ВАХНЯНИН Анатоль - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВАХНЯНИН Анатоль

ВАХНЯНИН Анатоль (Наталь; крипт., псевд.: А. В., В. Н., Н. з-над Сяну, Наталь з-над Сяну та ін.) (* 19. 09. 1841, с.Синява Ярослав. пов., Галичина (побл. Перемишля, нині — Польща) — † 11. 02. 1908, м.Львів) — композитор, літератор, громад. діяч, політик. Чл. НТШ (з 1893).

Серед. освіту здобув у Перемишльській чол. г-зії (1851—59) та Львів. духовній семінарії. З жовт. 1865 по берез. 1868 навч. на історично-географ. ф-ті Віден. ун-ту (спеціальність „Географія“), після закінчення якого повернувся до Львова і з 1869 працював суплентом (заст. учителя) у польс. г-зії. 1901 вийшов на пенсію з титулом шкільного радника.

Осн. наук. зацікав.— хорова та театральна музика, а також літ., редакційно-вид., публіцист. діяльність.

В еволюції муз. культури Галичини діяльність В. А. сприяла переходу від аматорської композиторської творчости до подальшого розвитку її на професійній основі. Першим із галицьких музикантів, познайомившись з М. Лисенком (1867), не зазнав впливу творчости цього композитора. Працював винятково у сфері хорової та театральної музики. Був автором прибл. 30 хорів (серед них „Наша жизнь“, „Молоді сни“, „Хор норманів“), які стали популярними ще за життя автора, писав музику до драм. вистав тв. Ф. Заревича („Бондарівна“), К.Устияновича („Ярополк І Святославович“), Т. Шевченка („Назар Стодоля“). Автор першої опери в Галичині — „Купало“ (1870—92). Відомо також про звернення В. А. до жанру солоспіву, зберігся і набув значної популярности солоспів В.А. „Помарніла наша доля“ (сл.І. Федоровича за ред. О. Партицького).

Як літератор В. А. працював у сфері худож. прози малих форм (збірка гуморесок та оповідань вид. 1902). Крім того, перекладав повісті М. Гоголя, І. Тургенєва, писав мемуари („Спомини з житя“ вийшли друком у Львові 1908), а також літературно-крит. рец., окр. статті про творчість М. Шашкевича, Ю. Федьковича, дослідження „О доктор± Франциску Скорин± и єго литературнôй д±ятельности“). 1865 у Перемишлі організував перший Шевченківський вечір. Дописував до газ. „Часопись школьна“, „Діло“, „Руслан“, до журн. „Основа“, „Правда“ (з 1870 був ред. цього вид.), „Зоря“, „Артистичний вістник“. Як політик, 1870 належав до кер. відновленої „Руської ради“; неодноразово (1883, 1885) був кандидатом у посли до Галицького сейму (1891) і до парламенту Австро-Угорщини у Відні; 14. 12. 1893 став послом австрій. парламенту, де був найвідданішим репрезентантом політики т. зв. нової ери (1891—94).

В. А.— автор досліджень з історії укр. парламентаризму: „Причинки до історії руської справи в Галичині в літах 1848—1870“ та „Руська справа в Галичині в роках 1891—1894“.

Як громад. діяч, В. А. був засн. і першим головою низки укр. т-в: студент. т-ва „Січ“ у Відні (1868), Т-ва „Просвіта“ у Львові (з 20. 06. 1868 — заст. голови, ред. часоп. „Письмо з „Просвіти“, 08. 12. 1868— 26. 05. 1870 — голова), співацького т-ва „Торбан“ у Львові (1870), Рус. пед. т-ва у Львові (1881), хорового т-ва „Боян“ у Львові (1891), Союзу співацьких і муз. т­в у Львові (1901). Був першим дир. Вищого музичного інституту у Львові (1903—08). Брав акт. участь у роботі укр. театру при т-ві „Руська бесіда“.

Діяльність В. А. пов’язана з НТШ. 11.05. 1893 на Загальних зборах НТШ В. А. став дир. (головою) Історично-філософічної секції, а 21. 05. 1893 його обрано чл. НТШ. В архіві В. А. зберігся док-т: „Посвідчаєся сею грамотою, що В[исоко]п[оважаний] Наталь Вахнянин, професор ц.к. гімназиї у Львові на підставі рішеня Виділу з дня 21 мая 1893 вписаний у книгу членів Наукового Товариства імени Шевченка яко член дійстний. У Львові дня 30 жовтня 1893. Від виділу Наукового товариства імени Шевченка Олександр Барвінський, Осип Маковей“. Як повідомляє „Справозданє...“, в Історично-філос. секції заст. В. А. був К. Левицький, секретарем — В. Коцовський.

