ВЕЛИКОХАТЬКО Федір - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВЕЛИКОХАТЬКО Федір

ВЕЛИКОХАТЬКО Федір (* 05. 05 (23. 04). 1894, с. Антонівка Миколаїв. пов. Херсон. губ. (нині — смт Антонівка у складі Дніпров. р-ну м. Херсона) — † 02. 05. 1987, м. Сан-Паулу, Бразилія) — біолог, зоолог, іхтіолог. Д. чл. НТШ (з 1954).

1914—19 навч. на фізико-матем. ф-ті Київ. ун-ту, 1921 закінчив природничо-географ. відділ Миколаїв. учительського ін-ту. 1921—29 викладав біологію у Білоцерків. пед. ін-ті та одночасно вчителював у школах Київщини: викладав природн. науки у Ставищан. семінарії (1921—22), був дир. Саварської неповної серед. школи (1923—25) і тимчасово працював у Таращан. відділі нар. освіти. 1929—30 — викладач біології та зоології, зав. каф. зоології та заг. біології Ніжин. ін-ту нар. освіти (Чернігівщина). З 1930 — зав. каф. зоології Херсон. пед. ін-ту, з 1931— дир. філії Всесоюз. НДІ морського рибного госп-ва та океанографії. В Одеському ун­ті захистив кандидат. дис. з біолог. наук (1937). Восени 1937 В.Ф. звільнено з роботи, і він виїхав на Пн. Кавказ, однак невдовзі повернувся в Україну, де повторно влаштувався в Ніжин. ін-т нар. освіти. 1940—41 — проф. каф. зоології Чернів. ун-ту. Під час Другої світової війни працював у Черкас. пед. ін­ті, де 1941—43 викладав математику і був деканом природн. ф-­ту.

1944 еміґрував в Австрію (м.Зальцбург). Там перебував у таборі для „переміщених осіб“ „Лєґен“ (до поч. 1948) й очолював Спілку укр. науковців, літераторів та мистців в Австрії (засн. 1945). Навесні 1948 переїхав у Бразилію, де спочатку працював наук. співробіт. хем. лабораторії Ун-ту в Сан-Паулу, а згодом у відділі зоології Бразилійської асоціації з розвитку науки.

Д. чл. УВАН у США, виступав із доповідями на засіданнях природн. відділу УВАН у Нью-Йорку: „Виведення сезонних видів риб та їхнє значення для рибництва у водоймах“ (10. 05. 1953), „Полігенез“ (30. 09. 1972). Листувався з Ю. Лавриненком (дир. Ін-ту шевченкознавства при УВАН у США). У лип. 1965 доповідав на тему „Віруси та еволюція“ на 17-му Конґресі вчених Бразилії та Пд. Америки.

Осн. наук. зацікав.— зоологія, іхтіологія. Дослідження В. Ф. у галузі рибництва сприяли піднесенню цієї галузі економіки у Бразилії. Автор низки статей із зоології у профільних наук. журн.: „Про альбіноса чирки більшої Querquedula circi“ („Укр. мисливець та рибалка“, 1928), „Дикі свині на Білоцерківщині“ (там само, 1929) а також спогадів: „Дмитро Загул“ („Пороги“, 1951; „Укр. думка“, 1981). Іменем ученого названо такі види риб: рибець дніпровий (Vimba v. v. infranatio borysthenica Velykochatjko) та рибець-лобач (Vimba v. v. natio bergi Velykochatjko).

З 12. 04. 1954 — д. чл. НТШ у Бразилії від Математично-природописно-лікарської секції НТШ А. Чл. Бразильської групи НТШ. З кін. квіт. 1956 — чл. Біологічно-медичної комісії НТШ А: доповідав на засіданнях у межах 3-ї („Короп у Бразилії“, 28. 04. 1956), 4-ї („Птахи Лемківщини“, 25.05. 1957), 7-ї („Вплив рН води на життєздатність риб“, 10. 09. 1961) та 8-ї („Організація рибного господарства у водосховищах великих гідроелектрівень України на Дону, Дніпрі, Бузі та Дністрі“, 09. 03. 1963) наук. конференцій МПЛС НТШ А в Нью-Йорку. 15. 11. 1967 виступав із доповіддю „Полігенез“ на Світ. конґресі укр. вільної науки у Нью-Йорку, організованому під егідою НТШ А. Із квіт. 1970 — чл. Хемічно-біологічно-медичної секції НТШ А (на пропозицію МПЛС). Виступав на 3-й спільній конференції Хемічно-біологічно-мед. секції НТШ А та Відділу природн. і мед. наук УВАН у США (Нью-Йорк, 28. 10. 1979) із доповіддю „Тривалість утворення видів у природі“.

