АНТОНОВИЧ Володимир - Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка
АНТОНОВИЧ Володимир

АНТОНОВИЧ Володимир (крипт., псевд.: А., А. В., А-ич В., В., В. А., В. Б., Д­ис-в, К., П. С., Маринчук В., Низенко, Пасічник, Ткаченко М., Турист) (* 18 (06). 01. 1834, м-ко Махнівка Бердичівського пов. Київ. губ. (нині — с.Комсомольське Козятинського р-ну Вінн. обл.)— † 21 (08). 03. 1908, м. Київ) — історик, археолог, археограф, етнограф, cуспільно-громад. діяч. Перший почес. чл. НТШ (з 1890), д.чл. НТШ (з 1899). Навч. в Одес. Рішельєвському ліцеї (1844—48), 2-й Одес. г-зії (1848—50). Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту (1855), після чого рік практикував у м-ках Чорнобилі та Бердичеві. Далі навч. на Історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (1856—60). Під кер. В. Шульгина 1860 захистив канд. дис. „О торговле неграми“, у 1878 — докт. дис. „Очерки истории Великого княжества Литовского до смерти Ольгерда“, з1878— проф. історії в Київ. ун-ті, чл. „Старої громади“ у Києві, у 1863—80 — гол. ред. „Временной комиссии для разбора древних актов“, з 1881 — голова Істор. т-ва Нестора Літописця у Києві.

Осн. наук. зацікав. А. В.— історія України княжих часів, Галицько-Волинської і Литовської держав, козацтва, Коліївщини; соціальна історія (про шляхту та міщанство, поширення нім. права в Україні), функціонування промислів ХVІІІ ст. та розвиток селянства, церкви, культури укр. народу. Досліджував археологію України, етнологію і фольклор, багато працював у галузі джерелознавства та археографії, автор худож. творів, праць з історії л-ри. А. В. належить ряд поет. творів. У наук. діяльності А. В. виділяють чотири осн. напрями: „архівальні розсліди і видання історичних джерел, історичні студії і розвідки, археологія, етнографія“ (М. Кордуба). Виходячи з ідей франц. просвітителів-енциклопедистів, нім. істор. школи права, вчення М. Максимовича, М. Костомарова і його однодумців — фундаторів Кирило-Мефодіївського т-ва, А. В. став прихильником концепцій демократизму, автономізму і федералізму, розповсюдження істор. традицій в Україні.

Особливі заслуги А. В. у зборі і вид. укр. пісень (разом із М. Драгомановим — „Исторические песни малорусского народа“, 1874—75), у підгот. до друку „Архива Юго-Западной России“, для якого, доповнюючи М. Іванишева, склав план (8 част., 35 т.), особисто підгот. та вид. 9 т. актів і док-тів, що стосуються історії Правобережної України ХVІ—ХVІІІ ст. Томи супроводжують ґрунтовні передмови А. В., а подекуди коментар. Написав низку статей на істор. теми в „Киевской старине“ та ін. За ред. А. В. вийшли друком „Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей“ (1874), „Сборник летописей, относящихся к истории Юго-Западной России“ (1888) та ін.

