ВЕЛИКА РОДИНА (СІМ’Я) — одна з первісних форм сімейної організації, якій притаманні спільне виробництво і споживання, єдиноначальність підпорядкування та розширений склад.
Дослідн. зацікав. В. р. як патріарх. типу родини в укр. наук. середовищі особливо пожвавилося наприкін. XIX ст., у т. ч. серед чл. НТШ. Один із перших дослідників цієї сім’ї д. чл. НТШ В. Охримович зазначав: „Останки первісного комунізму задержалися у Бойків-Верховинців не лише на тлі житя громадського, але також на основі житя родинного, а се в формі власности і спільної господарки між „родичами“, себто членами одного „роду“, в рамках великої сімї, що обіймає близших і дальших потомків одного коліна. В селі Волосянці розказували мені старі люде, що там пятдесять літ тому назад було загальним звичаєм, аби жонаті сини не відділювалися від вітця, а ґаздували разом на спільнім грунті, так само як і нежонаті сини та не віддані доньки. Всі вони жили під одною стріхою, їли з одної миски, робили на спіл і нічим не ділилися. Усе їм було „ворошне“ (спільне): і худоба і паша і збіжа“. В. Охримович зібрав етнограф. мат-л про залишки В. р. у с. Волосянці нинішнього Сколівського р-ну Львів. обл. та у с. Сенечові й Вишкові (нині — Долинського р-ну Івано-Франк. обл.), які, відтак, оприлюднив у пр. „Про родову спільність у Скільських горах“, „Знадоби до пізнаня народніх звичайів та поглядів правних“, „Про останки первісного комунізму у Бойків-Верховинців в Скільськім і Долинськім судовім повіті“ та ін. Відгомін найдавніших форм взаємин людей та еволюції сім’ї в обрядових, зокрема весільних, традиціях українців дослідник простежив також у пр. „Значеніе малорусских свадебных обрядов и песен в исторіи эволюціи семьи“.
Досліджував В. р. і д. чл. НТШ І. Франко. Вказує на це його ст. „Сліди снохацтва в наших горах“, яка стосується давніх традицій сімейного побуту, масштабів поширення В. р. у бойків. Щоправда, думка вченого про побутування снохацтва у великих бойківських сім’ях достатньо не арґументована. За сприяння І. Франка залишки родової общини у сімейному побуті та спільному землеволодінні бойків Старосамбірського пов. (с. Дидьова, Локоть) вивчала О. Франко („Карпатські Бойки і їх родинне життя“). Спостереження і записи переказів про залишки сімейної общини у бойків зі с. Мшанця Старосамбірського пов., що збереглися у формі спільного господарювання кількох споріднених сімей, опубл. також М. Зубрицький у „Записках НТШ“ (1906, т. LXXIII). Про деякі аспекти походження укр. сім’ї писав М. Грушевський, зокрема у 1 т. „Історії України-Руси“ та у спец. пр. „Початки громадянства (ґенетична соціольоґія)“.
Після Другої світової війни патріарх. В. р. в Україні побіжно цікавилися І. Симоненко, О. Кравець, А. Пономарьов, Ю. Гошко та ін. народознавці. Док. мат-л про побутування В. р. патріарх. типу в кол. Житомирському пов. Київ. воєв. оприлюднив М. Крикун.
Літ.: Франко О. Карпатські Бойки і їх родинне життя // Перший вінок. Жіночий альманах. Львів, 1887, с. 217—30; Охримович В. Жіноча доля в Скільських горах // Народ, 1890, ч. 18, с. 277—79; його ж. Про родову спільність у Скільських горах // Там само, ч. 7, с. 89—91; його ж. Значеніе малорусских свадебных обрядов и песен в исторіи эволюціи семьи // Этнографическое обозрение, 1891, № 4, с. 44—105; його ж. Знадоби до пізнаня народніх звичайів та поглядів правних // Житє і слово, 1895, т. ІІІ, кн. II, с. 296—307; кн. III, с. 387—401; його ж. Про останки первісного комунізму у Бойків-Верховинців в Скільськім і Долинськім судовім повіті // Записки НТШ. Львів, 1899, т. XXXI—XXXII, кн. V—VI, с. 1—16; Франко І. Сліди снохацтва в наших горах // Житє і слово, 1895, т. ІV, кн. IV, с. 101—04; Зубрицький М. Велика родина в Мшанци Старосамбірського пов. // Записки НТШ. Львів, 1906, т. LXXIII, кн. V, с. 119—24; Грушевський М. Початки громадянства (ґенетична соціольоґія). Відень, 1921, 328 с.; його ж. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Репринтне відтворення вид. 1913 р. К., 1991, т. I: До початку XI віка, 648 с.; Симоненко И. Ф. Пережитки патронимий и брачные отношения у украинцев Закарпатской области (Из материалов экспедиции 1946 г.) // Советская этнография, 1947, № 1, с. 75—83; його ж. До історії сімейної общини на Закарпатті // Матеріали з етнографії та художнього промислу. К., 1954, вип. 1, с. 5—15; Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу: Історико-етнографічний нарис. К., 1966, 198 с.; Маланчук В. А. Етнографічна діяльність В. Ю. Охримовича. К., 1972, 138 с.; Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат XV—XVIII ст.: Заселення. Міграції. Побут. К., 1976, 205 с.; його ж. Сім’я в Карпатах та Прикарпатті в XIV—XIX ст. // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Пряшів, 1994, т. 19, с. 234—42; Пономарев А. П. Развитие семьи и брачно-семейных отношений на Украине (Этносоциальные проблемы). К., 1989, 317 с.; Чмелик Р. Мала українська селянська сім’я другої половини XIX — початку XX ст. (структура і функції). Львів, 1999, 143 с.; Крикун М. Населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1791 року // Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів, 2012, с. 553—79.
Михайло Глушко