ВЕРХРАТСЬКИЙ Іван - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
ВЕРХРАТСЬКИЙ Іван

ВЕРХРАТСЬКИЙ Іван (Верхратскій Иван; крипт., псевд.: Г., І. В., Л., Іван Правдолюб з Боднарова, Іван Щипавка, Лосун, Любарт Горовський, Любарт Співомир, Петро Правдолюб, Подоляк, Чайка І.) (* 26. 04. 1846, с. Більче Чортківського окр., Галичина (нині — с.Більче-Золоте Борщівського р-ну Терноп. обл.) — † 29. 11. 1919, м. Львів. Похований на Личаківському цвинтарі) — природознавець, мовознавець, педагог, письменник, перекладач, етнограф та громад. діяч. Д. чл. НТШ (з 1899), засн. і перший голова Математично-природописно-лікарської секції НТШ.

Н. у родині священика. 1848 у зв’язку зі смертю батька сім’я переїхала до Львова. 1865 В. І. закінчив Академічну гімназію у Львові, 1868 — природн. від-ня філос. ф­ту Львів. ун-ту, 1874 — природн. курси у Кракові. Викладав ботаніку і зоологію: 1868—71 — у Дрогобицькій г-зії (його учнем був І.Франко), 1871—75 — у Львів. реальній школі, 1879—91 — у г-зіях Львова, Станіславова (нині — Івано-Франківськ), Ряшева (нині — Жешув, Польща). Упродовж 1891—1908 (до виходу на пенсію) викладав різні природн. дисципліни в Академ. г-зії у Львові. Видавець та ред. літературно-наук. журн. народов. спрямування „Денниця“ (Станіславів, 1880), у якому публ. свої поет. твори, реалізував себе як перекладач і вчений-біолог, згодом ред. і співред. „Збірника Математично-природописно-лікарської секції НТШ“ (1897—98, 1900—03, 1905, 1908—10) і постійний його дописувач. Був чл. Фізіографічного т-ва у Кракові (1873), акт. чл. Т-ва „Просвіта“. В. І. пов’язаний із цією орг-цією від поч. її заснування: „Гадка заснувати „Просвіту“ вийшла була від о. Степана Качали. Реалізувати її взялася академ. молодь, а серед неї студенти філософії Євген Желехівський та Іван Верхратський“ (І. Брик).

Осн. наук. зацікав. В. І.— природознавство, мовознавство, етнографія, пед. та громад. діяльність, публіцистика.

Наук. і публіцист. спадщина В. І. налічує понад 200 пр. В. І.— дослідник флори і фауни Сх. Галичини і деяких реґіонів Зх. Європи, автор перших шкільних підручників із природознавства укр. мовою. В. І. опрацював укр. мовою (за Е. Гіклем) підручник „Ботаніка для шкіл низших гімназіяльних і реальних“ (1873), за О. Ростафінським — „Ботаніка на низші кляси шкіл середних“ (1893) і „Ботаніка на висші кляси шкіл середних“ (1896), підручник з мінералогії (за М. Ломницьким, 1893, 1898). Крім перекладних і компілятивних шкільних посібників, написав самостійно „Зоологію“ для І і ІІкласів (1895, 1899, 1906, а за ред. М. Мельника вийшло її видання після смерти В. І., 1921), „Ботаніку для І і ІІ класів“ (1905, 1912, за ред. І. Сметанського 1922). 1897 опубліковано підручник із „Соматології“. (Деякі видання друк. у „Друкарні НТШ під зарядом К. Беднарського“.) До всіх підручників додавався обширний ілюстр. мат-л. Чималі заслуги вченого як ентомолога („Подільські метелики“, „Великі метелики зі Станіславова і околиці“, „Мотилі, шкідники господарства“).