А. В. проводив археол. дослідження або керував ними. Найважливіші праці зархеології: „Раскопки в стране древлян“ (1893), „Археологическая карта Киевской губернии“ (1895), „Археологическая карта Волынской губернии“ (1901). Склав каталог „Описание монет и медалей, хранящихся в Нумизматическом музее Университета св. Владимира“ (1895—96, 1900, 1904—07). Праці вченого сповнені впевнености в екон., соціальному, духовно-культ. поступі людства, віри в народ як єдине джерело влади; він пропаґував права і свободи особистости, засудження станових привілеїв шляхетства та ін. панівних верств сучас. йому сусп-ва, несприйняття полонізації іпольс. верховенства в Україні, піднесення селянства, яке А. В. вважав фундаментом майбутнього громад. устрою. А. В. був репрезентантом т. зв. народницької школи в укр. історіографії. Великі його заслуги „як викладача історії у Київському університеті; своїм учительським і особистим впливом дуже багато [зробив] до уґрунтування того інтеліґентного руху, що з українофільського зробився справді українським“ (І.Франко). А.В. створив київ. школу істор., до якої входили Д. Багалій, П. Голубовський, М. Грушевський, М. Дашкевич, М. Довнар-Запольський, О. Левицький, І. Линниченко, В.Щербина та ін. і яка заклала підвалини сучас. укр. істор. науки. А. В. вважав, що соціальне життя народу формується згідно з провідною ідеєю цього народу, а також відповідно до рівня його самосвідомости, культури, освіти. Ніколи не обстоював нац. винятковости, високо підносив роль культури в історії народу, орієнтуючись на зх. взірці. Політ. роботу без культ. підвалин вважав марною справою. Коріння політ. історії України шукав у глибинах суто нар. психіки, повсякденного побуту українців, у діяльності поодиноких видатних постатей, віддавав перевагу притаманному українцям „січовому принципу широкого демократизму“ (О. Мироненко), а не потягу до самодержавства чи аристократизму, властивому, на його думку, росіянам і полякам, етнограф., а не держ. нації, внутр. духовним, а не зовн. нац. ознакам, боротьбі поодиноких осіб, ане широких мас за нац. відродження тощо. Всі нещастя України вбачав у „малій культурності українського суспільства, в браку української інтелігенції, культурного і політичного виховання“. Як послідовник еволюціонізму, не вірив у швидкі революц. зміни, вважаючи, „що лише послідовна просвітницька діяльність та піднесення свідомости народу є єдино правильним шляхом“. Задекларувавши неґативну роль Польщі вісторії України, „вважав за доцільне відмежуватися і від Росії (зокрема впливів їїкультури) задля більшої кристалізації власне українства та його інтеґрації в Європу“. Як політик-культурник, А. В. був одним з ідеологів „європейськости“ укр. народу“, причому з огляду не на географ. розташування та проблеми етногенезу, а на орієнтацію подальшого розвитку. У своєму українстві вчений „стояв на рівні тодішньої європейської культури іпередових ідей, що народжувалися вбурхливому буржуазному суспільстві ХІХ ст., повному соціальних суперечностей і невпинного шукання в галузі природознавства та позитивного знання“ (В. Короткий).

А. В. належить вагомий внесок у розробку проблем історії козацтва, гайдамаччини, селянства, шляхетства, міщанства, духовенства. Високо оцінена праця А. В. зх.укр. дослідниками, передусім О. Барвінським, І. Франком, С. Томашівським, М. Кордубою, І. Шараневичем та ін.: „Се певного рода мініатура національного житя України, він творить одну з нечислених складових частин того житя. Не багато [...] таких людей у згаданому столітю [ХІХ ст.], але мало не кождий із них носить на собі отсей характер, мало знаний у народів із сильно діференціованим національним житєм. До таких українців у другій половині ХІХ ст. належить без сумніву Володимир Боніфатієвич Антонович“ (С. Томашівський). Галичина постійно перебувала у полі зору А. В. Він цікавився наук. досягненнями, суспільно-громад. і культ. рухом, особливо на тлі Лівобережної та Правобережної України після Валуєвського циркуляра, а пізніше— Емського акту супроти українства на території Рос. імперії. Був одним з ініціаторів заснування (разом із О. Кониським, К. Михальчуком, Д. Пильчиковим, Є. Ми- лорадович-Скоро-падською, М. Жученком та ін.) Товариства ім.Шевченка уЛьвові (1873). На поч. 1872 збирав кошти (разом із О. Кониським) на відновлення львів. газ. „Правда“ (засн. спільними зусиллями галичан і наддніпрянців у1867). У журн. публ. розвідки „Три національні типи народні“ (1888), „Лист подорожнього“ (1889). А. В. підтримував вид. „Русь-кої історичної бібліотеки“ у Тернополі, потім у Львові (1886—1904), для перших томів якої разом зО. Барвінським склав план. На стор. української РІБ разом з Д. Іловайським публ. „Історію Великого князівства Литовського від найдавніших часів аж до упадку удільної системи Литовської Руси“ (1887, т. 6), „Розвідки про церковні відносини ХVІ—ХVІІІ в.“ (1890, т. 8).

