АНДРЕЙЧИН Михайло | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

АНДРЕЙЧИН Михайло

АНДРЕЙЧИН Михайло (22. 02. 1940, с. Веселівка Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) — лікар-інфекціоніст, засл. діяч науки і техніки. Д. чл. НТШ (з 2006), голова Терноп. осередку НТШ (з 2003). 1957 закінчив серед. школу у м. Копичинцях Терноп. обл., 1963 — ТДМУ. З 1981 — зав. каф. інфекційних хвороб і епідеміології, у 1983—2004 — проректор із наук. роботи ТДМУ. Д­р мед. наук (1981), проф. (1982), акад. АН вищої школи України (1992), засл. діяч науки і техніки України (1995), чл.-кор. НАМН України (2007), чл. Європ. т­ва з хеміотерапії інфекційних хвороб, д. чл. Нью-Йоркської АН, почес. чл. Польс. т-ва лікарів-епідеміологів та інфекціоністів і Т­ва інфектологів Литви, лауреат Всеукр. премії ім. С. Подолинського (2005). Осн. наук. зацікав. А. М.— дослідження у галузі клінічної інфектології. Вчений описав сім раніше не відомих клінічних симптомів інфекційних хвороб (гіпотермія нижньої кінцівки на боці висипу при оперізувальному герпесі попереково-крижової ділянки, дрібні ущільнення на двоголовому м’язі плеча при трихінельозі та ін.). Вперше розробив термограф. семіотику поширених інфекційних хвороб (гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, шигельозу та ін.), що поглиблює знання про їх патогенез і покращує диференційну діагностику. Поглибив уявлення про механізми лікувальної ефективности різних видів ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуностимуляторів та обґрунтував доцільність їх поєднаного застосування за індивідуальними показаннями при вірусних гепатитах і гострих кишкових інфекціях бактерійної етіології, що дає змогу полегшити перебіг захворювань і скоротити тривалість лікування. Запропонував метод колоносорбції при гострих кишкових інфекціях, який суттєво пришвидшує клінічне одужання і забезпечує санацію кишківника від патогенних мікроорганізмів без додаткового застосування антибактерійних препаратів. Завдяки його наук. дослідженням отримано нові дані про особливості біохемічних та імунологічних процесів, про розвиток фіброзу печінки та остеопорозу при вірусних гепатитах В і С, про формування фетоплацентарної недостатности у вагітних на тлі цих гепатитів та ризик трансплацентарної передачі збудника. Доведено можливість підвищити ефективність рекомбінантних альфа-інтерферонів та індукторів ендогенного інтерфероноутворення при вірусних гепатитах за умови поперед. дезінтоксикації організму енте-росорбентами. Розроблено аерозольну інтерферонотерапію гострих респіраторних вірусних інфекцій, у т. ч. грипу, і доведено її високу ефективність. Отримано й упроваджено в лікарську практику протилептоспірозний гомологічний імуноглобулін, за допомогою якого вдалось утричі зменшити летальність при тяжких формах недуги. А. М. узагальнив світ. досвід медичної протидії біотероризму та обґрунтував потребу проведення відповідних превентивних заходів в Україні. Здійснив поглиблений аналіз неґативного впливу інфекційних хвороб на репродуктивну функцію жінок і чоловіків та обґрунтував потребу проведення низки відповідних профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на поліпшення демограф. ситуації в країні. Долучився до оптимізації навч. процесу на каф. інфекційних хвороб і епідеміології мед. ун­тів України та до входження їх в європ. осв. простір; ініціатор випуску перших навч. компакт-дисків „Інфекційні хвороби“ та „Епідеміологія“, співавтор навч. програм з епідеміології та інфекційних хвороб для вищих навч. мед. закладів 3- і 4­го рівнів акредитації.

