АКТЫ, ОТНОСЯЩІЕСЯ К ИСТОРІИ ЗАПАДНОЙ РОССІИ, СОБРАННЫЕ И ИЗДАННЫЕ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЮ КОММИССІЕЮ - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АКТЫ, ОТНОСЯЩІЕСЯ К ИСТОРІИ ЗАПАДНОЙ РОССІИ, СОБРАННЫЕ И ИЗДАННЫЕ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЮ КОММИССІЕЮ

„АКТЫ, ОТНОСЯЩІЕСЯ К ИСТОРІИ ЗАПАДНОЙ РОССІИ, СОБРАННЫЕ И ИЗДАННЫЕ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЮ КОММИССІЕЮ“ — збірка док­тів з історії ВКЛ, Лівонії та укр. земель Польс. королівства XIV—XVII ст., опубл. Петерб. археограф. комісією упродовж 1846—53. Вид. планувалося як 3­томне, але вийшло 5 т., із яких перші 4упоряд. історик І. Григорович (1792—1852). Він також підгот. більшу частину 5­го т. (до 200 с.), а після його смерти (улистоп. 1852) роботу закінчив І. Тарнава-Боричевський (1810—87). Збірка хронологічно охоплює період із 1340 по 1699, містить 1140 номерів джерельних публікацій, а оскільки під деякими номерами подавалося по кілька док-тів, то заг. кількість опубл. актів становить прибл. 2 тис. Мат­ли подані в „Актах ЗР“ за хронол. порядком і поділені за періодами правління великих князів лит. та польс. королів (відповідно до прийнятої у ті часи істор. „схеми“ М. Карамзіна): 1-й т. охоплює князювання Ольґерда, Витовта, Сиґізмунда Кейстутовича, Казимира Ягайловича, Олександра Казимировича; 2­й— лише Сиґізмунда I Старого, 3­й — Сиґізмунда II Авґуста, часи міжкоролів’я та Стефана Баторія, 4-й — тільки Сиґізмунда III Вази, 5-й — Владислава IV Вази, Яна II Казимира, Михайла-Корибута Вишневецького, Яна III Собеського, період міжкоролів’я та перші роки правління Авґуста II Сильного.

Мат­ли „Актов ЗР“ тематично різнопланові. У збірці опубл. низка важливих док-тів із політ. історії (як внутр., так ізовн.), а саме: станові статути (Вислицький та Вартський); Судебник Казимира IV; дарчі грамоти окр. реґіонам ВКЛ, привілеї на маґдебурзьке та хелмінське право містам; наказні грамоти намісникам про управління містами та волостями; договори та ін. док-ти дипломат. характеру, що висвітлюють відносини великих князів лит. із мазовецькими князями, молдав. господарями, моск. царями, Лівонським орденом, Новгородом, Псковом, Твер’ю тощо; акти, що стосуються військ. протистояння між литовсько-польс. державою та Московією. У 5­му т. вміщені універсали укр. гетьманів та ін. док-ти про історію козацтва. Значна частина мат-лів „Актов ЗР“ стосується церк. справ, на що частково вплинув І. Григорович. До таких док-тів слід віднести дарчі великих князів лит. правосл. духовенству, монастирям, церквам; мат-ли про правила монастир. співжиття йуправління; акти, що стосуються історії унії; статути правосл. братств; грамоти сх. патріархів правосл. духовенству та мирянам. Також у 2—5 т. опубл. акти до історії Правосл. церкви в Галичині.

Док-ти для „Актов ЗР“ зібрані з понад 40установ. Найбільше мат-лів узято з Імператорської публ. б-ки в Петербурзі (нині — РНБ), з книг Литовської метрики, що зберігалася при сенаті (нині — РГАДА), з архіву кол. гр.-катол. митрополитів при синоді (нині — в ЦГИА СПб.). Частина док-тів походить з-поза території Росії і була надана Археограф. комісії її закордонними кореспондентами: С. Соловйовим зі Швеції, А. Глєбовичем та В. Мацейовським із Варшави, Д. Зубрицьким зі Львова та ін. Деякі мат-ли надали таємний радник П. Бутков і кн.М. Оболенський. Під час підгот. „АктовЗР“ використано док-ти і з другої (рукопис.) частини „Білоруського архіву давніх актів“ І. Григоровича (згодом втрачена і віднайдена 1958), а також із „Дипломатичного кодексу“ М. Доґеля. Зі значного масиву зібраного Археограф. комісією мат-лу для „Актов ЗР“ відібрано лише док-ти, писані давньоукр. та давньобілорус. мовами, тоді як лат. і польс. тексти І. Григорович та В. Комовський видали у 1848 як „Supplementum ad Historica Russiae monumenta“. „Акты ЗР“ публ. за вид. правилами, яких дотримувалася Археограф. комісія, зокрема для „Актов, относящіхся к исторіи Южной и Западной Россіи“. У передмові до кожного тому зазначалося, з яких сховищ узяті публ. мат-ли, і перераховувалися найважливіші акти та док-ти чи їх групи. Кожному опубл. док-ту надавався поширений заголовок. Після тексту джерела вказувалося місцезнаходження ориґіналу (зі зазначенням номера та відповідних стор. рукоп.), наводилися його короткі характеристики (на чому писаний, особливості письма, пунктуації, наявність чи брак печатки). У разі, якщо акти зберігалися за кордоном, то зазначалося також ім’я кореспондента, який надіслав копію чи ориґінал док-та. Наприкін. кожного тому надрук. приміт., в яких докладно коментувалися особи, події, факти чи проблеми датування (за винятком 5-го т., в якому коментарі подані лаконічно).