1880—97 співпрацював із журн. „Зоря“, де опубл. замітки „Смерть Івана Гонти“ (1882, ч.22), „До біографії Митрофана Александровича (Митра Олельковича)“ (1886, ч.10), „До біографії А. П. Свидницького“ (1886, ч. 11). Паралельно у „Зорі“ рецензувалися друк. праці А. В. у РІБ (1887, ч.5), опубл. огляд його археол. досліджень (1890, ч.20), інформація про ювілей А. В. (1890, ч. 8), далі про його літературно-наук. діяльність (1895, ч. 15). На поч. 1881 А. В., повертаючись зі Зх. Європи, вперше відвідав зх.укр. землі, де зустрічався з О.та В. Барвінськими, О. Огоновським, О. Партицьким, І. Франком та ін. У лип. 1885 вдруге побував уЛьвові. Разом із І. Шараневичем відвідав Звенигород і Галич (с. Крилос, Залукву), де оглянув розкопки давньої столиці Галицько-Волинського князівства. Тоді А. В. оглянув у Львові археол. виставу Ставроп. ін-ту. Втретє вчений приїжджав до Львова 1890. З його ініціативи того самого року досягнуто „угоди“ поміж поляками та українцями у Галицькому сеймі (час суперечок т. зв. Нової ери). Оцінюючи великий внесок А. В. в „організацію ідальший розвій наукового життя Галичини та за заслуги, положені при розслідах нашого народа“, Т-во ім. Шевченка 23. 03. 1890 іменує вченого своїм першим почес. чл.

Власне завдяки заходам А. В., а також таких видатних укр. особистостей, як О. Кониський, О. Барвінський, Ю. Целевич, О. Огоновський, К. Левицький та ін., 13. 03. 1892 Т-во ім. Шевченка стало НТШ. 01. 06. 1899 на спільному засіданні всіх секцій Т-ва А. В. надано звання д.чл. Т-ва, тоді ж його обрано чл. Археографічної комісії Історично-філософічної секції. За дорученням Виділу (президії) НТШ, 1900 худож. І. Труш намалював портрет А. В. для Картинної галереї НТШ. 1901 А. В. подарував Музеєві НТШ колекцію автографів (151од.). У „Записках НТШ“ протягом багатьох років системат. публ. рец. на праці А. В. (т. IV, XVI, XVIII, XXV, L, XCVI, ССХХХІІІ) та праці, які виходили за ред. А. В. (т. XXIII—XXIV). На стор. вид. друк. рец. на статті про А. В. (т.LXXI, XCV, XCVI, XCVIII, CIX, CXIV, CXV, CCXXXVIII), листи. LXXIV т. „Записок НТШ“ (1906) присвячено „Несторови української історіоґрафії проф. Володимирови Антоновичу знагоди його ювилею, в признанню його високих наукових заслуг на полі української історії, археоґрафії й археольоґії...“ (присвята ред. й співробіт. НТШ). 20. 12. 1906 делегація НТШ у складі М. Грушевського, І. Кревецького та М. Лозинського вітала А. В. з ювілеєм у Києві, вручаючи йому цей том. Через два роки т. LXXХII „Записок НТШ“ (1908) присвячено „Памяти Володимира Антоновича“, з портретом А. В. („з фотоґрафії, початків семого десятку його житя“). Том відкриває стаття М. Грушевського. Історично-філос. секція вшанувала пам’ять ученого двома спец. засіданнями 22. 03. та 02. 04. 1908. 1928 у Києві у святкуваннях на честь А.В. від імени НТШ брав участь М. Кордуба. Немає жодного сумніву, що з особою А. В. пов’язана важлива і велика стор. нац. науки. „Втративши його, ми почуваємо, що усю більшину значення Антоновича тепер і не зміряти... І цю великість римської базиліки Петра видно тільки, відійшовши від неї“ ( Ф. Вовк). Див. Антоновича Володимира київська школа істориків і Наукове товариство ім.Шевченка.

