ВЕЛИКАНОВИЧ Дмитро - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВЕЛИКАНОВИЧ Дмитро

ВЕЛИКАНОВИЧ Дмитро (* 21. 09. 1884, с. Різдвяни Терноп. пов., Галичина (нині— Теребовлян. р-ну Терноп. обл.)— †07. 04. 1945, с-ще Каргала Оренбурзької обл., Росія) — педагог, громадсько-політ. діяч. Чл. НТШ (з 1933).

Вищу освіту здобув, найімовірніше, в одному з навч. закладів Львова.

Н. у селян. родині. Впродовж усього життя був акт. організатором укр. шкільництва. 1906 став ініціатором створення Окружного відділу взаємної допомоги для укр. шкільництва. 02. 11. 1907 його обрано делегатом Конґресу вчителів Австро-Угорщини, який відбувся у Відні. З 1910 працював дир. школи в с. Ільнику (нині — Турківського р-ну Львів. обл.). Вів курси для неписьменних у Турці. Разом з ін. вчителями В.Д. закладав по селах читальні та Січі. Пізніше був управителем шкіл у різних селах на Стрийщині, згодом недовго вчителював ус. Ринажеві (нині — Накельського пов. Куявсько-Помор. воєв., Польща). У 1930­хрр. став чл. ЦК УНДО і секретарем Укр. парламентської репрезентації. 1930 брав участь у роботі Паризької міжнар. федерації вчительських орг-цій (обирався чл. її президії), у Ювілейній конференції 25-річчя ВПУУ. 25. 07. 1933 разом із депутатом сейму Д. Левицьким першим підписав відозву К-ту рятунку України стосовно Голодомору в Україні. Від імени Укр. парламент. репрезентації привітав делегатів Першого укр. пед. конґресу, що відбувся у Львові 02—03. 11. 1935.

1928—39 В. Д.— посол до Польс. сейму від Станіславів. окр., відстоював інтереси укр. шкільництва. Виступав за створення укр. ун-ту у Львові. Зокрема, зазначав, що „оснування українського університету не вважає ніякою ласкою і що не вважає за вказане навіть давати спеціальної аргументації щодо того українського права“. Така позиція викликала нищівну критику проурядової більшости. Також брав акт. участь в обговоренні проекту змін до закону про лікарську практику для молоді. Відстоював інтереси укр. лікарів.

Був чл. НТШ з 1933. Підтримував жваві контакти з І. Бриком. Листувався із В. Гнатюком, надсилав йому у 1913 етнограф. мат-ли з Бойківщини, напр., „Народня пожива в Турчанськім повіті“, що пізніше були надрук. в „Матеріялах до української етнольоґії“ (1918). В. Гнатюк доручив В. Д. також збирати „Народні оповідання про звірів“ (1913). В. Д. кореспондував (1933) з ред. УЗЕ, надсилаючи для використання (очевидно І. Раковському) зі своєї б-ки рідкісні книжки.

Напередодні Другої світової війни дотримувався пропольс. орієнтації. Дописував у газ. „Діло“. Автор неопубл. ст. „Страхіття голоду на Бойківщині“, рукоп. якої зберіг. в Укр. горожан. к-ті порятунку України в Нац. б-ці у Варшаві (мікрофільмована копія у ЦДІА України у Львові).

25. 12. 1944 В. Д. заарештовано НКВС і заслано в Оренбурзьку обл. 07. 04. 1945 засуджений Акмолинським (нині— м. Алмати, Казахстан) обл. судом до розстрілу. 16. 07. 1998 реабілітований.

Пр.: Народня пожива в Турчанськім повіті // Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1918, т. XVIII, с. 31—37; Справа зачислення літературної служби урядовцям і учительству з українських часів // Діло. Львів, 1930, 14 лют., ч.34, с. 3; Учитель у національному відродженні// Там само, 27 берез., ч. 68, с. 1; Промова посла Великановича // Новий час. Львів, 1932, 23 січ., ч.15, с. 2; Справа інвалідів У.Г.А. в польськім сеймі // Там само, 18 січ., ч. 12, с. 2; Про теперішній парляментаризм і біжучу працю в Соймі // Свобода (Львів), 1933, 12 лют., ч. 6, с. 1; Скільки є наших вселюдних шкіл і як у них вчать // Там само, 1934, 28 січ., ч. 3, с. 8; Українське вчительство в Польщі у світлі статистики // Рідна школа (Львів), 1936, ч. 19, с. 193—95; Шкільна політика супроти України (з промови посла Великановича, виголошена на пленарному засіданні сойму 21лютого 1936 р. при бюджеті міністерства освіти) // Там само, ч. 7—8, с. 108—09; За зміну „Lex Gravski“ // Там само, 1937, ч. 7, с. 87—92; За наші права у шкільництві (з промови посла Д. Великановича на пленарному засіданні Сойму дня 20лютого 1937 р.) // Свобода (Львів), 1937, 7 берез., ч. 9, с. 5; За українську школу (в справі зміни закону з 31 липня 1924 р. про мову навчання в державних школах). Львів, 1937, 56 с.; Для української дитини — українська школа (промова пос. Дмитра Великоновича, виголошена на бюджетній комісії Сойму в дні 3 лютого 1938 р. при роботі над бюджетом Міністерства освіти) // Рідна школа (Львів), 1938, ч. 4, с. 58—59; Українське вчительство в Польщі у світлі статистики // Свобода (Джерзі Ситі), 1938, 22 жовт., рік XLVI, ч.246, ч. 2—3.

Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 29 (В. Гнатюк), спр. 89, арк. 2; ф. 238 (В. Дорошенко), спр. 214, арк. 6; ЦДІА України у Львові, ф.344, оп. 1, спр. 572, арк. 1—2; колекція мікрофільмів № 9, м/ф № 68694, ч. 1, арк. 39.

Літ.: Левицький К. За права української мови // Життя і право. Львів, 1929, ч. 2, с. 12; Feli½skiM. Ukraińcy w Polsce odrodzonej. Warszawa, 1931, s. 61; В Польщі. Цікава подія на процесі Центролівому. Сойм // Новий час. Львів, 1931, 13лют., с. 4; Народній З’їзд УНДО // Там само, 1932, 30 берез., ч. 69, с. 1; Комунікат Української парляментарної репрезентації // Діло (Львів), 1933, 26 жовт., ч. 282, с. 1; Справа українського університету // Там само, 4 лют., ч. 25, с.2—3; Українська парляментарна репрезентація у бюджетовій сесії // Там само, 1934, 21 лют., ч. 46, с.1—2; Левицький Д. За консолідацію українських національних сил // Там само, 1935, 2 січ., ч. 2, с.1—2; Мудрий В. Вибори до польських законодатних установ // Шлях нації. Місячник української національної політики і громадського життя. Львів, 1935, ч. 5, с. 1—5; Хроніка НТШ. Львів, 1935, ч. 72, с. 96; Загальні збори Товариства „Взаїмна поміч Українського Вчительства“ // Новий час (Львів), 1938, 30 черв., ч. 141, с. 4; Перший український педагогічний конгрес, 1935. Львів, 1938, с. ХХVІІІ; Statystyka szkolnictwa. 1937—1938. Warszawa, 1938, s. 20; Шах С. Львів — місто моєї молодости. Мюнхен, 1955, ч. 1—2, с.161; Chojnowski A. Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921—1939. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk, 1979, 251 s.; KuleszaW. Koncepcje ideowo-polityczne obozu rządzacego w Polsce w latach 1926—1935. Wrocław, 1985, 268 s.; Torzecki R. Kwestia ukrainska w Polsce w latach 1923—1929. Krakow, 1989, 468 s.; TomczykR. Ukraińskie Narodowo-Demokratyczne Zjednoczenie (UNDO) wobec Ukrainy Radzieckiej w latach 1925—1939 // Kwartalnik ukraiński „Zustricz“. Warszawa, 1990, N1, s. 104; Brzoza C. Ukraińska reprezentacja w ІІRzeczypospolitej // Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze. Kraków, 1992—93, т. І—ІІ, s. 156; Зайцев О. Представники українських політичних партій Західної України в парламентіПольщі (1922—1939 р.) // УІЖ, 1993, ч. 1 (382), с.72—84; ШвагулякМ. Маловідома сторінка політичного життя Західної України передодня Другої світової війни (З історії Контактного комітету. 1937—1939 роки) // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 1994, т. ССХХVІІІ, с. 241; Кугутяк М. Українське національно-демократичне об’єднання: активізація діяльності, посилення громадсько-політичних впливів (1928—1930 рр.)// Галичина. Івано-Франківськ, 1999, ч.3, с. 24—34; Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів. К., 2005, т. 1, с. 185; ГонМ. Особливості міжетнічної взаємодії в контексті політичних процесів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період: (Монографія). Рівне, 2006, с. 101—02; Лаврук Б. Культурно-освітня діяльність УНДО // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Історія / За заг. ред. І.С.Зуляка. Тернопіль, 2010, вип. 2, с.122—26; Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті. Т. 1. 1914—1919. Львів, 2010, с.307; Футулуйчук Д. Сеймові вибори 1928 р. у Другій Речі Посполитій та Українське питання: історико-правовий аспект // Університетські записки. Часопис Івано-Франківського університету права ім. короля Данила Галицького. Івано-Франківськ, 2011, ч. 3, с. 44—49.

Степан Гелей

Стаття створена: 2015