В. І.— один із засн. укр. природн. термінології („Початки до уложення номенклатури і термінології природописної, народної“ (1864—79). Уклав „Матеріали до словаря зоологічного“ (Вечерниці, 1863, № 1, 2), перший латинсько-німецько-укр. словник з природн. номенклатури і термінів (1864—1908, вип. 1—7), „Реєстр місцевих ботанічних термінів і номенклатури“ (1892). На думку дослідників творчости В. І., на найбільшу увагу заслуговують „Спис важніших виразів з руської ботанічної термінології і номенклатури з оглядом на шкільну науку в вищих класах гімназії“ (1892), також „Нові знадоби до номенклатури і термінології природописної, народної, зібрані між людом“ (1908), „Матеріяли з мінералогічної термінології“ (ЗМПЛС НТШ, 1909, т.ХІІІ). Склав перший тлум. словник із мінералог. термінології „Виразня мінералогічна“ (1909) укр. і нім. мовами.

Сферою наук. зацікав. В. І. також були укр. діалектологія та лексикологія.

Велику наук. цінність становить дослідження В. І. буковинського, лемківського та ін. говорів. Сперечався із О. Партицьким, „звідки взялася назва бойки“, по-своєму інтерпретував літописну топонімічну наз. „Домамир“, що засвідчує зацікав. вченого також ойконімією. Виявив широкий спектр нар. назв, які влучно відображають властивості рослин і тварин. Чимало з них увійшло до низки загальномов. укр. словників. В. І. належать також праці з лексикології й правопису, зокрема „Знадоби до словаря южнорусского“ (1877), „Говір Замішанців“ (1894), „Про говор Долівський“ (1900) та ін. Дослідження укр. діалектів В. І. здійснив у вигляді монограф. описів, подавши детальний аналіз усіх структур. рівнів говорів з дод. реґіон. словників переважно диференційованого типу; в описах діалект. фонетики застосував етимол. принцип. 1887 та 1899 здійснив наук. подорожі на територію теперішньої Словаччини, де вивчав фольклор лемків пд. схилів Карпат („Про говор галицьких Лемків“ (1902). Вивчав проблеми нормування літ. мови, правопису, виступав проти зайвих мов. запозичень („В справі народного язика“ (1873), „Замітки про взаємини руського язика і народної літератури“ (1880), „У справі язиковій і декотрі замітки про книжки для українського люду“).

Як мовилось, видавав В. І. „Денницю, письмо літературно-наукове“, яке стояло, за словами І. Франка, „осторонь від усіх народовецьких періодичних публікацій 80-их років“, і в ньому вміщав науково-популярні та худож. тв. укр. письменників і власні. До того видав зб. поет. і сатир. тв. „Стрижок“ (1864), „Калина. Зб. стихотворів“ (1874), „Байки, приказки і повістки“ (1876), „Чорнобровець“ (1878), „Тріолети“ (1878). Цей перелік підтверджує слова І. Франка: „ Іван Верхратський, визначний дослідник говорів, котрий пробував себе і як поет...“ (1911). Окрім того, В. І. перекладав із польс. (твори Ю. Словацького „Заджумлений батько“), чес. („Рукопись Короледвірська“, 1879), досліджував творчість М. Шашкевича і Г. Квітки-Основ’яненка, рецензував твори Ю. Федьковича.

В. І. мав чимало учнів та послідовників (у т. ч. в НТШ) у сфері природозн. і мовозн. дисциплін. З поваги до вчителя М. Мельник доповнив і видав 1921 „Зоологію“ В. І. Не без впливу останнього він же підгот. підручник „Мінералогія і геологія для середних шкіл“ (1911), а згодом власну „Українську номенклатуру висших ростин“ (1922) (М. Мельник, за спогадами, був з В. І. до ост. хвилин його життя). Праця і твори В. І. були в полі зору І. Франка, О. Барвінського, Б.Грінченка та ін. І. Франко писав М. Драгоманову: „Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський, оба писателі і поети...“ (1890). Письменник неодноразово називав В. І. „видатним“ дослідником, особливо „народної мови“, а в контексті ролі НТШ у виданні та популяризації праць В. І. писав: „После реорганизации Общества [йдеться про НТШ] были опубликованы труды лучшего знатока украинской диалектологии Ив. Верхратского (об угрорусских говорах, о диалекте галицких лемков, замишанцев, о низинном диалекте)“ (1904).