Пр.: Моя исповедь // Основа. К., 1862, с.83—96; З колишнього. Вірші // Мета (Львів), 1863, жовт., с. 179; Содержание актов окозаках // Архив ЮЗР. К., 1863, ч. ІІІ, т. І, с. 1—120 (передм.); Даниил Братковский. Исторический очерк начала XVIІІ стол. // Киевлянин, 1865, №91—92; О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России // Архив ЮЗР. К., 1867, ч.ІV, т.І, с. 1—62 (передм.); Последние времена козачества на правой стороне Днепра. По актам с 1679 по 1716 год // Там само, 1868, ч. ІІІ, т. ІІ, с.1—197 (передм.); Исследование о городах Юго-Западного края 1432—1789 // Там само, 1869, ч. V, т. І, с. 1—94 (передм.); Исследование о крестьянах в Юго-Западной России по актам 1700—1798 // Там само, 1870, ч. VI, т. ІІ, с. 1—64 (передм.); Очерк состояния православной церкви в Юго-Западной России по актам (1650—1798) // Там само, 1871, ч. І, т. ІV, с. 1—99 (передм.); О промышленности Юго-Западного края в XVIІІст. // Записки Юго-Западного отдела Русского географического общества. Т. І за 1873 г. К., 1874, с. 179—91; Исторические песни малорусского народа. К., 1874—75, т. І, ІІ (вып. 1) (у співавт.); Акты о гайдамаках (1700—1768) // Архив ЮЗР. К., 1876, ч.ІІІ, т.ІІІ, с. 1—128 (передм.); Очерк истории Великого Княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда // Киевские университетские известия. К., 1877, ч.2—4, 10; 1878, ч. 2, 5. Передрук: Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. К., 1885, т. І, с. 1—132; Колдовство. Документы. Процессы. Исследование // Труды этнограф.-стат. экспедиции в Западный край. СПб., 1877, т.1, вып. 2, с. 1—40 (передм.); укр. мовою: Чари на Україні // Літ.-наук. бібліотека. Львів, 1905, ч.CXIV, окр. відбиток, с. 1—78; О новонайденных серебряных монетах с именем Владимира// Труды ІІІ Археологического съезда в Киеве в 1874 г. К., 1878, т. 2, с. 151—57; Археологические находки и раскопки в Киеве ив Киевской губернии в течении 1876 года // ЧИОНЛ. К., 1879, кн. 1, с. 244—61, 282; История Галицкой Руси. К., 1879—1880, с. 1—296 (Літографовані лекції); О воспроизведении исторических событий в поэзии Шевченка// ЧИОНЛ. К., 1881, кн. 2, с.145—49; Окурганах Юго-Западного края // Труды ІІ Археологического съезда в Санкт-Петербурге в1871 г. СПб., 1881, т. 2, с.43—49; История Литовской Руси. К., 1882, с.1—318 (Літографовані лекції); История малорусского козачества. К., 1882, с. 1—168 (Літографовані лекції); Киев, его судьба и значение с XIV по XVІ ст. (1362—1569)// КС, 1882, кн. 1, с.1—48; Несколько данных о судьбе Железняка после его ареста в Умани // Там само, кн. 12, с. 564—72; Отрывок из записок анонима (1768 г.). Казнь Гонты и усмирение „Коліївщини“ // Там само, кн.11, с.349—53; Православный монастырь и его униатская летопись (К истории Сатановского монастыря Подольской епархии) // Там само, кн.2, с. 418—25; Уманьскій сотник Иван Гонта // Діло (Львів), 1882, ч. 89, с. 1—2; ч.90, с. 1—2; ч.91, с.1; ч. 92, с. 1—2; ч. 93, с. 1—3; Белорусская грамота княжны Настасии Михайловны Мстиславской о размене сел с ее родичами 1561 г.// Записки ООИД. Одесса, 1883, т. ХІІІ, с. 17—24; Записки Карла Хоецкого (1768—1776 г.) // КС, 1883, кн. 1, с.154—60; кн. 3, с. 630—46; кн. 11, с.433—49; кн.12, с. 593—608 (передм.); Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах... по колекции В. В. Тарновского. К., 1883, вып. 1 (успівавт.) (А. В. належать статті про П. Сагайдачного, Ю. Хмельницького, Д. Туптала, І. Брюховецького, М. Ханенка, П.Дорошенка, І. Виговського, П. Тетерю, Д.Многогрішного); Источники для истории Юго-Западной России (1880—1881 гг.). К., 1884 (Літографовані лекції); Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы // КС, 1885, кн. 7, с.501—05; Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. К., 1885, т. І, 351 с.; Польсько-русские соотношения XVІІ в. в современной польськой призме (по поводу повести Г.