. ХVII—XVIII ст.“ (1997, zesz. 4—5, s. 202—18), „Август Бєльовський та Іван Вагилевич: наукові контакти і співпраця“ (1999, zesz. 8—9, s. 138—58), „Йосип Сліпий і його історико-філософське бачення Берестейської унії“ (2001, zesz. 11—12, s. 166—80); Романів О. „Польські вчені в Науковому товаристві ім. Шевченка“ (1998, zesz. 6—7, s. 203—10); Соболь В. (W. Sobol). „Перспективи дослідження Історії Pyciв“ (2000, zesz. 10, s. 243—52), „Церква та релігія в козацьких літописах“ (2001, zesz. 11—12, s. 199—210), „Бароко і модерн: осі перетину“ (2002, zesz. 13—14, s. 221—28), „Українська література в публікаціях Варшавських українознавчих записок“ (2004, zesz. 17—18, s. 68—74), „Szistdesiatnycy“ w opinii polskiej“ (2006, zesz. 21—22, s. 203—14), „Zapomniane polskojęzyczne prace Iwana Franki o literaturze starożytnej“ (2007, zesz. 23—24, s. 149—57) та ін.

Літ.: Купчинський О. [Рец. на:] Варшавські українознавчі записки / Гол. ред. С. Козак. Варшава: Видають оо. Василіяни, 1989, зош. 1, 256 с.// Записки НТШ. Праці Філол. секції. Львів, 1992, т. ССХХІV, с. 443—50; Мазур І., Капраль М. [Рец. на:] Варшавські українознавчі записки (Warszawskie zeszyty Ukrainoznawcze), Т. 2: Польсько-українські зустрічі. Studia Ucrainica / За ред. С. Козака. Варшава, 1994, 240 с. // Там само. Праці Історико-філос. секції. Львів, 1997, т.ССХХХІІІ, с. 562—69; Кононенко В. Україністика Варшавського університету в контексті українознавчих студій в Україні // WZU, 2004, zesz. 17—18, s. 44—49; Соболь В. Українська література в публікаціях Варшавських українознавчих записок // Там само, s. 68—74; Chynczewska-Hennel T. Kultura i historia w kształtowaniu się świadomości narodowej Ukraińców w publikacjach WZU // Там само, s. 56—63; Dubisz S. Problematyka językoznawcza w Warszawskich Zeszytach Ukrainoznawczych // Там само, s. 88—94; Dylgowa H. Problematyka religijna i kościelna w Warszawskich Zeszytach Ukrainoznawczych // Там само, s. 64—67; Jurkowski M. Tematyka sakralna w Warszawskich Zeszytach Ukrainoznawczych // Там само, s. 75—77; Kozak S. Warszawska ukrainistyka — teraźniejszość i perspektywy rozwoju // Там само, s. 37—43; Nazaruk B. Problematyka pogranicza polsko-ukraińskiego na łamach Warszawskich Zeszytów Ukrainoznawczych // Там само, s. 78—87; Serczyk W. A. Rola Warszawskich Zeszytów Ukrainoznawczych w badaniu stosunków polsko-ukraińskich // Там само, s. 50—55; Бачкур Р. Spotkania polsko-ukraińskie. [Рец. на:] Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. T. 19—20. Spotkania polsko-ukraińskie. Studia Ukrainica / Pod redakcją S. Kozaka przy współpracy W. Sobol, I. Kononenko, B. Nazaruka. Warszawa, 2005, 502 s. // Українознавчі студії, 2005—06, вип.5—6, с. 423—25; Ісаєвич Я. Стефан Козак — вчений, організатор науки, національний діяч // Україна. Тексти і контексти. Книга на пошану професора Стефана Козака з нагоди його ювілею сімдесятиліття. Варшава, 2007, с. 21—31; Варшавські українознавчі зошити // Наше слово, 2008, №24, 15 черв.; Піх О. Історія—наука—культура—релігія: дослідження українсько-польських відносин у „Варшавських українознавчих записках“ // Україна—Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [Відп. ред. М. Литвин]. Вип.3—4. Львів, 2010—11, с. 207—67.

Олег Піх

Стаття створена: 2015