Публікувався у вид. НТШ: „Proceedings of the Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine“ („Матеріали Математично-природописно-лікарської секції НТШ А“) (т. III, 1955; т. IV, 1956—58 і т. VI, 1962—64), „Procеedings of the Section of Chemistry, Biology and Medicine“ („Матеріали Хемічно-біологічно-медичної секції НТШ А“) (т. VIII, 1980) та у „Збірнику наукових праць на пошану Є.Вертипороха“ (серія „Праці НТШ К“, 1972, ч. XII). Автор статті про А.Кримського (надрук. у Бразилії); листувався з І. Огієнком (13 листів від 14. 04. 1947 до 23. 01. 1954). Див. Бразильська група НТШ.

Пр.: Птахи Білоцерківщини // Праці Білоцерківського краєзнавчого товариства. Біла Церква, 1927, т. І, вип. 3, 64 с.; Акліматизація блакитного окуня Enpomotis anritus Silber-Bass на Білоцерківщині // Радянський мисливець та рибалка. Х., 1928, № 6, с. 4; Нові матеріали до поширення вирозуба — Rutilus frisii Nordmann — у річках України // Український мисливець та рибалка. Х., 1929, № 11—12, с. 95—97; Про гібрида Scardinius erythrophthalmus (L.) Ч Alburnus alburnus (L.) // Записки Ніжинського інституту народної освіти. Ніжин, 1929, кн. ІХ, с. 277—82; Про деяких рідких птахів Білоцерківщини // Збірник праць Зоологічного музею ВУАН. К., 1929, ч. 7, с. 197—204; Риби Білоцерківщини // Праці Білоцерківського краєзнавчого товариства. Біла Церква, 1929, т. ІІ, вип. 3, 28 с.; Мисливство та охорона природи // Там само, 1930, № 1, с. 11—14; Природознавство в комплексі // Записки Ніжинського інституту народної освіти. Ніжин, 1930, кн. Х, с. 179—88; Uber den Hybriden Scardinius erythrophthalmus (L.) Ч Alburnus alburnus (L.) // Zoologischer Anzeiger. Berlin; Leipzig, 1930, Bd. 91, Heft 1/4, S. 24—26; Новые данные о распространении и биологии вырезуба — Rutilus frisii Nordmann // Известия Ленинградского научно-исследовательского ихтиологического института. Л., 1931, т. ХІІ, вып. 1, с. 270—72; Промислові риби р. Десни в районі сіл Воловиця-Хибалівка // Український мисливець та рибалка. Х., 1931, № 5—6, с. 26—30; Миграционные пути проходных рыб Черного моря и их исторические причины // Зоологический журнал. М., 1938, т. XVII, вып. 5, с. 833—44; Новые формы рыбца (Vimba vimba L.) из Днепра и Буга // Известия Академии Наук СССР (биол. серия). М., 1940, № 2, с. 270—75; Рибці — Vimba vimba Linné Дніпра та Буга // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту. Чернігів, 1940, т. І, с. 256—357; Материалы к познанию леща из р. Днепра // Зоологический журнал. М., 1941, т. ХХ, вып. 1, с.101—17; A carpa a seu valor econômico // Boletim de indústria animal. Sno Paulo, 1949, vol.10, p. 61—64; A defesa da Carpa // Caça e Pesca. Sno Paulo, 1949, vol. 6, N 96, p. 14—19; Академік А.Ю.Кримський (фраґмент) // Пороги. Буенос-Айрес, 1952, т. 4, № 32—33, с. 18—19; Experiencias de aclimatado do apaiari (Astronotus ocellatus) em S. Paulo // Ciência e Cultura. Sno Paulo, 1952, vol. 4, N 3—4, p. 142—45; Development of seasonal races of fish and their significance for fish production in a reservoir // Procеedings of the Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine, Shevchenko Scientific Society. N. Y., 1955, vol. III (XXXI), p.61—65; The carp in Brasil // Там само, 1956—58, vol. IV (XXXII), p. 57—64; Carpas da Ucrânia // Geográfica. Sno Paulo, 1958, vol. 7, p. 20—23; Influence of hydrogen ion concentration on fishes // Procеedings of the Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine, Shevchenko Scientific Society. N. Y., 1962—64, vol. VI (XXXIV), p. 131—38; As carpas do Brasil, sua sistematica, multiplicacno, crescimento e biologia // Ciência e Cultura. São Paulo, 1963, vol. 15, N 3, p. 247; Duraçâo do formaçâo de especies em naturaza // Там само, 1964, vol. 16, N 2, p. 164; Os virus e a evoluçâo // Там само, 1965, vol. 17, N 2, p. 321—22; Захист дисертації в країні соціалізму // Сучасність (Мюнхен), 1966, ч. 5, с. 98—105; Formaçâo de raças sarovais nos peixes // Geográfica. São Paulo, 1967, vol. 16, p.25—30; Риби Лемківщини // Наукові записки Українського технічно-господарського інституту. Мюнхен, 1970, т. XX, с. 169—84; Риби і рибне господарство річки Інгула // Там само, 1971—72, т. ХХІІ, с. 175—208; Полігенез (висновки) // Збірник наукових праць на пошану Є. Вертипороха. Торонто, 1972 (серія „Праці НТШ Канади“, ч.XII), с. 288—98; Biology of the carp in Brazil // Annals of Zoology. Agra (India), 1976, vol. 12, N 2, p. 53—65; Тривалість утворення видів у природі (морфогенез) // Наукові записки Українського технічно-господарського інституту. Мюнхен, 1978—79, т. XXVIII, с. 3—32; Тривалість утворення видів у природі // Procеedings of the Section of Chemistry, Biology and Medicine, Shevchenko Scientific Society. N. Y.; Paris; Sydney; Toronto, 1980, vol. VIIІ, p. 61—69.