Сенькевича „Огнем и мечем“) // КС, 1885, кн.5, с. 44—78; укр. мовою: Літ. наук. бібліотека.Львів, 1904, ч. 86; До біографії А. П. Свидницького // Зоря (Львів), 1886, ч. 11, с. 195; Історія Великого князівства Литовського від найдавніших часів аж до упадку удільної системи Ли товської Руси // РІБ (Тернопіль), 1887, т. VІ, 207с.; Летопись Яна Юзефовича, как источник для истории Южной Руси // КС, 1887, кн.11, с.529—36; Очерк административного, общественного и сословного быта Юго-Западного края в XVІ и XVІІ столетиях, по новым данным, заключающимся в V иVІ томах „Żrodłe dziejowe“ Яблоновского // ЧИОНЛ. К., 1888, кн.2, с. 42—46; Три національні типи народні // Правда (Львів), 1888, вип. І—ІІ, с. 157—69; Про твори Шевченка історичного змісту // Там само, вип. V, т.ІІ, с.337—40; „Лист подорожнього“ // Там само, 1889, вип.VI, т. ІІ, с. 478—81; Нарис становища православної церкви на Україні від половини XVІІ до кінця XVІІІст. // РІБ (Львів), 1890, т. VІІІ, с. 83—154; Протоиерей Алексей Андриевский // КС, 1892, кн. 1, с. 11—22; Раскопки в стране древлян// Материалы по археологии России. Изд. имп. археол. комиссии. СПб., 1893, № 11. Древности Юго-Западного края, с. 1—78 с 7 картами; Археологическая карта Киевской губернии/ Приложение к: Древности: Труды имп. Москов. археол. общества. М., 1895, т. ХV, с. 1—159 с картой; Описание монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музее Университета св. Владимира. Вып.І: Монеты древнего мира // Университетские известия (К.), 1895, № 7, с. І—ІІ, 1—30; №10, с. 31—62; 1896, № 2, с. 63—94; № 5, с. 95—142; №10, с. 143—90; № 11, с. 191—222; № 12, с.223—86; Вып. ІІ: Монеты римской республики// Там само, 1900, №6—11; Окр. відбиток: К., 1900, с. 1—118, VІ; По вопросу об уничтожении Ярославова вала// ЧИОНЛ. К., 1895, с. 52—70; Несколько данных о землевладении в Южной Украине в ХV столетии // КС, 1896, кн. 10, с. 1—19; Останні часи козаччини на Правобережжі // РІБ, 1896, т.ХVІІІ, с. 1—197; Бесіди про часи козацькі на Україні. Чернівці, 1897, 159 с.; Перемишльські „суботники“ ХVІІ в. // Записки НТШ. Львів, 1897, т.ХVІ, кн. ІІ, с.1—2; Публичные лекции по геологии и истории Киева, читанные в Историческом обществе Нестора-летописца в марте 1896 года. К., 1897, с. 1—87 (успівавт.); К вопросу о галицко-русской литературе. По поводу статьи проф. Т.Д.Флоринского// КС, 1900, кн. 3, с.396—423; Археологическая карта Волынской губернии с картой... // Труды ІХ Археологического съезда в Киеве в 1899 г. М., 1901, т. 1, с.1—133; Оместоположении летописных городов Шумска и Пересопницы // Там само, с. 148—54; Акты о мнимом крестьянском восстании в Юго-Западном крае в 1789 г. // АЮЗР. К., 1902, ч.ІІІ, т. V, с.1—99 (передм.); Окр. відбиток: Волынская тревога 1789 года. К., 1902, с. 1—99; Записка Вол. Антоновича всправі обмежень української мови// Записки УНТ в Києві. К., 1908, кн.3, с. 33—39 (ст. напис. 1905 р.); Виклади про козацькі часи на Вкраїні. 2-ге вид. Чернівці, 1912, ХХІV + 232с.; Донесения папского нунция Иоанна Торреса архиепископа Адрианопольского о событиях вПольше во время восстания Богдана Хмельницкого, извлеченные из Ватиканского архива. З додатком В. Забугина // Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России. К., 1916, вып. 2, с. 1—181; Про українофілів та українофільство // Твори. К., 1932, т. 1, с.131—39 (заголовок належить редакції); Твори. К., 1932, т.1, с.1—314; Про козацькі часи на Україні. К., 1991, с. 1—238; Що принесла Україні унія: стан української православної церкви від половини ХVІІ до кінця ХVІІІ ст. Вінніпег, 1991, с. 1—132; Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. К., 1995, 814 с.

