ВАЩЕНКО Григорій | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

ВАЩЕНКО Григорій

ВАЩЕНКО Григорій (псевд.: Г. Васьковський, Г. Ващенко-Захарченко) (* 23. 04. 1878, с. Богданівка Прилуцького пов. Полтав. губ. (нині — Прилуцький р-н Чернігів. обл.) — † 02. 05. 1967, м. Мюнхен, Німеччина) — педагог, психолог і письменник, громад. діяч. Д. чл. НТШ Європи (з 1953).

1888—89 навч. у Роменській духовній школі, 1898 закінчив Полтав. духовну семінарію, того ж року В. Г. намагався вступити до Київ. духов. академії, та його не допущено до іспитів. Навч. у Моск. богословській академії (1899—1903), яку закінчив зі ступенем канд. богослов’я (кандидат. праця на тему „Учення Гартмана про світовий моральний лад“), однак сану свящ. не прийняв через бажання бути педагогом. Ще в академії написав свої перші літ. твори (поема „Сіддхарха“, оповідання „Німий“). З 1903 працював учителем у Полтав. єпархіальній жін. школі, а з 1904 — вчителем рос. та церковнослов’ян. мови Духовної школи у м. Кутаїсі (Грузія). 1905 повернувся в Україну. Працював спочатку вчителем у Комерційній школі, далі — в Єпархіальній жін. школі й Учительській семінарії на Шведській Могилі у Полтаві. Після вміщення у газ. „Полтавщина“ крит. допису про урядові розправи над учасниками селян. повстань на Миргородщині та Костянтиноградщині В. Г. був змушений 1906 переїхати до м. Тихвіна (Росія), де викладав рос. та церковнослов’ян. мови у Духовній школі (1906—09), згодом — у Жін. г­зії (1908) та Реальній школі (1911—12), викладав також історію, рос. мову і л­ру. У Тихвіні також писав літ. твори (п’єса „Сліпий“, оповідання „Самотній“ та „Феєрія“, 1-ша част. повісті „До ґрунту“). 1911 остаточно припинив літ. діяльність (вплив П. Лесгафта), зацікавився психологією та педагогікою. Десь на поч. 1912 (?) дозволено йому переселитись в Україну: працював учителем грец. та рос. мови, також історії у Духовному уч-щі, 1912—13 — в Єпархіальному уч-щі у Тульчині, 1913—16 — у жін. г-зії; 1916 — в Комерційному уч-щі у Ромнах.

З жовт. 1917 В. Г. викладав педагогіку, психологію, логіку, історію філософії, теорію і психологію худож. творчости у Полтав. учительському ін-ті, 1918—20 — дир. Полтав. учительської семінарії. 1919—20 редагував журн. „Українська культура“. 1921—23 був організатором і кер. Пед. технікуму в с. Біликах (Полтавщина), де також створив місцевий осередок Т-ва „Просвіта“. 1923 працював у Полтав. ін­ті нар. освіти, викладав основи психології та методику вивчення дитини на ф-ті соціального виховання, керував каф. педагогіки і кабінетом соціальної педагогіки, був проф. педагогіки (з 1925).

1931 В. Г. призначено кер. відділу аспірантури при каф. педагогіки Полтав. ін-ту нар. освіти. 1933 його звинуватили в „українському буржуазному націоналізмі“ і звільнили з ін-ту. Після перебування в Москві був змушений виїхати до Волгограда (Росія), де його призначено кер. каф. педагогіки місцевого пед. ін-ту (1936—40). 1940 В. Г. повернувся у Полтав. пед. ін-т. Під час Другої світової війни В. Г. працював у різних науково-осв. установах Полтави та Києва, а також редагував газ. „Голос Полтавщини“ (1941—44). 1944 виїхав у Австрію, 1945 — в Німеччину (Мюнхен та ін. міста).

Осн. наук. зацікав.— питання соціального виховання, психотехніка, проблеми дидактики та методів навчання, а також питання педології, про що свідчить низка журнальних публікацій.

В. Г., перебуваючи у Мюнхені, вів акт. громад. та пед. діяльність. Тісно співпрацював із СУМ, укладаючи для неї пед. концепції з метою нац. виховання укр. молоді та формування її патріот. світогляду. Активно дописував до зх.європ. укр. преси.

Д. чл. УВАН, голова пед. секції УВАН, ректор Богослов. академії УАПЦ у Мюнхені (1950—57), проф. УТГІ. Звич. проф. (1947—66), кер. каф. педагогіки та заст. декана (1950—51) філос. ф-ту Українського вільного університету, почес. д-р УВУ (01. 06. 1958).

31. 12. 1953 В. Г. обрано д. чл. НТШ Європи від Історично-філософічної секції Т-ва. 12. 10. 1953 доповідав на тему „Свобода волі як філософічно-педагогічна проблема“ на 2-й Наук. конференції НТШ Є у Мюнхені. Співпрацював з гол. ред. ЕУ-1 та був співавт. (разом із Д. Дорошенком, Л. Білецьким, І. Розгоном та Ю. Шевельовим) гасел про осв. рух у підрос. Україні в другій пол. ХІХ ст. і про освіту та шкільництво в Україні під час рад. окупації.