Арх. дж.: Особ. фонд В. Ф. в Архіві УВУ в Мюнхені (Німеччина).

Літ.: [Б. а.] Chronicle // The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the USA. N. Y., 1953, vol. III, N 1 (7), p. 601; [б. а.] Authors // Procеedings of the Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine, Shevchenko Scientific Society. N. Y., 1955, vol. III (XXXI), p.71; А. О. IV Наукова конференція математично-лікарської секції НТШ // Свобода (Джерсі Ситі), 1957, 3 лип., р. LXIV, ч. 126, с. 4; Історія Київського університету, 1834—1959 / За ред. О.З. Жмудського. К., 1959, с. 270; Andrushkiw J. W. Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine for the years 1953—1963 // Procеedings of the Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine, Shevchenko Scientific Society. N. Y., 1962—64, vol. VI (XXXIV), p. 14, 16; Хроніка НТШ. Торонто; Н.-Й.; Сидней; Париж, 1963, ч.79, с. 25, 34; [б. а.] Проф. Ф. Великохатько узяв участь в конґресі вчених Південної Америки // Свобода (Джерсі Ситі), 1965, 29 жовт., р. LXXII, ч. 202, с. 1; СКУВН закінчився прийняттям резолюції в обороні української культури в УССР // Там само, 1967, 17 лист., р. LXXIV, ч. 212, с. 4; Бутковська А. З книги життя Дмитра Загула // Сучасність (Мюнхен), 1968, ч. 9, с. 20, 27; Наукова конференція УВАН відбудеться з участю проф. Федора Великохатька з Бразилії // Свобода (Джерсі Ситі), 1972, 27 верес., р. LXXIX, ч. 178, с.1, 3; Архімович О. Передмова // Procеedings of the Section of Chemistry, Biology and Medicine, Shevchenko Scientific Society. N. Y.; Paris; Sydney;Toronto, 1980, vol. VIIІ, p. 7; Лукіянович Ф. Український табір Лєксенфельд у Зальцбурзі // Альманах Українського народного союзу на рік 1986. Джерзі Ситі; Н.-Й., 1986, с. 101, 110; Астаф’євО.Г. Викладачі та випускники Ніжинської вищої школи // Рідна школа (К.), 2000, № 8, с. 78—79; Викладачі Ніжинської вищої школи. Ніжин, 2000, ч. 2—3, с. 11; Лущій С. Архів Юрія Лавріненка // Слово і час (К.), 2003, № 6, с. 79; Масненко В. В., Кулаківська О. В. Черкаський педагогічний інститут у період окупації 1941—1943 рр. // Черкащина в контексті історії України (мат­ли Другої науково-краєзн. конференції Черкащини). Черкаси, 2005, с. 284; Листування митрополита Іларіона (Огієнка) / Упоряд. о. Ю. Мицик. К., 2006, с. 85—87.

Юрій Ковалів

Стаття створена: 2015