Ред. пр.: Грамоты великих князей Литовских с 1390 по 1569 год. К., 1868, с. 1—163; Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей. К., 1874; Собрание сочинений М. А. Максимовича. К., 1876—1877, т. І, ІІ; Сборник летописей, относящихся к истории Юго-Западной России. К., 1888 (передм.); Мемуары относящиеся к истории Южной России. Вып.І: ХVІ ст. / Пер. К. Мельник. К., 1890, с. 1—190; Вып.ІІ: первая половина ХVІІст. / Пер. К.Мельник. К., 1896, с. 1—438.

Арх. дж.: ІЛ НАН України, від. рукопис. фондів і текстології, ф. 23 (ПознанськийБ.), спр.35—42, 143—62; ф. 37 (Багалій Д.), спр. 123; ф. 59 (Маковей О.), спр. 400; ф.99 (Бодянський О.), спр. 102; ф. 100 (Белей І.), спр. 1045—1050; ф.104 (Головацький Я.), спр.151—52, 398; ЛННБ України, від. рукоп., ф. 9 (Окр. надходження), спр. 1282, с. 1—106; ф. 11 (Барвінські), спр. 528, арк. 1—11; спр.3399, арк.1—3; спр. 3400, арк. 1—2; спр.3536, арк. 1—5; спр. 4184, арк. 1—22; ф. 17 (М. Бучинський), спр. 2, арк. 1; НБ України. Ін­трукоп., ф. 164, спр.196; ЦДІА України у Львові, ф. 362, оп. 1, спр. 230; ф. 368, оп. 1, спр.154.

Літ.: Каманин И. [Рец. на:] Антонович В. Б. Монография по истории западной и юго-западной России // КС, 1885, кн. 6, с. 318—28; Корженко. Ювілей В. Б. Антоновича // Зоря (Львів), 1890, ч. 8, с. 127—28; Г[рушевський] М. [Рец. на:] Антонович В. Б. Раскопки встран± Древлян... // Записки НТШ. Львів, 1894, т.IV, c. 170—71; його ж. [Рец. на:] Антонович В. Н±сколько данных о землевлад±ніи в южной Украин± в XV стол±тіи // Там само, 1897, т. XVI, кн. ІІ, с. 6—7; його ж. [Рец. на:] Початки козацтва після відчитів В[олодимира] А[нтоновича] // Книжечки Просьвіти. Львів, 1895, кн. 12, 30 с. // Там само, т. XVIII, кн. IV, с. 16—18; його ж. [Рец. на:] Антонович В. Б. Археологическая карта Кіевской губерніи // Приложение к Древностям Моск[овского] археол[огического] общества. М., 1895, т. XV, 139 + 20 с. + карта; Антонович В. Б. По вопросу об уничтоженіи Ярославова вала. К., 1895; Антонович В. Б. По вопросу об уничтоженіи Ярославова вала. К., 1896 (Відбиток: ЧИОНЛ, т. IX); Антонович В. Б. Описаніе монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музе± Университета св. Владиміра... К., 1896, вып. I: Монеты древнего міра... II + 286 c. (Відбиток: Университетские известия [киевские], 1896); Антонович В. Б. Публичныя лекціи по геологіи и исторіи Кіева, читанныя профессорами П. Я. Армашевским и В. Б. Антоновичем в историческом обществ± Нестора л±тописца. К., 1897, 87 с. + рис. // Там само, 1898, т.XXV, кн.V, с. 1—6; його ж. Памяти Володимира Антоновича// Там само, 1908, т. LХХХІІ, кн.ІІ, с. 7—9; йогож. Володимир Антонович. Основні ідеї його творчости і діяльности // Записки Наук. т-ва у Києві, 1908, кн. 3, с.5—14; його ж. Три листи Волод[имира] Антоновича до Антонія Мйодушевского [Додаток: тексти листів] // Записки НТШ. Львів, 1909, т.LXXI, кн. ІІІ, с. 144—51; його ж. З соціяльно-національних концепцій Антоновича // Україна, 1928, кн. 5, с. 3—16; С[инявськ]ий А. Огляд літературно-наукової діяльності Володимира Б. Антоновича // Зоря (Львів), 1895, ч. 15, с.295—96, с.281 (порт.); його ж. З публіцистичноїдіяльности В. Б. Антоновича. Листування з М. Ф. Комаровим (1889—1901 pp.) // Україна, 1928, кн. 5, с.79—87; Рудницький С. [Рец. на:] Мемуары относящіеся к исторіи южной Руси/ Пер. К. Мельник, ред. В. Антоновича, 1896, вып. II: первая половина XVII ст. // Записки НТШ. Львів, 1898, т.XXIII—XXIV, кн. III—IV, с.1—5; Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 1, с.49—50 (Біографія В.