01. 06. 1899 В. І. обрано д. чл. НТШ, 1897—1919 був головою МПЛС. Друкував свої наук. праці окремо і в серійних зб. НТШ, зокрема в „Записках НТШ“, ЗМПЛС, різних період. вид., мат-ли його праць запозичали інозем. дослідники (В.Яґич та ін.). 1905 В. І. обрано почес. чл. НТШ з нагоди 40-літнього ювілею наук. і літ. діяльности та за педагогічно-наук. заслуги.

Пр.: Початки до уложення номенклятури и терминологиї природописної, народної и замітка о волоськім павуку. Львів, 1864, ч. 1, 18 с.; Початки до уложення номенклятури и терминологиї природописної, народної. Львів, 1867, ч. 2, 40с.; 1869, ч. 3, 23 с.; 1872, ч. 4, 23 с.; ч. 5, 24 с.; 1879, ч. 6, с. 4—17; Зазуля-кукавка // Зоря. Читаночка для сільських людей. Львів, 1869, кн.1; Кашавка (Myoxus glis L.); Гдещо о кажанах; Зозуля-кукавка; Когут; Готур [глуха тетеря]; Журавлі; Чайка; Дрохва // Руска читанка для низших кляс середних шкіл. Львів, 1871, ч. 1; Бурштин або янтар; Як довго тривають рослини; Угор електричний // Там само, ч. 2; Ботаніка для шкіл низших гімназіяльних і реальних / Пер. І. Верхратського праці Е. Гікля. Львів, 1873, 208с.; Байки, приказки и повістки. Львів, 1876, 78с.; Знадоби до словаря южноруского. Львів, 1877; Замітні русини: Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основяненко, Володимир Антонович, Марко Кропивницький, Іван Гриневецький, Олександр Огоновський, Лев Трещаківський, Ісидор Винницький, Василь Шрибляк // Ілюстрований календар т-ва „Просвіта“ на рік звичайний 1891. Львів, 1890; Мотил±, шкодники господарства. Львів, 1890, 28 с.; Спись важн±йших выразів рускои ботанічнои термінольогі± и номенклятуры з оглядом на шкільну науку в высших клясах гімназі±. Львів: НТШ, 1892, 48 с.; Три побратими або як поконали люди біду. Оповідання для народа. Львів, 1893, 80 с.; Порадник господарський // Читальня: письмо з „Просвіти“. Львів, 1893, річн. 1, ч. 2; Що нового в світі чувати [Огляд подій українського життя] // Там само; Говір Замішанців. Причинок до словянської діалектології // Записки НТШ. Львів, 1894, т. ІІІ, с. 153, 210; [Рец. на:] Lomnicki A. M. Pleistoceńskie owady z Borysławia (Muzeum im. Dzieduszyckich). Lwów, 1894, 127 s. // Там само, 1895, т. V, кн. І, с. 86—89; [Рец. на:] Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Труд И. И. Срезневского. СПб., 1893, т. І, вып. І—ІІІ // Там само, с. 16—29; Чи „Домамири“, чи „Домажири“? // Там само, с. 1—2; Зоольоґія на низші кляси шкіл середних. Львів, 1895, 156 с.; Ботаніка на висші кляси шкіл середних (згідно учебника д­ра О. Ростафиньского). Львів: НТШ, 1896, 150с.; [Рец. на:] Винер Л. Еврейско-н±мецкія слова в русских наречиях // Живая старина (СПб.), [вып.] І // Записки НТШ. Львів, 1896, т.ХІІ, кн. IV, с. 40—51; Начерк соматольоґії. Львів: НТШ, 1897, 204 с.; Скілько часу потребують мотилі сьвіжо виляглі до повного розвитку своїх крил? // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1897, т. І, с. 1—4; Соматольоґія коротко зібрана. Львів: НТШ, 1897, 124 с.; Нічна лівка мотилів на ивиних цьвітах // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1898, т. ІІІ, с. 1—10; Знадоби до пізнання угорско-русских говорів// Записки НТШ. Львів, 1899, т. XXVII, кн. І, с. 1—68; т. ХХVІІІ, кн. ІІ, с. 1 + 69—94; т. ХХІХ, кн. ІІІ, с. 95—200, т. ХХХ, кн. IV, с. 201—76; 1901, т. XL, кн. ІІ, с. 21—113; т.XLIV, кн. VI, с. 113—224; 1902, т. XLV, кн. І, с.225—80; Про говор Долівський // Там само, 1900, т. ХХХV— ХХХVІ, кн. ІІІ—ІV, с. 1—128; Передмова [до драми С. Вакано] // ЛНВ. Львів, 1901, т. XVI, ч. І, с.196—200; В справі народнього язика // Там само, 1902, т. XVIII, ч. ІІ, с. 82—125; Про говор галицьких Лемків. Збірник Фільол. секції НТШ. Львів, 1902, т. V, с. 224—32; Ботаніка на низші кляси шкіл середних. Львів, 1905, 238с.; Д[октор] Іван Яхно // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1907, т. ХІ, с. 1—5 [Некролог]; Красавка брунявка (Arctia Caja L.) в двох поколінях // Там само, с. 3—5; Перепелиці (Coturnix communis) яко зимосонники // Там само, с. 1—2; [Рец. на:] Turati Emilo. Alcume nuove forme di Lepidotteri pe... Palermo, 1905 // Там само, с. 6—8 [Бібліографія]; Дещо до говору буковинсько-руського. Берлін, 1908; Нові знадоби номенклятури і термінольогії природописної, народьної, збирані між людом // ЗМПЛС НТШ. Львів, 1908, т. XII, с. 1—84; Виразня мінеральоґічна // Там само, 1909, т. XIII, с. 1—64; Говір батюків // Збірник Фільол. секції НТШ. Львів, 1912, т. XV, 308 c.; Новая стипендійная фундація // Галичанин (Львів), 1912, 20сент. (3 окт.), ч. 212, с. 3 (Бібліографія публікацій); Перве поминальне богослуженє за упокой Тараса Шевченка 1862 року у Львові // Записки НТШ. Львів, 1912, т. CVIII, кн. ІІ, с. 145—46 + 1іл.; З дяківської літератури // Там само, 1913, т.СХІІІ, кн. І, с. 147; З первих літ народовців. 1861—1866 // Там само, 1915, т. СХХІІ, с. 79—101; Наша правопись. Львів, 1923, 57 с.

Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 1158, 1160, 2181 (Особисті док-ти), спр.1147—55 (Рукоп. праць).

Літ.: [Біографія] // Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 1, с. 77—78; Франко І. Южнорусская література // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. СПб., 1904, т. 41, с. 323; його ж. [Лист до М. П. Драгоманова, 26 квіт. 1890] // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1986, т. 49, с. 242; його ж. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. 1910 // Там само, т.41, с. 445—46 та ін.; його ж. Українці. 1911 // Там само, с. 190; його ж. Спомини із моїх гімназіяльних часів // Житє (Львів), 1912, ч. 4, с.60 // Там само. К., 1983, т. 39, с. 52; [Гнатюк В.] Некрольоґ // Хроніка НТШ. Львів, 1920, ч. 63—64, с. 47—54; 1930, ч. 69—70, с.91, 118; БіленькийЯ. Шкільні підручники для середніх шкіл // Двадцятьпятьліття товариства „Учительська громада“. Ювілейний науковий збірник. Львів, 1935, с. 144, 147, 151; Брик І. Професори-просвітяни // Там само, с.119, 121; ХудашМ. Л. І.Г.Верхратський (До 125-річчя з дня народження) // Мовознавство. К., 1971, № 4, с.63—69; Хома В. І. Вчитель Каменяра // Нар. творчість та етнографія. К., 1988, № 5, с. 92—93; Керста Р. Й. Питання лексикології та лексикографії у З[аписках] НТШ // Т. Шевченко і українська національна культура. Матеріали наукового симпозіуму (Львів, 8—9 черв. 1989 р.). Львів, 1990, с.103—04; Мацюк Г. П. Роль учених НТШ у становленні української наукової термінології // Там само, с. 112—13; Гриценко П. Ю. Верхратський Іван // Українська мова: енциклопедія. К., 2007, с. 67; Городецька О. В. Науково-педагогічна діяльність Івана Верхратського (1846—1919 рр.) / Автореф. ... канд. пед. наук; Нац. пед. ун-т ім.М.П. Драгоманова. К., 2011, 20 с.

Маріанна Мовна, Платон Третяк

Стаття створена: 2015