ВЕЛИЧКО Юрій (* 24. 10. 1903, с. Літиня Самбір. пов., Галичина (нині — Дрогоб. р-ну Львів. обл.) — † 17. 08. 1979, смт Рудно (нині — у складі м. Львова) — інженер-електротехнік, науковець, фахівець у галузі радіотехніки. Д. чл. НТШ (з 1942).
1921 здобув cеред. освіту в Академічній гімназії у Львові, у черв. 1922 закінчив торговельні курси і курси Українського таємного університету у Львові. У верес. 1922 переїхав у Польщу (м. Данциґ, нині — Ґданськ), де восени 1923 вступив на електромех. курс Данцизької вищої політех. школи (до вступу працював робітником на суднобудівній верфі (груд. 1922 — берез. 1923) та пом. бухгалтера в Укр. банку (черв.—верес. 1923) у Ґданську). Під час навчання на 1—3 курсах двічі повертався на сезонні роботи у Галичину, де працював електриком на пром. підприємствах: „Bracia Horodyscy“ (лип.—жовт. 1924) і „Perkins, Macintosh & Zdanowicz“ (листоп. 1925 — квіт. 1926) у м. Стрию.
У лип. 1929 отримав диплом інженера-електротехніка згаданого вишу і повернувся до Львова. Працював гол. інженером кондитер. фірми „Фортуна Нова“ (лип.—груд. 1931), в листоп. 1932 став гол. бухгалтером-економістом Львів. буд. кооперативу інженер. робіт, при якому створив лабораторію для перевірки та ремонту радіоапаратури. Водночас працював нач. відділу радіоцеху Е-КОМП.
У верес. 1939 перейшов на роботу в ЛДУ, де січ.—черв. 1941 працював асистентом каф. фізики і брав участь у створенні першого електрон. мікроскопа та в заснуванні радіолабораторії Львів. обл. радіок-ту.
Під час нім. окупації Львова працював нач. господарсько-екон. відділу Львів. міської електростанції (лип. 1941 — берез. 1944), а також (за сумісництвом) доц. Тех. фахових курсів (наз. Львів. політех. ін-ту під час Другої світової війни) і викладачем електротехніки в корпусах мех. ф-ту цього вишу (листоп. 1942 — лип. 1944). З лип. 1944 — ст. викладач каф. радіотехніки, а з черв. 1946—75 — зав. каф. (до 1948 мала наз. каф. радіотехніки, 1948—56 — каф. теор. основ радіотехніки, а з 1956 і досі — каф. теор. радіотехніки та радіовимірювання), один із засн. і декан (1953—58) радіотех. ф-ту Львів. політех. ін-ту (нині — НУ „Львівська політехніка“).
1947 захистив у Київ. політех. ін-ті кандидат. дис. „Спряження коливальних кіл у супергетеродинному приймачі“, у січ. 1948 отримав вчене звання доц., а в черв. 1950 захистив докт. дис. „Теорія прохідного чотириполюсника“. З лют. 1952 — зав. каф. теор. основ радіотехніки. У лип. 1953 В. Ю. надано наук. ступінь дра тех. наук, а в груд. 1954 — вчене звання проф.
1956—75 — зав. каф. теор. радіотехніки та радіовимірювання, з лют. 1976 — проф., з лют. 1978 — проф.-консультант цієї каф. Учений секретар міжгалузевої обл. ради науково-тех. т-в УРСР (1968). Виступав з лекціями у вишах та конструкт. бюро кол. СРСР: у Ленінград. електротех. ін-ті (берез. 1968), Запорізькій філії „КБ-електропривід“ (1970), Томському ін-ті автоматизованих систем керування і електроніки (1974), Вільнюс. політех. ін-ті (черв. 1975), Чернів. держ. ун-ті (весна 1978). Учасник 1-го (1968) та 2-го (1974) Міжнар. симпозіумів „Літня школа“ з теорії електрон. зв’язків ( м. Прага, Чехословаччина).
Осн. наук. зацікав.— теорія та аналіз лінійних електричних і радіотех. кіл, теор. радіотехніка та радіовимірювання, розробка укр. електрорадіотех. термінології. Автор теорії „чотириполюсника“, актуальної донині.
Нагороди та відзнаки: почес. грамота Центр. ради „ТСОАВІАХІМ“ (1947), почес. радист СРСР (1954), почес. грамоти Президії Верховної Ради УРСР (1956, 1964), чл. виконкому Львів. міськради (1957—65), чл. Центр. к-ту ДТСААФ СРСР (1958—62), ювілейний знак Президії АН СРСР (1959), почес. знак ДТСААФ (1961), медаль „За трудову відзнаку“ (1963), почес. чл. НТТРЕЗ СРСР ім. О. С. Попова (1963), грамота Мін-ва вищої і серед. спец. освіти СРСР (1967). Постійний чл. редколегії журн. „Известия высших учебных заведений МО и ССО СССР“, „Радиотехника“ і „Теоретическая электротехника“ ( Москва).
13. 05. 1942 В. Ю. обрано д. чл. НТШ на пропозицію Математично-природописно-лікарської секції. Кандидатуру В. Ю. висунув голова МПЛС НТШ В. Левицький за поданням Технічної комісії НТШ і затвердив підпільний Виділ (президію) НТШ, який нелегально діяв у час окупації.