За час співпраці В. А. з НТШ інституція займалася також справою участи галицьких українців у Крайовій виставі, яку проводили у Львові влітку 1894. В. А. взяв участь у підгот. „руського“ павільйону вистави. Він звернувся листовно до М.Лисенка з проханням роздобути для експозиції нар. муз. інструменти і портрети наддніпрян. композиторів. М. Лисенко зібрав і передав інструменти — вони експонувалися на виставі.

Посаду голови Історично-філос. секції НТШ В. А. обіймав короткочасно, наприкін. 1893 його обрано послом до австрій. парламенту. Тому засідання Історично-філос. секції 16 (4) листоп. „відкрив в заступництві голови секції (проф. Н. Вахнянина) проф. С. Громницький, повитав явившогося перший раз на засіданню проф. Михайла Грушевського і подав до відомости зібраним членам секциї, що проф. Вахнянин перед виїздом до Відня зложив достоїнство голови секції. Зібрані вибрали однодушно головою секциї проф. М. Грушевського“. Друк. у вид. НТШ, зокрема, у „Записках НТШ“ (1896, т. ХІ) опубл. істор. розвідку „Два документи до 1809 року“.

Пр.: Денещо за Музу Шевченкову и розбôр думы предсмертной // Перемышлянин м±сяцеслов на г. 1863. Перемишль, 1862, с. 49—57; Три недолі. Перемишль, 1863; Як ярмаркували Тарас з Мотрею. Львів, 1871, 40 с.; Фізіографічний начерк поздовжньої долини горішнього Сяну. Львів, 1873; Die Salzablagerungen. Lemberg, 1875; О доктор± Франциску Скорин± и єго литературнôй д±ятельности. Львів, 1879, 22 с.; Женщина. Львов, 1881; Учебник географії. Львов, 1884, 440с.; Співаник церковний: для шкіл народних (уложив на сопран, альт і бас А. Вахнянин). Львів, 1889, 68 с.; Образок з історії волинської і галицької Руси з початку ХIV віку. Львів, 1893; Руська справа в Галичині в роках 1891—1894. Львов, 1895, 95 с.; Два документи до 1809 року // Записки НТШ. Львів, 1896, т. ХІ, кн.ІІІ, с. 14—18; Листи до Пантелеймона Куліша (1869) / Вид. К. Студинський. Львів, 1908, 120 с.; Материяли до політики Русинів від часу так званої „нової ери“. Львів, 1908, 130 с. (Руслан (Львів), 1908, ч. 175—200).

Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 1 (НТШ), спр. 560, арк. 5 зв.; ЦДІА України у Києві, ф. 295, оп. 1, спр. 147, арк. 8; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 371, арк. 16; ф. 362, оп.1, спр. 43, арк. 14; ф. 818 (А. Вахнянин), оп. 1, спр. 20, арк. 30—33; спр. 30, арк. 38; спр. 39, арк.10—12; ф. 834, оп. 1, спр. 2, арк. 1; ф. 867, оп.1, спр. 24, арк. 6, 8, 35, 49.