Антоновича); 1926, ч. 67—68, с. 37, 42; 1930, ч.69—70, с. 91, 97; Доманицький В. [Рец. на:] АнтоновичВ.Б. Археологическая карта Волынской губерніи. М., 1900, 130с. + карта // Записки НТШ. Львів, 1902, т. L, кн. VI, с. 7—10; Томашівський С. Архив Юго-Западной России, ч. ІІІ, т. V. Акты о мнимом крестьянском восстании в юго-западном крае в 1789г. // Там само, 1903, т. LІІ, с.19—23; його ж. Володимир Антонович. Його діяльність на полі історичної науки (З нагоди ювілею) // ЛНВ, 1906, т. ХХХІІІ, кн.І, с. 38—56; кн.ІІ, с.261—80; кн.ІІІ, с. 458—85; В[еселовськ]ий Я. Володимир Боніфатієвич Антонович [З нагоди 45-ліття наук. діяльности] // Просьвітні листки. Львів, 1907, ч. 4; Мурава Марко. Володимир Боніфатієвич Антонович [до 45-ліття наукової діяльности] // Письмо з Просьвіти. Львів, 1907, ч. 3, с. 2; Вовк Хв. Як нам пошанувати пам’ять Антоновича // Рада (К.), 1908, 17 квіт., ч.88, с. 1—2; Лобода А. Праці Антоновича по етноґрафії та літературі // Записки УНТ, 1908, кн. 3, с.23—28; Павлуцький Г. В. Антонович як археольоґ // Записки Наук. т-ва у Києві, 1908, кн. 3, с.15—22; Довнар-Запольський М. В. Исторические взгляды В. Б. Антоновича // ЧИОНЛ. К., 1909, кн. 21, вып. 1—2, с. 18—22; Матушевський Ф. В. Б. Антонович при світлі автобіографії та данних історії // Рада (К.), 1909, ч. 70—71, с.2—3; [б. а. Рец. на:] Листи Володимира Антоновича до Олександра Барвінського // Руслан (Львів), 1909, ч. 1 // Записки НТШ. Львів, 1910, т. XCV, кн. ІІІ, c. 217; Rawita-GawroÆnski Fr. Włodzimierz Antonowicz. Zarys jego działalności społeczno-politycznej i historycznej. Lwów, 1912; його ж. Z dziejów Ukrainy: Księga pamątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza, Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego... / Рod red. W. LipinÆskiego. K., 1912; Крипякевич І. [Рец. на.:] Z dziejów Ukrainy. Księga pamitkowa ku czci Włodzimierza Antonоwicza, Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego... pod redakcyą W. LipinÆskiego. Kijów, 1912 // Записки НТШ. Львів, 1913, т. CXV, кн. ІІІ, c. 188—91; РадзикевичВ. Вдесятиліття смерті великого громадянина й історика // Укр. ілюст. календар т-ва „Просвіта“ з літературно-наук. збірником на ... 1918. Львів, 1917, с. 139—43; Міяковський В. В. Б. Антонович перед слідчою комісією // Червоний шлях, 1923, ч.3, с.234—44; Барвінський О. Зі „Споминів з мого життя“. Справа покликання проф. Володимира Антоновича на кафедру історії України-Руси на Львівському університеті // Стара Україна, 1924, № ІХ—Х, с. 137—39; Добровольський Л. Праця В.Б. Антоновича на ниві історичної географії // Записки історично-філол. відділу УАН. К., 1926, кн. ІХ, с. 185—207; СлабченкоТ. До життєпису В.