Пр.: Obliczanie napr??e? i zwis?w przewod?w napowietrznych // Przegl?d elektrotechniczny. Warszawa, 1931, r. XIII, N 10, s. 303—07 (у співавт.); Номограм на двотеовий залізний трям // Технічні вісти. Львів, 1933, ч. 9, с. 79—81; Елєктричні виміри // Там само, 1934, ч. 1, с. 1—5; Die Berechnung der Selbstinduktion von einlagigen Zylinderspulen // Archiv f?r Elektrotechnik. Berlin, 1943, Bd. 37, Heft 11, S. 520—33; Генератор спектра частот // Приборы для налаживания и проверки радиоприемников: экспонаты 7-й заочной Всесоюзной радиовыставки. М.; Л., 1949, с. 39—42; Лампові двополюсники // Наукові записки Львівського політехнічного інституту. Львів, 1949, вип. 9, с. 127—36; Схеми заміщення прохідних трансформаторів // Там само, с. 137—49; Визначення параметрів полосового фільтра ДК 621.396.645.31 // Там само, 1954, вип. 22, с. 91—97; Супряження коливальних кіл в супергетеродинному приймачі // Там само, с. 144—71; Кругові діаграми на вхідну провідність електронної лампи ДК 621.396.645 // Там само, 1955, с. 59—70; Новий вигляд рівнянь для розрахунку котушок на задану самоіндуктивність // Там само, вип. 27, с. 3—11; Повна система рівнянь діодного детектора ДК 621. 396.622.7 // Там само, с. 45—58; Вхідний ступінь приймача ДК 621.396.621.2 // Там само, 1956, с. 115—35; Двоколі смугові фільтри ДК 621.372.512.3 // Там само, с. 33—59; Прохідні електричні чотириполюсники та перетворювачі // Там само, вип. 42, с. 3—32; Умова стійкості безконечно довгого ланцюга керованих чотириполюсників // Там само, с. 97—103; Матрицева теорія транзисторного підсилювача // Там само, 1957, вип. 42, с. 129—67; Прохідні чотириполюсники: учбовий посібник для радіотехнічних та електротехнічних спеціальностей вузів. К., 1958, 410 с.; Обобщенный годограф устойчивости замкнутой системы // Известия вузов СССР. Радиотехника. М., 1959, т. 2, № 6, с. 643—57; Идеальные элементы в схеме замещения линейного проходного четырехполюсника // Там само, 1961, т. 4, № 4, с. 369—87; Применение идеальных элементов в схеме замещения линейного проходного четырехполюсника // Там само, № 5, с. 535—48; Російсько-український електрорадіотехнічний словник: 30000 термінів. К., 1961, 534 с. (у співавт.); Номограми гіперболічних функцій від комплексного аргументу: учбово-методичний посібник по теоретичній радіотехніці. Львів, 1963, 23 с.; Теоретичні основи радіотехнічних мереж: учбовий посібник для студентів радіотехнічних факультетів вузів. Львів, 1966, ч. 1, 340 с.; Таблиці до посібника „Теоретичні основи радіотехнічних мереж“, ч. 1. Львів, 1967, 143 с.; Плавучі трансформаторні мережі // Вісник Львівського політехнічного інституту. Львів, 1968, № 26, с. 3—17; Анализ напряжений, токов и мощностей в линейном многополюснике // Известия вузов СССР. Радиоэлектроника. М., 1969, т. 12, № 8, с. 767—86; Мощности в линейной цепи // Радиотехника: республиканский межведомственный научно-технический сборник. Х., 1969, вып. 8, с. 3—11; Tension, current and power analysis in radioelectronic networks by matrices, graphs and equivalent circuits // Proceedings of the Fourth colloquium on microwave communication (Budapest, 21—24 April 1970). Budapest, 1970, vol. 2, p. 28/1—28/10; Від вузлових до прохідних рівнянь // Вісник Львівського політехнічного інституту. Львів, 1972, № 64, с. 3—10.
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 36, арк. 80.
Літ.: Cajka J. [Рец. на:] Velicko Ju. T. Prochidni cotiripoljusniki. Kijev, 1958, 410 s. // Slaboproud? obzor (Praha), 1963, t. 24, N 4, s. 25—27; Учені вузів Української РСР. К., 1968, с. 87; Грицьків Р. Д. Основи теорії довгих ліній. К., 1974, с. 26; Пропам’ятна книга Данціґерів: історичні нариси та спомини колишніх студентів Політехніки Вільного Міста Данціґу, 1921—1945 / Упоряд. В. Шиприкевич. Філядельфія; Торонто; Н.-Й., 1979, с. 98, 146, 215; Захарія Й. А. Біля витоків радіотехнічного факультету Львівської політехніки // Радіотехнічний вчора, сьогодні і завтра (збірник праць співробітників та випускників РФ ЛПІ). Львів, 1992, с. 11—14; Головацький І. Про діяльність НТШ в роки Другої світової війни. Причинок до історії НТШ // Вісник НТШ. Львів, 1993, ч. 6—7, с. 15; Szewalski R. Politechnika Lwowska 1844—1945. Wroc?aw, 1993, s. 571; Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету „Львівська політехніка“, 1844—1994: біографічний довідник. Львів, 1994, с. 34—36; Буцко М. І., Кипаренко В. Г. Державний університет „Львівська політехніка“, 1844—1994. Львів, 1994, с. 36, 69, 71—72, 118, 124; Сторінки 50-річної історії (1944—1994): до 50-річчя кафедри „Теоретична радіотехніка та радіовимірювання“ Державного університету „Львівська політехніка“ / Уклад. Ю. Р. Абрагамовський та ін. Львів, [1994], с. 3—16; Перхач В. Роздуми. Львів, 1995, с. 222, 226, 533; Юрій Теофанович Величко: біобібліографічний покажчик / Уклад. Г. Щитинська, Л. Левандівський. Львів, 2003, 74 с.
Юрій Ковалів