Літ.: [Б. а.] Рух в руских товариствах // Діло (Львів), 1894, 7 (19) падолиста, ч. 250; Справозданє з діяльности виділу і секций Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові за час від загальних зборів дня 11 мая 1893 до 31 грудня 1894. Львів, 1895, с. 3; Хроніка НТШ. Львів, 1903, ч. 16, с. 7; Кревецький І. [Рец. на:] Вахнянин Анатоль. Спомини з житя (Посмертне виданнє) / Зладив Кирило Студинський. Львів, 1908, 138 с. // Записки НТШ. Львів, 1909, т. ХCI, кн. V, с. 220—24; Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) // Діло (Львів), 1928, 21. 05, ч. 112, с. 2—3; 23. 05, ч. 113, с. 2; 25. 05, ч. 115, с. 3; СтудинськийК. О. Анатоль Вахнянин (з нагоди 20-х роковин з дня смерти) // Музика — масам. Х., 1928, № 7, с. 23—24; Франко І. Українські партії в Галичині // Возняк М. З життя і творчості Івана Франка. К., 1955, с. 151—52; Гриневецький І. А.К.Вахнянин: нарис про життя і творчість. К., 1961, 32 с.; БатенкоТ. Постать Анатоля Вахнянина на тлі галицького суспільно-політичного руху ХІХ ст. // Республіканець (Львів), 1993, № 6, с.29—35; 1994, №1, с. 53—59; її ж. Анатоль Вахнянин (1841—1908). Біля джерел національного відродження. Львів, 1998, 140 с.; Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі, 1895—1995/ Упоряд. І.Гнаткевич. Дрогобич, 1995, с.116; Горак Я. Три листи Анатоля Вахнянина до невстановленого адресата // Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 1996, т. ССХХХІІ, с.286—93; його ж. Найвизначніший серед старшої генерації (до 90­річчя від смерті А. Вахнянина) // Дзвін (Львів), 1998, ч. 2, с. 110—13; його ж. Анатоль Вахнянин і Наукове товариство імені Т.Шевченка // Там само, 1999, ч. 3—4, с. 146—48; його ж. Микола Лисенко та Анатоль Вахнянин // Там само, 2000, ч. 11—12, с. 94—97; його ж. Анатоль Вахнянин як дослідник духовної музики // Musica Galiciana. Rzeszów, 2001, t. VI, s. 157—64; його ж. Діяльність Анатоля Вахнянина у становленні українського театру в Галичині // Теоретичні та практичні питання культурології. Мелітополь, 2001, вип. 5, с. 5—16; його ж. Листи Івана Кипріяна та Порфирія Бажанського до Анатоля Вахнянина // Musica Galiciana. Rzeszów, 2001, t.VI, s. 185—96; його ж. Листування Івана Франка з Анатолем Вахнянином // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Львів, 2001, вип. 2, с. 274—80; його ж. Взаємини між Анатолем Вахнянином та Миколою Лисенком (до історії контактів М. Лисенка з галичанами) // Київське музикознавство: зб. ст. / Ред. І. А. Котляревський таін. К., 2003, вип.10, с. 24—35; його ж. „Для умного плекання музики...“ (до сторіччя Вищого музичного інституту у Львові) // Дзвін (Львів), 2003, ч. 9, с. 88—91; його ж. Анатоль Вахнянин — засновник і перший директор Вищого музичного інституту у Львові // Київське музикознавство: зб. ст. К., 2004, вип. 14, с. 32—40; його ж. Взаємини між Анатолем Вахнянином і Миколою Лисенком (до історії контактів М. Лисенка з галичанами) // Микола Лисенко та українська композиторська школа: зб. наук. праць. К., 2004, с.87—98; його ж. Анатоль Вахнянин і Наукове товариство ім. Шевченка // Студії мистецтвознавчі. К., 2006, № 4, с. 40—44 (Записки НТШ. Праці Музикозн. комісії. Львів, 2009, т.CCLVIII, с. 427—32); його ж. Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина ХІХ — початок ХХст.). Львів, 2009, 232 с.; Бурбан М. Хорове виконавство Львівщини. Дрогобич; Львів, 1999, с. 205; Чорновол І. Польсько-українська угода 1890—1894 рр. Львів, 2000, с. 174, 177—78; його ж. Українська фракція Галицького Крайового Сейму (1861—1901 рр.): нарис з історії українського парламентаризму. Львів, 2002, с. 219, 220; КачканВ. А. Він— з вибуху творчої енергії (Анатоль Вахнянин в українській культурі) // Зб. праць кафедри української преси. Львів, 2001, вип. 4—6, с. 312—29; його ж. Анатоль Вахнянин і його роль у розвитку культури Західної України // Народна творчість та етнографія. К., 2003, № 1/2, с. 15—24; Фрайт І. Просвітницька діяльність Анатолія Вахнянина (1841—1908 рр.) // Бойківщина. Наук. зб. Дрогобич, 2002, с. 314—20; Горак Р., Гнатів Я. Іван Франко. Кн. 9. Роки страждань. Львів, 2008, с. 219; Кияновська Л., Мельник Л. Чотири духовні іпостасі першого голови „Просвіти“ // Дзвін (Львів), 2008, ч. 11—12, с. 93—98.

Яким Горак

Стаття створена: 2015