АНДРЕЙКІВ Олександр (03. 01. 1942, с. Мельниця-Подільська Борщівського р-ну Терноп. обл.) — учений-механік. Д. чл. НТШ (з 1992). Закінчив Мельнице-Подільську серед. школу (1959) і механіко-матем. ф-т Львів. ун-ту (1964). Наук. діяльність розпочав 1963 в Ін-ті машинознавства та автоматики АН України (з 1964 — ФМІ АН України) на посадах мол. наук. співробіт., інженера, ст. наук. співробіт., зав. відділу. 1969 захистив канд. дис., а 1979 — докт. дис. „Крихке руйнування пружно-пластичних тіл в умовах складних напружених станів“. З 1983 — проф., із 1988 — чл.-кор. АН України. З 1995 — дир. Міжгалузевого центру „Протон“ НТК ФМІ НАН України. 2001 у ФМІ очолив відділ конструкційної міцности мат-лів у робочих середовищах. З 2002 — проф. каф. механіки Львів. ун-ту. Осн. наук. зацікав. А. О.— дослідження механіки деформованих твердих тіл із дефектами типу тріщин, що перебувають під дією силових навантажень, температурних полів і воднемісних середовищ, зокрема створення їх ориґ. теор. концепцій. Результати цих досліджень узагальнено у монографіях „Разрушение квазихрупких тел с трещинами при сложном напряженном состоянии“ (1979), „Пространственные задачи теории трещин“ (1982), „Методы оценки трещиностойкости конструкционных материалов“ (1977, у співавт.), „Основы механики разрушения материалов“ (1988, у співавт.).
Наук. зацікав. А. О. є також діагностика мат-лів й елементів конструкцій. Це стосується методів неруйнівного контролю, основаних на явищі акустичної емісії. Разом з учнями А. О. побудував акустико-емісійні моделі утворення та поширення тріщин у твердих тілах і на цій основі розробив методи діагностики локального руйнування мат-лів. Деякі з цих результатів увійшли в Нац. стандарт (Скальський В., Андрейків О., Волошкевич І. та ін. Національний стандарт України ДСТУ 4227—2003. Настанови щодо проведення акустико-емісійного діагностування об’єктів підвищеної небезпеки, 2003). Результати проведених наук. досліджень відображені в монографіях „Ме тоды акустической эмисии в исследовании процессов разрушения“ (1989, у співавт.), „Оцінка об’ємної пошкодженості матеріалів методом акустичної емісії“ (2006, у співавт.) та „Теоретичні основи методу акустичної емісії в механіці руйнування“ (2007, у співавт.). Разом з учнями А. О. створив розрахунко ві моделі зародження і докритичного росту втомних тріщин, зношування матлів за контактної взаємодії та на цій основі опрацював методи оцінки і прогнозування довговічности елементів конструкцій. Ці результати синтезовано в монографіях „Усталостное разрушение и долговечность конструкций“ (1992, у співавт.), „Оценка контактного взаимодействия трущихся деталей машин“ (1991, у співавт.). Автор понад 400 друк. праць у нац. та зарубіжних вид., з яких 12 монографій, підручник „Експериментальна механіка матеріалів“ (2004), 24 брошури та 29 патентів на винаходи.
А. О. проводить науково-орг. роботу. Протягом багатьох років — чл. експертної комісії ВАК із тех. наук (спеціальности „Механіка деформованого твердого тіла, динаміка і міцність“), чл. двох спеціалізованих учених рад зі захисту канд. і докт. дис. (при ФМІ НАН України і Терноп. держ. тех. унті ім. І. Пулюя), голова тех. підкомітету „Воднева деградація матеріалів“ Європ. т-ва з цілісности конструкцій (ЕSІS) (1995—2002), чл. Нац. ктів України та Росії з теор. та приклад. механіки (з 1993), заст. голови Укр. т-ва з механіки руйнування мат-лів (1992—2002), чл. редколегій чотирьох фахових журн. (міжнар. наук. журн. „Фізико-хімічна механіка матеріалів“, „Problems of Tribology“, щомісячний наук. журн. „Машинознавство“, зб. „Вісник ЛНУ ім. Івана Франка“. Серія „Мех.-мат.“). За наук. і пед. досягнення отримав звання Соросівський професор (1995), лауреат премії ім. О. М. Динника Президії НАН України (1987), премії Ради Міністрів СРСР (1989), Держ. премії України в галузі науки і техніки (1995). Д. чл. НТШ з 15. 12. 1992 (на пропозицію Комісії механіки). Періодично публ. у вид. Т-ва, зокрема у „Працях НТШ“, серії „Матеріалознавство і механіка матеріалів“.
Пр.: Методы оценки трещиностойкости конструкционных материалов. К., 1977, 280 с. (у співавт.); Разрушение квазихрупких тел с трещинами при сложном напряженном состоянии. К., 1979, 144 с.; Пространственные задачи теории трещин. К., 1982, 348 с.; Основы механики разрушения материалов. К., 1988, 488 с. (у співавт.); Методы акустической эмисии в исследовании процессов разрушения. К., 1989, 176 с. (у співавт.); Оценка контактного взаимодействия трущихся деталей машин. К., 1991, 160 с. (у співавт.); Усталостное разрушение и долговечность конструкций. К., 1992, 184 с. (у співавт.); Перспективи розвитку методів визначення тріщиностійкості матеріалів під динамічним навантаженням // Праці НТШ. Львів, 2003, т. ІХ: Матеріалознавство і механіка матеріалів, с. 23—51 (у співавт.); Експериментальна механіка матеріалів. Ч. 1: Силові фактори. Ізотропні матеріали. Львів, 2004, 272 с. (у співавт.); Оцінка об’ємної пошкодженості матеріалів методом акустичної емісії. Львів, 2006, 330 с. (у співавт.); Механіка руйнування, міцність і довговічність неперервно армованих композитів. Луцьк, 2007, т. 1: Основи механіки руйнування неперервно армованих композитів, 400 с. (у співавт.); т. 2: Математичні методи механіки руйнування неперервно армованих композитів, 424 с. (у співавт.); Теоретичні основи методу акустичної емісії в механіці руйнування. Львів, 2007, 480 с. (у співавт.); Механіка руйнування та довговічність металевих матеріалів у водневмісних середовищах. К., 2008, 345 с. (у співавт.).
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1994, ч. 84, с. 41; [б. а.] 60-річчя члена-кореcпондента НАН України О. Є. Андрейківа // Вісник НАН України, 2002, № 1, с. 67—69.
Роман Пляцко