Антоновича // Записки історично-філол. відділу ВУАН. К., 1927, кн. ХV, с.211—13; Гермайзе О. В. Б. Антонович в українській історіографії // Україна, 1928, кн. 5, с. 17—32; Данилевич В. Проф. В. Б. Антонович та Археологічний музей І[нституту] Н[ародної] О[світи] // Записки Київ. інституту нар. освіти. К., 1928, кн.ІІІ, с. 7—20; КордубаМ. Зв’язки В. Антоновича з Галичиною // Україна, 1928, кн. 5, с. 33—78; його ж. Володимир Антонович // ЛНВ, 1928, кн.6, с. 156—67; Ляскоронський В. Володимир Боніфатієвич Антонович як археолог // Україна, 1928, кн. 5, с.88—93; Мельник-Антонович К. Матеріали до біографії В.Б. Антоновича: З невиданих рукописів В. Антоновича // Там само, кн. 6, с.48—96; їїж. До видання І тому творів В. Антоновича // АнтоновичВ. Твори. К., 1932, с.VI—LVI; БагалійД. Матеріали для бібліографії В. Б. Антоновича. З приводу двадцятої річниці з дня його смерти. К., 1929, 132 с. (ВУАН. Зб. Історично-філол. відділу, №92); Козловська В. Значіння проф. В. Б. Антоновича в українській археології // Записки Всеукр. археологічного комітету. К., 1930, т. 1, с.ІХ—ХХІ; Ткаченко М. Археографічні студії Володимира Антоновича // Археографічний збірник ВУАН. К., 1930, т. ІІІ, с. 325—46; його ж. Бібліографія праць В. Б. Антоновича та праць про нього // Антонович В. Твори. К., 1932, т. 1, с. LIХ—ХС; Наріжний С. Володимир Антонович (1834—1934)// Життя і знання, 1934, ч. 6, с.161—63; Дорошенко Д. Володимир Антонович. Його життя й наукова та громадська діяльність. Прага, 1942, 168 с.; Соневицький Л. Володимир Антонович і українська історична наука в Галичині // Укр. історик (Н.-Й.; Торонто; Мюнхен), 1981, № 1—4, с. 99—104; Недруковані листи В. Б. Антоновича до Ф. К. Вовка (З архіву УВАН) // Там само, 1988, №1—4, с. 148—64; 1989, № 1—3, с.92—105; Назаренко В. Чотири листи М.Грушевського до В.Антоновича // Там само, 1991—1992, № 1—4, с.412—15; Ситник О. Листи В. Антоновича до М.Грушевського // Там само, № 3—4, с. 396—411; Гирич І. В. Антонович — будівничий філософських засад нової України // Перша академія пам’яті професора Володимира Антоновича. К., 1994, с. 133—60; його ж. М. Грушевський і В.Антонович: творчі контакти та суспільно-політичні погляди // Третя академія пам’яті професора Володимира Антоновича. К., 1996, ч. 1, с.28—35; Пріцак О. Володимир Антонович як історіософ // Перша академія пам’яті професора Володимира Антоновича. К., 1994, с.9—16.; Син України. Володимир Боніфатійович Антонович: У 3-х т. / Упоряд. В. Короткий, В.Ульяновський. К., 1997, т. 1—2; Ульяновський В., Короткий В. Володимир Антонович. Образ на тлі епохи. К., 1997; Короткий В. Володимир Антонович і Наукове товариство ім. Шевченка // Записки НТШ. Праці Історично-філос. секції. Львів, 2008, т.ССLVI, с. 316—41; Ярмошик І. І. Володимир Антонович та історичне краєзнавство Волині другої половини ХІХст. Житомир, 2002; Кіян О. Володимир Антонович: історик і організатор „Київської історичної школи“. К., 2005; ЧорноволІ. Володимир Антонович, граф Войцех Дідушицький і Археологічний з’їзд у Львові 1885р. // Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX wieku. Rzeszów, 2005, t. III, s.212—30.

Ігор Гирич, Олег Купчинський

Стаття створена: 2015