Створив сучас. наук. школу укр. інфекціоністів. Чл. Ученої мед. ради Мін-ва охорони здоров’я і чл. Наук. ради НАМН України. Ініціатор створення і гол. ред. часоп. „Інфекційні хвороби“, який виходить друком щоквартально з 1995. 1997 очолив ініціативну групу, зусиллями якої створ. Асоціацію інфекціоністів України. На сьогодні проведено 3 з’їзди інфекціоністів і понад 20 пленумів та науково-практ. конференцій. 09. 12. 2006 за рекомендацією Президії обраний д. чл. НТШ. З 2003 — голова Терноп. осередку НТШ; Відп. ред. щорічного „Збірника праць“ Тернопільського міського осередку НТШ (вийшло 5 т.). Організатор щорічних наук. конференцій та низки ін. заходів цього осередку.

Пр.: Антимикробные свойства желчи и желчных кислот // Антибиотики, 1980, т. 12, № 2, с. 936—93 (у співавт.); Дистанционная термография в дифференциальной диагностике и оценке течения инфекционных болезней. Тернополь, 1987 (у співавт.); Теплобачення в медицині. К., 1990; Способ получения биосорбента (А. с. 1706099 СССР, опубл. 15. 09. 91); Пристрій для пункції (Патент 15250 А Україна, опубл. 30. 06. 93); Важливі зоонози. К., 1994 (у співавт.); Бактериальные диареи. К., 1996 (у співавт.); Досягнення і перспективи фармакотерапії вірусних гепатитів // Інфекційні хвороби, 1996, № 3, с. 5—11; Immunomodulators in Acute B hepatitis Treating // 7th International Congress for Infectious Diseases. Hong Kong, 1996, June 10—13 (у співавт.); Довідник фельдшера: В 2-х кн. К., 1997; Епідеміологія: Підручник. Тернопіль, 2000 (у співавт.); Біологічна зброя: історія і сучасність // Інфекційні хвороби, 2001, № 4, с. 56—62 (у співавт); Вірусні гепатити. Тернопіль, 2001; Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології: Підручник. Тернопіль, 2002; Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб. Тернопіль, 2002 (у співавт.); Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. Тернопіль, 2002 (у співавт.); Спосіб отримання протилептоспірозного імуноглобуліну (Патент 44667 А Україна, опубл. 15. 02. 02); Спосіб лікування хворих на лептоспіроз (Патент 44676 А Україна, опубл. 15. 02. 02); Шигельоз. Тернопіль, 2002 (у співавт.); Infectious Diseases: a manual for students. Тернопіль, 2004; Спосіб лікування хворих з ураженням товстої кишки (Патент 66249 А Україна, опубл. 15. 04. 04); Асоціація інфекціоністів України: Довідник. Тернопіль, 2005 (у співавт.); Біотероризм: Медична протидія. Тернопіль, 2005, 300 с. (у співавт.); Край Кобзаревих відвідин // Збірник праць. Тернопільський міський осередок НТШ. Тернопіль, 2006, т. 2, с. 7—8 (у співавт.); Тромбомодулін і фактор Віллебранда як маркери ендотеліальної дисфункції у хворих на хронічний гепатит С // Інфекційні хвороби, 2006, № 4, с. 29—33 (у співавт.); Інфекційні хвороби і демографічна криза в Україні // Журнал Академії медичних наук України, 2007, № 3, с. 533—42; Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині. Тернопіль, 2007; Біологічна зброя і загроза біотероризму сьогодні // Вісник НТШ. Львів, 2008, ч. 40, с. 33—36 (у співавт.); Інфекційна захворюваність в Україні: ілюзії та реалії // Інфекційні хвороби, 2008, № 3, с. 77—84.

Літ.: Михайло Антонович Андрейчин (до 60-річчя з дня народження) / Колектив авторів // Інфекційні хвороби, 2000, № 1, с. 81—82; Життєва та наукова палітра професора Михайла Андрейчина // Медична академія, 2010, 25 лют., № 4 (26), с. 4; Славний ювілей Михайла Антоновича Андрейчина / Колектив авторів // Інфекційні хвороби, 2010, № 1 (59), с. 85—87.

Василь Копча

Інформація про статтю

 Автор:

Василь Копча

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

АНДРЕЙЧИН Михайло / Василь Копча // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-73

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я