Характеристику змісту „Актов ЗР“ здійснив чл. НТШ В. Антонович у лекційному курсі „Источники истории Юго-Западной Руси“. Акти широко використовували також чл. НТШ Д. Багалій, М. Грушевський, О. Грушевський, М. Кордуба, І.Крип’якевич, О. Левицький, В. Липинський, І. Огієнко, М. Сумцов, І. Франко, Д. Чижевський, А. Яковлів.

Літ.: Антонович В. Изсл±дованіе о городах юго-западного края // Архив ЮЗР. К., 1869, ч. 5, т. 1, с. 1—94; його ж. Очерк исторіи Великаго княжества Литовскаго до смерти В. К. Ольгерда. К., 1878; його ж. Кіев, его судьба и значеніе с XIV по XVI стол±тіе (1362—1569)// КС, 1882, т. I, с. 221—64; його ж. Происхождение запорожского казачества // Там само, 1884, т. VIII, с. 580—608; т. ІХ, с. 27—52; його ж. Лекції з джерелознавства. Острог; Н.-Й., 2003, с. 60, 152; Багалий Д. Займанщина в л±вобережной Украйн± XVII и XVIII ст. // КС, 1883, т. ХІІ, с. 560—692; Сумцов Н. Іоанникій Галятовскій. К исторіи южно-русской литературы XVII в±ка// Там само, 1884, т. І, с. 1—21; т. ІІ, с. 183—204; т. ІІІ, с. 371—90; т. IV, с. 565—88; Житецкій Г. Литературная д±ятельность Іоанна Вишенскаго // Там само, 1890, т. VI, c. 494—532; Грушевскій А. Очерк исторіи Турово-Пинскаго княжества в состав± Литовско-Русскаго государства XIV—XVI в. К., 1901; його ж. З мійського життя в полудневих замках у XVI в. // Україна, 1917, кн. 1—2, с. 38—45; його ж. Города Великого княжества Литовского в XIV—XVI вв.: Старина и борьба за старину. К., 1918; його ж. З міського господарства XVI в. // Записки Історично-філологічного відділу. К., 1925, кн. VI, с. 1—9; Яковлів А. З історії регистрації украінських козаків в першій половині XVI в. // Україна, 1907, т. I, кн. 3, ч. 1, с. 265—79; його ж. Намісники, державці і старости господарського замку Черкаського в кінці XV і XVI вв. // Там само, т. III, кн. 3, ч. 1, с. 340—54; Левицкій О. Южно-русскіе архіереи в XVI—XVII в. // КС, 1882, т. I, с. 49—100; його ж. Социніанство в Польш± и Юго-Западной Руси // Там само, т. IV, с. 25—57; його ж. Основныя черты внутренняго строя западно-русской церкви в XVI и XVII вв.// Там само, 1884, т. VIII, с. 627—54; йогож. Внутрішній стан західно-руської церкви в Польсько-Литовській державі в кінці ХVІ ст. та Унія // Грушевський М., Левицький О. Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси XVI—XVIII вв. Львів, 1991, с. 1—80; Кордуба М. Молдавсько-польська границя на Покутю до смерти Стефана Великого // Науковий збірник, присвячений проф. М. Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його десятилітньої наукової праці у Галичині (1894—1904). Львів, 1906, с. 158—84; Крип’якевич І. Козаччина і Баторієві вольності // Жерела до історії України-Руси. Львів, 1908, т. 8, с. 1—44; його ж. Студії над державою Богдана Хмельницького // Записки НТШ. Львів, 1925, т. CXXXVIII—CXL, с. 67—81, 1—15; 1926, т. CXLIV—CXLV, с. 109—40; 1927, т. CXLVII, c. 55—80; 1931, т. CLI, с. 111—50; йогож. Львівська Русь в першій половині XVI ст. Львів, 1994; Улащик Н. Н. Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. М., 1973, с. 28—40; Ковальский Н. П. Источниковедение и археография истории Украины XVI — первой половины XVII в. Днепропетровск, 1978, ч. 2, с. 15—18; Липинський В. Твори. Філядельфія; Пеннсильванія, 1980, т. 2: Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького; його ж. Твори. Філядельфія, 1991, т. 2: Україна на переломі 1657—1659. Замітки до історії українського державного будівництва у XVII-ім столітті; Франко І. З історії Берестейського собору 1596 // Франко І. Зібр. тв.: У50 т. К., 1986, т. 46, кн. 2, с. 193—219; Грушевський М. Історія України-Руси: В 10 т. К., 1993—1997, т. IV—IX; йогож. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. К., 1995, т. V, кн. 1—2; т. VI; Огієнко І. Українська церква: Нариси з історії Української Православної Церкви: У 2 т. К., 1993, т. 2; його ж. Історія українського друкарства. К., 1994; Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму. Тернопіль, 1994; Лойка П. Акты Заходняй Расіі // Вялікае княства Літоўскае. Энцыклапедыя: Ў 2 т. Мінск, 2005, т. 1, с. 214.

Орест Заяць

Стаття створена: 2015