АНДРІЄВСЬКИЙ Борис - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АНДРІЄВСЬКИЙ Борис

АНДРІЄВСЬКИЙ Борис (* 28 (16). 07. 1898, с. Безсали Полтав. губ. (нині — Лохвицького р-ну Полтав. обл.) — † 20. 10. 1962, м. Клівленд, шт. Огайо, США)— лікар-хірург, громадсько-політ. діяч. Д. чл. НТШ (з 1949). Навч. у Лубен. г­зії на Полтавщині (1917). Після закінчення Харків. мед. ін-ту (1926) працював асистентом, згодом — доц. каф. хірургії Всеукр. ін-ту вдосконалення лікарів у Харкові. З 17. 12. 1938 — д-р мед. наук (дис. захистив 08.01.1938 на Наук. раді 1-го Харків. мед. ін­ту), проф. каф. хірургії Дніпроп. мед. ін­ту (затверджений 11. 07. 1939 рішенням Всеукр. ін-ту вдосконалення лікарів). Був наук. секретарем трьох всеукр. з’їздів хірургів, одним із голів Харків. хірург. т-­ва. 1942—43 — зав. каф. хірургії Дніпроп. мед. ін-ту, роботу якого під час Другої світ. війни відновлено з ініціативи А. Б. 1943—44 — проф. каф. хірургії Медично-природн. фахових курсів у Львові (так наз. Львів. мед. ін-т в роки війни), активно співпрацював із мед. службою УПА.

У 1944 еміґрував за кордон — спочатку у Відень, пізніше у Німеччину, де працював зав. хірург. відділу укр. поліклініки в Мюнхені, а згодом — гол. лікарем шпиталю у таборі для переміщених осіб Ді-Пі у м-ку Швабінгу (побл. Мюнхена). 1946 очолив шпиталь Міжнар. допомогової орг-ції УНРРА (UNRRA) в м.Реґенсбурзі та його хірург. відділ, став чл. Гол. управи новоствор. Укр. медично-санітарного об’єднання. А. Б.— організатор І (1946) та ІІ (1947) науково-професійних з’їздів укр. лікарів зх.зон Німеччини, на яких виступав із доповідями „Лікування хвороби Шенляйн-Геноха“, „Про лікування фістульних форм туберкульозного пери- тоніту“ та „Удосконалення перидуральної анестезії“. 1948 публ. у мед. журн. „Lancet“. 1952 переїхав у США, де спочатку працював у лікарнях м. Міннеаполіса та Чикаго, а після нострифікації лікарських іспитів став хірургом приват. практики ум.Клівленді (шт. Огайо). Водночас займався наук. роботою, брав участь у І (м. Клівленд, 02. 06. 1956) та ІІ (м. Чикаго, 30. 05—01. 06. 1958) з’їздах УЛТПА. На ІІІз’їзді УЛТПА ( м.Торонто, 28—29. 05. 1960) А. Б. надано звання засл. чл. т-ва.

Осн. наук. зацікав. А. Б. стосуються досліджень різних методик хірург. втручань на органах черевної порожнини і застосування (ще з 1942) епідуральної анестезії. А. Б. винайшов новий кровозамінний розчин „Українфузин“, вивчав трансфузіологію. 1939 за мат-лами дис. праці видав книжку „Експериментальні та клінічні дані про дію деяких соляних розчинів при наглій кровотечі“ — одну з перших монографій у галузі укр. трансфузіології. Засн. і перший голова Укр. Червоного Хреста у Мюнхені, голова Ради УЧХ—СХС, з 1947 — д. чл. УВАН (від мед. відділу), ініціатор створення і чл. УЛТ у Німеччині, чл. і один із голів УЛТПА, чл. редколегії „Лікарського вісника“ у США (1954—61). Чл.Укр. визвольного фронту, чл. і голова Політ. ради закордонних частин ОУН.

З 27. 07. 1949 — д. чл. НТШ Є (на пропозицію Математично-природописно-лікарської секції НТШ). Разом із І. Базилевичем, І. Давидовим-Давиденком та В. Радзимовською входив до групи медиків, обраних у складі 2­го корпусу д. чл. НТШ Є. З жовт. 1953— чл. МПЛС НТШ А (США). З берез. 1956 — чл. осередку НТШ у Клівленді.

Пр.: К казуистике осложнений после пересадки мочеточников в кишку // Новый хирургический архив, 1929, № 11, с. 566—72; Концентрация водородных ионов мочи при почечных заболеваниях // Труды Всеукраинского Ин-та усовершенствования врачей. Х., 1934, т. 1, с. 60—77; Сравнительное действие инфузий солевых растворов при кровопотерях // Новый хирургический архив, 1935, № 1, с. 27—33; Влияние инфузий солевых растворов на резервную щелочность плазмы крови // Там само, с. 34—41; Колебания содержания кальция в сыворотке крови при вливании солевых растворов // Там само, с. 45—50; Колебания общего количества белка и белковых фракций в сыворотке после кровопускания и вливания солевых растворов // Там само, с. 56—59; Колебания рН мочи при нефрозо-нефритах // Врачебное дело, 1936, № 3, с. 225—28; Регенерация крови после замещений кровопотери солевыми растворами // Новый хирургический архив, 1937, № 4, с.560—67; Морфологические изменения в паренхиматозных органах после вливания кровезамещающих средств // Там само, с. 568—79; Клиническое применение солевых растворов // Там само, с. 580—88; Досвід організації Харківського обласного хірургічного товариства // Хірургія в УРСР (К.), 1938, с. 39—42; Експериментальні та клінічні дані про дію деяких соляних розчинів при наглій кровотечі. Х., 1939.

Літ.: Хроніка НТШ. Париж; Н.-Й.; Торонто; Сідней, 1954, ч. 77, с. 47, 52; ВоєвідкаЯ. Професор д-р Б. Андрієвський // Лікарський вісник. Н.-Й., 1963, ч. 1, с.40—43; Мовчан Ю. Людина, патріот, лікар (жмут спогадів про проф. Б. Андрієвського) // Там само, с. 29—32; його ж. Наукові праці проф. д-ра Б. Андрієвського // Там само, ч.4, с. 10—17; його ж. Що варто б знати (спогади). Торонто, 1966, с. 330—44; Albert Z. Lwowski wydział lekarski w czasie okupacji hitlerowskiej 1941—1944. Wrocław, 1975, s. 94—95; СочинськийР. Наукові з’їзди УЛТПА за 20 років існування товариства // Матеріали до історії української медицини. Н.-Й.; Мюнхен, 1975, т. І / За ред. В.Плюща, с. 311—13, 316; Плющ Н. Діяльність українських лікарів на еміграції в Німеччині (1945—1958)// Там само. Чикаго, 1988, т. ІІ / За ред. П. Джуля, с. 79—80; Воробець Т. Український Червоний Хрест // Там само, с. 126—28; Пундій П. Українські лікарі. Львів; Чикаго, 1994, кн. 1, с.21—22; ПавловськийМ. П., Ганіткевич Я. В. Борис Андрієвський (до 100-річчя від дня народження) // Клінічна хірургія, 1998, № 11, с. 51—53; Ганіткевич Я. Українські вчені-лікарі першої половини ХХ ст. та їхні наукові школи. Львів, 2002, с. 261—70; його ж. Історія української медицини в датах та іменах. Львів, 2004, с. 131, 160, 271; Професори Львівського національного медичного університету ім.Д. Галицького: 1784—2009 / За ред. Б. Зіменковського. Львів, 2009, с. 3—4.

Юрій Ковалів

Стаття створена: 2015