Пр.: Сліпий [п’єса]. СПб., 1910; Сільсько-господарський ухил педагогічних ВУЗів // Шлях освіти. Х., 1924, № 11—12, с. 93—102; Методи об’єктивного обслідування техніки читання // Записки Полтавського інституту народної освіти. Полтава, 1926, т. 3, с. 100—08; До питання про класифікацію методів навчальної роботи // Там само, 1927, т. 4, с. 136—51; Загальні методи навчання. К., 1929 (перевид.: Мюнхен, 1948, ч. 1; 1949, ч. 2); Записи поведінки дитячих колективів, як метод вивчення дитинства // Записки Полтавського інституту соціального виховання. Полтава, 1930, т. V, c. 111—22; Розвиток Полтавського ІНО як педагогічної школи // Там само, с. 14—29; Сообщающая беседа. Место сообщающей беседы в процессе обучения // Советская педагогика. М., 1939, № 7, с. 37—44; Традиційний український ідеал людини // Науковий збірник УВУ. Мюнхен, 1945, т. 5, с. 18—25; Виховний ідеал. Мюнхен, 1946; Виховання волі і характеру. Лондон, 1952, ч. 1; Боффало; Мюнхен, 1957, ч. 2; Психологія в СССР. Мюнхен, 1953; Український ренесанс XX століття. Торонто, 1953; Виховання любові до Батьківщини. Лондон, 1954; Виховання статевої чистоти і стриманості // Визвольний шлях (Лондон), 1954, ч. 11, с. 29—37; Олександр Македонський // Авангард. Лондон, 1954, ч. 12—13, с. 49—55; Основна мета української молоді // Визвольний шлях (Лондон), 1954, ч. 1, с. 12—21; Уява та її роль в житті людини // Авангард. Лондон, 1954, с. 55—70; До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині // Визвольний шлях (Лондон), 1955, ч. 2, с. 29—39; Большевицькі перекручення педагогічних ідей Заходу в галузі дидактики // Науковий збірник УВУ. Мюнхен, 1956, т. 6, с. 40—53; Виховна роля мистецтва. Мюнхен, 1956; Виховна роля нової української літератури // Визвольний шлях (Лондон), 1956, ч. 3, с. 301—10; ч. 4, с. 421—31; Відновлення УАПЦ і переслідування її більшовиками // Там само, ч. 9, с. 1012—22; Коріння більшовицького тоталітаризму // Там само, ч. 5, с. 559—66; Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру. Мюнхен, 1956; Виховна роля української підсовєтської літератури // Визвольний шлях (Лондон), 1957, ч. 1, с. 19—30; Дмитро Іванович Дорошенко // Там само, ч. 12, с. 1364—70; З часів німецької окупації України // Там само, ч. 10, с. 1151—64; Історія однієї школи // Там само, ч. 10—12, с. 1151—64, 1266—78, 1381—92; 1958, ч. 1—9, с. 55—64, 193—204, 306—12, 423—36, 525—36, 658—68, 795—801, 907—15, 1029—42; Освіта в дореволюційній Росії // Там само, ч. 12, с. 1335—44; Основи естетичного виховання. Мюнхен; Лондон, 1957; Проект системи освіти в самостійній Україні. Мюнхен, 1957; Мораль християнська і комуністична // Визвольний шлях (Лондон), 1962, ч. 1—8, с. 31—679; Системи навчання // Там само, ч. 7, с. 763—74; Коротка характеристика освіти в дореволюційній Росії // Наук. записки УВУ / Ред. В. Янів. Мюнхен, 1963, ч. 7, с. 48—59; Моя автобіографія // Там само, с. 5—9; Основні лінії розвитку совєтської педагогіки і школи // Визвольний шлях (Лондон), 1965, ч. 1, с. 29—39; Роля освіти в СССР // Там само, ч. 3, с. 283—94.

Арх. дж.: Архів УВУ (Мюнхен), особ. спр. Г. Ващенка.

Літ.: Хроніка НТШ. Париж; Н.-Й.; Торонто; Сидней, 1954, ч. 77, с. 41, 45; Янів В. Вдача українця в світлі „Виховного ідеалу“ Г. Ващенка // Там само, с. 10—47; [б. а.] Некролог // Визвольний шлях (Лондон), 1963, ч. 6, с. 766; Ващенко Григорій. Його 85-ліття // Там само. ч. 5, с. 597—98; Клос Є. Педагогічне товариство ім Григорія Ващенка // Шлях перемоги, 1995, 19 серп.; Кміт Я., Козловська І. Педагогічні ідеї та погляди Григорія Ващенка в контексті дидактичної інтеграції. Психологічний аспект // Наук. збірник УВУ / Ред. Я. Розумний. Мюнхен; Львів, 1996, т. 18, с. 201—05; Жуковський А. Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка в Європі. Львів; Париж, 2000, с. 89; Архипова С. П., Савченко О. П., Тихолоз В. В. Г. Г. Ващенко видатний педагог національного відродження України: зб. наук. праць. Черкаси, 2003; Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга пол. ХІХ—ХХ ст.): хрестоматія / Ред. О. В. Сухомлинська. К., 2003, с. 376—77; Погрібний А. Видатний національний педагог Григорій Ващенко: Зб. матеріалів до 125­річчя від дня народження. К., 2003; Дічек Н. Б. Ващенко Григорій Григорович // Українська педагогіка в персоналіях: навч. посібник / За ред. О. В. Сухомлинської. К., 2005, кн. 2, с. 365—73; Universitas Libera Ucrainensis, 1921—2011 / Ред. М. Шафовал, У. Пацке, Р. Яремко. Мюнхен, 2011, с. 191, 267, 509.

Роман Яремко

Інформація про статтю

 Автор:

Роман Яремко

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

ВАЩЕНКО Григорій / Роман Яремко // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-528

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я